Пам'ятки Києва

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського у Києві відкрито в 1992 році в триповерховому будинку, який сім'я Грушевських придбала в 1908 році.

Видатний український історик, політик і громадський діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки Михайло Грушевський впродовж багатьох років жив тут разом з братом Олександром, донькою Катериною і племінником Сергієм Шамраєм. В гостях у Грушевського тут бувало багато діячів Української революції 1917-1921 років.

У приміщеннях Дому Грушевських збереглася автентична обстановка: декор інтер'єрів, сходова клітка, паркет, віконна фурнітура, дерев'яні тераси. В експозиції представлені предмети меблів, побутові речі, особисті документи, рукописи, повне зібрання творів Грушевського і видань під його редакцією.

В кімнаті доньки представлені два раритети – фотопортрет історика, подарований йому учнями в день 60-річчя та живописний портрет Катерини Грушевської пензля Івана Труша.

Також в експозиції можна побачити напільний годинник з робочого кабінету Михайла Грушевського, англійську порцеляну та межигірський фаянс з колекції родини Грушевських.

Музей розташований в закритому дворі (вхід через арку), оточений садком, який був окрасою садиби ще за Грушевських.

Музей регулярно проводить вечірні імпрези "Кавові історії Грушевських" та інші.

Будинок уряду України - найбільша адміністративна будівля в Києві (235 тисяч квадратних метрів).

Побудована в 1938 році для Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), що наклало відбиток на зовнішній вигляд та внутрішнє планування (закруглені коридори та безліч кутів полегшували оборону). Проте все своє століття будівля прослужила приміщенням українського уряду.

В 1997 році з ініціативи тодішнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка верхні поверхи Будинку уряду перефарбували у білий колір, пом'якшивши цим суворий зовнішній вигляд споруди.

Будівлею Кабінету Міністрів України проводяться екскурсії. Також у Будинку уряду діє Музей історії урядів України. Подано оригінальні матеріали, пов'язані з діяльністю колишніх керівників урядів, зокрема документи, нагороди, фотографії. Відтворено інтер'єр робочого кабінету Голови Ради Міністрів СРСР. Відвідувачі можуть ознайомитись із технічними засобами, якими користувалися співробітники урядового апарату. Постійно поповнюється експозиція подарунків, одержаних керівниками та членами урядів України як подарунки державі.

Каплиця на честь Святого Апостола Андрія Первозванного, який, за легендою, передрік заснування Києва, зведена на дніпровських схилах поряд з Аскольдовою могилою.

Будівництво велося коштом Громадського фонду Святого Андрія Первозванного, проєкт розробив архітектор Микола Жаріков. Спрямований угору храм виконаний у стилі сучасного трактування українського бароко. За особливостями стилю та територіальної приналежності каплиця увійшла до Лаврського комплексу.

Поруч встановлено пам'ятний знак на честь 2000-річчя Різдва Христова. Через дорогу від храму в 2000 році відкрито пам'ятник Андрію Первозванному (архітектор Микола Жаріков). Монумент виготовлений із цільного гранітного блоку. Постамент у верхній частині стилізований під хмари, що підкреслює святість апостола.

Катедральний собор Святого Олександра - найстаріша католицька святиня Києва, що збереглася.

Збудований в стилі класицизму за проєктом архітектора Людвіка Станзані коштом польської громади міста на чолі з графом Потоцьким в 1842 році.

Розташований на південному боці Володимирської гірки, на розі вулиць Костельна та Трьохсвятительська.

За радянських часів будівля Олександрівського костелу використовувалася як планетарій, потім як музей атеїзму. В 1990 році костел Святого Олександра повернуто Римо-католицькій громаді.

В 2001 році Олександрівський костел відвідав папа Іоанн Павло ІІ під час свого візиту до Києва. 6 червня 2021 року костел був піднесений до статусу Катедрального Собору.

Кесон Сталінського метро - величезна залізобетонна конструкція в парку "Наталка" на Оболоні, яка прозвана в народі "Бетонним кораблем" за характерну форму, що нагадує підводний човен з рубкою.

Це "Титул №12" - один із об'єктів так званого "Будівництва №1", як значився у секретних документах, проєкт підземної транспортної системи, що дублює залізничні мости через Дніпро в районі Києва. Наразі об'єкт відомий як "Сталінське метро". Два залізничні тунелі на південь і на північ від Києва (зараз у межах міста) призначалися для забезпечення надійного, безпечного і потайного перекидання військ і вантажів між правим і лівим берегами Дніпра.

