Пам'ятки Донецької області

Пам'ятник прохідницькому комбайну КСП-32 встановлено поруч із Технічним університетом Донецька.

Прохідницькі комбайни - це складні гірські машини, призначені для підземних робіт у гірничих виробках: руйнування гірських порід, навантаження на конвеєр або вагонетки тощо.

Комбайни КСП-32 виготовляються на Ясинуватському машинобудівному заводі. Напис на пам'ятнику говорить: "Мешканцям міста Донецьк від Ясинуватських машинобудівників".

22-метрова статуя відомого революціонера Артема (псевдонім Федора Сергєєва) височить над куполами Святогірського монастиря на вершині однієї з крейдових гір над Сіверським Донцем.

Пам'ятник у стилі кубізму створив в 1927 році скульптор Іван Кавалерідзе. Більшість робіт із спорудження 1000-тонного монумента велася вручну: на терасі монастиря із залізобетону відливались частини, які на вантажівці піднімалися на гору і за допомогою звичайного автокрана встановлювалися на місце.

Поруч споруджено новий монументальний комплекс героям Другої світової війни.

Пам'ятник британському рок-гурту "Бітлз" (The Beatles) у Донецьку встановлено біля входу до розважального комплексу "Ліверпуль", який оформлений у "бітлівському" стилі.

Фігури музикантів виконані харківським скульптором Володимиром Антиповим із пластмаси та пофарбовані під бронзу.

Скульптура зображує легендарну четвірку Ліверпуля під час концерту - в характерних позах і з музичними інструментами в руках. Учасники групи з одягу та зачісок відповідають 1963-1964 рокам, крім Джона Леннона – він зображений у круглих окулярах, які став носити пізніше.

Стіна фігурами "бітлів" вкрита мозаїкою у вигляді британського прапора.

Пам'ятник англійському промисловцю Джону Джеймсу Юзу, засновнику Юзівки (нинішній Донецьк), творцю донецької металургійної промисловості, на якій тепер базується економічна міць Донбасу.

Пам'ятник відкритий у 2001 році в самому серці студентського містечка Донецького національного технічного універсітету – місцевого технічного учбового закладу, навпроти нового корпусу.

Автор пам'ятника – скульптор Олександр Скорих.Фігуру Джона Юза в людський зріст скульптор вирішив встановити на низькому постаменті, підкресливши тим самим людські риси батька-засновника донецької промисловості. Пам'ятник відлито в центральних ремонтно-механічних майстернях.

Пам'ятник страховому агенту встановлено у центрі Донецька до 10-річчя страхової компанії "АСКА".

У бронзовій скульптурі агента "Держстраху", який готується увійти в офіс до страхувальника, зображений популярний кіногерой Юрій Деточкін з кінофільму "Бережись автомобіля", втілений на екрані талановитим актором Інокентієм Смоктуновським. На думку ініціаторів встановлення пам'ятника, у цьому фільмі дуже добре показано специфіку роботи страхового агента - щоденної, виснажливої, але цікавої та потрібної людям.

Автор пам'ятника – скульптор Ігор Макогон.

Дружківський парк кам'яних скульптур "Святогір" створено у Дружківці за ініціативою відомого атлета Юрія Артемова, директора спортивно-екологічної громадської організації "Святогір'я", керівника спортивного клубу "Святогір".

Тут зібрано вже близько 50 скульптур із пісковика, які зображують казкових героїв та реальних історичних персонажів. В основному представлені герої руського епосу. Тут є богатир Пересвіт, княжна Ольга, Володимир Мономах та багато інших. Усі доріжки сходяться до центру – кургану з фігурою Матері-Русі.

Автори проєкту поставили за мету пробудити в жителях та гостях міста патріотизм, любов до історії та мистецтва.

Парк кованих фігур та різьблених скульптур розташований в Донецьку в сквері за будівлею Міськради.

Тут зібрані твори найкращих ковалів Донбасу.

Щорічно проводиться міжнародний фестиваль ковальської майстерності. Найкращі роботи залишаються у парку як подарунок місту.

Поруч розташована Поляна казок із дерев'яними скульптурами казкових героїв.

Комунальний заклад "Покровський історичний музей", заснований у 1967 році, розміщується на першому поверсі багатоповерхівки у центрі Покровська.

