Пам'ятки Ужгородського району

Ужгородська ортодоксальна синагога - храм закарпатської громади євреїв-ашкеназів.

Синагога в Ужгороді збудована в 1904 році в неомавританському стилі за проєктом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча.

Нині в будівлі розміщується Закарпатська обласна філармонія.

Закарпатський музей народної архітектури та побуту – це стилізоване етнічне село в центрі Ужгорода, де зібрано зразки дерев'яної архітектури, типові для представників різних народів Закарпаття: долинян, лемків, бойків, гуцулів, угорців, румунів.

Перлиною експозиції Ужгородського скансену вважають лемківську дерев'яну Свято-Михайлівську церкву (1777 рік), привезену із села Шелестове Хустського району. В інтер'єрах можна побачити різьблений іконостас та ікони XVIII століття.

Також на особливу увагу заслуговує гуцульська садиба-гражда із села Стебного на Рахівщині, що поєднує житлові, господарські та оборонні функції.

Цікава конструкція водяного млина ХІХ сторіччя із села Колочава на Міжгірщині, в якій передбачено приміщення для млинового механізму та кімната мулу.

Угорську народну архітектуру представлено будинком заможного селянина ХІХ століття із села Вишково Хустського району.

Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая розташований в колишньому будинку жупанату в Ужгороді. 

Масивна адміністративна будівля в стилі класицизму на пагорбі в центрі міста була збудована в 1809 році для розміщення органів місцевої влади. На фасаді можна побачити герб комітату Унг. Будинок пов'язаний із подіями угорської національно-визвольної боротьби та діяльністю українського товариства "Просвіта".

З 1979 року приміщення займає Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая з експозицією робіт українських, угорських та західноєвропейських художників. 

Основу музейної колекції становлять твори колишньої Земської картинної галереї. Мистецький доробок художників Закарпаття представляють роботи визнаних корифеїв образотворчої культури Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Андрія Коцки, Василя Свиди, Золтана Шолтеса та багатьох інших.

Зоологічний музей Ужгородського національного університету заснований в 1946 році при Біологічному факультеті УжНУ з ініціативи першого декана факультету Івана Рогаля.

Музей розташовується в неоготичній будівлі колишнього василіанського монастиря 1912 року, де також розміщується Фізичний факультет УжНУ.

В експозиції представлено понад 5000 екземплярів комах, риб, земноводних, плазунів, птахів та ссавців з усіх континентів та океанів світу (загалом у фондах 150 тисяч експонатів). Зокрема, представлені гігантський кенгуру з Австралії, африканський страус, американський кайман, індійський слон і бенгальський тигр, тібетські мавпи, антарктичний пінгвін тощо.

Значний інтерес становлять колекція денних хижих птахів та сов з території Закарпаття і Східної Словаччини ужгородського натураліста Олександра Грабаря та колекція тропічних комах, яку зібрав наприкінці XIX століття професор Іштван Лаудон.

Екскурсії необхідно замовляти за три дні до їх проведення.

Кав’ярню-фотомузей "OttoFoto" відкрила в Ужгороді в 2023 році дружина відомого ужгородського колекціонера Аттіли Рунянина Ксенія. Колекція формувалась та поповнювалась протягом близько 7 років і тепер налічує більш ніж півтисячі різноманітних фотоапаратів і не тільки.

В кав’ярні-фотомузеї "OttoFoto" представлені біля трьохсот фотоапаратів, два мотоцикла та близько ста раритетних речей. Експозиція кафе в основному складається з фотоапаратів радянського, європейського та американського виробництва починаючи з 1920 року. Є тут і інші старовинні речі: грамофон, радянська радіола, стаціонарний телефон, яким користувались у минулому столітті, різноманітний антикваріат.

В кав’ярні можна проводити фотовиставки, майстеркласи та творчі зустрічі.

"OttoFoto" розташований в центральнй частині міста, недалеко від площі Корятовича.

Римо-католицький костел Святого Августина в Перечині збудовано на початку XX століття за сприяння місцевого лісохімзаводу, оскільки на підприємстві працювало багато іноземних фахівців із католицьких країн.

Ініціатором став італієць Гайотто Франческо, який придбав земельну ділянку та виділив частину коштів на будівництво.

Костел був освячений у день Святого Августина, отримавши назву на його честь.

Храм в стилі еклектики невеликий, але високий (34 метри) та дуже стрункий, спрямований у небо.

Римсько-католицький костел Святого Юрія (Георгія) споруджено в XVII сторіччі володарем Ужгорода Юрієм Другетом, який навернувся в католицтво, на місці зруйнованого ним же лютеранського храму.

Будівництво продовжив його спадкоємець Міклош Берчені. В XVIII столітті храм був перебудований у стилі необароко, над оформленням працював знаменитий майстер Янош Лукач. На дзвіниці встановлено годинник, який іде ось уже понад 150 років.

В інтер'єрі особливої уваги заслуговує незвичайний необароковий вівтар 1895 року роботи майстра Лукаша Йожефа Краккера.

Старовинну будівлю пивоварні "Совине гніздо", що в центрі Ужгорода навпроти будівлі міськради, іноді називають "підвалами Ракоці", "винним погребом", "Богольваром" або просто "амбаром".

