Пам'ятки Київської області

Грандіозний меморіальний комплекс Національного музею історії України у Другій світовій війні був споруджений у Києві в 1981 році на Печерських пагорбах над Дніпром, для чого було значно змінено рельєф місцевості.

Відтоді візуальною візитівкою Києва поруч із Києво-Печерською лаврою стала колосальна статуя Батьківщини-Матері (62 метри заввишки, 102 метри з постаментом, вага близько 500 тон). Автор монумента - скульптор Василь Бородай. Унікальна суцільнозварна сталева споруда виготовлена з особливої нержавіючої сталі й зібрана за допомогою спеціального крана. За легендою, меч в руці статуї вкоротили на прохання київського митрополита, аби зробити його нижчим за хрест Великої лаврської дзвіниці. На похилому ліфті можна піднятися на круговий оглядовий майданчик на п'єдесталі (37 метрів), а далі - на вертикальному ліфті до рівня грудей і по сходах на верхню кромку щита (92 метри), який відчутно похитується на вітру.

У серпні 2023 року радянський герб на щиті Батьківщини-Матері замінили на український тризуб. Обговорюється перейменування монументу на Україну-Мати.

П'єдестал Батьківщини-Матері є головним експозиційним приміщенням Національного музею історії України у Другій світовій війні. У 16 залах на трьох поверхах представлені матеріали, що розкривають теми бойових дій, стратегій виживання в умовах війни та повоєння, геноцидів, боротьби за незалежність між двох тоталітарних режимів. Відвідувачі проходять "Дорогою війни" повз низку музейних артефактів, арт-інсталяцій та мультимедійних панелей.

Національним музеєм історії України у Другій світовій війні вперше в світовій музейній практиці створено стаціонарну експозицію "Україна – розп’яття" про війну в реальному часі й під час війни, яка триває. За допомогою оригінальних предметів і фото презентовано страшні реалії повномасштабної російської агресії в Україні.

Загалом меморіальний комплекс займає площу понад 11 гектарів. Шлях до музею пролягає через головну площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями "Форсування Дніпра" й "Передача зброї", галерею героїв фронту і тилу, чашею "Вогонь Слави", виставкою бойової техніки різних часів. Зі зворотного боку постаменту розмістився інтерактивний історичний музей "Становлення української нації".

Кожен останній вівторок місяця - день безплатного відвідування Музею війни всіма категоріями відвідувачів (крім експозицій Гелікоптера Мі-24 і літаків Лі-2, МіГ-23).

За оцінками проєкту "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України", цей музейний заклад, що є одним із найвідвідуваніших музеїв України, забезпечує високий рівень доступності для людей з інвалідністю.

Історію української літератури з XI століття до наших днів представляє Національний музей літератури України в Києві.

Музей відкрився в 1986 році в історичному приміщенні Колегії Павла Ґалаґана, де розміщувався один із найкращих приватних навчальних закладів дореволюційного Києва. Будівля в стилі пізнього класицизму зведена в 1871 році за проєктом архітектора Олександра Шілле на замовлення громадського діяча і мецената Григорія Ґалаґана, який рано втратив свого єдиного сина Павла.

Особливою вишуканістю вирізнявся інтер'єр двоярусної бібліотеки червоного дерева роботи італійських майстрів, що зберігся до наших днів майже повністю. Нині у бібліотеці розгорнуто експозицію про історію навчального закладу, який називали "школою академіків". Зокрема, тут працював видатний український письменник Іван Франко, який у травні 1886 року вінчався з Ольгою Хоружинською у домовій церкві Святого Павла при колегії.

11 стилізованих залів Національного музею літератури відповідають історичним епохам української літератури і знайомлять відвідувачів з літературним процесом на українських землях з найдавніших часів до сучасності. Представлено понад 5 тисяч цінних експонатів, серед яких - унікальні стародруки, рукописи, прижиттєві видання творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Івана Франка, Михайла Драгоманова, рукописи Лесі Українки, Михайла Старицького, Павла Тичини, Максима Рильського, Василя Симоненка, особисті речі Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Олеся Гончара, Уласа Самчука, журнали і альманахи XIX-ХХ століть, твори відомих художників, документальні матеріали.

