Пам'ятки Чернігівського району

Воскресенська церква - єдиний православний храм, що повністю зберігся за час радянської влади в Острі.

Звістка про закладку дерев'яної Воскресенської церкви датується 1790 роком. Через півстоліття храм був відбудований у класичних формах у камені.

Тут зберігається ікона Святої Варвари, створена іконописцем Василем Левченком.

Дерев'яна Свято-Миколаївська церква в Морівську збудована у XIX століті.

За радянської влади храм було закрито. До наших днів Миколаївська церква збереглася і знову діє, проте проведена нещодавно реконструкція повністю змінила її зовнішність, і храм втратив свій історичний вигляд.

Свято-Миколаївська церква в Козельці споруджена в 1781-1784 роках на місці старого дерев'яного храму.

Кам'яна однокупольна Миколаївська церква розташована в історичному центрі Козельця на березі річки Остер, недалеко від собору Різдва Богородиці. Місце розташування храму фіксує південний кордон Козелецької фортеці XVII-XVIII сторічь.

Церква добре зберегла свої первісні архітектурні форми в стилістиці пізнього бароко за винятком бані, завершення якої в 1811 було замінено сферичним куполом.

В 1981-1989 роках проведено реставраційні роботи та відновлено втрачене завершення бані. Нещодавно було створено новий іконостас, основою для написання якого послужили розписи Володимирського собору.

Сьогодні Миколаївська церква є храмом, що діє.

Свято-Троїцький кафедральний собор у Чернігові входить до комплексу Троїцько-Іллінського монастиря, заснованого на Болдиних горах у XI сторіччі Антонієм Печерським.

Після монголо-татарської навали монастир було відроджено в 1649 році з ініціативи полковника Степана Подобайла. Ансамбль Троїцького собору із дзвіницею, Введенською церквою та Трапезною споруджено в 1679-1695 році коштом гетьмана України Івана Мазепи. Чудова архітектура у стилі українського бароко - твір талановитого вільнюського архітектора Йоганна-Батиста Зауера (Йоганна Баптиста).

З 1790 року Троїцько-Іллінський монастир служить резиденцією чернігівського архієпископа - тут знаходиться так званий "Архієрейський дім".

Сам монастир не діє, але собор відкритий для парафіян. У Троїцькому соборі спочивають мощі чернігівських угодників: святителя Феодосія Чернігівського, преподобного Лаврентія, святителя Філарета (Гумилевського), частки мощей деяких київських святих.

Біля південної стіни собору похований поет-байкар Леонід Глібов.

Монументальна дзвіниця висотою 58 метрів відкрита для відвідування (195 сходинок), згори відкривається найкраща панорама Чернігова.

Свято-Троїцький кафедральний собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Собор Різдва Пресвятої Богородиці у Козельці вважається одним із найкрасивіших у країні пам'яток українського бароко.

Цей чудовий храм з пишним декором та прекрасним іконостасом збудований у 1752-1763 роках на замовлення Наталії Розумовської (Розумихи) на подяку Богові за щасливу долю її синів Олексія та Кирила, які посіли високе становище при дворі імператриці Єлизавети.

Авторами проєкту вважають учнів архітектора Франческа Бартоломео Растреллі – Івана Григоровича-Барського та Андрія Квасова, проте не виключено, що до проекту мав відношення й сам Растреллі. Можливо, за його участю створено грандіозний семиярусний різьблений іконостас заввишки 27 метрів.

У нижній частині храму розташована тепла церква Адріана та Наталії – усипальниця Розумовських, де похована його засновниця.

П'ятикупольний храм вражає нехарактерними для української глибинки розмірами та багатим оздобленням. За легендою, в ясну погоду зі дзвіниці висотою 50 метрів одночасно можна побачити Київ та Чернігів, проте підйом на дзвіницю останнім часом не допускається через аварійний стан сходів.

Спасо-Преображенська церква збудована в 1817 році Григорієм Милорадовичем, який володів Любечем у XIX столітті.

Церква в стилі класицизму розташована на базарній площі. За радянських часів її використовували як клуб, склади. Тільки в 1992 році її повністю відродили.

Нині це єдиний діючий храм Любеча. Тут зберігається список ікони Богородиці "Любецької", втраченої в роки атеїстичних гонінь.

Спасо-Преображенський собор в Чернігові - один із найдавніших християнських храмів на території України, унікальний зразок давньоруської архітектури.

