English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Закарпатської області
Знайдено 189 пам’ятки
Закарпатської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Приватний етнографічний музей у Великій Угольці відкрив у 2009 році колишній єгер Карпатського біосферного заповідника Андрій Регуш.
Експозиція розміщена в одній із кімнат його власного будинку. Подано кілька сотень експонатів, що характеризують старовинний закарпатський побут: знаряддя праці, посуд, одяг, прикраси та інше.
Експонати можна брати до рук, а одяг приміряти. Також господарі надають послуги зеленого туризму.
урочище Зібрулуг Велика Уголька
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Етнографічний музей села Лубня розташований у приміщенні сільського клубу.
Музей створений в 2004 році зусиллями місцевих ентузіастів.
Екпозиція розповідає про історію та культуру мешканців Ужанської Верховини. Представлено близько півтисячі експонатів: вишитой одяг та рушники, предмети селянського побуту, фрагменти старовинно зброї, старі світлини.
Всі експонати подаровані музею мешканцями села Лубня.
вулиця Центральна, 10 Лубня
Етнографічний комплекс , Музей/галерея
Народний етнографічий музей "Лемківська садиба" в закарпатському селі Зарічово відображає життя і побут лемків - однієї з етнографічних груп українського населення Карпат.
Цей невеличкий скансен (музей просто неба) створений в 1985 році на основі автентичної лемківської хати місцевого столяра Петера Ковача, побудованої у 1902 році з букових колод закарпатськими майстрами. Садиба складається із житлової частини (хижа, сіни і комора) та господарських приміщень (стодола, хлів і хлівець), які об'єднані в єдиний комплекс.
У хаті відтворена типовий інтер'єр лемківського житла початку XX століття. Представлено традиційний одяг, керамічний посуд, різьблені меблі, предмети побуту та повсякденного вжитку, старовинні столярські інструменти.
За попереднім замовленням відвідувачів можуть почастувати традиційними стравами лемківської кухні та карпатським трав'яним чаєм із семи трав, зібраних у п’ятницю на світанку напередодні "Зелених Свят" в місцевих горах. Особливого колориту гостинам надасть виступ фольклорно-етнографічного ансамблю "Лемківчанка" з народними танцями, піснями та жартами.
Етнографічий музей "Лемківська садиба" є відділенням Закарпатського музею народної архітектури та побуту.
вулиця Йосипа Бокшая, 25 Зарічово
Етнографічний музей "Світлиця" заснований в Ужгороді в 1991 році закарпатськими етнографами, фольклористами і педагогами як етнографічний куточок Закарпатського обласного центру дитячої та юнацької творчості "ПАДІЮН".
Експозиція "Закарпатська хата" відтворює інтер'єр традиційного помешкання жителів регіону. Експонуються знаряддя селянської праці та побуту, народні костюми Закарпаття.
В експозиції "Минуле – руками майбутнього" представлені історичні мініатюри життя, побуту, промислів та ремесел жителів єврокарпатського регіону, моделі архітектурних пам'яток Закарпаття.
Студентська набережна, 8 Ужгород
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея , Етнографічний комплекс
Садиба-музей закарпатського села Великі Береги відкрилася 2013 року в старому сільському будинку 1898 року побудови з ініціативи Закарпатського угорського інституту імені Ференца II Ракоці.
Садиба розташована в центрі села, неподалік реформатської церкви. Відреставрована протягом 2009-2012 років. Житловий будинок складається з трьох приміщень, має комору та автентичну піч. В експозиції представлені ткацькі верстати, інші знаряддя праці та предмети побуту.
Внутрішній двір відокремлюється клунею від саду, де росте понад 500 видів рослин.
Проводяться майстеркласи з традиційних ремесел.
2021 року Етнографічний музей-садиба села Великі Береги нагороджено премією "Будинок-музей року" від Асоціації краєзнавчих музеїв Угорщини.
вулиця Ференца II Ракоці, 25 Великі Береги
Пам'ятка архітектури
Будівля колишньої єврейської ритуальної лазні в Береговому знаходиться на вулиці Сечені за колишнім будинком Великої синагоги (нині – центр культури та відпочинку міста).
Двоповерхова будівля зеленого кольору в стилі сецесії збудована в 1912 році. У радянські часи тут була звичайна лазня. Зараз у приміщенні колишньої єврейської ритуальної лазні розміщено Берегівський філіал "Приватбанку".