Будівництво Північного тунелю в районі нинішньої Оболоні почалося пізніше, ніж Південного в районі Жукова острова. На початку Другої світової війни, в 1941 році, підземні роботи ще не почалися.

На поверхні землі біля берега Дніпра залишилася залізобетонна тунельно-кесонна секція, призначена для занурення у ґрунт та створення підземної робочої камери для роботи прохідників у насичених водою ґрунтах.

Оскільки інформація про "Будівництво №1" до останнього часу залишалася секретною, історія та призначення "Бетонного корабля" - кесона на Оболоні обросли багатьма міськими легендами. Подальшу долю споруди досі не визначено.

На цьому місці в 1615 році Київським Богоявленським братством було засновано Братський монастир із православною школою, який започаткував перший вищий навчальний заклад Східної Європи. З ініціативи митрополита Петра Могили колегія набула статусу академії, в 1701 році названа його ім'ям.

Стара будівля зведена в 1703 році при гетьмані Івані Мазепі, барочний купол Благовіщенської церкви надбудований пізніше, в 1819 році зведений Новий корпус, а на початку XX століття їх поєднав дугоподібний Центральний корпус, що виходить фасадом на Контрактову площу.

В радянські часи тут розташовувалося Вище військово-морське політичне училище.

В 1991 році академію відроджено як міжнародний університет, один із найпрестижніших в Україні.

В сквері навпроти - пам'ятник поету та філософу Григорію Сковороді (1976 рік), який навчався та викладав в академії. У дворі - сонячний годинник (1826 рік). При культурному центрі НаУКМА діє Галерея мистецтв.

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра - найдавніший монастир Русі, один з головних християнських центрів України, об'єкт світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО.

Монастирський комплекс розташований на Печерських пагорбах над Дніпром в Києві і є архітектурною домінантою історичного ландшафту Київських гір.

Києво-Печерський монастир заснований преподобним Антонієм Печерським 1051 року, за князя Ярослава Мудрого. Спочатку це був комплекс викопаних вручну підземних ходів і приміщень на території нинішніх Дальніх печер.

У 1062 році з'являються перші наземні споруди, а наприкінці XI століття - комплекс Верхньої лаври. Успенський собор (1073-1089 роки, відновлений в 2000 році) - найдавніше кам'яна споруда лаври, тут похований князь Костянтин Острозький. Велика лаврська дзвіниця (1731-1745 роки) висотою 96,5 метрів - найвища дзвіниця України, тривалий час була найвищою спорудою Києва і всієї Східної Європи (374 сходинок, відкрита для відвідування). Троїцька надбрамна церква (1107 рік) зведена коштом князя Святослава Давидовича (Миколи Святоші), зберігся настінний живопис XVIII століття. Церква Спаса на Берестові (XII століття) слугувала усипальницею роду Мономаховичів, тут поховані дочка Володимира Мономаха Євфимія, його син Юрій Долгорукий і онук Гліб Юрійович. Загалом же архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври налічує понад 50 будівель різного призначення.

Комплекс Нижньої лаври є діючий православним монастирем УПЦ Московського патріархату. Головні реліквії - мощі преподобних отців Києво-Печерської лаври, які жили в період з XI по XV століття. Зокрема, в Ближніх печерах поховані преподобні Антоній Печерський та Ієронім Печерський, а також билинний богатир Ілля Муромець. У Дальніх печерах спочивають мощі 49 канонізованих святих.

На території Верхньої лаври діє Національний історико-культурний заповідник "Києво-Печерська лавра" з Музей історії лаври, Музеєм мікромініатюр Миколи Сядристого, іншими постійними і тимчасовими виставками. Крім того, на території лаври також розташовані Скарбниця Національного музею історії України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства, Музей театрального, музичного та кіномистецтва (квитки продаються біля входу в кожен музей).

Біля входу в лавру знаходиться екскурсійне бюро, продаються путівники різними мовами, можна скористатися аудіогідом. При відвідуванні діючих храмів і Дальніх печер жінкам слід бути в спідницях нижче колін і з покритою головою (на вході в печери можна взяти спідницю напрокат).

5 січня 2023 року Успенський собор та Трапезну церкву Києво-Печерської лаври повернули від УПЦ московського патріархату в управління держави.

Галерея сучасного мистецтва "АртПричал" у Києві відкрилася під новим Гаванським мостом, в районі причалу №1-2.

Куратор галереї – відомий фотохудожник Олександр Ктиторчук.

