English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Тернопільської області
Знайдено 185 пам’ятки
Тернопільської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Бучацький краєзнавчий музей знаходиться в самому центрі Бучача, біля ратуші.
В археологічній експозиції представлені предмети часів трипільської культури.
Етнографічна виставка розповідає про побут селян кінця ХІХ століття.
Окрім історії міста та району, представлена експозиція, присвячена творчості видатного скульптора Івана Георга Пінзеля, який тривалий час жив та працював у Бучачі.
Також викликає інтерес макет Бучацького замку.
вулиця Галицька, 55 Бучач
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Аквапарк
Площа аквапарку "Алігатор" при готельному розважально-оздоровчому комплексі в Тернополі складає 4,2 тисячі квадратних метрів. Тут можуть одночасно розміститися 400 відвідувачів.
В аквапарку три басейни глибиною 150, 90 та 30 сантиметрів, 8 водяних гірок для дорослих і дітей різного віку довжиною від 3 до 33 метрів і висотою від 1,5 до 10,5 метрів. Окрім водяних гірок є зона гідромасажу, водоспади та 2 захоплюючі атракціони: "Body Slay" (інтригуюча подорож закритою водяною трубою довжиною 86 метрів з висоти 6,5 метрів) та "Black Hole" (адреналіновий спуск закритою водяною трубою з висоти 12,5 метрів довжиною 160 метрів, що супроводжується ефектними ілюмінаціями та захоплюючими звуками). Інші атракціони: ві гірки "Камікадзе" (висота 10,5 метрів, довжина 33 метри), гірка "Труба" (висота 6,5 метрів), полога "Родинна гірка" (висота 4,5 метри і 20 метрів довжини).
До комплексу аквапарку входить SPA-зона (інфро-червона сауна, професійні масажисти, турецька баня хамам).
При готельному комплексі є боулінг, диско-клуб, ресторан, більярд, фітнес-клуб.
вулиця Гайова, 29 Тернопіль
Замок/фортеця , Музей/галерея
Бережанський замок Синявських – один із найкращих зразків оборонної архітектури епохи Ренесансу на території України, який поляки називали "Східним Вавелем".
Пам’ятка архітектури та містобудування національного значення.
Розкішну оборонну резиденцію в Бережанах збудував у 1534-1554 роках руський (український) воєвода, великий коронний гетьман Микола Синявський. Неприступне укріплення з чотирма вежами зведене італійськими майстрами за новоголандською системою французького інженере Гійома де Боплана з використанням штучної водної перешкоди у заплаві річки Золота Липа. Фасади палацових корпусів на замковому подвір'ї увінчували двоярусні аркади-галереї на кшталт італійських палаццо, що оббігали корпуси по периметру, а вікна були прикрашені ренесансним різбленням. Інтер'єри 14 парадних залів були оформлені розписом з батальними сценами, на третьому ярусі палацу знаходилася багата картинна галерея.
На території замку розташовувався Троїцький костел, про колишню пишноту якого можна судити навіть у нинішньому напівзруйнованому стані. У XVII столітті до костелу була прибудована каплиця-усипальниця Синявських із мармуровими надгробками роботи Яна Пфістера. Тут були поховані Микола Синявський та його сини Гієронім і Ян, а також дружина Гієроніма - Анна.
У ХІХ столітті замок почав занепадати, сильних руйнувань зазнав під час двох світових воєн. За радянських часів був занедбаний і перетворювався на сміттєзвалище.
У 2002 році Бережанський замок Синявських увійшов до складу Державного історико-архітектурного заповідника в місті Бережани, розпочалася його реставрація. На території замку відкрито невелику музейну експозицію, встановлено макет Бережанського замку, проводяться екскурсії, можна придбати сувеніри.
вулиця Івана Франка, 1 Бережани
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) у місті Бережани створено у 2001 році для охорони, реставрації і використання об’єктів культурної спадщини міста, де збереглася європейська планувальна забудову з ХІV-ХVІІ століть, архітектурні ансамблі площі Ринок, вулиць Банкової і Вірменської.
Загалом заповідник об'єднує понад 30 пам’яток архітектури, 6 із них – національного значення, зокрема Бережанський замковий комплекс (замок Синявских).
Адміністрація заповідника розміщується в будівлі садибного типу в стилі пізнього класицизму (ампіру) початку XIX століття, що є пам’яткою архітектури місцевого значення. Центральна частина фасаду оформлена портиком з чотирма колонами коринфського ордеру і класичним фронтоном. В 1828-1829 роках, під час навчання в місцевій гімназії, саме в цьому будинку жив відомий український письменник і просвітитель Маркіян Шашкевич, тому його ще називають "Будинок Шашкевича".
В адміністрації Бережанського історико-архітектурного заповідника можна замовити оглядові екскурсії містом, тематичні екскурсії замком Синявських та околицями міста Бережани.
вулиця Вірменська, 4 Бережани
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Бережанський краєзнавчий музей розміщений на другому поверсі Бережанської ратуші, що є пам'яткою архітектури національного значення.
