Пам'ятки Києва

"Хатою на Пріорці" називають Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка на Пріорці у Києві, відділ Національного музею Шевченка.

Поет жив тут деякий час у 1859 році, під час свого останнього перебування у Києві, чекаючи на дозвіл на виїзд до Петербурга.

В експозиції музею відтворено побут київської околиці другої половини ХІХ століття. Більшість речей, які експонуються в будинку, було передано мешканцями Пріорки, нащадками тих людей, які особисто зустрічалися із Шевченком.

Неподалік будинку досі росте 400-річний дуб, під яким, за спогадами сучасників, любив сидіти поет.

Перший в Україні музей продукції компанії Apple відкрився 2023 року в центрі Києва. Розташований у підвальному приміщенні мережевого магазину Yabluka, що спеціалізується на продажі продуктів Apple.

Експозиція демонструє новаторство компанії в технологіях і дизайні побутової електроніки на різних етапах розвитку ринку. Представлено понад сто пристроїв бренду, починаючі з персонального комп'ютера Apple II Plus 1979 року випуску. Серед експонатів – комп'ютери лінійок Apple III, Lisa, Macintosh, Power Macintosh, iMac, MacBook, PowerBook тощо, найперші iPod та iPad, повна лінійка смартфонів iPhone, акустичні системи Marshall, клавіатури, миші, інша переферія та комплектуючі.

Найціннішими експонатами є гаджети з автографами засновників компанії.

Музей авіації Національного авіаційного університету в Києві відкрито у 1972 році. Його експозиція присвячена історії та досягненням навчального закладу, включає раритетні стародруки, фотографії, макети авіаційної техніки та багато іншого.

У затишній залі площею 350 квадратних метрів представлено 28 експозиційних стендів.

Історична частина експозиції розповідає про діяльність Київського авіаційного товариства, роботу перших київських авіаконструкторів, рекордні польоти Ігоря Сікорського, відкриття регулярного повітряного руху на маршруті Харків – Київ, створення першого радянського пасажирського літака К-1 та інші події соціально-економічного життя Києва, які стали підґрунтям для відкриття вищого навчального закладу авіаційного профілю. Наступні стенди висвітлюють діяльність навчального закладу в різні періоди.

У авіаційному навчальному ангарі музею розміщені літальні апарати широкого спектра конструктивних схем, різних періодів розробки та експлуатації. Тут можна побачити літаки, вертольоти та газотурбінні двигуни, які відображають різні етапи розвитку вітчизняної авіації.

Великий музейний квартал між вулицями Саксаганського, Жилянською, Паньківською та Льва Толстого у Києві об'єднує музеї кількох видатних українських родин, які жили тут в один період наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть: Косачів, Лисенків, Старицьких, Тобілевичів.

Район Паньківщини тоді називали Латинським кварталом, бо тут мешкала київська інтелігенція: професори та студенти університету Святого Володимира, лікарі, інженери, діячі мистецтв.

Першим в будинку № 95 оселився видатний композитор, основоположник української класичної музики Микола Лисенко. В помешканні, де він прожив 18 останніх років життя та написав основні свої твори, відтворено інтер'єри передпокою, робочого кабінету, їдальні та вітальні, де і сьогодні можна почути чарівні звуки Лисенкового роялю.

У сусідньому будинку № 93 жив письменник і театральний діяч Михайло Старицький з дружиною Софією, донькою Марією та сином Юрієм. Експозиція музею Старицього складається з меморіальної квартири, де відтворено інтер’єри вітальні, їдальні, кабінету Старицького та кімнати старшої доньки Марії, а також з експозиції "Продовження сімейних традицій", яка присвячена життєвому та творчому шляху дітей і онуків письменника.

Музей Лесі Українки створено в будинку № 97, де впродовж десятиліття мешкала родина Косачів і періодично бувала сама Леся. Фактично, тут базувалася редакція журналів "Рідний край" і "Молода Україна", головним редактором яких була мати поетеси Ольга Косач з роду Драгоманових (літературний псевдонім – Олена Пчілка). Сім залів літературної експозиції розповідають про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, про родини Драгоманових і Косачів, коло друзів та однодумців поетеси.

Музей одного з корифеїв українського театру Панаса Саксаганського з роду Тобілевичів буде відкрито у меморіальному будинку № 96 по вулиці Жилянській після його реставрації.

В ході повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, 10 жовтня Росія вчергове здійснила масований ракетний удар по Києву. Одна з російських ракет влучила поблизу Музею видатних діячів української культури. Будинки видатних діячів зазнали значних пошкоджень. Надзвичайно цінні унікальні артефакти з колекції музею не постраждали, бо були завчасно убезпечені, але є пошкодження у музейних приміщеннях.

Водно-інформаційний центр "Музей води" організовано в 2003 році в приміщеннях старовинних водонапірних веж і резервуарів на пагорбі в Міському саду (колишній Царський сад) в Києві.

