Пам'ятки Київської області

Акваріум ТРЦ "Океан" (Ocean Plaza) у Києві вважається найбільшим в Україні.

Гігантська штучна водойма з акриловими вікнами має об'єм 360 тисяч літрів. До 16-метрової панорами акваріума мають вихід усі основні галереї торгового комплексу.

Відвідувачі можуть безкоштовно спостерігати за акулами, скатами, муренами, груперами, морськими зірками та іншими мешканцями підводного світу.

Першу в Києві приватну аптеку відкрив у 1728 році німецький фармацевт Йоганн Гейтер, проте в історію вона увійшла як "аптека Бунге" (на прізвище зятя Гейтера).

В 1986 році аптека відновлена в будівлі, що збереглася, відкрито експозицію історії фармакології та аптечної справи. На вітринах музею розташувався посуд для приготування трав'яних сумішей, всілякі банки та склянки для лікарських препаратів, старовинні рецепти, інструменти фармацевтів минулих століть, заспиртовані змії та краби та багато інших цікавих речей.

В підвальному приміщенні музею знаходяться інсталяції - підвал алхіміка та хата знахарки.

Тут можна купити запашне мило ручної роботи.

Артцентр "Фабрика Повидла" (Jam Factory Art Center) – центр сучасного мистецтва у Львові, який організовує виставки, театральні, музичні, освітні та спільното орієнтовані проєкти.

Виставковий простір площею 3410 квадратних метрів відкрився 2023 року в районі Підзамче, на території колишньої фабрики спиртових напоїв "Йозеф Кронік і син", де за радянських часів виготовляли повидло.

Архітектурною домінантою будівлі є неоготична вежа 1910 року, де збереглися автентичні сходи, вікна і двері. Історична виставка на другому поверсі неоготичної вежі розповідає про історію будівлі та підприємств, що діяли у цій пам'ятці індустріяльного передмістя Львова.

Серцем комплексу є Велика виставкова зала, де після відкриття артцентру розмістилася виставка "Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми". Тут представлено більше сотні робіт українських художниць і художників: від ХІХ століття по сьогодні.

"Чорний куб" слугує мультифункційним простором для різноманітних подій. Театр для перформативних практик оснащено сучасними технологічними засобами.

На території комплексу працють, кафе, бар і сувенірна крамниця, є великий паркінг та укриття. У внутрішньому дворику, кафе та барі дозволено перебувати з тваринами.

Експозиційний павільйон Археологічного музею Переяслава зведено в 1957 році над залишками Спаського храму XI століття, що знаходився на території міського посаду і слугував усипальницею знатих людей давнього Переяслава княжих часів.

Таким чином вдалося зберегти та представити на огляд відвідувачів фргаменти підмурків і стін давньоруського храму із залишками фрескового розпису, вимощену керамічними плитами підлогу, поховання у цегляних саркофагах під шиферними плитами.

Експозиція Археологічного музею розповідає про давню історію Переяславського краю. Зокрема, можна побачити кам'яні знаряддя праці первісних людей, керамічний посуд Трипільської культури, античний шолом з позолоченої бронзи, рідкісні скляні вироби черняхівської культури, вироби переяславських майстрів великокнязівській доби.

Археологічний музей входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Залишки одного з найдавніших в Україні поселень первісних людей епохи пізнього палеоліту (10 тисяч років до нашої ери), знайдені в селі Добранічивка під час прокладання дороги в 1952 році, експонуються зараз в Археологічному музеї "Добраничівська стоянка", що є філією Яготинського історичного музею.

Археологи виявили тут чотири господарсько-побутових комплекси навколо центральної площі.

Експозиційний павільйон зведено безпосередньо над місцем розкопок найбільшого з господарсько-побутових комплексів. Можна побачити фундамент жител з кісток мамонтів і черепів тварин, ями-склади, кострища та місця виробництва знарядь праці з кісток та кременю.

В експозиції представлені вироби з каменю й кістки, а також два великих панорамних полотна, що зображують сцени первісного полювання на мамонта та побуту мешканців "Добраничівської стоянки".

Археолого-краєзнавчий музей села Копачів є відділенням Київського обласного археологічного музею. Розташовується у двох залах на другому поверсі колишньої Копачівської сільської ради. 

Перша зала музею представляє місцеві археологічні знахідки: кістки мамонта, кераміку трипільської культури, фрагменти давньоруського посуду. Перлиною цієї експозиції вважається трипільська біноклеподібна посудина.

