Пам'ятки Тернопільської області

Невеликий заміський палац магнатів Потоцьких, яким у ХІХ столітті належали сусідні Бережани, був збудований на місці старого мисливського будиночка Сенявських.

В різні часи гостями маєтку були князь Ференц Ракоці, гетьман Івана Мазепа, цар Петро І.

Нинішня будівля, перебудована на початку ХІХ століття, розташована на території занедбаного ландшафтного парку.

Тривалий час приміщення займав дитячий санаторій.

В 2022 році палац Потоцьких став прихистком для людей, що постраждали від російсько-української війни.

Кармелітський монастир-фортеця з ренесансним Успенським костелом споруджено в Теребовлі на березі річки Гнізна в 1617 році коштом Петра Ожиги.

Обнесений фортечною стіною із чотирма кутовими вежами з бійницями. Найпримітнішою спорудою монастиря є колишній теребовлянський парафіяльний костел, будівництво якого було завершено в 1639 році. Тут зберігалася чудотворна ікона Божої Матері, яка зараз знаходиться у Гданську.

За радянських часів у приміщеннях монастиря кармелітів розміщувалася фабрика ялинкових іграшок.

В 1990 році комплекс передали громаді Української автокефальної православної церкви. Костел переосвятили на православну церкву Святого Володимира, у монастирських приміщеннях відкрилася духовна семінарія.

Величний монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього височить на протилежному від Бучацького замку пагорбі, що в урочищі Федір.

Побудований для батьків василіан, яких у XVIII сторіччі запросив до міста Стефан Потоцький для заснування богословської школи.

Центральною спорудою комплексу є барочна Хрестовоздвиженська церква із дзвіницею (архітектор Йоган Шільцер). З двох боків до неї примикають корпуси келій та василіанської гімназії (зараз Бучацький колегіум імені Святого Йосафата).

За радянських часів монастир був закритий та руйнувався, проте після 1991 року проведено повну реставрацію. Усі будівлі, включаючи гідроелектростанцію на річці Стрипа, відновлені та використовуються за призначенням.

Перший на Заході України музей ретро-автомобілів "Ретро-Кортеж" відкрито в Тернополі в 2016 році з ініціативи підприємця Тараса Демкура.

Представлено понад 20 старовинних автомобілів, частина з яких має цікаву історію. Зокрема, в колекції є автомобіль "Ягуар", який належав президенту США Річарду Ніксону, а також "Майбах" зі ставки Гітлера "Вервольф". Найстаріший автомобіль датується 1933 роком.

Також представлені відреставровані мотоцикли, стара радіотехніка, колекція міні-автомобілів із різних куточків світу, військова техніка.

Обласний комунальний музей Богдана Лепкого в місті Бережани відкрився 1995 року в приміщенні Бережанської ратуші на площі Ринок.

Саме тут з 1805 року розташовувалася Бережанська гімназія, де навчався, а згодом і викладав видатний український поет, письменник, літературознавець і громадський діяч Богдан Лепкий. Тут він почав писати свої перші вірші та оповідання.

Основний фонд музею Богдана Лепкого налічує близько 3500 експонатів. Експозиція у шести залах складається з прижиттєвих видань творів письменника, оригінальних світлин, різного роду документів, підручників, публікацій в німецьких часописах та малярських робіт. 

Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Бережанський краєзнавчий музей, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Бережанський музей книги.

Музей Володислава Федоровича заснований у 2007 році як Музей історії села Вікно. Розташований в адмінбудівлі в центрі села.

Оновлена експозиція відкрилася 2021 року. Вона присвячена українському громадсько-політичному діячу та меценату Володиславу Федоровичу, чий батько Іван Федорович був дідичем з села Вікно у XIX столітті. Успадкувавши маєток у Вікні, Володислав Федорович збирав у ньому твори народного мистецтва, заснував школу та виробництво килимів.

У 1873-1874 років у віконському маєтку жив і працював український маляр Корнило Устиянович. На запрошення Федоровича до маєтку приїжджав Іван Франко. Детальніше про цем це можна дізнатися в музейній експозиції, яка розгорнута у п'яти залах.

Центральними експонатами музею є частина килиму та статуетка папуги, які селянам вдалося врятувати з пожежі в маєтку Федоровичів у 1917 році. Також представлені зразки гончарської школи села Товсте і копії килимів, які ткали в селі Вікно. В етнографічній залі експонуються старовинні предмети селянського побуту.

Музей пропонує відвідувачам як традиційні екскурсії, так і аудіогіди.

Лановецька міська комунальна установа "Музей Івана Марчука" створена 2011 року. До її складу входить Музей-кімната Івана Марчука у його рідному селі Москалівка поблизу Ланівців.

Музей Марчука безпосередньо у Ланівцях створюється з 2020 року в колишньому приміщенні кінотеатру "Супутник", що в центрі міста. Це має бути сучасний музей iз картинною галереєю, творчою майстернею та зоною для інсталяцій.

Музей Івана Марчука створений 2010 року в приміщенні Москалівської початкової школи на батьківщині художника – у селі Москалівка поблизу Ланівців. Заклад є підрозділом Лановецької міської комунальної установи "Музей Івана Марчука".

