Пам'ятки Хмельницької області

Каплиця-ротонда розташована у верхній частині Меджибожа, навпроти старого цвинтаря на виїзді з селища в бік села Ярославка.

Кругла у плані каплиця спочатку служила оборонною вежею, входила у систему міських укріплень XVI-XVII сторічь. Її круглі вікна нагадують амбразури.

В 1800 році вежу перебудували на цвинтарну каплицю тринітаріїв. Кріпосний характер ротонди пом'якшили прямокутним притвором, декорованим пілястрами і трикутним фронтоном з обломом карнизів, що сильно виступає.

В даний час каплиця-ротонда розташована на приватному обійсті, виконує господарські функції.

Кафедральний костел святих Апостолів Петра та Павла - головна культова споруда Старого міста.

Петропавлівський костел збудовано чернечим орденом домініканців, які з'явилися у Кам'янці-Подільському в XIV сторіччі. Будівництво кам'яного костелу в 1502-1517 роках приписують єпископу Якубові Бучацькому. Під час турецького панування (1672-1699 роки) храм використовувався як головна мечеть, до нього був прибудований 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно з мирним договором, мінарет було збережено, але зверху було встановлено золочену статую Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел у Кам'янці-Подільському – єдиний у світі християнський храм із мінаретом.

В костелі зберігається чудовий скульптурний надгробок 21-річної Лаури Пшездецької роботи Віктора Бродзького (1874 рік). Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет та померла. За два роки на замовлення невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорботний ангел уже опустив погаслий смолоскип, а недочитана книга відкрита на 21 сторінці. Скульптуру часто називають "Сплячою царівною".

У двір Петропавлівського костелу веде пишна Тріумфальна арка (1781 рік) на честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа.

Екскурсії проводяться у вільний від богослужінь час.

Величний собор Олександра Невського – головний православний храм Кам'янця-Подільського.

Собор у неовізантійському стилі збудовано в 1893 році на честь 100-річчя "приєднання" Поділля до росії. Храм будувався народним коштом, зібрані Олександро-Невським опікунством. Споруда вражала величчю і була одним із найкрасивіших храмів Кам'янця-Подільського.

Олександро-Невський собор мав великий головний купол і чотири напівкуполи з боків, над західним входом була розташована невеличка дзвіниця. Головний вівтар собору був присвячений Святому Олександру Невському, на згадку про Олександра III, південний вівтар носив ім'я Святої Великомучениці Катерини, покровительки Катерини II, а північний - Святого Миколая. Приміщення церкви обігрівалося паровим опаленням.

Олександро-Невський собор був зруйнований у роки радянської влади, але після відновлення незалежності України собор було відбудовано.

8 квітня 2023 року жителі Камянця-Подільського одностайно підтримали перехід собору Олександра Невського до Православної церкви України. Проте віряни УПЦ московського патріархату й досі не пускають до церкви кам’янчан.

Свято-Покровський кафедральний собор в Хмельницькому збудований в 1992 році на місці невеликої цвинтарної церкви Покрова Пресвятої Богородиці, яка існувала тут з першої половини ХІХ століття. Був освячений УПЦ московського патріархату.

02 квітня 2023 року в Свято-Покровському соборі стався інцидент із побиттям священнослужителем московського патріархату українського військового, що викликало хвилю обурення у громади й в той же день відбулися збори парафіян, які одностайно проголосували за перехід релігійної громади Покровського собору до Української православної церкви.

Костел Відвідин Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Китайгороді побудований на високому урвищі над річкою Тернавою в XVIII столітті.

За легендою, храм заснував тутешній поміщик після того, як дивом залишився живим, коли його карета впала зі скелі. А оскільки його дружина була православною, поряд він збудував і церкву.

Костел Діви Марії відрізняється поєднанням планово-об'ємної структури, властивої епосі пізнього ренесансу, з фасадами у стилі бароко. В інтер'єрі збереглися барокові розписи та вівтарі.

З 1994 року храм належить католицькій громаді "Місія Святого Духа".

З видового майданчика перед костелом відкривається приголомшлива панорама каньйону річки Тернави, яка виглядає досить повноводною, оскільки неподалік цього місця впадає у Дністровське водосховище.

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії збудували в 1699 році. вірмени, що переселилися до Жванця після вигнання турків з Поділля.

Майже через століття, коли вірмени пішли з міста, будівлю було перебудовано на вражаючий католицький костел у стилі бароко.

За радянських часів в приміщенні костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії розташовувалася фабрика.

Нині храм поступово реставрується, відновлено богослужіння.

Костел Пресвятої Діви Марії – Матері Церкви заснований у XVI сторіччі магнатами Костками, які володіли на той час Сатановим.

Спочатку храм був дерев'яний. Пізніше було збудовано кам'яний храм у готичному стилі. У 1930-х роках святиня була знищена радянською владою.