Фонди музею налічують 14 000 музейних предметів. Серед археологічних пам'яток представлена знайдена на розкопках Нововасилівського кургану ритуальна посудина з орнаментом-піктограмою мапи зоряного неба з нанесеним на неї потижневим розкладом річного сонця серед зими, а також камінь із зображенням зоряного неба з давнього вівтаря.

В етнографічній експозиції можна побачити колекції прасок, самоварів, писанок, рушників, поштівок.

Окрема експозиція розповідає про українського композитора Миколу Леонтовича, який на початку XX століття протягом 4 років працював учителем співів у залізничній школі в Покровську.

Перед входом встановлені половецькі кам'яні баби.

Регіональний ландшафтний парк "Зуївський" розташований на площі 1,2 тисяч гектарів в районі селища Зуївка, навколо якого височіють скелясті пагорби, вкриті степом та лісами.

До складу Зуївського регіонального ландшафтного парку входять Вільхівське та Ханженківське водосховища, урочище "Липове", балка біля села Ведмеже, долина річки Кринка, Зуй-гора, долина річки Вільхова, виходи скельних оголень та лісові масиви Макіївського лісництва.

Уздовж річки Вільхова між Вільхівським та Ханженківським водосховищами розташовані вертикальні стіни скель, які використовуються як природний скеледром. Скальна гряда висотою 20 і довжиною понад 300 метрів потопає в тіні дерев, з урвищ відкривається чудовий краєвид на донецький степ. Зуївський скеледром включає близько двадцяти маршрутів, від найпростіших до найскладніших.

При Зуївському ландшафтному парку працює музей раковин молюсків, де зібрано близько півтори тисячі мушлів з усього світу.

Регіональний ландшафтний парк "Половецький степ" створений у 2000 році для збереження ділянок цілинних степів Північного Приазов'я.

Ландшафтний парк розташований на кордоні Донецької та Запорізької областей між селом Старченкове та селом Захарівка. Територіально парк охоплює заточні ділянки середньої течії річки Берда та її приток (річки Каратюк та річки Темрюк), цілинні степові ділянки.

Ця територія є місцем зростання лікарських, рідкісних і занесених до Червоної книги України видів рослин, а також місцем перебування різноманітних представників фауни.

Протягом століть формувався порізаний долинами річок ландшафт зі своєрідною рослинністю та тваринним світом. "Половецький степ" зберіг каменелюбну і посухостійку рослинність. Зараз територія парку є типовою ділянкою різнотравно-типчаково-ковилового степу зі штучними насадженнями лісових культур.

Водойми, що знаходяться на території парку, приваблюють рибалок. Іхтіофауна представлена такими видами, як щука, карась, краснопірка, лящ, окунь та інші.

У 2010 році Регіональний ландшафтний парк "Половецький степ" увійшов до складу Національного природного парку "Меотида".

Дерев'яна двопрестольна Свято-Миколаївська церква в Бахмуті - один із найдавніших храмів на Донбасі.

Споруджена в 1797 році над річкою Бахмутка на території Покровської слободи. Виконана в стилі слобожанських архітектурних традицій.

Поряд у 1861 році. побудовано кам'яну Іоанно-Предтеченську церкву-дзвіницю.

У вересні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення в Україну, росіяни обстріляли Свято-Миколаївський храм з мінометів. Обстріли пошкодили купол дзвіниці. В самому дерев’яному храмі повилітали вікна, посічено фасад.

В липні 2023 року, під час тимчасової російської окупації, Свято-Миколаївський Храм згорів вщент.

Однопрестольна Свято-Петропавлівська церква у селі Сонцівка збудована у 1840 ррці коштом тодішнього господаря маєтку, орловського губернатора Петра Сонцова.

Опікуном недільної школи, яка діяла при храмі, у другій половині ХІХ століття була мати майбутнього композитора Сергія Прокоф'єва. Сам маленький Сергій Прокоф'єв був хрещений у цій церкві, і до 1904 року співав у церковному хорі. Пізніше, будучи знаменитим, композитор приїжджав у рідне село, щоби помолитися храмі.

Петропавлівську церкву відновили в 1991 році до 100-річчя від дня народження Прокоф'єва. Її силует зображено на гербі села.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник об'єднує комплекс споруд Святогірської Свято-Успенської Лаври ХVII-XIX століть – однієї з трьох найважливіших православних святинь України.

