Пам'ятки Хмельницької області

Величний собор Олександра Невського – головний православний храм Кам'янця-Подільського.

Собор у неовізантійському стилі збудовано в 1893 році на честь 100-річчя "приєднання" Поділля до росії. Храм будувався народним коштом, зібрані Олександро-Невським опікунством. Споруда вражала величчю і була одним із найкрасивіших храмів Кам'янця-Подільського.

Олександро-Невський собор мав великий головний купол і чотири напівкуполи з боків, над західним входом була розташована невеличка дзвіниця. Головний вівтар собору був присвячений Святому Олександру Невському, на згадку про Олександра III, південний вівтар носив ім'я Святої Великомучениці Катерини, покровительки Катерини II, а північний - Святого Миколая. Приміщення церкви обігрівалося паровим опаленням.

Олександро-Невський собор був зруйнований у роки радянської влади, але після відновлення незалежності України собор було відбудовано.

8 квітня 2023 року жителі Камянця-Подільського одностайно підтримали перехід собору Олександра Невського до Православної церкви України. Проте віряни УПЦ московського патріархату й досі не пускають до церкви кам’янчан.

Свято-Покровський кафедральний собор в Хмельницькому збудований в 1992 році на місці невеликої цвинтарної церкви Покрова Пресвятої Богородиці, яка існувала тут з першої половини ХІХ століття. Був освячений УПЦ московського патріархату.

02 квітня 2023 року в Свято-Покровському соборі стався інцидент із побиттям священнослужителем московського патріархату українського військового, що викликало хвилю обурення у громади й в той же день відбулися збори парафіян, які одностайно проголосували за перехід релігійної громади Покровського собору до Української православної церкви.

Костел Відвідин Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Китайгороді побудований на високому урвищі над річкою Тернавою в XVIII столітті.

За легендою, храм заснував тутешній поміщик після того, як дивом залишився живим, коли його карета впала зі скелі. А оскільки його дружина була православною, поряд він збудував і церкву.

Костел Діви Марії відрізняється поєднанням планово-об'ємної структури, властивої епосі пізнього ренесансу, з фасадами у стилі бароко. В інтер'єрі збереглися барокові розписи та вівтарі.

З 1994 року храм належить католицькій громаді "Місія Святого Духа".

З видового майданчика перед костелом відкривається приголомшлива панорама каньйону річки Тернави, яка виглядає досить повноводною, оскільки неподалік цього місця впадає у Дністровське водосховище.

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії збудували в 1699 році. вірмени, що переселилися до Жванця після вигнання турків з Поділля.

Майже через століття, коли вірмени пішли з міста, будівлю було перебудовано на вражаючий католицький костел у стилі бароко.

За радянських часів тут розташовувалася фабрика.

Нині храм поступово реставрується, відновлено богослужіння.

Костел Пресвятої Діви Марії – Матері Церкви заснований у XVI сторіччі магнатами Костками, які володіли на той час Сатановим.

Спочатку храм був дерев'яний. Пізніше було збудовано кам'яний храм у готичному стилі. У 1930-х роках святиня була знищена радянською владою.

Новий храм Ясногорської Пресвятої Діви Марії на католицькому цвинтарі в Сатанові збудовано у 1990-1994 роках. Від 1991 року в Сатанівській парафії служать священики з ордену паулінів (чернечий чин Братів святого Павла Першого Пустинника).

Костел святих Апостолів Петра і Павла в Ярмолинцях заснований в 1792 році. Через рік коштом графів Орловських почалося будівництво, яке тривало до 1862 року.

За радянських часів приміщення Петропавлівського костелу використовувалося як будинок культури, що й досі, навіть після повернення храму католицькій громаді, помітно по зовнішньому вигляду.

Домініканський монастир з костелом Святого Вікентія де Поля в Білогір'ї заснований в 1612 році коштом Павла-Кшиштофа Сенюти, що володів тоді містом.

Нинішня будівля відбудована в 1789 році. Монастир проіснував до 1859 року, після чого храм був перебудований на православну церкву.

За радянських часів будівлі використовували під різні установи: в'язницю, будинок культури, бібліотеку.

Лише в 1991 році костел Святого Вікентія де Поля повернули католицькій громаді селища. Наразі храм реставрують отці-паллотини Товариства Католицького Апостольства.

Костел Святого Войцеха в Гвардійському заснований у 1594 році магнатом Миколаєм Гербуртом.

Перший дерев'яний храм зруйнували турки. Нинішній кам'яний костел у стилі пізнього бароко заклала у 1753 році (за іншими даними – у 1763 році Маріанна Грабянка з роду Калиновських, дружина господаря Фельштина (колишня назва Гвардійського). Храм освячений у 1790 році (за іншими даними – у 1791 році). У 1903-1906 роках проведено реконструкцію, прибудовано дві бічні каплиці.

В радянські часи костел Святого Войцеха було закрито, приміщення використовувалося як склад, кінотеатр, будинок культури.

У 1990 році костел було повернуто віруючим, наново освячений у 1994 році.