Споруджена в 1803-1811 роках двоповерхова будівля ратуші з годинниковою вежею відображає типовий галицький стиль провінційного містобудування періоду раннього класицизму. Вона є центральною архітектонічною домінантою площі Ринок в Бережанах.
На партерному поверсі розташовувалися торгові крамнички, а на другому 1805 року відкрилася Бережанська гімназія, де навчалися письменник і просвітитель Маркіян Шашкевич та письменник-літературознавець і громадський діяч Богдан Лепкий.
Бережанський краєзнавчий музей відкрився тут 1980 року. Музейну експозицію розгорнуто в 26 залах: "Природничий зал", "Зал археології", "Епоха Середньовіччя та козацькі часи на Бережанщині", "Бережанська гімназія – центр освіти, науки і культури", "Літературна Бережанщина", "Зал історії "Пласту" та політичних репресій", "Друга світова війна", "Хор "Боян", "Зал національного відродження", "Лемківська світлиця" та інші.
Привертає увагу й макет Бережанського замку, а також експонати, які розповідають про історію роду Синявських та зародження Бережан, герб династії Потоцьких.
Цінними артефактами є автентична бойова козацька коса, козацькі люльки, наконечник списа та козацький пістоль.
Окрему експозицію присвячено історії УСС на Бережанщині, зокрема бою на горі Лисоня.
Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Обласний комунальний музей Богдана Лепкого, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Бережанський музей книги.
площа Ринок, 1 Бережани
Міський музей книги в Бережанах розташований на першому поверсі Бережанської ратуші.
Заснований у 1984 році, з 1994 року є відділом Тернопільського краєзнавчого музею. Розповідає про історію друкарства в Україні та про видатних письменників регіону.
В експозиції представлені стародруки XVII–XIX століть, перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка, "Грамматика язика малоруского в Галиції, сочиненная Іваном Вагилевичем" (1845 рік), "Граматика рутенської (русинської) мови" Йосипа Левицького (1834 рік).
Також експонуються картини Лева Лепкого, графіка Олени Кульчицької та інших.
Окрема експозиція присвячена громадській та меценатській діяльності Романа Смика.
Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Бережанський краєзнавчий музей, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Музей Богдана Лепкого.
Храм , Пам'ятка архітектури
Суворий комплекс оборонних монастирських споруд ордену бернардинів височить над містом на пагорбі Сторожисько.
Зведений у XVII сторіччі в стилі бароко коштом великого коронного гетьмана Миколая Сенявського. Центральною спорудою є Миколаївський костел із кам'яною огорожею, що надає йому яскраво вираженого оборонного вигляду. Перебуваючи поблизу міських мурів, храм входив у систему міських укріплень.
Монастирські келії за радянських часів стали використовуваними як камери виправної колонії для неповнолітніх.
За незалежності України в Миколаївському костелі відновили богослужіння - монастирський костел став церквою Пратулинських мучеників Української греко-католицької церкви, діяльність якої в радянські часи була заборонена. Коштом прочан у храмі було відновлено купол з хрестом, роботи по відновленню храму тривають.
З висоти монастирського пагорба відкривається мальовнича панорама старого міста.
вулиця Костельна, 1 Бережани
Заснований у XVII сторіччі Кременецький православний Богоявленський монастир нині займає приміщення збудованого в 1760 році Станіславом Потоцьким католицького монастиря реформаторів.
Саме при Богоявленському монастирі в 1633 році в Кременці було створено першу школу, друкарню та лікарню. Обитель отримала благословення митрополита Петра Могили. В 1638 році в братській друкарні було видано один із перших церковнослов'янських підручників - "Кременецьку граматику". Згодом школу було перетворено на єзуїтський колегіум, а нинішнє приміщення Богоявленський монастир отримав після ліквідації греко-католицької унії в 1832 році.
На початку XX століття над Святою брамою звели триярусну дзвіницю. При монастирі діяла братська Свято-Миколаївська церковно-парафіяльна школа. В 1959 році монастир було закрито, в 1990 році відродився як жіночий УПЦ московського патріархату.
вулиця Дубенська, 2 Кременець
Історична місцевість , Храм , Природний об'єкт
Божою горою називають гору-останець, яка знаходиться поряд із селом Великі Бережці під Кременцем на території заповідника Медобори, але відокремлена від Кременецької гряди річкою Іквою.
Висота гори над рівнем моря - 366 метрів. Гора вкрита лісом із багатою рослинністю. На гору веде стежка здоров'я, де знаходяться кілька святинь. Під самою вершиною розташоване Живоносне джерело, перетворене на колодязь.
За легендою, у давнину на цьому місці стояв монастир. Коли татари обклали його, і захисників святині почала мучити спрага, їм з'явився образ Божої Матері, і на цьому місці із землі забило цілюще джерело. Поруч із джерелом знаходиться печера монаха-самітника з цілющою глиною, над якою споруджена дерев'яна церква Ікони Божої Матері.
На найвищій точці Божої гори, на місці каплиці зі слідом стопи Божої Матері, яка була знищена у 1950-х роках, нещодавно споруджено дерев'яну церкву Святої Трійці та майданчик для огляду околиць. Під храмом знаходиться система печер монастирського сикту XIII сторіччя.
