Пам'ятки Києва

Найбільшою скарбницею українських старожитностей всіх часів є Національний музей історії України (НМІУ), що розташований в історичному серці Києва, на валах Київського дитинця.

Музей заснований в 1899 році, офіційно відкритий в 1904 році як Київський художньо-промисловий і науковий музей. Початково розміщувався d збудованому архітектором Владиславом Городецьким музейному приміщенні, яке зараз займає Національний художній музей. Перший музейний відділ археології очолював першовідкривач трипільської та черняхівської культур, видатний український археолог Вікентій Хвойка.

Після Другої світової війни історичний музей переїхав до нинішньої будівлі в стилі класицизму, яку було збудовано на Старокиївській горі в 1937-1939 роках для художньої школи.

Сьогодні за кількістю і значенням колекцій Національний музей історії України є одним із провідних музеїв України. Його фондові зібрання нараховують близько 850 тисяч експонатів. Це світового значення археологічні та нумізматичні колекції, етнографічні зібрання, колекції зброї, пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва, рукописів, стародруків, творів живопису та графіки, реліквії українського національно-визвольного руху ХХ століття. Вони розміщуються в 33 залах і відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.

Зокрема, можна побачити загадкові біноклеподібні трипільські посудини, антропоморфного ідола ямної культури, залізний скіфський меч з золотим руків'ям з Більського городища. Діорама "Київ Х-ХІІІ століть" дає наочне уявлення про середньовічне місто. Вражає розкішшю парадна царська карета імператриці Єлизавети Петрівни, яку вона подарувала київському митрополитові Рафаїлу Заборовському. Гордістю Національного музею історії України є голографічна виставка "Золота скарбниця України", де можна детально роздивитися голограму знаменитої золотої скіфської пекторалі. Найбільша в Україні нумізматична колекція музею налічує 120 тисяч одиниць.

Крім класичних екскурсій, Національний музей історії України пропонує авторські тематичні екскурсії, театралізовані екскурсії з глибоким зануренням в атмосферу епохи, інтерактивні дитячі екскурсії та квести. Музейна крамниця пропонує історичні видання, поштівки, сувенірні тарілки, магніти тощо.

Кожен останній понеділок місяця вхід до музею безкоштовний.

Грандіозний меморіальний комплекс Національного музею історії України у Другій світовій війні був споруджений у Києві в 1981 році на Печерських пагорбах над Дніпром, для чого було значно змінено рельєф місцевості.

Відтоді візуальною візитівкою Києва поруч із Києво-Печерською лаврою стала колосальна статуя Батьківщини-Матері (62 метри заввишки, 102 метри з постаментом, вага близько 500 тон). Автор монумента - скульптор Василь Бородай. Унікальна суцільнозварна сталева споруда виготовлена з особливої нержавіючої сталі й зібрана за допомогою спеціального крана. За легендою, меч в руці статуї вкоротили на прохання київського митрополита, аби зробити його нижчим за хрест Великої лаврської дзвіниці. На похилому ліфті можна піднятися на круговий оглядовий майданчик на п'єдесталі (37 метрів), а далі - на вертикальному ліфті до рівня грудей і по сходах на верхню кромку щита (92 метри), який відчутно похитується на вітру.

У серпні 2023 року радянський герб на щиті Батьківщини-Матері замінили на український тризуб. Обговорюється перейменування монументу на Україну-Мати.

П'єдестал Батьківщини-Матері є головним експозиційним приміщенням Національного музею історії України у Другій світовій війні. У 16 залах на трьох поверхах представлені матеріали, що розкривають теми бойових дій, стратегій виживання в умовах війни та повоєння, геноцидів, боротьби за незалежність між двох тоталітарних режимів. Відвідувачі проходять "Дорогою війни" повз низку музейних артефактів, арт-інсталяцій та мультимедійних панелей.

Музеєм уперше в світовій музейній практиці створено стаціонарну експозицію "Україна – розп’яття" про війну в реальному часі й під час війни, яка триває. За допомогою оригінальних предметів і фото презентовано страшні реалії повномасштабної російської агресії в Україні.

Загалом меморіальний комплекс займає площу понад 11 гектарів. Шлях до музею пролягає через головну площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями "Форсування Дніпра" й "Передача зброї", галерею героїв фронту і тилу, чашею "Вогонь Слави", виставкою бойової техніки різних часів. Зі зворотного боку постаменту розмістився інтерактивний історичний музей "Становлення української нації".

