Пам'ятки Вінницької області

Музей ретротехніки "АвтоМотоВелоФотоРадіо" (Авто-Мото-Вело-Фото-Радіо) у Вінниці відкрився у 2013 році. Розташований в Центральний міський парк імені Миколи Леонтовича.

В основі експозиції авто-ретро музею – приватна колекція раритетних автомобілів та іншої техніки вінницького колекціонера Олексія Стрембіцького.

У музеї представлено понад 100 експонатів, зібраних за 35 років: автомобілі, мотоцикли, велосипеди, патефони, телевізори, фотоапарати, радіоприймачі тощо. В автомобільній колекції: армійський ГАЗ-67, рідкісний тривісний "Вілліс", ГАЗ-М-20 "Перемога", "Москвичі" та "Волги" різних років випуску та інші.

Всі експонати діючі, багато з них є символами минулої радянської епохи.

У вінницькому музеї ретроаавтомобілів вітається близьке спілкування відвідувачів із технікою та іншими експонанами – можна посидіти за кермом будь-якого авто, приміряти військову форму різних країн, сфотографуватись в історичному образі.

Громадський музей "Українська витинанка" у Могилеві-Подільському розташований у приміщенні Будинку народної творчості, на місці якого у XVIII сторіччі розміщувалася резиденція могилівського полковника Остапа Гоголя.

Офіційно музей працює з 2003 року, хоча фактично з'явився ще в 1993 році, коли у Могилеві-Подільському відбувся перший всеукраїнський форум витинанкарів (вирізанкарів) – майстрів витинанки, тобто художньої вирізки. Стародавнє мистецтво витинанки відродилося на

Поділля завдяки заслуженому працівнику культури України Марії Руденко зі Слободи-Яришевської Могилів-Подільського району. Її роботи представлені серед інших експонатів у п'яти експозиційних залах.

На базі Будинку народної творчості щорічно проводиться Всеукраїнське свято народного мистецтва "Українська витинанка". У колекції музею представлено понад 600 робіт учасників цього свята. Проводяться майстер-класи.

Музей "Черевичок" у Хмільнику предтставляє найбільшу в Україні колекцію декоративно-сувенірного взуття, яка налічує понад 8500 експонатів із 70 країн.

Декоративні чобітки різних народів світу протягом багатьох років збирала мешканка Хмільника, філоботистка Неля Рибак. Тут є вироби зі скла, порцеляни, кришталю, шкіри, дерева, лози та багатьох інших матеріалів. Представлена продукція знаменитої італійської порцелянової фабрики Каподімонте, вироби Королівського фарфорового заводу Німеччини, богемський кришталь із Чехії тощо. Деякі експонати датуються серединою XVIII століття, але більшість зроблені у XX столітті. Частиною експозиції є придбана засновницею музею колекція сувенірних чобітків, зібрана у США з 1938 по 1952 рік.

Відвідувачів зустрічає різдвяна ялинка, прикрашена іграшками-черевичками. Також можна побачити черевик-акваріум, зроблений з муранського скла.

Під час відкриття музею "Черевичок" у 2021 році було зареєстровано національний рекорд – найбільша в Україні колекція сувенірно-декоративного взуття.

Музей Батозької битви відкрито в 1990 році як музей історії села Четвертинівка. В 2003 році музей набув статусу народного.

Експозиція розміщена в чотирьох залах на другому поверсі будівлі. У першій залі представлено життя селян XIX століття. Друга зала розповідає про історію виникнення села, а також про Батозьку битву.

В інших залах розміщені матеріали про Голодомор, Другу світову війну та становлення села в 1960-1990 роки.

З 2015 року це музей "Батозька битва", частина майбутнього історико-культурного заповідника "Батог".

Музей українського поета-дисидента Василя Стуса у його рідному селі Рахнівка на Вінничині розташовується в приміщенні Рахнівської загальноосвітньої школи імені Василя Стуса.

Територія школи межує з селянською садибою, де Стус народився у 1938 році та провів перші роки життя до переїзду родини Стусів у Донецьк (в рахнівському будинку досі мешкають їх родичі).