Великі Бережці
Пам'ятка архітектури
Будинками-близнюками в Кременці називають незвичайний за архітектурою житловий будинок у стилі бароко.
Складається із двох симетричних частин, які накриті окремими двосхилими дахами і трохи відрізняються один від одного в деталях оформлення.
За легендою, колись тут мешкали брати-близнюки.
Планується реставрація.
вулиця Медова, 3 Кременець
Будівлю міського Магістрату в Бережанах зведено в середині XIX століття. Її суто адміністративна функціональна роль як органу міського самоврядування пояснює оздоблювальну скромність фасадів.
У 1920-1930-х роках на першому поверсі будівлі було розташовано міський музей. Актовий зал Магістрату часто використовувався для проведення різноманітних урочистих подій, зокрема в 1898 році відомий український поет Богдан Лепкий виголошував тут промову на честь 100-річчя від часу видання "Енеїди" Івана Котляревського.
У наші дні приміщення будівлі займають науково-дослідний відділ Державного історико-архітектурного заповідника у місті Бережани, виставкова зала ДІАЗ, художня школа, районний архів.
улиця Банкова, 4А Бережани
Бучацька Ратуша - чудове барокове творіння львівського архітектора Бернарда Меретіна, є візитівкою міста.
Ратуша заввишки 37 метрів побудована в Бучачі коштом Миколи Василя Потоцького. Двоярусна вежа спирається на двоповерхову кубічну основу. Спочатку ратуша була увінчана 18-метровим шпилем (замінено нинішнім куполом після пожежі 1811 року) і прикрашена 17 скульптурами видатного скульптора Івана Пінзеля на тему боротьби добра і зла. Більшість скульптур знищила пожежа 1865 року, чотири з них збереглися лише фрагментарно.
Завдяки витонченому синтезу архітектури та скульптури Бучацька ратуша вважається видатним твором світової архітектури доби пізнього бароко.
В даний час ведеться реставрація, планується створення музею Івана Пінзеля. Втрачені скульптури планують замінити на копії. Відновлений годинник на верхньому ярусі відбиває кожну чверть години, а щогодини грає мелодії українських пісень.
Перед ратушею в 2014 році встановлено пам'ятник Пінзелю.
вулиця Галицька, 53 Бучач
Замок/фортеця
Руїни оборонного Бучацького замку, який з XIV сторіччя захищав Бучач від татар та турків, височіють на пагорбі в центрі міста.
Фортеця була закладена в 1379 році місцевими магнатами Бучацькими, а через три століття укріплена новими господарями Потоцькими. В 1648 році її намагалося захопити козацьке військо, а в 1665 та 1667 роках невдало брали в облогу татари. Тільки в 1672 році місто змогла захопити турецька армія і фортеця була зруйнована.
Потоцькі намагалися відновлювати Бучацький замок, але в ХІХ столітті він остаточно втратив своє значення і майже повністю розібрали на будматеріали.
Збереглися фрагменти стін та веж.
вулиця Замкова Бучач
"Венеціанським (Італійським) двориком" у Тернополі називають двір великої будівлі на розі вулиць Тараса Шевченка та Стефана Качали.
У 1893 році тут відкрилася польська бурса та бібліотека "Товариство народної школи" (Towarzystwa szkoly ludowej). У 1913 році було відкрито Подільський музей із чотирма відділами: етнографічним, історико-нумізматичним, природознавчим та археологічним (його експозиція лягла в основу нинішнього краєзнавчого музею). Пізніше у будівлі розміщувалася жіноча гімназія, а зараз – Управління освіти Тернопільської міськради.
Внутрішній дворик будівлі прозвали "венеціанським" ("італійським") за характерне оформлення з аркадою та порталом з колонами.
До останнього часу там розташовувалося Управління муніципальної поліції, об'єкт був у дуже поганому стані. Наразі частково відреставрований "Італійський дворик" є літньою патіо-терасою концептуального ресторану-галереї "Бункермуз".
вулиця Тараса Шевченка, 1 Тернопіль
Вірменський костел Різдва Діви Марії в Бережанах побудований коштом вірменської громади, яка у XVII-XVIII сторіччях грала значну роль життя міста.
Костел збудований в стилі бароко з оборонними елементами. На фортифікаційне призначення споруди вказують оборонні стіни, що оточували її. Під час пожежі 1810 року костел сильно постраждав, але за 50 років йому повернули первісний вигляд.
Після Другої світової війни, коли львівську вірмено-католицьку архієпархію було ліквідовано, храм було закинуто і перетворено спочатку на зерносховище, пізніше - клуб колгоспника. Згодом будівля костелу тривалий час не використовувалася і почала поступово руйнуватися.
За часів незалежності України, з метою запобігти руйнації костелу, силами греко-католицької громади було проведено капітальний ремонт храму. Наприкінці 2016 року місцева греко-католицька парафія Пресвятої Трійці передала вірменській громаді міста ансамбль колишнього костелу Різдва Діви Марії.
вулиця Вірменська, 6 Бережани