Пам'ятки Київської області

Дуб Грюневальда – одне із найстаріших дерев України (900 років).

Названий на честь середньовічного німецького художника Матіаса Грюневальда, який малював дуби. Дерево виглядає казково та незвично, як і картини цього автора.

Висота дуба – 20 метрів, обхват стовбура – 7 метрів.

Знаходиться він на території санаторію "Жовтень" (Столичне шосе).

На Всеукраїнському конкурсі "Національне дерево України", проведеному в 2010 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Дуб Грюневальда було визнано одним із найестетичніших дерев України.

Дуб Славень віком понад 300 років росте на подвір'ї садиби ДП "Богуславське лісове господарство", поруч із його адміністративною будівлею в Богуславі. Його висота становить 21 метр, обхват стовбура – 450 сантиметрів.

Це дерево вважається одним із найстаріших дубів Київського регіону, воно має важливе екологічне й історичне значення. Дуб Славень міг вже бути дорослим, коли Богуславщина була в епіцентрі козацьких повстань під проводом полковників Семена Палія та Самійла Самуся, походів гетьмана Пилипа Орлика та гайдамацького руху на Київщині.

З 2024 року Дуб Славень має статус пам'ятки природи місцевого значення, що гарантує йому охорону від пошкоджень і знищення.

Етнографічний комплекс "Українське село" знаходиться на узліссі поряд із селом Бузова на Київщині.

Являє собою "живий скансен", де автентичні будівлі поєднані з інтерактивними атракціями. В експозиції просто неба представлені традиційні житлові та господарські будівлі з різних історико-етнографічних зон України.

Відвідувачів комплексу "Українське село" зустрічає діючий храм Святого Димитрія Солунського, з якого розпочалося створення комплексу. Під час екскурсії можна оглянути автентичні інтер'єри шести старовинних хат, перевезених з різних регіонів України: Гуцульщини, Півдня, Поділля, Полісся, Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини. А також відвідати гончарну майстерню, кузню та винокурню, пекарню тощо.

Особливу увагу дітей привертає міні-зоопарк із свійськими тваринами: вівцями, поросятами, кроликами. Усіх тварин можна погодувати, купивши корм у сувенірній крамниці. Там можна придбати різні вироби з натуральних матеріалів.

Для відпочинку, а також проведення свят та корпоративних заходів в етнографічному комплексі "Українське село" є альтанки з мангалами на ставку, трапезна на 130 осіб, конференц-зал, готель. За попередніми заявками, проводяться етно-тренінги.

Великий ланшафтний парк "Єва Парк" відкрився в 2023 році в селі Віта-Поштова, за 10 кілометрів від Києва. Це садовий центр однойменної компанії ландшафтного дизайну, що водночас слугує зоною відпочинку, фотолокацією та місцем для проведення тематичних заходів.

Загальна територія парку складає понад 25 гектарів. Тут є мініатюрні будиночки в англійському стилі, витончені містки, затишна невеличка кав'ярня, артоб'єкти, кам'яні водоспади, а також живий куточок з павичами, рослини із різних куточків світу, водойми, фотозони та різноманітні локації для розваг. В Єва Парку можна не лише прогулятися, а й половити рибу, замовити фотосесію чи орендувати зону для особливих подій.

Також в Ева Парку проводить різноманітні івенти – майстер-класи з живопису, тематичні бранчі, екскурсії, чайні церемонії.

Жуківцівський історико-краєзнавчий музей носить ім'я свого засновника – педагога і краєзнавця Петра Топчія. Саме за його ініціативою у 1984 році у Жуківцях була зведена оригінальна двоповерхова будівля музею.

Сьогодні експозиція в чотирьох залах налічує понад 8000 експонатів, що охоплюють всю історичну спадщину села. Зокрема, представлені матеріали трипільської та черняхівської культур, а також велика етнографічна колекція.

Жуківцівський історико-краєзнавчий музей імені Петра Топчія є філією Обухівського краєзнавчого музею.

Біля будівлі музею у 1990 році встановлено Шевченківський верстовий стовп на згадку про перебування Тараса Шевченка у Жуківцях проїздом з Богуслава до Трипілля у 1845 році. На подвір'ї встановлено трактор Т-74 на честь вшанування праці хліборобів.