Народний художник України Іван Марчук народився у Москалівці у 1936 році в родині місцевого ткача, закінчив семирічну сільську школу. Згодом навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша. На сьогодні у творчому доробку майстра близько 5000 картин, які експонуються в музеях на всіх континентах світу.

Протягом тривалого часу музей у Москалівці був єдиним музеєм Івана Марчука в Україні. Його започаткували місцеві педагоги-­ентузіасти в одній шкільній кімнаті за особистого сприяння художника. Згодом експозиція розширилася.

Зараз музей має два експозиційні зали, де представлені деякі особисти речі Івана Марчука, документальні матеріали про життя художника у Москалівці, про його творчий шлях та світове визнання. Протягом певного часу в музеї експонувалося понад 40 орігиналів картин Марчука, але тепер пожна побачити лише репродукції. Екскурсії проводять школярі.

Музей історії Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької має музейну кімнату, яка знайомить з історією навчального закладу від часів його заснування у 1958 році.

Експозиція розповідає про кожне відділення, що функціонують у навчальному закладі: “Фортепіано”, “Оркестрові струнні інструменти”, “Оркестрові духові та ударні інструменти”, “Народні інструменти”, “Хорове диригування”, “Спів”, “Теорія музики”, “Образотворче мистецтво”.

В експозиції представлені концертні костюми оркестрів, хорів та ансамблів, старовинні музичні інструменти. Окремі стенди розкривають досягнення деяких випускників.

Музей національно-визвольної боротьби ОУП-УПА імені Якова Бусела в селі Бишки є відділом Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини.

Музей при Бишківській гімназії відкрито 1999 року в будинку, де в 1943-1945 роках розташовувався штаб Проводу ОУН-УПА. Тут працювали генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич, керівник служби безпеки УПА Микола Арсенич, керівник бойової референтури Дмитро Грицай та інші провідники організації.

Музей ность ім'я одного з ідеологів УПА Якова Бусола, який загинув у Бишках під час бою з підрозділом внутрішніх військ НКВС.

В експозиції музею - особисті речі повстанців, зброя, світлини, документи, макети. Реконструйовано повстанську криївку.

Встановлено пам’ятник "Борцям за волю України".

Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини створений у 2019 році та об’єднав інші музеї області, пов’язані з історією визвольних змагань на території краю.

Експозиція розкриває історію боротьби України за незалежність, зокрема під час Революції Гідності та російсько-української війни.

Розроблена Українським інститутом національної пам’яті виставка "Люди свободи" розповідає про 26 громадських діячів минулого століття, завдяки чиїй боротьбі стало можливим відновлення незалежності України.

Відділом Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини є Музей національно-визвольної боротьби ОУП-УПА імені Якова Бусела в селі Бишки.

Музей політв'язнів "Меморіал" імені Василя Стуса відкрито в Бучачі в 1990 році в підвальному приміщенні колишньої будівлі КДБ, де за радянських часів знаходився слідчий ізолятор.

В експозиції представлені документи, фотографії та особисті речі, пов'язані з подіями визвольної боротьби ОУН-УПА та сталінських репресій. Встановлено, що від рук сталінських катів у ті роки загинуло понад 1,5 тисячі мешканців району. Частина загиблих була похована у підвалах Покровської церкви.

Музей сакрального мистецтва та історії церкви відкрився 2007 року в приміщенні Бережанської ратуші на площі Ринок.

В експозиції представлено понад 2300 експонатів, серед яких твори іконопису та скульптури, золотого шиття і карбування. Музей розповідає про тернистий шлях релігії на галицьких землях з періодами розквіту, десятиліттями забуття і відродженням наприкінці XX століття. Зокрема, представлено 12 стародруків: "Євангеліє" XVII століття, "Мінея", "Ірмологіон" та інше. 

Музей функціонує як підрозділ Державного історико-архітектурного заповідника у місті Бережани. Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Бережанський краєзнавчий музей, Бережанський музей книги, Музей Богдана Лепкого.

Копичинський музей театрального мистецтва Тернопільщини засновано в 1968 році з ініціативи Ореста Савки, режисера Копичинського народного аматорського драматичного театру імені Богдана Лепкого.

Його колекція матеріалів про історію театрального життя краю стала основою експозиції, розміщеної у 7 залах Будинку культури. Експозиція розповідає про витоки зародження українського театру з глибини століть, про театральні товариства "Руська бесіда" в Галичині 1864-1924 років, про "Тернопільські театральні вечори" - перший професійний стаціонарний український театр у Тернополі 1915-1917 роках, про Копичинський народний драматичний театр імені Богдана Лепкого.

Представлені фотографії, живописні та графічні картини, ляльки, афіші, ескізи декорацій та костюмів, макети декорацій, театральні костюми, меблі тощо.

При музеї працює театральне кафе.

Музейна кімната Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв відкрита у 1982 році.

Експозиція складається з трьох розділів, що розповідають про історію містечка Теребовля, заснування навчального закладу в 1940 році, його відомих випускників.

Представлені документи, світлини, книги, дипломні роботи студентів.