За однією з версій, її заснували у крейдяних печерах Святогір'я на високому березі Сіверського Донця візантійські монахи ще до хрещення Русі.

Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року, а офіційно монастир заснований в 1624 році, коли цар Михайло Федорович подарував братії землі Святогір'я і призначив державну платню. Спочатку ченці селилися в печерах на крейдяних відрогах. Вся гора пронизана лабіринтом ходів та келій, які сьогодні відкриті для відвідування. Високу гору вінчає Миколаївська церква XVII століття з крейдяним вівтарем, що вирізаний прямо зі скелі. Біля підніжжя знаходиться Успенський собор (1859-1861 роки, архітектор Олексій Горностаєв), готель (1877 рік), будинок настоятеля (1900 рік), трапезна з Покровською церквою (1847-1851 роки, архітектор Андрій Тон), вежі монастирських стін. У печерах – підземні церкви Антонія та Феодосія (XVII століття), Різдва Іоанна Предтечі (XIX століття), печерна каплиця, дві усипальниці, келії. Лавру відвідували Григорій Сковорода, Антон Чехов, Ілля Репін.

Двічі монастир закривали, за радянських часів тут розташовувався будинок відпочинку. В 1992 році переданий громаді УПЦ Московського патріархату, в 2004 році монастирю було надано статус лаври.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник створено 1980 року. В Гостинному дворі розташований історичний музей заповідника. В п'яти експозиційних залах представлені предмети матеріальної та духовної культури племен і народів, що населяли Святогір'я з часів кам'яного віку, макети архітектурного ансамблю Святогірського монастиря в різні періоди його історії, археологічні знахідки та документи з історії обителі з XVII століття, меморіальні експозиції. Тематична екскурсія "Пам'ятки та пам'ятні місця  Святогірської лаври" також включає відвідування Верхньої лаври з Миколаївською церквою, Всехсвятського скиту, пам'ятника Артему (Федору Сергєєву), створеного в 1927 році скульптором Іваном Кавалерідзе.

Вхід на територію лаври вільний, проте відвідувачів просять дотримуватися суворого дрескоду – при вході жінки можуть отримати хустку та спідницю.

Російсько-українська війна

В 2022 році під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну лавра кілька разів постраждала від обстрілів та бомбардувань російських військ. Поранень зазнали люди, які переховувалися на території лаври від обстрілів. Були пошкоджені майже всі будівлі лаври - келійні корпуси, будівля гуртожитку, скит Іоанна Шанхайського, собор святих мучениць тощо. Зруйновано Георгіївський скит, знищено церкву на честь ікони "Всіх скорботних Радість" Богородичного скиту, згоріла головна церква Всіхсвятського скиту.

Комунальний заклад "Слов'янський краєзнавчий музей", заснований 1970 року, розміщується в купецькому особняку XIX століття поруч із центром міста.

Експозиція складається з чотирьох основних розділів: природа краю, стародавня історія (археологія та заснування міста), місто в період 1917-1990 років, сучасний соціально-економічний розвиток. Перлина історичної колекції – бронзовий водолій (акваманіл) XIII століття.

У двох виставкових залах проходять покази музейних та приватних колекцій.

Перед входом встановлені гармати часів Другої світової війни.

Заповідник "Хомутівський степ" - найбільша за площею частина Українського степового заповідника (1028 гектарів), фрагмент Дикого поля, яким воно було до освоєння цих земель, що зберігся.

Заповідник заснований в 1926 році для збереження та охорони степової рослинності. На сьогодні площа заповідника складає 1030,4 гектарів, причому 90 з них є абсолютно заповідною ділянкою, якої ніколи не торкався плуг і на якій 70 років не випасалась худоба і не проводилася косівка.

Заповідник прорізається балками Клімушевська, Брандтова, Червона. На його території збереглися та охороняються рослини групи рівнинного різнотравно - типчаково - ковилового степу. Тут проростає 604 види квіткових рослин і папоротей - трав, чагарників та дерев. У тому числі 19 - ендемічні, тобто. поширені дуже обмеженої території.

У заповіднику зареєстровано також 59 видів мохів, 46 – лишайників та понад 270 грибів. Пернатий світ Хомутівського степу представлений понад 80 видами птахів.