Пам'ятки Київської області

Пам'ятник Михайлу Самуельовичу Паніковському, персонажу роману Ільфа та Петрова "Золоте теля", встановлений у центрі Києва, на початку вулиці Прорізної.

Саме біля перехрестя Хрещатика та Прорізної, згідно з текстом роману, працював "великий сліпий" до революції: "Я виходив в окулярах і з паличкою на Хрещатик і просив якогось пана краще допомогти бідному сліпому перейти вулицю. Пан брав мене під руку і вів. На іншому тротуарі в нього вже не вистачало годинника, якщо у нього був годинник, або гаманця".

Пам'ятник Паніковському встановлений у 1998 році з ініціативи банку "Еталон". Скульптори Володимир Щур та Віталій Сівко надали всенародно улюбленому персонажу портретну подібність із Зіновієм Гердтом, який виконав роль Михайла Самуельовича у кінофільмі "Золоте теля" режисера Михайла Швейцера. Паніковський зображений у ролі сліпого, що переходить через дорогу в темних окулярах і з тростиною. Однією ногою він поспішає наступити на монету, що лежить на бруківці. На підошві його черевика зображено фігуру з трьох пальців - шиш.

Пам'ятник першому київському трамваю встановлено до сторіччя цього виду транспорту у Києві.

Саме тут, на Володимирському узвозі, в 1892 році вперше у Східній Європі почав курсувати електричний трамвай. Ідея належала інженеру та підприємцю Амандові Струве. Він запропонував міській владі альтернативу традиційній конці, яка була неефективною на київських вулицях, що рясніли крутими підйомами та спусками.

Перша трамвайна лінія завдовжки 1,5 кілометри запрацювала на Олександрівському узвозі (нинішній Володимирський узвіз). Експеримент вважали вдалим. Вже за кілька років загальна довжина маршрутів київських трамваїв становила 50 кілометрів. Проєкт дуже швидко окупився, і невдовзі електричний трамвай повністю витіснив міський транспорт на кінній та паровій тязі.

Пам'ятник, встановлений у нижній частині Володимирського узвозу, виконали скульптор Юрій Кисельов та архітектор Володимир Собцов.

Пам'ятник військовому льотчику Петру Нестерову відкрито в 1990 році у День Києва на Берестейському проспекті біля центрального входу на авіазавод "Антонов".

Засновник вищого пілотажу Петро Нестеров у 1913 році у Києві над Сирецьким полем уперше у світі виконав на літаку "Ньюпор-4" замкнуту петлю у вертикальній площині, яка тепер відома як класична фігура вищого пілотажу "Петля Нестерова".

Автор скульптури - Євген Карпов.

Пам'ятник пожежникам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, встановлено біля будівлі Державної інспекції з питань техногенної безпеки України у Києві.

Відкритий до 25-річчя Чорнобильської трагедії. Автор пам'ятника - скульптор Микола Тихонов.

Пам'ятник захисникам кордонів Вітчизни всіх поколінь – одна з найоригінальніших кінних пам'яток Києва.

Він прикрашає площу перед будівлею Державної прикордонної служби України та встановлений у 2004 році з ініціативи її керівництва.

Бронзова постать козака з оголеною шаблею, котрий підвівся на стременах коня і вдивляється вдалечені у пошуку ворогів, встановлена на вузькому постаменті.

Монумент одразу заслужив гостру критику мистецтвознавців, і незмінно викликає посмішки та сміх перехожих. Вкрай спрощена фігура вершника виглядає непропорційною через низький зріст коня. Щуплий кінь, що стоїть у неприродній позі з витягнутою шиєю, загостреними вухами та піднятим хвостом, більше схожий на тонконогого собаку. Оскільки скульптор не зобразив стремена, складається враження, що козак висить над конем у повітрі.

Пам'ятник героям кінокомедії "За двома зайцями" Проні Прокопівні і Свириду Голохвастову встановлений у Києві на початку Андріївського узвозу, де знімався фінальний епізод фільму - викриття Свирида Петровича перед вінчанням в Андріївській церкві.