Побудований за князя Мстислава Хороброго, ставши його усипальницею. Тут же похований Ігор Святославович, герой "Слова про похід Ігорів".

В інтер'єрі збереглися фрагменти давньоруських фресок, чудовий іконостас XVIII століття. Частина колекції золотої і срібної церковної утварі Спаського собору зберігається в Чернігівському історичному музеї.

Чернігівський Спасо-Преображенський собор внесений до списку культурних цінностей ЮНЕСКО.

Поруч розташований будинок архієпископа (1780 рік), в якому зараз знаходиться архів.

З 1967 року Спасо-Преображенський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

Добре помітна з автотраси Трьохсвятительська церква в Лемешах зведена в 1755 році братами Розумовськими на могилі батька - Григорія Розума.

Архітектурні деталі оформлення фасадів церкви свідчать про поступовий відхід від стилю бароко та переважання рис класицизму. В 1865 році до церкви було прибудовано двоярусну дзвіницю, яка з'єднувалася з нею одноповерховим корпусом.

На стінах Трьохсвятительської церкви зберігся фрагмент розпису XVIII-XIX сторічь.

Невелика цегляна Успенська церква так званої єпархіальної архітектури є "наймолодшою" в Седневі. Розташована на пагорбі на околиці села.

Храм споруджено в 1860 році. Тоді по всій російській імперії старі дерев'яні церкви замінювали кам'яними спорудами. За основу брали "зразкові" (випробувані) проєкти, які єпархіальні архітектори підганяли під конкретне місце. Для окраси цих храмів використовували декоративні елементи російської архітектури XIV-XVI століть. Такою є і Успенська церква в Седневі.

Із західного боку розташовується шатрова дзвіниця. У повоєнний час це був єдиний діючий храм у всій окрузі.

Центральний парк культури та відпочинку Чернігова - популярне місце дозвілля містян. Розташований на березі Десни.

На території парку розміщується Літній театр просто неба, атракціонне містечко, американські гірки, цирк, фонтани, ботанічна пам'ятка природи "Група багатовікових дубів".

Упродовж року проводяться культурно-масові заходи, фестивалі.

Церква Святих мучеників Чернігівського князя Михаїла і його боярина Федора розташована на березі річки Стрижень, на місці садиби відомого полковника Павла Полуботка.

До революції біля церкви знаходилася духовна семінарія - один із найстаріших навчальних закладів дореволюційного Чернігова. Зараз тут розташовані корпуси військового шпиталю.

У світі лише три храми носять ім'я святих мучеників чернігівського князя Михайла Всеволодовича та його боярина Федора, які відмовилися вклонитися монгольським ідолам під час нашестя Батия і були жорстоко страчені монголами. Такі храми є у Чернігові, у Москві та у невеличкому канадському містечку.

Належить до Православної церкви України.

Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм розташований у колишній будівлі Миколаївського Єпархіального братства.

При будівництві до загального ансамблю будівлі увійшла зведена в 1870 році каплиця Олександра Невського. З 1932 року і аж до початку Другої світової війни в будівлі розташовувався Чернігівський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка.

Був спалений в серпні 1941 року під час німецьких бомбардувань. Відновлений у повоєнні роки з надбудовою 3-го поверху над колишньою каплицею.

Зразок архітектури неоруського стилю, поширеного на межі ХІХ і ХХ століть.

З 1964 року в будівлі розташовується філармонія.

Шестовицький археологічний комплекс розташований на правому березі річки Десна в урочищі "Коровель" на південь від села Шестовиця.

Складається із Шестовицького городища на горі, подола та курганного могильника зі скандинавськими похованнями. Більшість комплексу датується X сторіччям.

Історична назва цього зниклого міста не відома, оскільки воно не згадується у літописах. Імовірно, тут була фортеця, яка захищала південно-західні підступи до Чернігова. Украплення овальної форми розташовувалися на високому мисі, утвореному Десною та болотистою низовиною. Гарнізон фортеці складався з найманців-варягів (вікінгів), які або служили в дружині чернігівського князя, або контролювали Чернігів від імені київського князя. Ймовірно також, що це була самостійна варязька торгова колонія.

Розкопки ведуться з 1925 року. Археологами України та Норвегії Шестовицьке городище визнане одним із найбільших поселень вікінгів у Європі.

Щорічно в середині червня на території городища відбувається Міжнародний фестиваль слов'яно-варязької культури та історичного фехтування "Коровель".