Експозиція Музею води знайомить відвідувачів з природою кругообігу води, технологією водозабору, водопостачання та каналізації. Можна здійснити подорож по каналізаційному колектору до очисних споруд Бортницької станції аерації, поспостерігати за таненням льодовиків, зародженням дощу та виверженням гейзера.

Для дітей є можливість змінити русло річки, погратися з мильними бульбашками, перевірити силу на водяному насосі, а також доторкнутися до живої риби.

Київський музей воскових фігур – приватна колекція родини Сажиних.

Ідея створення музею виникла у них в 1997 році після знайомства з експозицією філії Лондонського музею в Амстердамі. Три роки знадобилося на те, щоб у 2000 році представити на суд глядачів експозицію із двадцяти фігур, які склали основу для створення майбутнього музею.

Нині у п'яти залах представлено 60 фігур політичних діячів минулого та сучасності, відомих письменників, популярних акторів та співаків, уславлених спортсменів.

У галереї Ви можете побачити: політиків (Михайло Грушевський, Леонід Кравчук, Леонід Кучма та інші), письменників, поетів (Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Булгаков), музикантів (Андрій Макаревич, Віктор Цой та інші), акторів (Георгій Віцін, Євген Моргунов, Юрій Нікулін та інші), спортсменів (Валерій Лобановський, Лілія Подкопаєва) та інших.

Музей гетьманства в Києві присвячений історії державотворення України в період Війська Запорозького та Гетьманщини XVII-XVIII століть, а також Гетьманату початку XX століття.

Експозиція розкриває сутність специфічної гетьманської форми правління та структуру військово-цивільної адміністрації в тогочасній України, розповідає про історію і традиції козацько-гетьманської доби.

Музей засновано у 1993 році і розміщено в будинку-пам’ятці архітектури кінця ХVІІ століття, відомому киянам як "будинок Мазепи". Справді, цей двоповерховий особняк в характерному для архітектури козацької доби стилі бароко був побудований за часів правління гетьмана Івана Мазепи, хоча прямих свідчень про його перебування тут нема.

З 1717 року будинком володіла козацько-міщанська родина Сичевських, представники якої входили в міський магістрат. Серед небагатьох подільських особняків цей будинок уцілів під час пожежі 1811 року, на що вказує його розташування під кутом до більш пізнього вуличного планування. Під час реконструкції Подолу архітектор Андрій Меленський добудував другий поверх і фронтон з колонами.

В радянські часи тут були комунальні квартири. В 1992 році Фонд Івана Мазепи провів реставрацію для створення Музею гетьманства.

Фонди музею налічують понад 9000 музейних предметів. В залі Богдана Хмельницького представлена хоругва гетьмана з його родинним гербом. Постійно діють наукові виставки "Гетьман Іван Мазепа", "Пилип Орлик - гетьман, автор першої демократичної конституції України" і "Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року". Серед експонатів: гравюра 1706 року "Мазепа серед добрих справ своїх", карта України Йоганна Баптиста Гоманна 1716 року, речі з особистої колекції родини Скоропадських.

Музей періодично проводить засідання дискусійного клубу "Гетьманська вітальня".

Музей громадського транспорту Києва створено в 2015 році на базі історичного експозиційно-реставраційного центру КП "Київпастранс".

Розташований на території колишнього автобусного парку №3 неподалік станції метро "Берестейська" (вхід з провулка Юрія Матущака).

В експозиції представлені раритетні автобуси, тролейбуси, трамваї та автомобілі, які у різні роки працювали на пасажирських маршрутах Києва. Серед них: ЗІС-155, ЛАЗ-695М, "Шкода 8Тр", ЛіАЗ 677 та інші.

Працює майстерня з реставрації та відновлення старої техніки.

Планується створення екскурсійних маршрутів на ретротранспорті, проведення екскурсій у діючих парках та депо.

Чудова будівля в стилі італійського Відродження була збудована для Київської контори Державного банку.

Спочатку була двоповерховою, але через 30 років було надбудовано ще два поверхи. Центральне місце в будівлі відведено операційній залі з кольоровими вітражами у вікнах та скляним плафоном.

Експозиція музею грошей Національного банку України розповідає про грошовий обіг на українських землях із давніх часів понині. Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду та сучасної незалежної України.

Особливий дозвіл потрібен для відвідування Музею коштовностей "Скарбниця України".

Музей залізничних мініатюр Miniland – це найбільший залізничний макет в Україні, що відкрився 2022 року в київському ТРЦ "Блокбастер".

На площі 87 квадратних метрів представлено точні рухомі копії десятків поїздів, сотень реальних будівель і природних об'єктів України, а також близько 1500 фігурок людей. Всі об'єкти на макеті виконані максимально реалістично у масштабі 1:87. Зокрема, можна побачити макети Олеського замку, Івано-Франківського залізничного вокзалу, Буцького каньйону, Трипільської ТЕЦ тощо. Макет має систему автоматичного регулювання руху поїздів та динамічного освітлення, що моделює денні та нічні умови.