Кожен останній вівторок місяця - день безплатного відвідування Музею війни всіма категоріями відвідувачів (крім експозицій Гелікоптера Мі-24 і літаків Лі-2, МіГ-23).

За оцінками проєкту "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України", цей музейний заклад, що є одним із найвідвідуваніших музеїв України, забезпечує високий рівень доступності для людей з інвалідністю.

Історію української літератури з XI століття до наших днів представляє Національний музей літератури України в Києві.

Він відкрився в 1986 році в історичному приміщенні Колегії Павла Ґалаґана, де розміщувався один із найкращих приватних навчальних закладів дореволюційного Києва. Будівля в стилі пізнього класицизму зведена в 1871 році за проєктом архітектора Олександра Шілле на замовлення громадського діяча і мецената Григорія Ґалаґана, який рано втратив свого єдиного сина Павла.

Особливою вишуканістю вирізнявся інтер'єр двоярусної бібліотеки червоного дерева роботи італійських майстрів, що зберігся до наших днів майже повністю. Нині у бібліотеці розгорнуто експозицію про історію навчального, який називали "школою академіків". Зокрема, тут працював видатний український письменник Іван Франко, який у травні 1886 року вінчався з Ольгою Хоружинською у домовій церкві Святого Павла при колегії.

11 стилізованих залів відповідають історичним епохам української літератури і знайомлять відвідувачів з літературним процесом на українських землях з найдавніших часів до сучасності. Представлено понад 5 тисяч цінних експонатів, серед яких - унікальні стародруки, рукописи, прижиттєві видання творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Івана Франка, Михайла Драгоманова, рукописи Лесі Українки, Михайла Старицького, Павла Тичини, Максима Рильського, Василя Симоненка, особисті речі Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Олеся Гончара, Уласа Самчука, журнали і альманахи XIX-ХХ століть, твори відомих художників, документальні матеріали.

Неодмінну цікавість відвідувачів викликає Сокиринецький вертеп з маєтку Григорія Ґалаґана - скринька с пересувним ляльковим театром.

Національний музей медицини України створено у Києві в 1973 році на базі Анатомічного театру Київського університету.

Будівлю музею збудовано за проєктом відомого архітектора Олександра Беретті в 1853 році.

Експозиція демонструє розвиток медицини в Україні з найдавніших часів до наших днів. Окрім традиційних стендів із фотографіями, книгами, медичними інструментами та препаратами, представлені оригінальні інтер'єри з портретними фігурами відомих вчених та лікарів, а також діорами, присвячені найбільш видатним подіям в Українській медицині.

В експозиції музею широко представлені також твори українського образотворчого мистецтва на цю тему.

Музей медицини України вважається одним із найбільших та оригінальних музеїв медичного профілю не лише в Україні, а й у всій Європі.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві презентує світове мистецтво Європи, Азії та Давнього світу в Україні.

В основу експозиції покладене художнє зібрання родини Ханенків - видатних українських підприємців, колекціонерів та благодійників XIX-XX століть. Музей розташовується у їх родинному особняку, зведеному наприкінці XIX століття у стилі історизму з використанням художніх рис готики, ренесансу, бароко, рококо.

Музей Ханенків репрезентує близько 4 тисяч років розвитку мистецтва в різних куточках світу, більше 1000 творів у постійній експозиції. Західноєвропейське мистецтво XIV-XVIII століть представляють роботи таких майстрів, таких як Франсуа Буше, Пітер Пауль Рубенс, Жак-Луї Давід, Джованні Белліні та ін. Серед них два шедеври іспанського живопису - "Натюрморт з млином для шоколаду" Хуана Сурбарана і "Портрет інфанти Маргарити" Дієго Веласкеса. Самі Ханенки найбільше цінували картину "Венера посвячує вакханку в таємниці кохання", яку приписували Тіціанові, але сучасні дослідники дійшли висновку, що це лише наслідування майстрові невідомого художника-венеціанця XVII століття.

Музей також має величезну колекцію мистецтва країн Близького і Далекого Сходу: японські нецке, китайська порцеляна, персидські килими і тибетські бронзові скульптури. Представлена невелика збірка артефактів з країн Південної Америки та Африки.

Відчути український національний колорит і все різноманіття природи та етнічних культур різних областей України дає можливість Національний музей народної архітектури та побуту України "Пирогів".

Найбільший в країні скансен (музей просто неба) площею 133 гектарів заснований у 1969 році на південній околиці Києва, на рельєфній території старовинного приміського села Пирогів, від якого отримав неформальну назву.