Залізнична станція в Бучі була відкрита в 1901 році. З тих часів збереглася будівля вокзалу, який зараз є головною архітектурною пам'яткою міста.

Будівлю, побудовану в стилі еклектики з елементами романіки та готики, прикрашають вежі та арочні вікна, що робить його схожим на невеликий замок.

До сторіччя міста вокзал реставрували, а на його фасаді з цієї нагоди з'явилася пам'ятна табличка. На станції досі збереглася паровозна гідравлічна колонка, що діє, яка також є місцевим раритетом.

Замкова гора у Лісниках - один із пагорбів над селом, на якому в XVI сторіччі знаходився середньовічний замок.

Споруджений князем Юхимом Корецьким, який у 1596 році придбав Лісники в Адама Богохвала. З діяльністю князя та його дружини Ганни пов'язаний розквіт села. Подальша доля замку невідома, але ще в ХІХ столітті на горі було видно руїни.

До останнього часу на Замковій горі була пустка. Наразі плато активно забудовується приватними котеджами. На в'їзді встановлено пам'ятний знак у вигляді хреста.

Архангело-Михайлівський Звіринецький печерний монастир - давньоруська підземна обитель, заснована в Києві в X-XI сторіччях на території Звіринця – заміських мисливських угідь Київського князя Всеволода.

Монастир був зруйнований половцями в 1096-1097 роках. Печери відкриті в 1888 році українським художником Дмитром Зайченком.

Внутрішній устрій комплексу подібний до печер Києво-Печерської лаври. Неподалік входу в печери виявлено невелику келію, ліворуч від неї - прямий підземний коридор із 40 нішами-усипальницями. Також виявлено печерну церкву. У печерах знайдені кипарисові дошки від гробниць, шиферні плити та плінфа, залишки повстяного та шкіряного взуття, кераміки та інше. На стінах збереглися давньоруські малюнки та написи, в тому числі знаменитий Звіринецький хрест, який став у Києві найпопулярнішим православним символом московського патріархату.

В кінці ХІХ століття монастир був частково відновлений як скит Іонинського монастиря з церквою Різдва Богородиці. Нині це самостійний Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир.

Пам'ятка садово-паркового мистецтва Згурівський дендропарк створений у ХІХ столітті київським віце-губернатором Аркадієм Кочубеєм для своєї дружини Софії Вяземської.

В садибі був палац на 40 кімнат із дзеркальною залою та бібліотекою. Від палацу до ставка вела мальовнича алея. У парку зростало 382 видів дерев та чагарників. Зокрема, зі Східної та Південної Азії було завезено кедр, модрину, дуб, маньчжурський горіх.

Наразі в Згурівському дендропарку залишилося 150 видів дерев, у тому числі модрина, туя, суга, каучукове дерево. Зберігся 400-річний дуб-велетень і вікова чорна сосна у вигляді ліри, а також сосна-тризуб. З садибних споруд збереглася лише будівля псарен.

Будівля колишньої земської школи кінця XIX – початку ХХ століття розташоване у центральній частині села Гостролуччя поряд з руїнами Троїцької церкви.

Сьогодні в приміщенні колишньої земської школи розташовується сільська загальноосвітня школа.

Парк щасливих тварин "12 місяців" (Зоопарк "XII місяців") розташований за 40 кілометрів від центру Києва трасою на Димер, між Демидовом і Литвинівкою.

На території площею 16 гектарів розташовані вольєри, побудовані за сучасними технологіями. У зоопарку можна побачити понад 100 видів тварин. Серед його мешканців - білий лев і левиця, білий тигр, жирафи, чорний ягуар, червоний вовк, гепарди, пума, гієни, камчатські ведмеді, різні мавпи, носоріг, антилопа канна, бізони, альпаки та інші. Очікується прибуття індійських слонів.

Для дітей у "12 місяцях" працює контактний зоопарк, де можна поспілкуватися з осликами, баранчиками, міні-коровами та іншими домашніми тваринами. Для активного дитячого відпочинку підготовлено великий ігровий майданчик та піратський корабель.