Експозиція у першій кімнаті музею знайомить з життєвим і творчим шляхом поета. Друга експозиція, оформлена у вигляді тюремної камери, присвячена перебуванню Стуса у засланні на Колимі. Серед експонатів музею – вишита сорочка Стуса, його дитяча колиска, старовинний патефон та інші речі родини Стусів. Загалом понад 500 експонатів.

На подвір'ї збереглася криниця, яку викопав батько поета. У 2006 році встановлено пам'ятник Василеві Стусу.

Музей гончарного мистецтва в селі Новоселівка – це музей-садиба братів Якима та Якова Герасименків, які прославилися на весь світ завдяки майстерним витворам художньої кераміки.

Музей відкрито в хаті, де народились відомі майстри, у 1988 році, з нагоди 100-річчя від дня народження Якима Герасименка. Брати виготовляли яскраві, оздоблені рослинними та геометричними орнаментами куманці, барильця, баньки, баклаги, кахлі, тарілки, полумиски, гладущики, горщики, іграшки, фігурний посуд, а також чайні та столові сервізи.

В музейній експозиції представлено роботи братів Герасименків та інших гончарів з Новоселівки та сусідньої Бубнівки, які здавна спеціалізувалися на виготовленні ужиткового посуду, а також робили будівельну кераміку. Адже гончарний промисел існував тут ще з ХVІІ століття, коли граф Станіслав Потоцький оселив у ціх селах 30 майстрів з Умані. Особливе місце серед виробів бубнівського гончарного мистецтва посідали керамічна іграшка і дрібна пластика (ікони, хрестики, тощо).

Окрему колекцію в музеї складають традиційний одяг і предмети побуту мешканців Новоселівки.

Музей етнографії та народного мистецтва імені Марії Руденко в Могилеві-Подільському розташований у приміщенні Будинку культури.

В основному присвячений подільській витинанці – традиційному мистецтву художньої вирізки. Основу експозиції складають роботи місцевої майстрині Марії Руденко, заслуженої працівниці культури України, знаменитої фольклористки, мистецького керівника фольклорно-етнографічного ансамблю "Горлиця".

Окрім витинанок, в експозиції представлено понад 3 тисячі народних пісень, тисячі прислів'їв та приказок, казок, легенд, переказів, замовлянь, голосінь.

Музей історії міста Козятин відкрився в 2004 році, до 130-річчя від дня надання Козятину статусу міста.

Експозиція розміщується у старовинній одноповерховій будівлі колишньої земської пошти кінця XIX – початку XX століття.

Основу фонду складають колекції залізничних ліхтарів, міщанських меблів, народного одягу, знарядь праці селян, фотографій, листівок, мідних монет, фронтових листів періоду І та ІІ Світових воєн, ювілейних медалей тощо.

Народний музей історії села Баланівка Гайсинського району відкрито у 1989 році в історичній будівлі Дзигарні – триярусної годинникової вежі XVII століття.

Музейний фонд налічує близько 6000 експонатів. Нестандартно організована експозиція у формі лабіринту розповідає про давні часи заснування Баланівки, добу козаччини, події XX століття на Вінничині.

Представлена старовинна зброя, знаряддя праці (ткацький верстат, дерев’яний млинок), предмети побуту, посуд, одяг, вишиті й ткані рушники, скатерки, доріжки та інші предмети декоративно-ужиткового мистецтва. Можна побачити й інтер’єр традиційної баланівської хати ХVІІ століття.

Музей історії села Гопчиця був створений у 1990 році за ініціативи вчителя історії Гопчицької середньої школи Антона Колісника, у 2018 році отримав звання народного.

Основні фонди музею нараховують 430 експонатів, які представлені у семи музейних залах. Сучасно оформлена експозиція розповідає про природу та історію села Гопчиця і всього Погребищенського краю, зокрема про розвиток місцевого хліборобства. На сайті громади представлено 3D-тур музеєм.

Музей історії та етнографії Немирівщини відкрито в 1991 році. З того часу експозиція постійно збільшувалась і зараз налічує понад 1000 одиниць зберігання. 

Немирів гостинно приймав великих державних і політичних діячів, а також обдарованих, високоталановитих літераторів і вчених. Так, у 1821 році тут в родині офіцера народився поет Микола Некрасов. Також тут жила та працювала відома українська письменниця Марко Вовчок. Їхній творчості присвячена основна експозиція музею.