Галерея розміщена під арками мосту, конструкції якого розписані яскравими графіті.

На "АртПричалі" проходять виставки картин та фотографій, презентують арт-інсталяції сучасних художників та скульпторів, організовують танцювальні вечірки, приймають кінофестивалі та проводять майстер-класи.

Київська дитяча залізниця (Мала Південно-Західна) була відкрита в 1953 році на території нинішнього Сирецького парку, неподалік Бабиного Яру.

Дорога довжиною 2,8 кілометри прокладена по кільцю, в одному місці перетинає яр по віадуку заввишки 20 метрів. На момент відкриття мала паровоз Гр-336 (виробництва Німеччини) і 5 дерев'яних вагонів, пізніше неодноразово переоснащувалася. Остання реконструкція була проведена в 2001 році.

Потяги курсують між двома станціями: "Вишенька" та "Яблунька". На Дитячій залізниці працюють два тепловози ТУ-7 і той самий паровоз Гр-336, з якого розпочиналася історія Дитячої залізниці.

Працює з травня до серпня у вихідні дні.

Національний музей "Київська картинна галерея" відкрився в Києві в 1922 році в колишньому будинку київського промисловця та мецената Федора Терещенка, що розташований навпроти парку Шевченка та головного корпусу Національного університету імені Шевченка.

Особняк збудований у 1880-1884 роках архітектором Володимиром Ніколаєвим за проєктом Андрія Гуна. Від початку архітектори запланували залу для розміщення загальнодоступної картинної галереї з освітленням крізь скляну стелю. Основу музейного фонду склала власна колекція живопису родини Терещенків. Значну її частину становлять твори, які стосуються російської художньої культури.

Колекція налічує понад 13 тисяч творів живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Експозиція відображає всі етапи розвитку російського живопису з XIII століття до наших днів. Представлені роботи Боровиковського, Васнецова, Шишкіна, Ге, Тропініна, Айвазовського, Рєпіна, Верещагіна, Нестерова, Куїнджі та інших, у тому числі хрестоматійні шедеври світового рівня.

Гордістю музею є унікальне зібрання робіт Михайла Врубеля, серед яких "Дівчинка на тлі персидського килима" (1886 рік), "Східна казка" (1886 рік), ілюстрація до поеми Михайла Лермонтова "Демон" (1890 рік). Також є досить велика колекція творів багатьох чудових майстрів практично всіх колишніх республік СРСР.

Перед входом до галереї встановлено пам'ятник художнику Іллі Рєпіну. У дворі музею знаходиться пам'ятник російському імператорові Олександру II, який стояв до революції в холі Олександрівської бібліотеки (згідно з міською легендою, це пам'ятник Миколі I, який стояв у парку на місці нинішнього пам'ятника Тарасові Шевченку).

Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва "Київська опера" на Подолі у Києві більше відомий як Музичний театр.

Саме ця назва досі зберігається на фасаді будівлі, зведеної в 1933 році в стилі радянського конструктивізму за проєктом відомого архітектора Миколи Шехоніна як робітничий клуб профспілки працівників м'ясорибоконсервної промисловості "Харчовик".

Певний час будівля мала назву Палац культури "Славутич".

Сьогодні глядацький зал Київської опери має 436 місць, враховуючи балкон. У 2016 році у Круглій залі було відкрито камерну сцену для показу вистав та концертів.

Нині в репертуарній афіші театру близько 60 вистав. Найпопулярнішою дитячою виставою є мюзикл "Пригоди Буратіно" Олександра Білаша. Високих оцінок глядачів та критиків дістали комічна опера Франсіса Пуленка "Перси Тіресія" та сучасна постановка опери  Джузеппе Верді "Травіата".

Інформація про доступність:
- вхід до театру обладнано пандусом, ширина дверного отвору на вході дозволяє безперешкодний доступ осіб на крісліх колісних
-  чоловічі та жіночі вбиральні, розташовані на першому поверсі театру, оснащені кабінами для людей з інвалідністю
- партер театру доступний для осіб на крісліх колісних: вхід до зали позбавлений сходів, широкі проходи між рядами.

Київська телевежа є найвищою спорудою в Україні (382 метрів), на момент спорудження була найвищою решітчастою самостійною спорудою в світі. Досі входить до десятки найвищих телевеж на планеті. Розташована на Сирці у Києві, поруч із Бабиним яром.

