English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Знайдено 260 пам’ятки
Івано-Франківської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Костел Матері Божої святого скапулярію збудований у 1721 році.
Римо-католицька парафія у Снятині була заснована ще в XV-XVI сторіччях. Спочатку храм був дерев'яний, кілька разів перебудовувався. У нинішньому вигляді відбудований та освячений у 1857 році.
У 1928-1935 роках проведено реставрацію.
У 1946 році костел було закрито радянською владою, а ченці виїхали до Польщі, забравши з собою ікону Божої Матері святого. Скапулярія.
З 1993 року костел знову діє.
вулиця Коснятина, 98 Снятин
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Католицький костел непорочного зачаття Пречистої Діви Марії в Городенці став першим монументальним твором знаменитого італійського архітектора Бернарда Меретина на українських землях.
Його для цієї роботи запросив до Городенки впливовий польський магнат Микола Потоцький. Також це була перша спільна робота Меретина з геніальним скульптором Іваном Пінзелем. Руці Пінзеля належить іконостас, амвон, головний вівтар, над яким сьогодні знаходиться зображення Божої Матері, та два маленькі вівтарі. Після цього Меретин та Пінзель виконали ще кілька замовлень Потоцького у Городенці та Бучачі.
У 30-х роках ХІХ століття надворі костелу було добудовано дзвіницю, а навколо церкви замість оборонної стіни встановлено більш витончену ковану огорожу.
Декілька робіт Пінзеля з городенківського костелу експонуються в музеї скульптора у Львові, але перед храмом збереглася стела з оригінальною скульптурою Пінзеля – фігурою Діви Марії.
Поруч знаходиться монастирський корпус.
вулиця Володимира Великого, 1 Городенка
Римо-католицький костел Святого Валентина в Калуші побудований у 1841-1845 роках на місці дерев'яного католицького храму Святої Марії Магдалини, який відомий з 1464 року.
Новий мурований костел виконаний у стилі неоготики. В 1786 році зведено нову вежу. У 1910-1912 pоках проведено капітальну реконструкцію: добудовано бічні каплиці, перед фасадом споруджено сходи, виготовлено нові головні та бічні вівтарі тощо.
З 1954 до 1999 рік храм було закрито, у ньому розмістили спортзал. Якийсь час він належав Українській Автокефальній Православній Церкві.
Нині костел Святого Валентина у Калуші чинний. У 2008 р. проведено останню реставрацію, яка повернула храму автентичний вигляд.
вулиця Тараса Шевченка, 10 Калуш
Католицький костел Святого Ігнатія Лойоли в Коломиї збудовано за ініціативою польської католицької громади міста, яка запросила для цього отців-єзуїтів ордена "Товариства Ісуса". Крім місіонерської діяльності, єзуїти займалися просвітництвом та благодійністю.
Будівництвом храму за проєктом чернівецького архітектора Йосипа Ляйцнера керував інженер Діонізій Кжичковський. Костел називали "панським", оскільки більшість парафіян були заможними людьми.
За радянських часів приміщення костелу використовувалося як магазин. У 1990 році храм Святого Ігнатія Лойоли повернуто римо-католицькій громаді міста.
вулиця Івана Франка, 18 Коломия
Монументальна будівля римо-католицького костелу Святого Миколая та Анни споруджена у самому центрі Рогатина в XV сторіччі на місці дерев'яного храму.
Поєднує у своєму архітектурному вигляді риси готики та ренесансу. Бійниці на дзвіниці заввишки 42 метри свідчать про оборонний характер споруди – вона неодноразово виконувала роль фортечної вежі під час нападів турків та татар у XVII столітті. При костелі функціонував жіночий монастир та лікарня.
Будівля постраждала під час Другої світової війни, у 1970-х роках була пристосована під меблевий склад, потім – краєзнавчий музей. У роки незалежності храм було повернуто католицькій громаді, відреставровано та освячено як костел Святого Миколая та Анни.
На Ринковій площі перед костелом встановлено пам'ятник легендарній Роксолані.
вулиця Галицька, 58А Рогатин
Костел Святого Франциска в Делятині споруджений в 1857 році.
Австрійський імператор Франц-Йосиф приїжджав до Делятина і брав участь у закладанні храму, насипаючи золоті дукати у кожний кут. Він особисто посадив біля костелу чотири кедри, привезені з Відня.
Костел Святого Франциска витриманий у романно-готичному стилі. Храм було освячено у 1882 році.
В 1945 році радянська влада закрила костел, приміщення використовували як військовий склад. У 1970-х роках у ньому розміщувався один із цехів місцевого лісокомбінату, а потім він просто залишився без нагляду та руйнувався.
Завдяки вченому Володимирові Клапчуку, який намагався зберегти костел, влаштувавши у ньому музей, храм визнано пам'яткою архітектури. У 1992 році, після відновлення Незалежності України, костел було повернуто римо-католицькій громаді Делятина.
вулиця 16-го Липня, 205 Делятин
Пам'ятка архітектури , Храм
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці побудований в 1852 році коштом графа Рудольфа Стадіона (Штадіона) на місці дерев'яного храму, що існував з XVII сторіччя.
Костел у романському стилі має п'ять вівтарів.
Особливістю лисецького костелу було те, що в ньому одночасно проводили богослужіння парафіяни латинської та вірменської релігійних християнських конфесій.
Найдавнішим і найціннішим скарбом Успенського храму був чудодійний образ Матері Божої Лисецької. В 1945 році депортовані поляки вивезли ікону до Польщі.
За радянських часів у костелі був кінотеатр.
Наразі храм повернуто римо-католикам, тривають відновлювальні та ремонтні роботи. До костелу повернувся образ Матері Божої Лисецької у вигляді копії.