У другій залі відтворено фрагмент інтер’єру традиційної української хати. Тут представлені місцеві старожитності та інші експонати, які представляють історію, побут, мистецтво Копачева від минулого до сьогодення.

Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка – одна з найстаріших університетських обсерваторій в Україні, що існує з 1845 року.

В різні часи в обсерваторії працювали видатні вчені, якими зроблено низку астрономічних відкриттів. Зокрема, у 1969 році відкрито комету Чурюмова-Герасименко, що 2014 року стала першою в історії, на яку здійснив посадку космічний апарат.

Головна будівля обсерваторії побудована в спрощеному стилі пізнього класицизму, має форму восьмигранної башти. Комплекс обсерваторії також включає павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії та житлові приміщення.

З 1990 року працює Астрономічний музей, фонди якого налічують 20 тисяч предметів. В експозиції представлені прилади та інструменти, фотографії та особисті речі співробітників, рукописи, документи, креслення, зоряні карти, журнали спостережень та старі видання. Зокрема, можна побачити переносний телескоп в 1838 року, астограф 1895 року, меридіанне коло 1870 року та інші астрономічні інструменти минулого.

Під час екскурсій можна долучитися до астрономічних спостережень на діючих телескопах обсерваторії. Екскурсії проводяться за попереднім записом.

Астрономічний музей в Києві діє при одній з найстаріших університетських астрономічних обсерваторій України, заснованій в 1845 році, незабаром після заснування в Києві університету.

Першим директором астрономічної обсерваторії був видатний астроном Василь Федоров.

За півтора століття тут зроблено безліч наукових відкриттів у галузі астрометрії, фізики Сонця та прогнозування сонячної активності, метеорної астрономії, спостережень за штучними супутниками Землі. В арсеналі обсерваторії є кілька старовинних інструментів: меридіанний круг, 8" і 10" рефрактори Репсольда, астрограф Цейса, є бібліотека, в якій є рідкісні видання XVI-XVIII століть.

Спроєктований архітектором Вікентієм Беретті будинок астрономічної обсерваторії є пам'яткою архітектури ХІХ століття.

Аутлет-містечко "Мануфактура" розташоване в Ходосівці неподалік Києва. Це перший в Україні торговий комплекс у форматі аутлет, у якому представлені колекції одягу та аксесуарів відомих брендів із постійними знижками.

Комплекс стилізований під старовинне північно-європейське містечко з ратушею, трьома вулицями, каналами, фонтанами та вуличними скульпурами.

В одному просторі розташовані близько 100 бутіків, а також ресторани, кафе, кондитерські, дитячий майданчик та спеціальна "зона для тат" з Wi-Fi та невеликий готель. Є великий паркінг.

В аутлет-містечку "Мануфактура" часто проводяться розважальні заходи та ярмарки.

Байкове кладовище (або Байковий цвинтар) - одне із найстаріших і найкрасивіших у Києві.

Відкрите в 1834 році на Байковій горі, що отримала свою назву на прізвище генерала Сергія Байкова, учасника франко-російської війни 1812 року та російсько-турецької війни 1828-1829 років, який жив тут після виходу у відставку.

На території кладовища розташовано близько 20 старих склепів різноманітної архітектури, деякі з них спроєктовані відомими архітекторами Владиславом Городецьким, Володимиром Ніколаєвим та іншими.

Байкове кладовище фактично є українським пантеоном, на ньому поховано багато видатних людей: Михайло Грушевський, Леся Українка, В'ячеслав Чорновіл, Марія Заньковецька, Амвросій Бучма, Михайло Стельмах, Павло Загребельний, Василь Стус, Євген Патон, Микола Амосов, Олександр Шалімов, Валерій Лобановський, Роман Ратушний та багато інших.

Баришівський краєзнавчий музей з 1977 року працює в колишньому житловому будинку землевласника Гладиша, зведеному в XIX столітті. Пізніше тут розташовувалася школа, в якій з 1920 по 1923 рік працював учителем один з найвидатніших поетів-неокласиків Микола Зеров.

Колекція Баришівського історико-краєзнавчого музею налічує понад 4000 експонатів, серед яких знаряддя праці кам’яного та бронзового віків, фрагменти кераміки трипільської культури та інші археологічні знахідки. Представлена колекція жіночого одягу та вишитих рушників XVIII-XX століть.