Кафедральний католицький костел святого Іоанна Хрестителя - одна з найстаріших споруд Ізяслава.

Заснований князем Янушем Заславським та його дружиною Олександрою поруч із Ізяславським замком разом зі школою, шпиталем та плебанією. Архітектор Яколо Мадлена виконав оборонний храм у формах готики, проте після реконструкції 1756 року під проводом архітектора Паоло Фонтани він набув рис ренесансу.

Костел Іоанна Хрестителя служив усипальницею князів Сангушків.

У радянські часи храм було перетворено на краєзнавчий музей, потім приміщення використовувалося для різних господарських потреб. У 1960-х роках будинок сильно постраждав від пожежі, досі не відновлювався.

Костел Іоанна Хрестителя монастиря ордена капуцинів знаходиться у нинішньому адміністративному центрі міста Сатрокостянтинів, хоча при закладці обителі в 1750 році князь Януш Сангушко виділив землю за межами міських стін.

Католицький храм Іоанна Хрестителя виконано у строгому стилі пізнього бароко знаменитим італійським майстром Паоло Фонтана. Будівництво всього комплексу тривало до 1778 року, але костел було закінчено набагато раніше.

В радянські часи був закритий, зараз чинний.

Мурований костел святого Йосипа Обручника в стилі пізньої неоготики створено коштом парафіян Підлісного Мукарова в 1859-1872 роках з ініціативи священика Базилія Шаха.

В 1933 році храм було закрито радянською владою. Під час німецької окупації костел діяв. Повторне закриття святині відбулося в 1962 році. Лише в 1989 рці костел Святого Йосипа Обручника повернули віруючим.

Місіонерський костел Святого Йосифа в Заславві (нинішній Ізяслав) збудований придворним архітектором польського королівського двору Паоло Фонтаною, який на той час служив у власника міста Павла Карла Сангушка поручиком артилерії.

Один із найцікавіших зразків пізнього бароко на Волині. У ХІХ столітті було прибудовано келійний корпус монастиря лазаритів, у якому зараз розміщується місцевий пенсійний фонд та інші організації. Костел знаходиться поряд із руїнами палацу Сангушків, з яким з'єднаний арочним містком.

Храм частково відреставровано, проходять служби. Перед будинком встановлений пам'ятник героям Другої світової війни – самохідна артилерійська установка.

Костел Святого Миколая домініканського монастиря у Смотричі відомий із 1375 року, коли містом володіли литовські князі Коріатовичі.

Спочатку був дерев'яним, розташовувався у центрі Смотрицького замку. Внаслідок численних татарських набігів костел було зруйновано. Спорудження кам'яного храму почалося в 1786 році за підтримки роду Потоцьких. У 1821 році будівництво завершилося, і в 1837 році храм освятили як костел Святого Миколая.

В 1935 році він був закритий радянською владою. Відновлений у 1990 році зусиллями отця Ванагса і переданий у розпорядження отцям пасіоністам.

Руїни величезного вірменського собору Святого Миколая навіть у нинішньому стані вражають витонченістю фрагментів огорожі та монументальністю дзвіниці.

Храм розташований у центрі кварталу, де з XIV сторіччя жили кам'янець-подільські вірмени. Перша дерев'яна вірменська церква була збудована в 1395 році, а в камені її відбудували в 1495 році. Споруджена в 1555 році дзвіниця з бійницями та чотирма оглядовими баштами нагорі схожа на оборонну вежу.

Після турецької окупації Кам'янця-Подільського храм відновили лише в 1767 році – вже як католицький костел. Це був величний храм візантійської архітектури з восьмигранним куполом та критими галереями по периметру.

У 1930-х роках храм було підірвано. Зараз у дзвіниці, що збереглася, розміщена маленька каплиця, в якій користуються парафіяни Вірменської апостольської церкви. Заплановано відновлення собору.

Домініканський костел Святого Миколая, розташований у найвищій точці Старого міста, вважається одним із найдавніших храмів Кам'янця-Подільського.

Оспіваний поетами як "Перлина Поділля", прекрасний храм краю.

Вперше монастир домініканців у Кам'янці-Подільському згадується в 1372 році. Костел був дерев'яним, і в 1420 році він згорів ущент. Нове життя монастирю в XVI сторіччі дав рід Потоцьких, які опікувалися домініканцями.

За часів турецького панування костел перебудували під мечеть на честь коханої дружини султана Хасекі – Рабії Гюль-Нуш. У ньому встановили білокам'яний мусульманський амвон, що зберігся донині.

Повна реставрація костелу Святого Миколая була закінчена в 1754 році коштом Міхала Францішека Потоцького. На фасаді можна бачити герб "Пілява" роду Потоцьких та скульптуру "Пес із смолоскипом" (домініканці називали себе "пси Господні"). Зліва до костелу прибудовано двоповерховий будинок, у якому мешкав Потоцький.

В даний час костел належить католицькому ордену Паулінів (Братство Святого Павла Першого Пустельника), продовжується реставрація.