Пам'ятки Чернігівського району

Історико-археологічний музейний комплекс "Древній Любеч" створений 2008 року на базі семи архітектурних та археологічних пам'яток селища від доби Київської Русі до ХІХ століття.

Серед них: Замкова гора з пам'ятником на честь Любецького з’їзду князів 1097 року, Ближня та Дальня печери преподобного Антонія Печерського, кам’яниця гетьмана Павла Полуботка (XVIII століття), Спасо-Преображенський собор (1811-1817 роки) та інші.

Адміністрація та музейна експозиція комплексу розташовані в колишньому приміщенні школи-інтернату поруч зі Спасо-Преображенським собором. Тут експонується макет Любецького замку, представлено чисельні експонати з історії та культури міста. В інтерактивній залі відвідувачі можуть сфотографуватися із мушкетом чи відчути на дотик рельєф козацької гармати, а маленькі відвідувачі можуть дізнатися більше про археологію в Археологічній пісочниці. У музеї діє постійна виставка "Любеч очима митців", окремі зали розповідають про історію ремесел в регіоні – рибальства, хліборобства, торгівлі.

В парку поруч із музеєм представлені скульптури історичних постатей Любеча роботи столичного майстра Єгора Зігури: древлянський князь Малк Любечанин, княжна Малуша Малковна (Любечанка) з малолітнім сином Володимиром, її брат Добриня, преподобний Антоній Печерський.

Березнянський історико-краєзнавчий музей імені Григорія Верьовки – единий в Україні музей, що носить ім'я цього видатного композитора, диригента, організатора Українського народного хору.

Григорій Верьовка народився 1895 року саме в Березні, початкову освіту здобув у місцевій трирічній школі. Його життю і творчості присвячена меморіальна частина експозиції березнянського музею. Зокрема, тут зберігаються особисті речі композитора: скрипка 1914 року, книжки з його особистої бібліотеки, сценічні костюми, побутові речі, а також баян, подарований ним середній школі під час останнього приїзду до селища 1964 року.

Інші експозиції розповідають про історію краю (археологія, нумізматика, етнографія) та про події Другої світової війни (зброя, нагороди, документи, фотографії).

Загалом музейні фонди налічують понад 5000 експонатів основного фонду.

Щороку до дня народження Григорія Верьовки в музеї проходять урочисті заходи і концерти.

Історико-меморіальний музей Павла Тичини відкрито в селі Піски в 1981 році в будинку, в якому майбутній поет народився в 1891 році й де він провів дитячі роки.

Батьківський будинок Павла Тичини відтворено за кресленнями архітектора Олександра Ноздріна та спогадам сестри поета (оригінал згорів під час Другої світової війни). Тут є сільська піч, гасова лампа, макітри та інші предмети побуту.

На подвір'ї, поруч із криницею, встановлено пам'ятник поетові.

Експозиція музею продовжується у сусідньому приміщенні: перші видання книг, фотографії, особисті речі. Декілька стендів розповідають про громадську та політичну діяльність поета-академіка, який був міністром освіти України, депутатом Верховної Ради СРСР, головою Верховної Ради УРСР.

Кам'яниця чернігівського полковника Павла Полуботка в Любечі – один із небагатьох зразків кам'яної цивільної архітектури XVIII сторіччя на Чернігівщині.

Раніше ці землі належали гетьманові Мазепі, але після його союзу зі шведами Петро передав Любеч полковнику Полуботку за відмінну службу. Згодом Полуботок став наказним гетьманом України, але у результаті був заарештований та помер у Петропавлівській фортеці.

Кам'яниця Полуботка розташовувалась на території старої фортеці на посаді Любеча (біля нинішнього будинку культури). В 2012 році кам'яниця була повністю відреставрована, у приміщенні відкрилася тимчасова виставка експонатів із колекції Чернігівського історичного музею. Планується створення музею козацької доби та гетьмана Павла Полуботка.

Поруч, на крутому березі Дніпра, нещодавно виявлено другий із двох печерних храмів Любеча, які приписуються Антонію Печерському – так звана Ближня печера. На думку археологів, храм було створено на згадку про Антонія Печерського в XIX столітті на території парку маєтку графа Мілорадовича.

Козелецький ліцей № 1 створений у 1996 році на базі середньої школи, яка в свою чергу створювалася в 1912 році як Вища початкова школа для дівчаток.

Протягом 4-х років там навчали арифметики, письма, читання, вишивання, крою та шиття. Викладання велося російською.

Під час Першої світової війни приміщення використовувалося як госпіталь. В 1919 році в приміщенні ліцею відбувся 1-й з'їзд Рад Козелецького району, на якому було проголошено радянську владу. В роки Другої світової війни німці використали приміщення під зерносховище.

В 1943 році навчання відновилося.

Курган "Чорна могила" знаходиться у сквері біля ПК Будівельників.