Фільм знято на кіностудії імені Олександра Довженка в 1961 році за однойменною сатиричною п'єсою, яка гостро висміює міщанський побут строго Києва. Весела кінокомедія з Олегом Борисовим та Маргаритою Криніциною у головних ролях завоювала всенародну любов. Актори чудово втілили образи київських міщан XIX століття, а колоритний суржик російської версії фільму органічно доповнив і так комічну мову героїв, переповнену "благородними" слівцями. "В грудях моїх - Везувій так і клекотить! Вирішуйте долю мою нещасну: прошу у вас руку і серце", - таким високим "хвасоном" цирульник Голохвастів, що стояв на колінах, звертається до випускниці "пенціона" Проні Прокопівні.

Саме цей епізод фільму зображений скульпторами Володимиром Щуром, Віталієм Сівком та Русланом Кухаренком.

Також на Андріївському узвозі є тематичний ресторан, який обігрує ексцентричну стилістику "За двома зайцями".

Монумент воїнам-танкістам на Шулявці у Києві більш відомий серед киян просто як "пам'ятник танку".

Легендарний танк Другої світової війни Т-34 встановлений на постаменті в 1968 році на честь 3-ї гвардійської танкової армії, що звільняла Київ від фашистських окупантів в часи Другої світової війни.

Пам'ятник представляє собою 43-метрову бетонну смугу (символ фронтових доріг), на кінці якої розташований середній танк Т-34-85 з бортовим номером 111, який брав участь у звільненні Києва. Цікаво, що бойова машина з повним екіпажем та розрахунком десантників на борту дісталася місця вічної стоянки і піднялася на постамент своїм ходом.

У 1982 році пам'ятник танкістам був доповнений стелами із землею з міст-героїв СРСР.

10 квітня 2022 року, одразу після деокупації Київщини в ході російсько-української війни, активісти й тероборона Києва прибрали зі стел біля пам'ятника назви білоруських та російських міст-героїв, які отримали це звання після Другої світової війни. Натомість назви на стелах замінили на назви міст-героїв України: Харків, Херсон, Чернігів, Миколаїв, Волноваха, Охтирка, Буча, Ірпінь, Гостомель та Маріуполь.

Середньовічний парк "Гюргівська фортеця" створений 2022 року на острові посеред річки Рось у Білій Церкві.

Це розважальний комплекс на основі стилізованої дерев'яної середньовічної фортеці за зразками архітектури Київської Русі. До фортеці прокладено дерев'яний міст через протоку Росі. Вї'зна брама з надбрамною вежею веде на територію, обгороджену частоколом зі сторорожовими вежами. На території обладнана сцена, ристалище, ярмаркові навіси, прокладені дощаті доріжки.

У фортеці проводять концерти, міжнародні та всеукраїнські змагання з середньовічного бою, фестивалі історичної реконструкції тощо.

Приватний ландшафтний парк "Острів Сакури" у Володарці на Київщині створив у 2019 році місцевий підприємець та меценат Микола Каплун за своїм власним проєктом. На околиці селища він впорядкував територію площею 1,6 гектарів, де викопав канал завдовжки 350 метрів, перекинув на острів три містка через річку Рось та висадив близько 200 дерев різних порід, а також 3500 видів квітучих кущових.

"Острів Сакури" оформлений у японському стилі та має безліч цікавих фотозон. У центрі височіє пагода з оглядовим майданчиком, звідки відкривається панорама всього комплексу. Східну тематику підтримують ворота-торії та сад каменів. Також є грот із водоспадом і фонтаном, колонада у давньогрецькому стилі, макет корабля "Санта Марія", на якому Христофор Колумб відкрив Америку, стилізовані залишки морського чудовиська Левіафана, велика кількість різноманих скульптур.

Для маленьких відвідувачів у парку "Острів Сакури" є мінізоопарк і великий дитячий майданчик. На території працюють кав'ярня та ресторан, є будиночки для відпочинку з усіма зручностями.

У парку "Острів Сакури" щорічно проводиться осінній гастрономічний фестиваль OctoberFest.

Парк культури та відпочинку "Перемога" розташований у Дніпровському районі міста Києва, неподалік станції метро "Дарниця".

Закладений у 1965 році та перепланований у 2008 році.

