Пам'ятки Київської області

Грандіозний храмовий комплекс у селі Буки закладений у 2000 році коштом сквирського підприємця Івана Суслова за проєктом архітектора Юрія Бабича.

Домінантою комплексу є церква Святого Євгена Великомученика із п'ятьма позолоченими банями. Під час будівництва храму було об'єднано історичні канони української архітектури із сучасними архітектурними формами.

Також до комплексу входять каплиці Святого Олександра та Святого Миколая, дзвіниця Святого Даниїла.

В 2007 році храмовому комплексу в Буках було присуджено Державну премію в галузі архітектури. В 2008 році Національний банк України випустив ювілейну срібну монету номіналом 10 гривень, на якій зображено церкву Святого Євгенія в Буках.

В 2011 році на площі перед церквою було відкрито фонтан Дружби народів, який раніше стояв на Майдані Незалежності у Києві.

Дерев'яна церква Святого Миколая в Рогозові збудована на початку ХХ століття.

Під час Другої світової війни Миколаївську церкву замінували, але вона зберегласяся.

Нині храм діючий.

Струнка дзвіниця грецької церкви Святої Катерини є головною домінантою Контрактової площі.

На цьому місці в XIII сторіччі існував перший у Києві католицький костел, потім православний монастир Петра та Павла. У 1787 році в будівлю перевели ченців грецького монастиря Святої Катерини, заснованого в 1738 році. Під час великої пожежі 1811 року грецький монастир вцілів лише тому, що не відчинив дверей погорільцям, що втікали з пожитками.

При відбудові Подолу монастир зайняв своє місце. У 1915 році були споруджені нові дзвіниця в стилі класицизму (архітектор Володимир Ейснер) і корпусу (архітектор Федір Лідваль).

На початку 1920-х років храм закрили. Деякий час будівлю використовували як виставковий павільйон, потім більшу частину будівель розібрали. У наші дні приміщення належить Національному банку. Тричі на тиждень проводяться богослужіння.

Церква Святої рівноапостольної Марії Магдалини збудована в XVIII сторіччі коштом графині-меценатки Олександри Браницької (Енгельгардт), яка дала обітницю збудувати 12 православних церков. Це був єдиний храм, зведений за межами історичного центру Білої Церкви - на Заріччі.

Церква Святої Марії Магдалини збудована у класичному стилі, дзвіниця прибудована безпосередньо до неї.

В часи радянської влади це був один із небагатьох діючих храмів Білої Церкви. У 2001 році розпочалося спорудження великого монастиря Святої Марії Магдалини.

Дерев'яна церква Святої Параскеви у селі Веприк на Фастівщині заснована в 1856 році.

Парафіяльним священиком у цьому храмі в 1920-1922 роках служив видатний український композитор Кирило Стеценко, якого місцеві жителі запросили очолити місцеву парафію після того, як він наприкінці життя звернувся до церкви.

За радянських часів церкву Святої Параскеви було знищено. На початку 1990-х років її відновили на колишньому фундаменті в первісному вигляді за кресленнями, що збереглися.

Церква преподобного Феодосія Печерського збудована на місці, де в 1091 році, під час перенесення мощів одного із засновників Києво-Печерської лаври з Далеких печер до Успенського собору, ченці зупинилися на відпочинок. Пень дуба, на якому стояла рака, став основою вівтаря.

Дерев'яна Феодосіївська церква вперше згадується в 1630-х роках. Кам'яний храм відбудовано в 1698-1700 роках у стилі українського бароко коштом полковника Війська Запорізького Костянтина Мокієвського.

В 1992 році на базі церкви святого Феодосія відкрився Свято-Феодосіївський ставропігійний монастир. Після Об'єднавчого собору українських православних церков від 15 грудня 2018 року він увійшов до складу об'єднаної Православної церкви України.

Черняхівський краєзнавчий музей відкрився з ініціативи місцевих освітян у 2023 році – через майже півстоліття після того, як припинив існування його попередник. Розташовується у приміщенні Черняхівського сільського будинку культури.

Експозиція розповідає про давню історію Черняхова, сучасне життя села та його видатних мешканців. Зокрема, в археологічному розділі представлено предмети Черняхівської культури із запасників Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Відтворено інтер'єр української хати XIX століття, де можна побачити давній сільськогосподарський та хатній реманент, вишивку, кераміку, вироби із лози та з дерева. В куточку побутових речей середини ХХ століття експонуються старі радіоприймачі, програвачі та друкарська машинка.

Найстарішою адміністративною будівлею Василькова є Повітові присутствені місця, збудовані на початку ХІХ століття. Тут розміщувався штаб Чернігівського полку, який 10 січня 1826 року приєднався до повстання декабристів проти російського самодержавства і за скасування кріпосного права.

Повстання Чернігівського полку, організоване Південним товариством декабристів, очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол та командир батальйону Михайло Бестужев-Рюмін. Протягом тижня повстання було придушене, а організатори пізніше засуджені та страчені. На площі навпроти будівлі встановлено пам'ятник декабристам.

Будинок штабу Чернігівського полку двоповерховий, цегляний, оштукатурений. Фасад характерний для російського класицизму. Будівля неодноразово перебудовувалась. В ній розміщувалися присутственні місця, потім райуправління міліції.

У двох кімнатах досі працював відділ краєзнавчого музею "Декабристи на Васильківщині", який висвітлював діяльність Васильківської управи Південного товариства (зараз на ремонті). Зокрема, збереглася камера, в якій після арешту утримувалися Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін.

Яготинський історичний музей розташований у комплексі старовинних будівель промислового містечка спиртзаводу (XIX сторіччя) у самому центрі Яготина.

В 14 залах розміщені колекції археологічних знахідок, які відносять до найдавніших часів епохи неоліту, трипільської культури, слов'янських часів, періоду Київської Русі, козацької доби, а також предмети побуту, господарські інструменти, коштовності XVII-XVIII століть, вироби прикладного мистецтва XIX - початку XX століття.

Колекція налічує 5 тисяч експонатів.