Неодмінну цікавість відвідувачів музею літератури викликає Сокиринецький вертеп з палацу Григорія Ґалаґана - скринька с пересувним ляльковим театром.

Національний музей-заповідник української військової звитяги (колишній Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році") в Нових Петрівцях відтворює обстановку знаменитої Лютізької військової операції зі звільнення столиці України від нацистських загарбників у 1943-1944 роках.

На площі в 9 гектарів збережено оборонні споруди, бліндажі, виставлено бойову техніку, працює виставка уніформ та зброї.

Вражаючу діораму "Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік" відкрито в 1980 році.

Щороку до Дня Пам'яті та Дня визволення Києва на території музею відбуваються театралізовані дійства, які відтворюють бої за Київ.

У 2022 році в експозиції Національного музею-заповідника української військової звитяги з’явився новий експонат - російський гелікоптер Мі-35Н. Саме 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, російський гелікоптер Мі-35Н (RF-13024) був збитий військовим Національної Гвардії України над Київським водосховищем. Вертоліт був у складі повітряної атаки на військовий аеродром у Гостомелі, що на Київщині. У травні 2022 року збитий вертоліт був піднятий з дна Київського моря.

Территорія проєктованого на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Національного природного парку "Дніпровсько-Тетерівський" розташована у Вишгородському районі, на півночі Київської області, біля села Сухолуччя.  

Нині Дніпровсько-Тетерівське лісомисливське господарство охороняє типові ландшафти Полісся в межах підтопленої заплави річки Тетерів та узбережжя Київського водосховища. Площа господарства становить майже 37,9 тисяч гектарів, їх водні об'єкти - 9,3 тисяч гектарів. Близько половини площі складають лісові масиви, поширені луки, багато боліт та озер. Переважають соснові та дубово-соснові, на окремих ділянках осинові та березові ліси.

Мисливська фауна характерна для Полісся - це лось, олень європейський, козуля, дика свиня, лисиця, заєць-русак, єнотовидний собака, бобр, видра. З птахів водяться тетерів, куріпка сіра, чирки, качки, вальдшнепи, бекас тощо. Акліматизовано ондатру, ведуться роботи з інтродукції фазану. Почали гніздитися птахи, яких раніше тут не було: гусак сірий, журавель сірий. Зустрічаються також лелека чорна, сапсан, орлан-білохвіст, змієїд, які занесені до Червоної книги.

До 2014 року на території Дніпровсько-Тетерівського заповідника розташовувалися дві мисливські резиденції екс-президента України Віктора Януковича в урочищах "Острів" та "Акація": мисливські палаци, вольєри з дикими тваринами, вертолітний майданчик, пірси з ангарами, катерами та яхтами.

Наразі триває розробка "Проєкту створення Національного природного парку "Дніпровсько-Тетерівський".

Національний природний парк "Залісся" пропонує відвідувачам відпочинок на природі, спостереження за дикими тваринами, велосипедні маршрути, кінні прогулянки та інші активності в сосново-дубовому лісовому масиві неподалік від Києва, за 40 кілометрів від центру столиці по Чергігівській трасі.

Ця заповідна територія на лівобережжі річки Десна займає площу 14836 гектарів. Більша її частина, обгороджена парканом, являє собою один гігантський воль'єр, де у напіввільних умовах мешкають близько 1500 оленів, а також сотні ланей, козуль, лосів, кабанів, зайців тощо.

Парк створений у 1957 році як Заліське державне лісомисливське господарство для організації відпочинку та мисливських розваг вищих посадових осіб держави та офіційних делегацій іноземних країн. Свої заміські резиденції тут мали радянські генсеки Микита Хрущов та Леонід Брежнєв, а також секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький. Їхні будинки знаходяться у закритій частині нацпарку, яка досі є однією з президентських резиденцій у складі Державного управління справами.

З 2014 року основна територія НПП "Залісся" доступна для відвідування усіма бажаючими. Його територією прокладені туристичні маршрути та екостежки для пішохідного, велосипедного та автомобільного туризму. Є можливість відвідати Музей природи, побачити Велике та Мале озеро, завітати на конюшню з породистими кіньми тощо.