вулиця Іштвана Сечені, 4 Берегове
Храм , Пам'ятка архітектури , Театр/видовища
Ужгородська ортодоксальна синагога - храм закарпатської громади євреїв-ашкеназів.
Синагога в Ужгороді збудована в 1904 році в неомавританському стилі за проєктом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча.
Нині в будівлі розміщується Закарпатська обласна філармонія.
площа Театральна, 10 Ужгород
Музей/галерея , Етнографічний комплекс
Закарпатський музей народної архітектури та побуту – це стилізоване етнічне село в центрі Ужгорода, де зібрано зразки дерев'яної архітектури, типові для представників різних народів Закарпаття: долинян, лемків, бойків, гуцулів, угорців, румунів.
Перлиною експозиції Ужгородського скансену вважають лемківську дерев'яну Свято-Михайлівську церкву (1777 рік), привезену із села Шелестове Хустського району. В інтер'єрах можна побачити різьблений іконостас та ікони XVIII століття.
Також на особливу увагу заслуговує гуцульська садиба-гражда із села Стебного на Рахівщині, що поєднує житлові, господарські та оборонні функції.
Цікава конструкція водяного млина ХІХ сторіччя із села Колочава на Міжгірщині, в якій передбачено приміщення для млинового механізму та кімната мулу.
Угорську народну архітектуру представлено будинком заможного селянина ХІХ століття із села Вишково Хустського району.
вулиця Капітульна, 33А Ужгород
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая розташований в колишньому будинку жупанату в Ужгороді.
Масивна адміністративна будівля в стилі класицизму на пагорбі в центрі міста була збудована в 1809 році для розміщення органів місцевої влади. На фасаді можна побачити герб комітату Унг. Будинок пов'язаний із подіями угорської національно-визвольної боротьби та діяльністю українського товариства "Просвіта".
З 1979 року приміщення займає Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая з експозицією робіт українських, угорських та західноєвропейських художників.
Основу музейної колекції становлять твори колишньої Земської картинної галереї. Мистецький доробок художників Закарпаття представляють роботи визнаних корифеїв образотворчої культури Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Андрія Коцки, Василя Свиди, Золтана Шолтеса та багатьох інших.
площа Жупанатська, 3 Ужгород
Замок/фортеця
Квасівський замок "Мінта" закладений у XII сторіччі на торговому шляху з Марамороша до Задунав'я. Контролював сухопутний соляний шлях на виході з Боржавської долини.
Руїни замку розташовані на 15-метровому пагорбі у центрі села Квасово. Замок романського типу був трикутним у плані, мав круглу вежу-донжон діаметром 12 метрів. У східному куті замкового двору знаходився облоговий колодязь, прорубаний у скелі.
Вперше в документах замок "Мінта" згадується у 1390 році як власність феодала Яношу Нодьмігалі. У XVI столітті він належав Павлу Мотузнаї, який прославився розбоєм та пограбуваннями. На покарання за це в 1564 році австрійські війська на чолі з Лазарем Шевенді взяли замок штурмом і зруйнували, але господар встиг втекти, і пізніше частково відбудував твердиню.
Представники роду Мотузнаї володіли Квасівським замком до 1623 року, після чого він неодноразово переходив з рук в руки, потім був закинутий і майже повністю розібраний на будматеріали місцевими жителями. Збереглися лише ледь помітні руїни.
Квасово
Руїни королівського замку Нялаб (Ньолаб) можна знайти на вершині високого пагорба ув центрі села Королево.
Існує легенда про войовничого лицаря Нялаба, який намагався силою взяти за дружину доньку бережського жупана Андрія Добоша красуню Ілку. Наздогнаний коханим Ілки лицарем Валентином, Нялаб убив вкрадену ним наречену на очах нареченого і сам кинувся до річки Вирки.
Точна дата заснування замку невідома. Ймовірно, він побудований у XIII сторіччі угорським королем Іштваном V (або його сином Ласло IV), вперше згадується в 1279 році.
Замок Нялаб був літньою резиденцією угорських королів, які приїжджали зі свитою полювати в навколишніх лісах. Крім того, замок контролював сплав солі по річці Тиса. У 1378 році король подарував Нялаб румунському воєводі Драге, а в 1405 році замок перейшов у володіння роду баронів Перені. У 1661 році Нялаб витримав невдалу турецьку облогу. В 1672 році замок було зруйновано за наказом короля Леопольда, який побоювався його впливових господарів.