Музей Miniland постійно поповнюється новими експонатами, що є міні-копіями справжніх об’єктів з усіх куточків України.

Центр сучасного мистецтва "Музей Івана Марчука" планують відкрити в колишньому приміщенні посольства США у Києві. Художник особисто розробив проєкт реконструкції адміністративної будівлі під сучасний музейно-культурний центр.

Іван Марчук – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, кавалер ордену Свободи, отримувач відзнаки Президента України "Національна легенда України", член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. 2007-го року потрапив до рейтингу "100 Геніїв сучасності", за версією видання The Daily Telegraph.

Музейно-культурний центр сучасного мистецтва Івана Марчука створено 2021 року указом Президента України.

На сьогодні у творчому доробку майстра близько 5000 картин, які експонуються в музеях на всіх континентах світу. Частина з них зберігається в Національному художньому музеї України, філією якого є Центр сучасного мистецтва "Музей Івана Марчука".

Виставки картин Івана Марчука із фондів музею поки що проводяться на інших майданчиках.

Музей історії Десятинної церкви розташовується неподалік від Старокиївської гори, на якій тисячу років тому знаходився дитинець середньовічного Києва і стояла Десятинна церква – перший кам'яний християнський храм міста, найдавніший зразок давньоруської мурованої архітектури.

В експозиції музею представлені матеріали археологічних досліджень фундаментів храму, побудованого у 996 році князем Володимиром Святославичем і зруйнованого 1240 року під час штурму Києва ханом Батиєм.

Окреме місце відведено будівельним матеріалам та предметам оздоблення храму Х століття (фрагменти фресок, підлогової і настінної мозаїки, глазуровані плитки, уламок гіпсової ліпнини).

В приміщенні музею проводяться відеоекскурсії з використанням архівних відеоматеріалів. Також співробітники музею проводять екскурсії по Старокиївській горі та Київському дитинцю.

Музей історії київської каналізації відкритий до сторіччя з моменту заснування в Києві централізованої системи каналізації у 1894 році.

Музей розміщено в одному з виробничих приміщень колишньої каналізаційної насосної станції на Лівому березі, в районі Старої Дарниці.

Представлені численні експонати каналізаційного господарства: сучасні та старовинні труби, зокрема дерев'яна, якій близько 200 років, зразки колекторів, засувок та насосів, люки різних періодів, макети насосних станцій та спецтехніки, а також різноманітні інструменти та засоби очищення мереж.

Під час незвичайної екскурсії відвідувачі музею дізнаються про зародження системи водовідведення у світі, побудову та роботу київської роздільної системи водовідведення – першої на території Російської імперії кінця ХІХ століття, а також про сучасне життя каналізаційного господарства столиці.

Екскурсію проводить аудіогід. Вхід безкоштовний.

Музей історії Київського метрополітену відкрито в 2000 році на другому поверсі будівлі адміністрації КП "Київський метрополітен".

Експозиція розміщена у трьох залах з метою нагадати про те, що перші поїзди метро були тривагонними.

Перша зала присвячена будівництву та відкриттю ліній та станцій метрополітену різних років. Особливий експонат - діючий макет станції "Дніпро" (1:87) з першим депо в тому вигляді, який вони мали в 1960-1965 роках. Можна побачити, як саме відбувався підйом вагонів типу Д на естакаду станції.

Друга зала присвячена різним службам метрополітену - тут представлені моделі вагонів та частини обладнання, проїзні документи різних років.

В третій залі встановлено діючий макет оборотного глухого кута (1:87) і перший синхронізуючий годинник.

Екскурсії проводяться за попередніми заявками для груп від 10 до 20 осіб.

Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка розташований у Червоному корпусі навчального закладу, у приміщенні колишньої католицької церкви.

Експозиція на двох рівнях складається з семи тематичних розділів, що відображають історію розвитку Київського університету від 1834 року до сьогодення. Можна побачити інтер'єри кабінетів видатних професорів університету, реконструкцію хімічної лабораторії XIX століття, робочий куточок методиста початку XX століття, старі студентські парти тощо.

Серед унакальних експонатів: форма студента та значок випускника Імператорського університету Святого Володимира, годинник XIX століття з приймальні першого ректора Михайла Максимовича, прилади з астрономічної обсерваторії та фізичної лабораторії XIX соліття, глобус зоряного неба початку XX століття, особисті речі й наукові праці викладачів, урядові нагороди та відзнаки університету, подарунки університету на ювілеї.

В цій же будівлі розташовані Зоологічний музей, Археологічний музей та Лінгвістичний навчальний музей КНУ. Крім того, музейний комплекс Київського національного університету імені Тараса Шевченка включає Геологічний музей, Астрономічний музей та Музей історії Ботанічного саду Фоміна.