English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Тернопільської області
Знайдено 200 пам’ятки
Тернопільської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Церква Святого Димитрія Мироточивого розташовується в центральній частині села Острівець. Стіни храму складені з місцевого каменю пісковика червоного відтінку.
Храм збудований в кінці ХІХ століття та є колишнім римо-католицьким костелом (костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії), який був частково зруйнований в часи радянської влади. Влітку 2009 року з ініціативи відомого поета, вихідця з села Острівець Романа Лубківського, Митрополит Василій благословив відновлення храму для потреб громади Української греко-католицької церкви. Храм вдалося відреставрувати.
При парафії діють Марійська і Вівтарна дружини, братство Матері Божої Неустанної Помочі.
Встановлено меморіальну дошку на честь пастора місцевого приходу Дебнінського (1887-1836 роки).
вулиця Центральна, 60 Острівець
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Оборонна церква на честь Святого Миколая збудована коштом дружини графа Стефана Потоцького Марії Могилянки - двоюрідної сестри Київського митрополита Петра Могили.
Фортифікаційний характер розташованого на височини суворої споруди вгадується по бійницях на другому ярусі. Усередині знаходяться багато прикрашений іконостас.
Миколаївська церква - найдавніший збережений мурований храм Бучача. Нині діючий храм Православної церкви України.
вулиця Святого Миколая, 8 Бучач
Дерев'яна Миколаївська церква у Висічці – характерний витвір подільської школи народної архітектури.
Знаходиться на західній околиці села, поряд із руїнами замку.
Збудована в 1763 році. Пізніше до нефа прибудований кам'яний бабинець замість первісного дерев'яного.
Поруч розташовані руїни костелу.
Висічка
Оборонна церква Святого Миколая – одна з найстаріших споруд у Теребовлі.
Побудована на межі XVI і XVII століть. Реконструйовано в 1734 році, тоді ж споруджено дзвіницю.
Про те, що Миколаївська церква виконувала функції оборонної споруди, нагадує закритий бойовий ярус із бійницями.
вулиця Тараса Шевченка, 14А Теребовля
Церкву Святого Миколи василіанського монастиря у Струсові зведено в XVII столітті над більш раннім печерним храмом.
У XVI столітті на цьому добре захищеному місці на схилі гори в урочищі Чортова Дебря стояв замок шляхтичів Струсів. У ХІХ столітті залишки замку були розібрані, але вали простежуються досі. Поряд із замком отці-василіани заснували у XVI сторіччі печерний монастир, витесавши в скелі печерний храм з вівтарем. Тут були печерні келії для ченців.
Побудована у 1770 році василіанська церква Святого Миколая в 1788 році була перетворена на латинський костел Святого Станіслава, потім довго була у запустінні. Наразі відреставрована, належить греко-католицькій громаді Струсова
Звідси відкривається чудова панорама села з його архітектурними домінантами: неоготичним костелом Святого Антонія (1903 рік) та сучасною греко-католицькою церквою.
вулиця Спортивна Струсів
Греко-католицька церква Святого Миколая у Струсові збудована в 1930 році на місці старого дерев'яного храму.
Поруч споруджена дзвіниця у вигляді ротонди.
Пам'ятка архітектури місцевого значення.
вулиця Миру Струсів
Мурована церква Святого Миколая Чудотворця у Колиндянах збудована в 1888 році. Належить до Православної церкви України.
вулиця Тиха Колиндяни
Церкву Святого Онуфрія в Гусятині було збудовано в ХVІ сторіччі, коли формувалася оборонна система середньовічного міста, до якої входили також замок та синагога.
Разом із церквою вони утворювали укріплений трикутник із ратушною площею всередині. Товщина стін храму сягає 2,2 метри. Верхній бойовий ярус не зберігся. Ймовірно, він був дерев'яною галереєю по периметру вежі. Навколо храму збереглися мури.
За часів турецеького володарювання 1672-1683 років церкву було перебудовано на мечеть.
Нині це чинна греко-католицька церква.
вулиця Северина Наливайка, 14 Гусятин
Церква Святої Покрови в Чорткові - одна з нових храмів міста, що відрізняється багатством оздоблення.
Побудована в 1905 році коштом парафіян на місці дерев'яного храму. Будівлю Покровської церкви у класичному стилі зведено за проєктом львівської архітектурної компанії під керівництвом архітектора Миколи Шашкевича та чортківського будівельника Андрія Дражновського.