Новий храм Ясногорської Пресвятої Діви Марії на католицькому цвинтарі в Сатанові збудовано у 1990-1994 роках. Від 1991 року в Сатанівській парафії служать священики з ордену паулінів (чернечий чин Братів святого Павла Першого Пустинника).

Костел святих Апостолів Петра і Павла в Ярмолинцях заснований в 1792 році. Через рік коштом графів Орловських почалося будівництво, яке тривало до 1862 року.

За радянських часів приміщення Петропавлівського костелу використовувалося як будинок культури, що й досі, навіть після повернення храму католицькій громаді, помітно по зовнішньому вигляду.

Домініканський монастир з костелом Святого Вікентія де Поля в Білогір'ї заснований в 1612 році коштом Павла-Кшиштофа Сенюти, що володів тоді містом.

Нинішня будівля відбудована в 1789 році. Монастир проіснував до 1859 року, після чого храм був перебудований на православну церкву.

За радянських часів будівлі костелу використовували під різні установи: в'язницю, будинок культури, бібліотеку.

Лише в 1991 році костел Святого Вікентія де Поля повернули католицькій громаді селища. Наразі храм реставрують отці-паллотини Товариства Католицького Апостольства.

Костел Святого Войцеха в Гвардійському заснований у 1594 році магнатом Миколаєм Гербуртом.

Перший дерев'яний храм зруйнували турки. Нинішній кам'яний костел у стилі пізнього бароко заклала у 1753 році (за іншими даними – у 1763 році Маріанна Грабянка з роду Калиновських, дружина господаря Фельштина (колишня назва Гвардійського). Храм освячений у 1790 році (за іншими даними – у 1791 році). У 1903-1906 роках проведено реконструкцію, прибудовано дві бічні каплиці.

В радянські часи костел Святого Войцеха було закрито, приміщення використовувалося як склад, кінотеатр, будинок культури.

У 1990 році костел було повернуто віруючим, наново освячений у 1994 році.

Кафедральний католицький костел святого Іоанна Хрестителя - одна з найстаріших споруд Ізяслава.

Заснований князем Янушем Заславським та його дружиною Олександрою поруч із Ізяславським замком разом зі школою, шпиталем та плебанією. Архітектор Яколо Мадлена виконав оборонний храм у формах готики, проте після реконструкції 1756 року під проводом архітектора Паоло Фонтани він набув рис ренесансу.

Костел Іоанна Хрестителя служив усипальницею князів Сангушків.

У радянські часи храм було перетворено на краєзнавчий музей, потім приміщення використовувалося для різних господарських потреб. У 1960-х роках будівля костелу Іоанна Хрестителя сильно постраждала від пожежі, досі не відновлювалася.

Костел Іоанна Хрестителя монастиря ордена капуцинів знаходиться у нинішньому адміністративному центрі міста Сатрокостянтинів, хоча при закладці обителі в 1750 році князь Януш Сангушко виділив землю за межами міських стін.

Католицький храм Іоанна Хрестителя виконано у строгому стилі пізнього бароко знаменитим італійським майстром Паоло Фонтана. Будівництво всього комплексу тривало до 1778 року, але костел було закінчено набагато раніше.

В радянські часи костел Іоанна Хрестителя був закритий, зараз чинний.

Мурований костел святого Йосипа Обручника в стилі пізньої неоготики створено коштом парафіян Підлісного Мукарова в 1859-1872 роках з ініціативи священика Базилія Шаха.

В 1933 році храм було закрито радянською владою. Під час німецької окупації костел діяв. Повторне закриття святині відбулося в 1962 році. Лише в 1989 рці костел Святого Йосипа Обручника повернули віруючим.

Місіонерський костел Святого Йосифа в Заславві (нинішній Ізяслав) збудований придворним архітектором польського королівського двору Паоло Фонтаною, який на той час служив у власника міста Павла Карла Сангушка поручиком артилерії.

Один із найцікавіших зразків пізнього бароко на Волині. У ХІХ столітті до костелу Святого Йосифа було прибудовано келійний корпус монастиря лазаритів, у якому зараз розміщується місцевий пенсійний фонд та інші організації. Костел знаходиться поряд із руїнами палацу Сангушків, з яким з'єднаний арочним містком.

Храм частково відреставровано, проходять служби. Перед будинком встановлений пам'ятник героям Другої світової війни – самохідна артилерійська установка.

Костел Святого Миколая домініканського монастиря у Смотричі відомий із 1375 року, коли містом володіли литовські князі Коріатовичі.

Спочатку був дерев'яним, розташовувався у центрі Смотрицького замку. Внаслідок численних татарських набігів костел було зруйновано. Спорудження кам'яного храму почалося в 1786 році за підтримки роду Потоцьких. У 1821 році будівництво завершилося, і в 1837 році храм освятили як костел Святого Миколая.

В 1935 році він був закритий радянською владою. Відновлений у 1990 році зусиллями отця Ванагса і переданий у розпорядження отцям пасіоністам.