вулиця Тараса Шевченка, 3 Лисець
Музей/галерея
Рожнятівський краєзнавчий музей "Бойківщина" розташований у старовинному будинку, який збудував у Рожнятові український граф Думка на початку XX століття.
За радянських часів тут був суд, потім музей художника Володимира Харченка.
Зараз в експозиції музею представлено близько 400 предметів, які знайомлять відвідувачів з історією краю за останні два тисячоліття, народним побутовим та сакральним мистецтвом Бойківщини, життям видатних людей.
У музеї зберігається частина колекції картин художника Володимира Харченка.
вулиця Січових Стрільців, 12/1 Рожнятів
Краєзнавчий музей Калущини є одним із підрозділів Комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради". Відкрився 1997 року в будівлі колишньої єврейської громади, яка є пам’яткою архітектури першої половини ХХ століття.
Основу експозиції складають археологічні пам’ятки Калущини, старовинні документи, церковні стародруки, твори образотворчого мистецтва, давні світлини, матеріали з історії дзвонарства, предмети домашнього побуту тощо.
В цьому ж приміщенні розташована артгалерея.
До складу Музейно-виставкового центру також входять Меморіальний музей "Калуська в'язниця", меморіальний комплекс "Криївка Черемоша", Музей-оселя родини Франка та виставкова зала.
вулиця Тараса Шевченка, 9 Калуш
Природний об'єкт
Кривопільський перевал - один із найвищих проїзних перевалів Карпат (1013 метрів над рівнем моря).
Через Кривопільський перевал проходить траса Р-62 Верховина-Ворохта.
Звідси відкривається мальовничий краєвид на Верховину, Чорногорський масив та гору Говерлу.
перевал Кривопільський Кривопілля
Повстанська криївка бійців УПА відновлена у 2018 році в урочищі Плаєк поблизу села Гриньків.
На цьому місці в 1947 році існував підземний бункер, що використовувався відділом пропаганди Крайового проводу ОУН Карпатського краю. 5 листопада 1947 року десятеро повстанців на чолі з Гелетієм Леоном "Тисою" прийняли тут бій з багаточисельним загоном карателів НКВС. Майже всі вони загинули.
Місцеві активісти віднайшли в лісі місце бою та відбудували криївку за збереженими кресленнями.
урочище Плаєк Гриньків
Криївка-музей УПА у Верховині відкрився 2021 року в підвальному приміщенні Меморіального музею Петра Шекерика-Дониківа.
Музей створив власник цього столітнього будинку Іван Маківничук, серед предків якого були бійці УПА. Таємний вхід у криївку-музей облаштовано через колодязь.
Експозиція музею відтворює атмосферу, в якій жили українські повстанці під час визвольної боротьби у середині XX століття. Представлено автентичну зброю, одяг, журнал допитів, інші документи і старі світлини.
вулиця Черемшини, 1 Верховина
Криївку-музей УПА на околиці села Пістинь відкрили 2015 року у День захисника вітчизни на свято Покрови Пресвятої Богородиці з ініціативи місцевої громади та за підтримки Державного підприємства "Кутське лісове господарство".
Саме на цьому місці косівськими лісниками були знайдені залишки підземного сховища бійців Української повстанської армії з архівом документів, які розповідають про збройну боротьбу повстанців Косівщини з радянськими загарбниками у 1946-1951 роках.
Музейний комплекс складається із трьох криївок, реконструйованих у первісному вигляді (житлова криївка, криївка-зброярна, криївка-шпиталь), між якими прокладено туристичний маршрут "Шляхами бойової слави УПА". Інформаційні стенди знайомлять з історією створення комплексу та основними віхами становлення і діяльності УПА на території Косівського району.
Поруч із Криївкою-музеєм УПА облаштовано інфраструктуру відпочинкової зони з можливістю таборування.
присілок Підбагна Пістинь
П'ядицький літературний музей в селі П'ядики поблизу Коломиї носить ім'я українського письменника Мирослава Ірчана, який народився тут у 1897 році. Його батьківська хата під солом'яною стріхою збереглася до наших днів.
Понад сто експонатів розповідають про життєвий і творчий шлях письменника. В літературній частині музею пердставлені прижиттєві видання, автором і перекладачем яких є Мирослав Ірчан.
Поруч із приміщенням музею встановлене погруддя Мирослава Ірчана.
вулиця Мирослава Ірчана, 34 П’ядики
Літературний музей Прикарпаття відкрився у 1986 році до 130-річчя від дня народження письменника Івана Франка.
Музей розташовується в одноповерховій міській садибі кінця ХІХ століття.
Після оновлення у 2006 році експозиція музею розповідає про всі основні етапи розвитку літературного процесу в регіоні починаючи від XII століття. Зокрема, представлена копія сторінки Галицького Євангелія 1144 року, перевидання Галицько-Волинського літопису, матеріали про перші прикарпатські друкарні у Стратині та Крилосі.
Загалом фонди музею налічують понад 40 тисяч експонатів. Найціннішими серед них є львівські стародруки XVII століття: "Триодіон" 1664 року та "Апостол" 1684 року.
Чільне місце в експозиції посідає розділ, присвячений перебуванню Івана Франка на Прикарпатті, що проілюстрований електрифікованою літературною мапою.
В експозиції представлені рукописи та прижиттєві видання творів Івана Франка, Богдана Лепкого, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Наталії Кобринської, Михайла Яцківа, Ольги Дучимінської та інших письменників.
У музеї висвітлено також розвиток літературного процесу Прикарпаття у 20–30-х роках ХХ століття, творчість письменників ОУН–УПА, діяльність Станіславівського літоб'єднання та обласної організації Національної спілки письменників України.
Літературний музей Прикарпаття є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.
вулиця Богдана Лепкого, 27 Івано-Франківськ