За легендою, після освячення церкви Святої Покрови на подвір'ї забило чудодійне джерело, над яким звели каплицю на честь Божої Матері. В 1944 році сталося ще одне диво: німецький снаряд влучив в церкву, сильно її пошкодивши, але ікона Богоматері залишилася неушкодженою. А в 2004 році над каплицею Всецариці, зведеної на місці нового джерела, було явлення Матері Божої.
40-метрова дзвіниця з позолоченим куполом збудована в 1996 році.
На території храму влаштована купальня.
Покровська церква належить до Православної церкви України.
вулиця Олени Теліги, 16 Чортків
Православна церква Успіння Пресвятої Богородиці - це колишній Тринітарський костел-монастир, збудований у 1755-1758 роках.
Після того, як орден тринітаріїв припинив свою діяльність у місті, храм перейшов у розпорядження української громади. На початку XX століття прибудовано дзвіницю. За радянських часів тут розташовувався краєзнавчий музей. У 1990 році була проведена реставрація.
Церква в стилі бароко входить до комплексу колишнього монастиря феліціанок (XVIII сторіччя), у приміщеннях якого тепер розміщено Духовну семінарію імені Кирила та Мефодія.
вулиця Якова Чайки, 1 Збараж
Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в Чорткові - зразок подільської народної архітектури, найдавніший храм Чорткова, що зберігся.
Заснований у 1538 році з ініціативи міського братства, членами якого були місцеві ремісники. У нинішньому вигляді відбудований у 1635 році.
Цей тип церков називають "хатнім" - їх будували на зразок звичайних житлових будинків-хат без архітектурних прикрас. Дерев'яні зруби покриті спільним гонтовим дахом.
Зберігся чудовий різьблений іконостас XVIII сторіччя.
Успенська церква належить парафії Православної церкви України.
вулиця Церковна, 12 Чортків
Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці у Борщові споруджена в 1886 році. Знаходиться на центральній площі міста.
У храмі зберігається копія чудотворної ікони Борщівської Богоматері у "чорній вишиванці". Масивна та проста за формою дзвіниця – сучасна споруда.
Поруч встановлено пам'ятник борцям за волю України (1993 рік).
вулиця Тараса Шевченка, 28 Борщів
Церква Христового Воскресіння збудована в Збаражі в XVIII сторіччі коштом міщанина Григорія Гимонюка, будівництво закінчував граф Микола Потоцький.
Виконана в стилі українського бароко. Збереглася в дещо зміненому вигляді внаслідок масштабних реставраційних робіт у 1879-1933 роках.
Нині храм чинний, належить греко-католицькій громаді міста.
вулиця Михайла Грушевського, 2 Збараж
Греко-католицька церква Чудо святого архістратига Михаїла розташована біля дороги в самому центрі села Нивра в приміщенні колишнього костелу, пам'ятці архітектури місцевого значення.
Невеликий католицький костел у Ниврі був збудований у 1937 році. В радянські часи був закритий і поступово руйнувався. В 2011 році греко-католицька громада розпочала реставрацію костелу і вже в 2013 році відбулося освячення відреставрованого храму.
вулиця Центральна Нивра
Замок/фортеця
Дві круглі готичні зубчасті вежі на дні гігантського кратера - залишки старовинного Червоногородського замку, історія якого починається з IX сторіччя, коли тут існувало давньоруське поселення Чорлене містечко (пізніше його називали Червоногород, Червоногруд, Червоноград).
В 1351 році русько-литовські князі Коріатовичі (Корятовичі) збудували в Червоногороді дерев'яний замок для захисту від татар. На початку XVII століття королівський староста Микола Данилович спорудив на вигині річки Джурин новий кам'яний замок, згодом зруйнований турками. Мальовничі руїни послужили князю Каролю Понінському основою для зведення в 1870 році чудового готичного палацу (архітектор Юліан Захаревич).
Садиба в Червоногороді вважалася однією з найвитонченіших магнатських резиденцій у Польщі. До 1939 року в Червоногородському замку жила княгиня Любомирська.
До середини XX століття садиба прийшла в запустіння, за радянської влади більшість споруд розібрали на будматеріали. Поруч можна побачити руїни Петропавлівського костелу XVII-XVIII сторічь, занедбаний цвинтар з усипальницею Понінських, а також залишки гідростанції біля водоспаду Джурин.
Спуск у каньйон до Червоногороду - 2,5 кілометри досить крутої ґрунтовки, яка в погану погоду може бути важкопрохідною для легкових автомобілів. Останнім часом за в’їзд стягується плата, прохід пішки безкоштовно.
урочище Червоне Нирків