Пам'ятки Хмельницької області

Музей подільської вишивки та побуту відкрився 2021 року в приміщенні Маниковецького будинку культури в селі Маниківці.

У двох залах представлено понад 500 експонатів кінця XIX – початку XX століття, серед яких обрядові рушники, вишиванки, подушки, ікони, скрині, ночви.

Планується відкрити ще двох залів, де, зокрема, встановлять старовинний ткацький верстат у робочому стані.

Музей пропаганди відкрито у Шепетівці як меморіальний музей Миколи Островського – один із чотирьох музеїв письменника на території України.

Перейменований рішенням Хмельницької облради в 2020 році.

Заснований у 1946 році, а нинішня будівля музею збудована в 1974-1979 роках за індивідуальним проєктом архітекторів Миколи Гусєєва та Віктора Суслова. Триповерхова будівля круглої форми, побудована з каменю та металу, покрита смальтою червоного та чорного кольорів. За поданням ЮНЕСКО Музей пропаганди в Шепетівці занесено до міжнародного каталогу "Музеї світу" як унікальна пам'ятка архітектури.

Художньо-монументальне оформлення експозиції розробив художник Анатолій Гайдамака. У вестибюлі представлено погруддя Миколи Островського роботи скульптора Володимира Корнєва. Основну експозицію розгорнуто на третьому поверсі. Експонати знаходяться у чорних кубах, закріплених на рейках. Над кубами розміщені просторові композиції з різних речей, що відповідають епосі та тематиці стендів. Подано фотографії, документи, меморіальні речі, видання творів письменника та ілюстрації до них.

Музей розташований на височини, всі підступи до нього красиво викладені каменем, який, крім оригінального дизайну, на жаль, створює серйозні незручності при пересуванні людей з обмеженими можливостями.

Тут же, на площі, височіє монументальний пам'ятник Миколі Островському.

Музей Проскурівського підпілля відкритий в 1994 році в столітньому будинку в Хмельницькому, де в роки Другої світової війни знаходилася конспіративно-явочна квартира.

Експозиція музею розповідає про початок німецько-радянської війни, окупацію міста, концтабори на території Проскурова, діяльність Проскурівської окружної підпільно-партизанської організації в 1941-1944 роках, членів підпілля, партизанський рух, звільнення міста від німців і повернення радянських окупантів.

У фондах музею зберігаються особисті речі підпільників, фотоматеріали, спогади, листи з фронту, листування підпільників, характеристики на керівне ядро Проскурівського підпілля та їхні нагороди.

Музей Проскурівського підпілля є філією Музею історії міста Хмельницького.

Народний музей історії села Чабанівка заснований у 1990 році директором місцевої школи Василем Ромарнюком. Розташовується в приміщенні Будинку культури села.

Найвражаюча частина чабанівського музею - масштабний унікальний мурал кам'янець-подільського митця Володимира Лашка, створений ним на сходових маршах на висоту у три поверхи. В розписах на стінах знайшли своє відображення історія заснування села, напади татарів, легенда про дівочі сльози та про квітку папороті, за якою на Купала приходила смілива дівчина, релігійні свята. 

Експозиція музею ілюструє історію села від заснування до нині. Під етнографічну експозицію виділено окреме приміщення, стилізоване під стару сільську хату.

Музей старожитностей (археології) Кам'янець-Подільського державного історичного заповідника розташований у колишньому палаці вірменського єпископа, який був закладений ще у ХV столітті як торговий дім.

Після турецької навали в будинку оселився комендант Кам'янця-Подільського Ян де Вітте.

В основу археологічної експозиції музею покладено колекцію старожитностей, яку почали збирати ще у ХІХ столітті. У залах музею відтворено житло стародавньої людини, виставлені старовинні знаряддя праці, предмети побуту людей, що населяли Поділля з найдавніших часів до хрещення Русі.

У внутрішньому дворі Музею старожитностей знаходиться лапідарій язичницьких ідолів.

Історичний музей Центральної залізниці (колишня Південно-Західна) імені Бориса Олійника відкрито в 2001 році на залізничній станції "Деражня".

Будівля вокзалу в Деражні побудована в 1896 році.

Експозиція музею Центральної залізниці розповідає про розвиток залізничного транспорту з моменту його зародження понині.

Окрема експозиція присвячена одному з керівників Центральної залізниці Борису Олійнику, який у 1934 році народився в селі Божиківці поруч з містом Деражня. Про його життєвий та трудовий шлях розповідають особисті речі, фотографії та документи.

Цікаві моделі локомотивів та бронепоїзда.

Музей Юхима Сіцінського в селі Мазники, місцевого уродженця, відомого українського історика, етнографа, патріарха Подільського краєзнавства, засновника і директора першого історичного музею краю, діяча Української революції 1917-1921 років на Поділлі, був відкритий в 1999 році. 

В музеї представлені експонати, що розповідають про багатогранну особистість вченого: його особисті речі, інформаційні стенди з фотографіями, видані екземпляри наукових праць.

Музей розташований неподалік сільської школи в двоповерховій будівлі бібліотеки.

Музей-діораму "Пилявецька битва" було відкрито в селищі Стара Синява в приміщенні Палацу культури в 1995 році до 500-річчя від дня народження гетьмана Богдана Хмельницького. 

Авторами музейної експозиції стали науковець Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін та художник Яків Павлович. Діорама створена художниками Леонідом Бесарабом та Андрієм Ісаєвим. 

В експозиції музею окрім діорами переможної битви української козацької армії на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким проти військ Речі Посполитої під Пилявцями (колишня назва нинішнього села Пилява) також представлені козацькі хоругви та клейноди, кінна збруя, різні види зброї, глиняний посуд різних часів, предмети побуту та старовинний господарський реманент.