Вважається, що будинок пивоварні з підвалами для бочок з пивом було закладено в XVII сторіччі за князя Ференца II Ракоці, хоча на фасаді зараз можна побачити дату "1781". Будівництво пивоварні пов'язують із сплеском промисловості, торгівлі та виноробства на Закарпатті. Для зберігання продуктів та напоїв склад використовувався до кінця XX століття.

До останнього часу будівля була занедбана, але в 2011 році приміщення розчистили та підготували до проведення винного фестивалю "Закарпатське Божоле". Після проведеної реставрації тут розмістився Ужгородський культурно-історичний центр "Совине гніздо", який швидко став популярним майданчиком для проведення різних фестивалів, ярмарків та винних дегустацій.

Під час російсько-українськой війни 2022 року в "Совиному гнізді" облаштували Центр гуманітарної допомоги для вимушених переселенців.

Найдовша в Європі липова алея простяглася на 2,2 кілометра вздовж річки Уж у місті Ужгород. Алея починається від Театральної площі і тягнеться набережними Незалежності та Студентській до стадіону "Авангард".

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Липова алея" площею 1 гектар закладений у 1928 році чеськими ботаніками під час спорудження набережної Ужа. Зараз алея налічує 191 липу, а також 4 туї західні та 2 дуби. Завдяки тому, що тут зібрано липи різних сортів, цвіте алея протягом усього літа від початку червня, наповнюючі повітря медовими ароматами.

Окремою ботанічною пам'яткою природи місцевого значення є "Ясен Масарика", що росте на початку набережної Незалежності. Обвитий ліаною 120-річний ясен звичайний висотою 30 метрів названий на честь першого президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика, який виступав на захист прав українців.

Музей закарпатського художника Андрія Коцки відкрито в ужгородському будинку, в якому він жив з 1945 року.

Експозицію побудовано на матеріалах, зібраних сестрою художника Анною. В його майстерні представлені деякі роботи Коцки – портрети та пейзажі післявоєнного періоду.

З іншими роботами майстра можна ознайомитись у меморіальній частині музею, де збережено житлову обстановку будинку.

В саду навколо будинку ростуть плодові дерева та чагарники, а також рідкісні декоративні види європейської та місцевої флори.

Меморіальний будинок-музей Андрія Коцки є філією Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая.

Будинок-музей народного художника України Федора Манайла присвячений життю та творчості одного із основоположників Закарпатської школи живопису.

Музей відкрито в 1981 році в будинку, в якому Манайло жив в середині XX століття в Ужгороді. Тут він викладав декоративне мистецтво в Ужгородській школі ремесла та Ужгородському училищі прикладного мистецтва, працював головним художником Закарпатського обласного будинку народної творчості.

Музейна експозиція налічує понад 2 тисячі експонатів, серед яких особисті речі художника, документи з його особистого архіву, а також художні твори, що знайомлять із творчістю Федора Манайла: живопис, графіка, декорації та інші.

Збережено інтер'єр майстерні та вітальні художника.

Меморіальний будинок-музей Федора Манайла є філією Закарпатського обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая.

Міні-статуя Свободи в Ужгороді, яка є одночасно найменшим чинним маяком в Україні, виготовлена скульптором Михайлом Колодком у стилі Фернандо Ботеро та встановлена в 2011 році на честь Ужгородської річкової регати.

Фігурка висотою 17 сантиметрів тримає світильник, у якому блимає світлодіод. Свободка-маяк встановлена на перилах мосту через річку Уж.

Народознавчий музей "Верховина" розташовується у приміщенні Волосянківської загальноосвітньої школи.

В експозиції представлені різноманітні етнографічні матеріали, які характеризують культуру та побут мешканців Великоберезнянщини: зразки народного вбрання, вишивані рушники, ткацький верстат, керамічний посуд, інші предмети селянського побуту.

Єдиний у країні пам'ятник листоноші встановлено в сквері на центральній площі Перечина.

Пам'ятник присвячений жителю села Тур'ї Ремети Федору Фекеті, який у середині ХІХ століття працював листоношою і щодня долав пішки 10 кілометрів гірської дороги від рідного села до Перечина та назад. Працював незалежно від погоди, неодноразово зустрічав у дорозі диких звірів, але пошту завжди доставляв вчасно, за що отримав від односельців шанобливе прізвисько "Посол". Після його смерті в 1839 році вдячні земляки встановили на місцевій церкві меморіальну дошку з написом: "Федір Фекета. На згадку про приязність, тверезість, чесність, послужність Посла".

Пам'ятник у Перечині встановили в 2005 році.

Пам'ятник закарпатському художнику Ігнатію Рошковичу в Ужгороді встановлено на набережній, яка раніше носила його ім'я, поряд із пішохідним мостом.

В кінці XIX - на початку XX століття Рошкович прославився сакральними розписами багатьох храмів Європи, зокрема. базиліки Святого Іштвана в Будапешті та Преображенській церкві в Ужгороді.

Скульптор Михайло Колодко зобразив художника за роботою над міським пейзажем Ужгорода з набережною та мостом через річку. Причому міст на картині виглядає таким, яким він був за часів Рошковича.

Аналогічний пам'ятник буде встановлено в Будапешті.