Збереглися лише окремі фрагменти стін та веж. З найвищої частини пагорба відкривається чудовий краєвид на долину Тиси.
вулиця Замкова Королево
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея , Турінформцентр
Середньовічний замок "Сент-Міклош" (Святий Миколай) у Чинадійові споруджений у XV сторіччі як типова романська феодальна резиденція.
Замок є двоповерховою будівлею простої прямокутної форми з двома триярусними кутовими вежами. Товщина стін замку - понад 1 метр.
Чинадійовський замок належав багатому роду баронів Перені, охороняв карпатський перевал "Руська брама". В 1657 році замок постраждав під час штурму польськими військами князя Любомирського.
Ілона Зріні, дружина князя Ференца I Ракоці, таємно зустрічалася тут із ватажком угорських повстанців Імре Текелі, а після смерті чоловіка вийшла за нього заміж. Наприкінці антигабсбурської війни тут розташовувалася повстанська армія її сина Ференца II Ракоці.
Пізніше будівля виконувала функції в'язниці, складу. До останнього часу замок знаходився у вкрай занедбаному стані.
Нині Чинадійовський замок Сент-Міклош орендує художник Йосип Бартош. Ентузіасти ведуть реставраційні роботи, розгорнуто музейну експозицію та картинну галерею. У кількох відреставрованих кімнатах відбуваються художні виставки, художники періодично збираються на пленери, проводяться концерти живої музики, театралізовані екскурсії.
Працює туристичний інформаційний центр.
вулиця Августина Волошина, 53Б Чинадійово
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Літня резиденція графів Шенборнів, які володіли містом Берегове з XVIII сторіччя. Романтичного вигляду палац збудований у XIX столітті біля підніжжя гори на північно-східній околиці міста. На середньовічний замок його робить схожим висока вежа з гостроверхим дахом.
Поруч було розбито затишний парк.
У 1913 році тут відкрили угорське державне винне господарство, яке в 1920 році перейшло у власність чехословацької спілки виноробів. У 1954-му на базі резиденції було створено радгосп-завод "Берегівський", який виробляв знамениті марочні вина "Троянда Закарпаття", "Променисте", "Берегівське".
Зараз це винзавод СТОВ "Берегівське", що практично припинило виробництво. Доступ на територію заводу закрито. Будівля у поганому стані.
вулиця Тараса Шевченка, 120 Берегове
Палац/садиба , Музей/галерея , Етнографічний комплекс
Затисянський музейний комплекс в селі Тисобикень поруч з Пийтерфолво заснований у 1970 році з ініціативи голови місцевого колгоспу Андора Бірова.
Комплекс складається з історичного музею, етнографічного музею просто неба та картинної галереї.
Історична експозиція розміщується в колишньому палаці графів Фогороші, зведеному 1890 року в стилі класицизму.
Поруч розташовані сімейна графська каплиця (нині – греко-католицька церква Пресвятої Трійці) та музей просто неба (скансен), що відтворює старе закарпатське село. Тут представлені автетничні дерев'яні будівлі, яким вже понад сто років: будинок заможного селянина (1882 рік), хата бідняка (1918 рік), сільська школа та будинок вчителя (1920 рік). В будинках відтворені тогочасні інтер'єри, представлені старовинні предмети побуту.
Картинна галерея розташовується у відреставрованому палаці Ендре Дьердя 1864 року побудови, що в сусідньому селі Пийтерфолво.
вулиця Музейна Тисобикень
Зоологічний музей Ужгородського національного університету заснований в 1946 році при Біологічному факультеті УжНУ з ініціативи першого декана факультету Івана Рогаля.
Музей розташовується в неоготичній будівлі колишнього василіанського монастиря 1912 року, де також розміщується Фізичний факультет УжНУ.
В експозиції представлено понад 5000 екземплярів комах, риб, земноводних, плазунів, птахів та ссавців з усіх континентів та океанів світу (загалом у фондах 150 тисяч експонатів). Зокрема, представлені гігантський кенгуру з Австралії, африканський страус, американський кайман, індійський слон і бенгальський тигр, тібетські мавпи, антарктичний пінгвін тощо.
Значний інтерес становлять колекція денних хижих птахів та сов з території Закарпаття і Східної Словаччини ужгородського натураліста Олександра Грабаря та колекція тропічних комах, яку зібрав наприкінці XIX століття професор Іштван Лаудон.
Екскурсії необхідно замовляти за три дні до їх проведення.
вулиця Августина Волошина, 54 Ужгород