Окрема експозиція висвітлює участь мешканців Баришівки у подіях Другої світової війни, війни в Афганістані та російсько-української війни.

Експонуються вироби місцевих народних умільців: живопис, вишивка, вироби лозоплетіння тощо.

Березанський краєзнавчий музей розташовується в оригінальній будівлі з елементами народної архітектури в центрі містечка Березань на Київщині. Заснований у 1975 році з ініціативи місцевої краєзнавиці Галини Рих.

Сьогодні експозиція Березанського краєзнавчого музею має дев'ять розділів: природи, традиційного побуту, козацтва, історії Другої світової війни, нумізматики, народної творчості тощо.

Експозиція "Шевченкова світлиця" присвячена перебуванню в місті Тараса Шевченка, зокрема представлене факсимільне видання його твору "Розрита могила", написаного 1843 року в Березані.

В залі 1930-х років можна дізнатися про трагічні події колективізації та Голодомору на Березанщині.

Перед будівлею музею встановлене погруддя Тараса Шевченка.

Бессарабський критий ринок, який кияни називають просто "Бессарабкою", - це центральний та найдорожчий ринок Києва.

Назвою завдячує торговцям із Бессарабії (регіон на кордоні нинішньої Одеської області та Молдови). За іншою версією, цю місцевість стали називати Бессарабкою ще до появи базару (нібито "бессарабами" в Києві називали босоту).

Ідея упорядкувати непривабливе бессарабське торжище, побудувавши тут перший у Києві критий ринок, виникла ще в 1873 році, проте будівництво почалося лише в 1910 році на кошти, виділені за заповітом цукрозаводчика, мецената та благодійника Лева Бродського. Проєкт розробив архітектор Генрик Гай, який мав досвід проєктування критого ринку у Варшаві. Стіни зводилися з цегли, а перекриття із заскленим дахом спиралося на металевий склепінний каркас. Фасад ринку оформлений скульптурними композиціями "Селянин з волами", "Молочниця", а також головами бугаїв, рибами та рибальськими сітками, гусями, що летять. У підвалі було обладнано першу в місті підземну холодильну установку.

Бессарабський ринок втілив нові європейські тенденції, що ставили на чільне місце не декоративне прикрашання будівель, а економічність і функціональність. Він і тепер справно служить за призначенням.

Бишівський зразковий історико-краєзнавчий музей заснований у 1983 році вчителем історії Бишівської середньої школи Валерієм Обухівським. Розташовується у приміщенні Бишівського академічного ліцею.

У фондах музею зібрано до 1500 експонатів, які систематизовані по розділах: археологічний, середньовіччя, етнографічний, перша половина ХХ століття, Друга світова війна, соціально-економічний розвиток села в 1950–1990 роках, сьогодення.

Білоцерківський краєзнавчий музей представляє велике зібрання предметів матеріальної і духовної культури Південної Київщини.

Музей заснував у 1924 році краєзнавець Степан Дроздов-Мишківський на основі власної колекції старожитностей. Зараз музей розташовується в оригінальній будівлі у стилі конструктивізму, зведеній у 1983 році на Замковій горі навпроти костелу Святого Івана Хрестителя, поруч із фундаментами давнього храму Святого Георгія часів князя Ярослава Мудрого.

Експозиція скдадається з дев'яти розділів, які розповідають про природу Південної Київщини, давню історію краю, події польсько-литовської доби та Козаччини, період розквіту міста у XVIII-XIX століттях, розвиток промисловості та освіти, радянську добу та сучасність.

Серед найцінніших експонатів музею: скіфський меч акінак, унікальний черняхівський світильник із зображенням обличчя людини, давньоруські жіночі прикраси. Цінними реліквіями часів козацтва є прапор козацької сотні Білоцерківського полку, булава, бунчук, литаври та зброя. Основу колекції нумізматики складають римські монети, київські гривні, гроші козацької доби. У відділі мистецтва представлені ікони, картини та скульптури ХVII-XX століть з колекції Браницьких. Особливу зацікавленість відвідувачів викликають відтворені інтер’єри житла різних верств населення того часу.

На Замковій горі стародавнього Юр'єва поруч із Білоцерківським краєзнавчим музеєм збудована сучасна реконструкція храму Святого Георгія, який дав місту нинішню назву. На оглядовому майданчику над річкою Рось встановлено пам'ятник засновнику міста, князю Ярославу Мудрому.