Музей-криївка "Стінка" у Хмельницькому відкрилася у 2022 році в приміщенні колишнього тиру спортивно-культурного центру "Плоскирів" на території стадіону "Локомотив".

В музеї відтворено типову обстановку повстанської криївки УПА часів визвольної боротьби середини XX століття. В експозиції зібрано тогочасні побутові речі, якими могли користуватися підпільники.

Під час екскурсії відвідувачі мають можливість дізнатись про історію діяльності УПА на території Хмельницької області та про різні типи криївок, які використовували українські повстанці. Також пропонується стрільба в тирі з пневматичної зброї.

Лавка на набережній ставка на річці Утка в Славуті, вздовж Третьої дамби, з 2012 року має титул найдовшої лавочки України.

Її довжина становить 213 метрів 12 сантиметрів. Одночасно на неї змогли сісти 1000 школярів. Вони ж розмалювали її частину різними візерунками.

Раніше найдовшою в Україні вважалася "Родинна лавка" на набережній Дніпра.

Національний природний парк "Подільські Товтри" з адміністративним центром у місті Кам'янець-Подільський створений у 1996 році для збереження унікальних природних ландшафтів Поділля.

Товтри (Толтри) - це місцева назва гористої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку досягає 401 метрів над рівнем моря. Гряда є залишками стародавнього бар'єрного рифу, що сформувався 15-25 мільйонів років тому в прибережній зоні міоценового моря. Мікроклімат Кам'янецького Придністров'я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра та його приток, тому тут існують особливі умови для збереження рідкісних та реліктових рослин, серед яких більшість лікарських.

У межах Національного природного парку "Подільські Товтри" є безліч печер, найвідоміша з яких - Атлантида (село Завальне). Є величезний запас мінеральних вод. Один із найцікавіших туристичних маршрутів проходить від села Вербка через Вербецьку Товтру до Кармалюкової гори.

Міський краєзнавчий музей міста Нетішина засновано у 1994 році.

Експозиція музею розміщена у прибудові до першого поверху житлового будинка неподалік від центру міста і представлена вісімнадцятьма експозиційними залами, які відображають основні напрямки історії, етнографії, природи регіону.

В залі археології експонуються матеріали Ашельської епохи з палеолітичної стоянки на хуторі Співак та знахідки з курганів східнотшинецької культури бронзового віку з урочища "Козацькі могили" поблизу Нетішина.

В етнографічній експозиції можна побачити предмети побуту, одяг, знаряддя праці, посуд різних епох. У залах ремесел та промислів представлено ткацтво, бондарство, гончарство та плетіння з еластичної сировини.

Окремі зали музею наближують до відвідувачів історію сіл Нетішина та Дорогощі, яка сягає вглиб XVI-XVII століть. Тут же експонується одна з перших відомих на сьогодні мап Нетішинського господарства від 1813 року.

Про недалеке минуле міста Нетішин та Хмельницької АЕС розповідає однойменний зал, в центрі якого – модель ядерного енергоблока типу ВВЕР-1000, що експлуатуються на ХАЕС.

Завершують експозицію зали нумізматики та боністики, які відображають загалом історію грошового обігу регіону.

"Нижній грот" (Нижня грота) у Притулівці поряд з Отроковом - це найдовша паркова печера Європи, створена у вигляді двоярусної споруди.

Верхній ярус виконаний у вигляді арочної альтанки, раніше прикрашеної фресками, а нижній ярус витесаний у цілісній кам'яній породі.

Цей штучний лабіринт було створено за наказом землевласника Ігнатія Сцібор-Мархоцького, відомого своєю ексцентричністю. Споруда є частиною паркового печерного комплексу "Грот сліз" ("Грота сліз"), що складається з "Верхнього грота" ("Старий монах"), що знаходиться вище на схилах пагорба ближче до села Отроків, та "Нижнього грота", розташованого безпосередньо на околиці села Притулівка. У давнину тут існував печерний скит, а долина річки Ушиця, де знаходиться нижня частина комплексу, досі носить назву Чернецької долини.

Новопланівський міст у Кам'янці-Подільському з'єднує Старе місто з так званим "Новим планом" – нинішнім адміністративним центром міста.

В середині ХІХ століття, коли губернському центру Кам'янцю-Подільському зі зростанням населення та чиновницького апарату стало тісно у середньовічних стінах, виникла ідея розширення міста за межі каньйону Смотрича. Рішення було прийнято в 1859 році під час візиту російського імператора Олександра II, який був зачарований видом на місто з пагорба неподалік того місця, де зараз розташований собор Олександра Невського. Через п'ять років почалося будівництво, і в 1872 році Новопланівський міст з дерев'яним настилом на кам'яних биках був введений в експлуатацію.

Одночасно із закладкою мосту міським садівником Северином Ковальським було розбито парк.

З мосту над глибоким кайоном Смотрича відкривається захоплюючий вид на середньовічні вежі та стіни Кам'янця-Подільського, скелі над стрічкою річки з природним водоспадиком та парк із фігурами оленів на пагорбах та камінні.

Історико-краєзнавчий музей в Новій Ушиці відкритий у 1992 році.

Фонди музею налічують близько 2 тисяч експонатів, які висвітлюють історію краю від давніх часів до сучасності.

Зокрема, в експозиції представлена діорама оборони Ушиці у 1941 році.

Розгорнуто фотовиставку "Славні сини України", що висвітлює участь мешканців району в російсько-українській війні.