Серед різноманітних ландшафтів, що нагадують і пасторальні пагорби Наддніпрянщини, і круті Карпатські гори, і густі поліські ліси, і сухі південні степи, розкидані характерні для цих регіонів хутори з автентичними дерев'яними будівлями ХVIII-ХХ століть. Всі вони привезені з різних куточків країни: храми, житлові будинки, господарські споруди. Загалом понад 300 будівель.

Композиційним центром комплексу є група вітряків на пагорбі над Співочим полем. Пейзажну панораму доповнюють дерев'яні церкви, найстаріша з яких - Церква Святої Параскеви 1742 року з села Зарубинці на Черкащині. Ще давнішим може бути храм Святого Архистратига Михаїла - радіовуглецевий аналіз датує деякі його частини 1528 роком.

У житлових будинках традиційних селянських дворів відтворено автентичні інтер'єри з етнографічними колекціями, що дають уявлення про типові заняття та побут різних етнографічних груп українців: буковинців, волинян, гуцулів, подолян, поліщуків, слобожан та інших.

Скуштувати найпопулярніших страв української кухні (борщ, куліш, вареники), приготованих за традиційними рецептами, можна в діючій корчмі або шинку. Також на центральній алеї працює фудкорт, що пропонує популярні страви вуличної кухні.

Під час традиційних народних свят (Колодій, Великдень, Зелені свята, Івана Купала, Покрова) в Національному музеї народної архітектури та побуту України "Пирогів" влаштовують народні гуляння, концерти та вистави за участю фольклорних колективів.

Регулярно проходять тематичні фестивалі та ярмарки.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні – Музей Революції гідності створюється у Києві в пам'ять про учасників акцій протесту 2013-2014 років, які загинули під час спроб тодішньої влади силою придушити народний протест в Україні.

На сьогодні відомо про 107 загиблих від рук силовиків та їхніх найманців.

Меморіальний комплекс об'єднує місця, на яких відбувалися тодішні революційні події, зокрема на Майдані Незалежності, Європейській та Михайлівській площах, вулицях Інститутській, Грушевського та Хрещатик (на відповідних локаціях встановлено інформаційні стенди).

Ключовим елементом комплексу має стати Національний музей Революції гідності на алеї Героїв Небесної Сотні (триває підготовка до будівництва). Тимчасова експозиція доступна в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, що розташовується на двох поверхах Будинку профспілок. Тут можна побачити оригінальні речі майданівців часів Революції гідності, світлини та відео тих подій. Музейна колекція також включає барикадний хенд-мейд, предмети самооборони, протестне мистецтво тощо.

Тематичні виставки проходять у Галереї протестного мистецтва на вулиці Липській. Адміністрація музею розташовується на території Києво-Печерської лаври.

Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка в Києві - одна з найвідоміших оперних та балетних сцен Європи.

Будівля збудована в стилі французького ренесансу на місці згорілого в 1896 році міського театру. В 1911 році тут на очах Миколи II та публіки було вбито прем'єр-міністра Росії Петра Столипіна.

У сквері - пам'ятник автору класичних українських опер Миколі Лисенку.

Афіша київського оперного театру налічує понад 50 вистав композиторів різних країн і епох: Верді, Россіні, Чайковського та інших. Серед найвдаліших постановок трупи театру: "Лебедине озеро", "Ріголетто", "Ромео та Джульєтта" та інші.

Незмінною популярністю користуються опери "Запорожець за Дунаєм" Семена Гулака-Артемовського та "Наталка Полтавка" Миколи Лисенка.

Найбільше зібрання творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII-ХХ століть представляє Національний художній музей України (NAMU) - один з найстаріших і найбільших музеїв України. Його музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів.

Будівлю музею в стилі неокласицизму, що на початку вулиці Грушевського в Києві, було побудовано в 1899 році архітектором Владиславом Городецьким спеціально для Київського художньо-промислового і наукового музею. Його офіційно відкрили в 1904 році за сприяння меценатів та поціновувачів мистецтв Ханенків, Терещенків та інших. Після того, як у 1934 році історична експозиція була відокремлена, в музеї залишилася лише колекція образотворчого мистецтва.

Найдавнішим експонатом є поліхромний дерев’яний рельєф "Святий Георгій з житієм" ХІІ століття візантійського походження. Серед перлин українського барокового мистецтва: Березнянський іконостас (1760-ті роки, Чернігівщина), ікона "Покрова з портретом Богдана Хмельницького" (перша половина ХVІІІ століття), козацькі портрети XVIII століття та одне з найбільших в Україні зібрань популярних у ХVІІІ-ХІХ століттях народних картин “Козак-Мамай”.