Музей історії та етнографії Немирівщини розташований на північно-східній околиці Немирова.

Музей історії та етнографії Тепличчини розташовується в одному приміщенні з дитячою музичною школою, в основі якого – старовинна будівля церкви XVIII-XIX століть. За радянських часів вона була капітально перебудована і тепер зовні зовсім не схожа на храм.

Музей Тепличчини заснований у 2014 році відділом освіти, культури, молоді та спорту Теплицької селищної ради. В основній експозиції представлені предмети побуту та знаряддя праці ХІХ – початку XX століть.

Також розгорнуто виставку військового спорядження та амуніції учасників російсько-української війни.

Музей Миколи Леонтовича відкрито у селі Марківка, де жив батько композитора, автора всесвітньо відомого "Щедрика".

Саме в будинку батька Миколу Леонтовича було застрелено чекістом в 1921 році. В Марківці він тоді ж і був похований. А в 1977 році, до століття від дня народження композитора, було відкрито музей і встановлено бронзове погруддя (художник Ярослав Ульгурський).

В музеї представлені фотографії родини Леонтовичів, оригінальні рукописи партитур, титульних обкладинок Першої та Другої збірки пісень з Поділля, піаніно, книги, ноти та меблі.

На могилі Леонтовича встановлений гранітний обеліск. Планується встановлення пам'ятника "Щедрику".

22 серпня 2016 року відбулося відкриття оновленного музею Миколи Леонтовича як філії Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Музей видатного українського історика, громадського та політичного діяча Михайла Грушевського в селі Сестринівка відкритий до 140-річчя великого українця.

Невелика музейна будівля стоїть на місці садиби його діда, місцевого священника Захарія Опокова, в чиїй родині у 1847 році народилася його мати Глафіра Опокова (Грушевська). У дитячі роки Михайло Грушевський неодноразово приїздив до Сестринівки, сюди він приїжджав і під час канікул в університеті, потім часто згадував село у своїх творах.

Перший громадський музей було відкрито у середній школі Сестринівки у 1996 році, а вже за 10 років збудоване нове приміщення для музею, оновлено і розширено експозицію. Зараз це філія Вінницького обласного краєзнавчого музею. Фонди закладу нараховують близько 400 предметів.

В експозиції представлено багато унікальних речей, серед яких є метрична книга місцевої церкви, де записана Глафіра Опокова: її хрестини та вінчання. Можна побачити родовід Опокових, світлини і документи батьків, братів і сестер, а також тогочасні видання, газетні публікації.

Центральне місце в експозиції музею відведено матеріалам про період життя Грушевського як політика, що очолював з березня 1917 року по квітень 1918 року у період національного піднесення і відродження Української держави Українську Центральну Раду.

Музей розташований поруч із церквою Покрови Пресвятої Богородиці, де служив дід Грушевського. Встановлено пам'ятник на честь 135 річниці з дня народження Михайла Грушевського.

"Музей мужніх" у Вінниці, як відокремлений підрозділ Вінницького обласного краєзнавчого музею, планують відкрити в приміщенні колишнього відомчого музею Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області "Мій край - Поділля".

Експозицію "Музею Мужніх" вирішили присвятити виключно героям Революції гідності і російсько-української війни. Окрім військових, в експозиції передбачається представити потужний волонтерський рух, добровольчий рух, капеланів, військових медиків, вимушено переміщених осіб - тобто, показати російсько-українську війну максимально широко.

Станом на лютий 2023 року експозиція вже налічує понад 800 предметів. Це особисті речі українських Героїв, нагороди, світлини, документи, військова форма, спорядження, зброя та багато іншого.

Серед експонатів майбутнього "Музею Мужніх" є й предмети ворожої російської армії: форма, обгорілі дула від кулеметів Калашникова, тубуси від гранатометів, радіостанція. Зокрема й два види сухпайків армії росії. Також волонтери передали в музей знайдені касетні боєприпаси РСЗВ "Смерч".

На фасаді будівлі планують облаштувати "Стіну пам’яті" з поіменним переліком загиблих вінничан.