Парк "Перемога" має пряме відношення до військової історії. На головній алеї споруджено меморіальний комплекс із зазначенням найважливіших етапів Друої світової війни та монумент партизанам, які загинули під час оборони Києва. Головною пам'яткою є Курган Безсмертя. Землю для його створення було спеціально привезено з різних країн, де боролися українські воїни.

На території парку понад 82 гектари є сосновий ліс з парковими алеями, декоративне озеро з арковими містками та островом, атракціони, спортивні майданчики, крита ковзанка "Крижинка", концертно-танцювальний зал "Ровесник". З оглядового колеса (близько 30 метрів) відкриваються панорами столичного лівобережжя.

Печерський ландшафтний парк у Києві розкинувся на схилах Дніпра на площі 30 гектарів.

Розташований між Києво-Печерською лаврою та комплексом Національного музею історії України у Другій світовій війні. В основі композиції – регулярне планування, утворене за принципом симетрії.

Центральну частину парку займає Співоче поле і каскад сходів до Дніпровської набережної, звідки відкривається чудовий краєвид на місто.

У Печерському ландшафтному парку регулярно відбуваються виставки квітів, а на Співочому полі – музичні фестивалі.

Білоцерківський міський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташований у центрі міста.

Заснований у 1931 році як парк імені Петровського на місці осушеного болота між Торговою та Соборною площами. З 2003 року носить ім'я поета Тараса Шевченка, який неодноразово відвідував Білу Церкву, зокрема у 1845 році.

На сьогоднішній день дендрологічний склад парку налічує понад сто видів та форм дерев та чагарників. В 1983 році в парку Шевченка встановлено пам'ятник гетьману Богданові Хмельницькому (художник Губрій). Також у парку можна побачити пам'ятник Героям космосу та скульптуру казкових героїв Карлсона та Фрекен Бок. Для дітей є парк атракціонів.

Парк Шевченка у Білій Церкві – улюблене місце відпочинку городян. Тут регулярно проводяться різноманітні міські заходи.

Парк скульптур Абрамовича (Abramovych Sculpture Park) на околиці села Богданівка поблизу Броварів заснований у 2018 році відомим українським артдилером Ігорем Абрамовичем, засновником проєкту Abramovych Art. Головною ідеєю створення парку є постійний діалог між лю­диною, мис­тец­твом і при­родою.

Відкритий артпростір має площу 10 гектарів. Тут просто неба представлено понад 20 робіт українських скульпторів, зокрема Євгена Примаченка, Дмитра Грека, Антона Логового, Романа Мініна, Гамлета Зіньківського. Кожна скульптура є унікальною і має власну історію.

Також засновники планують ство­рити на території парку га­лерею не­вели­ких скуль­птур, жи­вопи­су та світлин ві­домих ук­раїнсь­ких митців.

Кагарлицький парк закладений у кінці XVIII століття українським дворянином Дмитром Трощинським, державним діячем та меценатом української культури, нащадком гетьмана Івана Мазепи.

Маєток у Кагарлику він отримав після 1796 року у подарунок від імператора Павла I. У парку був палац, флігелі та господарські споруди. На алеях і галявинах було розставлено копії грецьких і римських статуй.

Збереглася альтанка-ротонда на пагорбі "Машук" та ставок "Сажалка", який живиться підземними джерелами.

На площі 35,5 гектарів росте 113 видів дерев, завезених із Криму, Кавказу та країн Європи.

Ландшафтний парк садиби Варвари Ханенко, дружини відомого цукрозавдочика Богдана Ханенка, зберігся в селі Оленівка, яке належало родині Ханенків на початку XX століття.

Це дендропарк із трьома ставками, з ялиново-дубово-грабовими гаями, ділянкою культурного елітного саду та джерелом "Амурчик", яке колись прикрашала бронзова фігурка Амура. Нині від джерела залишилася лише кам'яний каптаж, а від маєтку лише стара водонапірна вежа-пам'ятка техніки початку ХХ століття.

У 2017 році на честь Варвари Ханенко у парку закладено розарій. Планується включення парку Ханенків до ландшафтного заказника місцевого значення "Рай Ханенків-Оленівка".