Та головною принадою парку є можливість зблизька побачити великі стада диких тварин. Найкращі умови для цього є взимку, коли тварини підходять до годівничок, розташованих уздовж доріг, і спостереженням не заважає зелена маса підліску.

Національний природний парк "Залісся" залишається режимним об'єктом, тому про його відвідування треба домовлятися з адміністрацією заздалегідь. Пересуватися територією можна тільки у супроводі єгера. Відвідування закритої території резиденції можливе лише організованими групами за попередньо узгодженими списками.

Київський цирк із 1998 року має статус Національного цирку України, що дає йому право називатися головною цирковою ареною країни.

Перший стаціонарний київський цирк Hippo-Palace багатого кіннозаводчика, дресирувальника Петра Крутікова був побудований на Печерську в 1903 році за проєктом архітектора Владислава Городецького. На той момент він був найбільшим у Європі.

Нинішню фундаментальну споруду Національного цирку України зведено за проєктом архітектора Валентина Жукова в 1960 році, ставши одним із трьох основних манежів СРСР.

На сьогодні Національний цирк України має власних артистів різних циркових жанрів, балетну трупу, один із найкращих музичних колективів.

Проводяться екскурсії "Мандруємо будівлею цирку", в ході яких відвідувачі мють можливість зануритись у справжню циркову атмосферу, дізнатися цікаві історичні факти, архітектурні особливості будівлі, деталі створення вистав.

43-метровий обеліск "Місту-герою Києву" встановлений у 1982 році на Галицькій площі (колишня Перемоги, Євбаз), звідки розходяться дві найкрасивіші магістралі столиці України - бульвар Тараса Шевченка та Берестейський проспект.

15 вересня 2023 року з обеліска було демонтовано елементи, які підпадали під дію Закону про декомунізацію - прибрали радянські зірки на бічних сторонах високої мармурової стели та анотаційну дошку російською мовою, а також змінили напис "1941" на "1939" рік, коли почалася Друга світова війна.

Обухівський історико-краєзнавчий музей розташований у сучасній будівлі бібліотеки в центрі міста Обухова. Носить ім'я свого засновника – скульптора, художника і краєзнавця Юрія Домотенка.

З 11 зал музею найбільший інтерес представляє археологічна, де експонуються пам'ятки археологічних культур, досліджених вченим-археологом Вікентієм Хвойкою, – трипільської, підгірцівської, зарубинецької, черняхівської.

Цікавою є експозиція зали козацтва, адже на території нинішньої Обухівщини побували всі українські гетьмани. Вражає діорама "Обухівський ярмарок кінця XIX – початку ХХ столтіття" площею 30 квадратних метрів. Також цікава діорама "Трипілля 1919 року", що відтворює епізод боротьби селянських загонів з більшовицькою агресією.

Найбільшу площу має зала Другої Світової війни. Тут є діорама, яка відтворює оборону на Трипільському плацдармі в 1941 році. Широко представлена ​​епопея форсування Дніпра восени 1943 року.

У 2024 році відкрилася Зала пам’яті полеглих героїв, які віддали своє життя за Україну в повномасштабній російсько-українській війні.

Перед Обухівським краєзнавчим музеєм встановлено пам'ятник поетові Андрію Малишку.

Обухівський народний мистецький центр відкрився 2019 році в приміщенні колишнього універмагу в центрі Обухова з ініціативи творчої громадськості міста. Його основною метою є збір і збереження побутових старожитностей, досліджуення та популяризація місцевого традиційного вбрання.

Основу експозиції склали старожитності з приватних колекцій відомих обухівських майстрів Галини Кучер, Миколи Майка, краєзнавців Наталі Любиченко, Олени Артюшенко та інших місцевих мешканців. Представлено 40 видів вишиваних сорочок, понад 200 рушників, ікони, предмети побуту та багато іншого.

На базі Обухівського народного мистецького центру проводяться виставки, концерти, екскурсії.

Відкритий оглядовий майданчик житлового комплексу "Олександрівський" розташований на даху 25-поверхової висотної будівлі.

Зі 100-метрової висоти відкривається масштабна панорама всієї правобережної частини Києва.

Оглядовий майданчик обладнаний стільцями та біноклями. Відвідувачам надається безкоштовний Wi-Fi, кава/чай, пледи.

Оглядовий майданчик "Красний двір" відкрито на одному з ботанічному саду імені Гришка – на місці, де в XI сторіччі стояла заміська резиденція великого київського князя Всеволода, сина Ярослава Мудрого.

Фортеця "Красний двір" була побудована в 1071 році, через 25 років її спалили половці, але незабаром вона була відновлена, і ще служила онуку Всеволода - Юрію Долгорукому.

Оглядовий майданчик "Красний двір" стилізований під фортецю часів Стародавньої Русі: дерев'яні ворота, частокіл, сторожова вежа, дерев'яні поміст та доріжка. Звідси відкривається чудовий краєвид на Дніпро, міст Потона, лівий берег, Видубицький монастир та музей історії України у Другій світовій війні.

Вхід через територію ботанічного сада імені Гришка.

Київський океанаріум "Морська казка" на Дарниці відкрився в 2012 році у приміщенні ТЦ "Дитячий світ".

У першій галереї у формі затонулого дерев'яного корабля розмістилася експозиція коралового комплексу. До другої зали веде підводний тунель на глибині 2 метри – все підводне життя відбувається на очах відвідувачів. В наступній залі можна побачити корали акропори, медуз, зграйки хризиптерів, риб-хірургів, а також акваріум з більш ніж 20 видами риб-клоунів. У наступній галереї мешкають риби-мислителі, кілька видів небезпечних мурен, морські коники, зелена морська черепаха.

Однією з перлин океанаріуму "Морська казка" є відкритий басейн із морськими зірками та скатами, яких можна токатися руками.

Оленячий парк "На рогах" створив у селі Мусійки на Київщині адвокат і любитель природи Сергій Боярчуков у 2022 році. Господарство спеціалізується на племенному розведенні благородних оленів і туристичних послугах.

Зараз понад 70 оленів та близько 30 ланей вільно живуть тут у просторих вольєрах на 79 гектарах деокупованих територій в умовах, максимально наближених до природних.

Для відвідувачів проводяться екскурсії, під час яких можна спостерігати за життям оленів у їхньому природному середовищі. Також можна погодувати тварин та сфотографуватися з ними. Влітку організуються бранчі на природі в компанії оленів.

Оленячий парк "На рогах" також пропонує гостям риболовлю, кінні прогулянки, альтанки для відпочинку та барбекю. Планується будівництво готелю й ресторану.

Офіс Президента України - головна урядова установа країни.

Суворий будинок у стилі класицизму було збудовано для штабу Київського особливого військового округу на основі двох будинків XIX століття. Після війни тут розмістився ЦК Компартії України.

З 1991 року будівля виконує функції резиденції Президента України. До 2005 року називалася Адміністрація Президента. Під час правління Віктора Ющенка Адміністрація була перейменована на Секретаріат, потім повернула свою назву. Під час правління Володимира Зеленського Адміністрація знову була перейменована - на Офіс Президента України.

Назва вулиці Банкової, де розташований Офіс, стало синонімом центру верховної влади. Вулицю відкрито для вільного проходу, проте перекривається під час проведення офіційних заходів.

Можлива організація екскурсій. Навпроти розташований знаменитий "Будинок із химерами".

Відділення Ощабанку у Ворзелі розташовується в одноповерховому цегляному будинку із дерев'яною верандою - колишній дачі російського націоналіста та монархіста, антисеміта та українофоба Василя Шульгіна, що була збудована на початку XX століття.

В 1917 році Шульгін був членом Тимчасового комітету Державної Думи, прийняв зречення престолу останнього російського царя Миколи II. Був одним із ідеологів створення білої гвардії, одним із засновників Добровольчої армії, а також автором книг-спогадів "Дні", "1920-й рік", "Три столиці", "Листи до емігрантів" та інших.

Обстановка будинку Шульгіна частково збереглася.