Київську телевежу на Сирці збудували в 1968–1973 роках на заміну старої телевежі, яка розташовувалася на пагорбі над Хрещатиком, поруч із телерадіобудинком. Нова телевежа забезпечувала покриття телевізійного сигналу майже на 100 кілометрів навколо Києва.

Вежа цільнометалева, решітчаста, цілком складається зі сталевих труб різного діаметра. Будівництво здійснювалося унікальним методом надбудови "з гори до низу" без використання підйомних кранів та гелікоптерів. Центральна труба діаметром 4 метри слугує шахтою ліфту. На двох рівнях розташовані технічні приміщення.

Телевежа є стратегічним об'єктом з обмеженим доступом, ескурсії до неї не проводяться.

В 1990 році поруч відкрито новий висотний телецентр, прозваний за характерну форму "олівцем" (вулиця Юрія Іллєнка, 42). Заслужив погану славу через те, що збудований на місці старого єврейського цвинтаря. З 2006 року в телецентрі працює Музей телебачення.

1 березня 2022 року російські війська завдали два цілеспрямовані ракетні удари по споруді Київської телевежі. Унікальна конструкція башти встояла, але було пошкоджено апаратну та трансформаторну підстанцію, яка живить телевежу.

Неймовірно красива будівля в формі казкового замку знаходиться у Хрещатом парку біля Європейської площі.

Театр ляльок було засновано в Києві в 1927 роц, дотепер займав кілька різних приміщень. Нинішня будівля збудована за оригінальним проєктом архітектора Віталія Юдіна в 2005 році на місці дитячого стереокінотеатру "Дніпро". 2 глядацькі зали: велика (300 місць) і мала (110 місць), також є "Тронний зал" і акваріум з рідкісними морськими мешканцями.

При театрі працює виставка-музей ляльок. Проводяться екскурсії "Знайомство з театром ляльок" (за попереднім замовленням).

Поруч знаходиться світломузичний фонтан "Дюймовочка".

Київський зоопарк - один з найбільших зоопарків Європи та один із найстаріших зоопарків України.

Заснований Київським товариством любителів тварин у 1908 році на базі університетського ботанічного саду, через 5 років переїхав на Шулявку. Займає територію близько сорока гектарів. Представлені понад 7 тисяч тварин 414 видів. Найбільшою популярністю серед відвідувачів користуються слон Хорас та горила Тоні.

В 1996 році Київський зоопарк став членом Європейської Асоціації зоопарків та акваріумів та активно підключився до міжнародних програм з репродукції рідкісних та зникаючих видів тварин. Тут проводиться наукова робота з акліматизації тварин, що населяють далекі країни, щодо збереження та розмноження рідкісних видів тварин, таких як зубр, амурський тигр, кінь Пржевальського та інших.

На території працює кафе, зоомагазин.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка є одним із найкращих вищих навчальних закладів України, найбільшим університетом за кількістю студентів і спеціальностей. Це класичний університет дослідницького типу, провідний сучасний науково-навчальний центр країни.

Імператорський університет Святого Володимира засновано в 1833 році на базі перенесеного до Києва польського Кременецького ліцею, відкрито у 1834 році в день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира. Головний (Червоний) корпус, побудований 1842 року у формах класицизму за проектом архітектора Вікентія Беретті, отримав коліри, що відповідали забарвленню стрічки ордену Святого Володимира. З боків розташовані симетричні будівлі бібліотек (1914, 1940 роки). Жовтий корпус був збудований в 1850 році як будівля чоловічої гімназії.

Першим ректором університету був видатний український науковець Михайло Максимович. Нинішню назву Київський університет отримав у 1939 році на честь видатного українського поета Тараса Шевченка, який працював у 1845-1847 роках в Археографічній комісії при університеті. Тут навчалися та викладали Микола Костомаров, Михайло Грушевський, Володимир Антонович, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Максим Рильський, Михайло Булгаков, Віктор Глушков, В'ячеслав Чорновіл та багато інших видатних учених і громадських діячів.

В Червоному корпусі розташовані Музей історії Київського національного університету, Археологічний музей, Зоологічний музей та Лінгвістичний навчальний музей КНУ. Крім того, музейний комплекс університету включає Геологічний музей, Астрономічний музей та Музей історії Ботанічного саду імені Олександра Фоміна.

Між корпусами університету розташований парк імені Тараса Шевченка з пам'ятником поетові, фонтаном у формі Чорного моря та "п'ятачком" шахістів. За Червоним корпусом – університетський ботсад імені Олександра Фоміна (8 тисяч сортів рослин).