Згідно з переказами, на цьому місці було поховано легендарного засновника Чернігова князя Чорного.

За старовинною легендою, донька князя викинулася з вікна княжого терему, щоб не стати дружиною хозарського кагану, який оточив місто.

В 1872-1873 роках археолог Дмитро Самоквасов розкопав курган, виявивши поховання X сторіччя з багатим скарбом зброї: два шоломи, кольчуги, два мечі, шабля, більше десяти копій, наконечники стріл, сокира, стремена, удила. Датувати поховання дозволили 2 золоті візантійські монети часів Василя І Македонянина.

На кургані "Чорна могила" встановлено пам'ятний обеліск.

Дерев'яна церква Святого Михаїла в селі Максим на Чернігівщині збудована у XVIII сторіччі.

Це досить велика дерев'яна споруда з одним куполом та прибудованою дзвіницею.

До наших днів зберіглася без жодних змін.

Музей "Чернігівщина - подорож крізь віки" відкрито в селі Калітянське в 2018 році на місці заснованого раніше музею знаменитого вченого та мандрівника Миколи Миклухо-Маклая.

Музейна експозиція висвітлює історію Чернігівщини від дохристиянського періоду, Київської Русі, Гетьманщини до імперського та радянського часу, а також донині.

Представлені макети найбільш відомих історичних споруд області, зокрема палацово-паркового комплексу в Качанівці, Спасо-Преображенського собору, Єлецького Свято-Успенського монастиря тощо.

Музей історії Лісковиці розташований у старому приміщенні Чернігівської школи № 4 із більш ніж сторічною історією.

Музей присвячений району Лісковиця, чернігівському Подолу, який відомий з давньоруських часів, де жили ремісники та міщани. Про різні періоди його історії розповідають експонати в розділах "Лісковиця в період Київської Русі", "Лісковиця - один з християнських центрів Чернігова", "Історія школи" та інші.

Один з центральних експонатів - старовинний ткацький верстат.

Краєзнавчий музей міста Остер розташований у колишньому особняку генерал-лейтенанта Володимира Солонини, представника козацько-старшинського роду.

Першим директором був відомий громадський діяч Анатолій Розанов.

Нині у музеї понад 16 тисяч експонатів. У 9 залах представлені експозиції, присвячені природі, історії та культурі Придесення.

Співробітники музею проводять екскурсії і територією давньоруського городища з відвідуванням Юр'євої божниці.

Пам'ятник борцям за волю та незалежність України біля Катерининської церкви у Чернігові було встановлено в 2009 році до 13-ї річниці Конституції України.

Ще на початку 1990-х років активісти націонал-демократичних організацій встановили тут пам'ятний камінь, біля якого проводилися різні акції.

Автор пам'ятника - вінницький скульптор Володимир Смаровоз. Постать козака з дитиною на руках уособлює молоду Україну.

Пам'ятник народній художниці України Тетяні Яблонській встановлено на території Будинку творчості художників "Седнів", що діє вже понад 40 років.

Тут художниця створила багато своїх картин.

Тепер тут щорічно у вересні відбувається свято літератури та мистецтв "Седнівська осінь".

Ріпкинський історико-краєзнавчий музей відкрито у 1985 році в одноповерховому будинку з різьбленим дерев'яним ґанком у центрі селища Ріпки.

Фонди музею нараховують понад 7 тисяч музейних предметів. У 5 залах експонуються численні документи, фотографії, побутові речі, фрагменти військової зброї, що відображають найважливіші події, розвиток економіки та культури Ріпкинщини. В історичний експозиції привертає увагу колекція козацьких люльок ХVII-XVIII століть. Етнографічно-побутовий відділ відтворює інтер'єр української хати кінця ХІХ століття.

Представлена колекція кераміки місцевих художників-керамістів, зокрема роботи представників творчої династії Денисенків з Олеші. 

Висвітлюються і сучасні події: аварія на ЧАЕС, Революція Гідності, російсько-українська війна.

Садиба Чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського, генерального обозного часів Гетьманщини, розташовувалась на околиці Чернігова, в селі Бобровиця (зараз мікрорайон міста).

На підвалах одноповерхового полковницького будинку, побудованого в 1680-1690-х роках, зараз стоїть збудований пізніше двоповерховий будинок у стилі класицизму.

Об'єкт знаходиться на території військової частини, обмежений доступ.

Садиба ватажка чернігівського дворянства Григорія Глібова з'явилася на околиці Чернігова - на Бобровиці - в кінці ХІХ століття.

Депутат Державної думи, заможний землевласник Григорій Глібов мав славу людини ексцентричної. Свій романтичний палац він збудував у стилі неоготики, прикрасивши його дещо незграбною сторожовою вежею. До садиби вела липова алея, вздовж якої лежали великі валуни. Місцеві мешканці ще тоді прозвали палац Глібова "замком".

Наразі в садибі Глібова розташований Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук.