Пам'ятки Київської області

Церква Святої рівноапостольної Марії Магдалини збудована в XVIII сторіччі коштом графині-меценатки Олександри Браницької (Енгельгардт), яка дала обітницю збудувати 12 православних церков. Це був єдиний храм, зведений за межами історичного центру Білої Церкви - на Заріччі.

Церква Святої Марії Магдалини збудована у класичному стилі, дзвіниця прибудована безпосередньо до неї.

В часи радянської влади це був один із небагатьох діючих храмів Білої Церкви. У 2001 році розпочалося спорудження великого монастиря Святої Марії Магдалини.

Дерев'яна церква Святої Параскеви у селі Веприк на Фастівщині заснована в 1856 році.

Парафіяльним священиком у цьому храмі в 1920-1922 роках служив видатний український композитор Кирило Стеценко, якого місцеві жителі запросили очолити місцеву парафію після того, як він наприкінці життя звернувся до церкви.

За радянських часів церкву Святої Параскеви було знищено. На початку 1990-х років її відновили на колишньому фундаменті в первісному вигляді за кресленнями, що збереглися.

Церква Стрітення Господнього збудована в Сулимівці в 1905 році. Ініціатором будівництва був житель села Пилип Кирик, який збирав пожертвування на храм по всій країні. Землю під храм виділила Єлизавета Дзевоновська. Вона ж замовила у майстернях Троїцько-Сергієвої лаври позолочений іконостас.

Стрітенську церкву звели у традиційному для цієї місцевості козацькому архітектурному стилі. Керував роботами майстер Кабанов. Це типовий на той час храм з однією главою та прибудованою дзвіницею.

Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Церкву Стрітення Господнього часто плутають зі Свято-Покровською церквою однойменного села Сулимівка цього ж району.

Церкву Успіння Святої Анни в центрі села Слобода збудована у 1852 році генерал-майором Андрієм Трощинським, спадкоємцем міністра юстиції Дмитра Трощинського.

Храм у стилі пізнього класицизму хрестовий у плані, увінчаний напівсферичним куполом на циліндричному барабані. На західному, північному та південному фасадах великі напівкруглі вікна. Фасади завершено трикутними фронтонами.

В інтер'єрі збереглися залишки тематичних розписів ХІХ століття.

Церква преподобного Феодосія Печерського збудована на місці, де в 1091 році, під час перенесення мощів одного із засновників Києво-Печерської лаври з Далеких печер до Успенського собору, ченці зупинилися на відпочинок. Пень дуба, на якому стояла рака, став основою вівтаря.

Дерев'яна Феодосіївська церква вперше згадується в 1630-х роках. Кам'яний храм відбудовано в 1698-1700 роках у стилі українського бароко коштом полковника Війська Запорізького Костянтина Мокієвського.

В 1992 році на базі церкви святого Феодосія відкрився Свято-Феодосіївський ставропігійний монастир. Після Об'єднавчого собору українських православних церков від 15 грудня 2018 року він увійшов до складу об'єднаної Православної церкви України.

Черняхівський краєзнавчий музей відкрився з ініціативи місцевих освітян у 2023 році – через майже півстоліття після того, як припинив існування його попередник. Розташовується у приміщенні Черняхівського сільського будинку культури.

Експозиція розповідає про давню історію Черняхова, сучасне життя села та його видатних мешканців. Зокрема, в археологічному розділі представлено предмети Черняхівської культури із запасників Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Відтворено інтер'єр української хати XIX століття, де можна побачити давній сільськогосподарський та хатній реманент, вишивку, кераміку, вироби із лози та з дерева. В куточку побутових речей середини ХХ століття експонуються старі радіоприймачі, програвачі та друкарська машинка.

Найстарішою адміністративною будівлею Василькова є Повітові присутствені місця, збудовані на початку ХІХ століття. Тут розміщувався штаб Чернігівського полку, який 10 січня 1826 року приєднався до повстання декабристів проти російського самодержавства і за скасування кріпосного права.

Повстання Чернігівського полку, організоване Південним товариством декабристів, очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол та командир батальйону Михайло Бестужев-Рюмін. Протягом тижня повстання було придушене, а організатори пізніше засуджені та страчені. На площі навпроти будівлі встановлено пам'ятник декабристам.

Будинок штабу Чернігівського полку двоповерховий, цегляний, оштукатурений. Фасад характерний для російського класицизму. Будівля неодноразово перебудовувалась. В ній розміщувалися присутственні місця, потім райуправління міліції.

У двох кімнатах досі працював відділ краєзнавчого музею "Декабристи на Васильківщині", який висвітлював діяльність Васильківської управи Південного товариства (зараз на ремонті). Зокрема, збереглася камера, в якій після арешту утримувалися Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін.

Яготинський історичний музей розташований у комплексі старовинних будівель промислового містечка спиртзаводу (XIX сторіччя) у самому центрі Яготина.

В 14 залах розміщені колекції археологічних знахідок, які відносять до найдавніших часів епохи неоліту, трипільської культури, слов'янських часів, періоду Київської Русі, козацької доби, а також предмети побуту, господарські інструменти, коштовності XVII-XVIII століть, вироби прикладного мистецтва XIX - початку XX століття.

Колекція налічує 5 тисяч експонатів.