Мистецтво нового часу представляють твори видатних українських художників Тараса Шевченка, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка та інших. До яскравих здобутків українського авангарду належать роботи всесвітньовідомого скульптора Олександра Архипенка та засновника художнього монументально стилю "бойчукізм" Михайла Бойчука. Велику мистецьку цінність становлять картини художників радянського періоду: Федора Кричевського, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка та інших.

Також у Національному художньому музеї України можна побачити оригінали скульптур "Самсон із Левом" і "Андрій Первозванний" з кам'яної ротонди на Подолі.

Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" створено в 1993 році з ініціативи народного художника України Івана Гончара, співзасновника Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури, та одного з найбільших у світі скансенів - Музею народної архітектури та побуту України.

Музей розміщений у старовинній будівлі - пам'ятці архітектури XVIII століття. Експозиція заснована на приватній колекції Івана Гончара, який за радянських часів розшукував та збирав високохудожні твори українського народного мистецтва, а також роботи професійних живописців, які через ідеологічні причини не могли потрапити до державних музеїв.

Представлено велику колекцію ікон XVI-XVIII століть, тканин, кераміки, музичних інструментів.

Київський цирк із 1998 року має статус Національного цирку України, що дає йому право називатися головною цирковою ареною країни.

Перший стаціонарний київський цирк Hippo-Palace багатого кіннозаводчика, дресирувальника Петра Крутікова був побудований на Печерську в 1903 році за проєктом архітектора Владислава Городецького. На той момент він був найбільшим у Європі.

Нинішню фундаментальну споруду Національного цирку України зведено за проєктом архітектора Валентина Жукова в 1960 році, ставши одним із трьох основних манежів СРСР.

На сьогодні Національний цирк України має власних артистів різних циркових жанрів, балетну трупу, один із найкращих музичних колективів.

Проводяться екскурсії "Мандруємо будівлею цирку", в ході яких відвідувачі мють можливість зануритись у справжню циркову атмосферу, дізнатися цікаві історичні факти, архітектурні особливості будівлі, деталі створення вистав.

43-метровий обеліск "Місту-герою Києву" встановлений у 1982 році на Галицькій площі (колишня Перемоги, Євбаз), звідки розходяться дві найкрасивіші магістралі столиці України - бульвар Тараса Шевченка та Берестейський проспект.

15 вересня 2023 року з обеліска було демонтовано елементи, які підпадали під дію Закону про декомунізацію - прибрали радянські зірки на бічних сторонах високої мармурової стели та анотаційну дошку російською мовою, а також змінили напис "1941" на "1939" рік, коли почалася Друга світова війна.

Відкритий оглядовий майданчик житлового комплексу "Олександрівський" розташований на даху 25-поверхової висотної будівлі.

Зі 100-метрової висоти відкривається масштабна панорама всієї правобережної частини Києва.

Оглядовий майданчик обладнаний стільцями та біноклями. Відвідувачам надається безкоштовний Wi-Fi, кава/чай, пледи.

Оглядовий майданчик "Красний двір" відкрито на одному з ботанічному саду імені Гришка – на місці, де в XI сторіччі стояла заміська резиденція великого київського князя Всеволода, сина Ярослава Мудрого.

Фортеця "Красний двір" була побудована в 1071 році, через 25 років її спалили половці, але незабаром вона була відновлена, і ще служила онуку Всеволода - Юрію Долгорукому.

Оглядовий майданчик "Красний двір" стилізований під фортецю часів Стародавньої Русі: дерев'яні ворота, частокіл, сторожова вежа, дерев'яні поміст та доріжка. Звідси відкривається чудовий краєвид на Дніпро, міст Потона, лівий берег, Видубицький монастир та музей історії України у Другій світовій війні.

Вхід через територію ботанічного сада імені Гришка.

Київський океанаріум "Морська казка" на Дарниці відкрився в 2012 році у приміщенні ТЦ "Дитячий світ".

У першій галереї у формі затонулого дерев'яного корабля розмістилася експозиція коралового комплексу. До другої зали веде підводний тунель на глибині 2 метри – все підводне життя відбувається на очах відвідувачів. В наступній залі можна побачити корали акропори, медуз, зграйки хризиптерів, риб-хірургів, а також акваріум з більш ніж 20 видами риб-клоунів. У наступній галереї мешкають риби-мислителі, кілька видів небезпечних мурен, морські коники, зелена морська черепаха.

Однією з перлин океанаріуму є відкритий басейн із морськими зірками та скатами, яких можна токатися руками.