У центрі комплексу, поряд із ставком, розташований ресторан у стилі казкового замку, схожого на баварський замок Нойшванштайн – прообраз замку Білосніжки із диснеївських мультфільмів. Багато тварин можна годувати з рук.

Російсько-українська війна

Від початку повномасштабної російсько-української війни, в лютому 2022 року, зоопарк "!2 місяців" одразу опинився в російській окупації, в епіцентрі бойових дій, та фактично був відрізаним від зовнішнього світу. Понад місяць у надважких умовах без світла, газу і кормів, під постійним ворожими обстрілами, семеро працівників парку доглядали тварин і врятували більшість з них. На жаль, кілька тварин загинули через стрес від вибухів - вони не змогли витримати звуки снарядів, які літали над парком і вибухали.

Наразі Парк щасливих тварин "!2 місяців" відновив свою роботу і радо запрошує відвідувачів.

Урочище Іван-гора знаходиться на березі Дніпра на південно-східній околиці Ржищева, праворуч від пристані.

На вершині гори заввишки 174 метри у XIX столітті відкрито давньоруське городище XI-XIII сторічь, ототожнюване з літописним містом-фортецею Іван (згадане в Іпатіївському літописі в 1151 році). Знайдено залишки дерев'яних укріплень.

В XVI столітті на Іван-горі було споруджено польську фортецю, яку в 1663 році використовували війська короля Яна Казимира як плацдарм для вторгнення на Лівобережжя (за однією з версій, гора носить ім'я короля Яна (Івана).

Після спорудження Канівської ГЕС розпочався процес ерозії та підмивання гори водами Канівського водосховища.

Іванківський історико-краєзнавчий музей розташований у міському парку, на місці давньоруського городища Х-ХІІІ cтоліть.

В експозиції представлені зразки фауни та флори краю, зібрання старовинних побутових речей, реконструкція інтер'єру української хати поліського краю.

Про життя містечка в умовах нацистської окупації та вивезення мешканців на примусові роботи до Німеччини розповідає виставка "Іванків та Мюнстер у другій світовій війні – українськр-німецький дослідницький проект".

Експозиція "Чорнобиль – наш біль" розповідає про аварію на Чорнобильській АЕС та ліквідацію її наслідків.

Гордість музею – виставка картин народної художниці України Марії Примаченко, яка жила в сусідньому селі Болотня.

На початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року, коли Іванків зазнав обстрілів, Іванківський історико-краєзнавчий музей ущент згорів. Але співробітникам вдалося врятувати всі картини Марії Примаченко. Планується відновлення музею.

Іванківський краєзнавчий музей розташований на 2-му поверсі будинку культури.

В експозиції представлено велику кількість зброї різних епох, знаряддя праці та предмети домашнього вжитку українського села ХІХ століття, велику кількість друкованих видань та документів радянсько-української вйни, періоду колективізації та Другої світової війни.

Ірпінський історико-краєзнавчий музей висвітлює історію міста Ірпеня та Ірпінської громади, знайомить із творчістю видатних земляків – художників, письменників, скульпторів, майстрів народного мистецтва. 

Музей засновано в 1977 році вчителем історії Олексієм Передерієм як краєзнавчий гурток місцевої школи. Офіційно міський музей в Ірпені було відкрито 1987 року, а за три роки він отримав нинішнє окреме приміщення.

Експозиція розміщена у чотирьох залах із сучасним мультимедійним оснащенням. Історичний розділ розповідає про становлення Ірпеня, зокрема, про Ірпінські дачі та залізницю, що дала життя місту. В другій залі можна дізнатися про найвідоміших митців міста, серед яких видатний кобзар Микола Будник, художники Матвій Донцов та Володимир Сидорук. Наявні рідкісні стародруки, колекція чорнильниць різних письменників, чиє життя і творчість були пов’язані з Ірпенем.

Окрема експозиція розповідає про події окупації Ірпеня російськими військами в лютому-березні 2022 року, коли будівля музею отримала пошкодження. Представлені докази злочинів армії росії, особисті речі окупантів, простріляні предмети побуту місцевих мешканців, понівечені ікони, гільзи, снаряди та фрагменти військової техніки.

У виставковій залі проводяться персональні виставки, презентації, мистецькі заходи.