Пам'ятки Хмельницького району

Музей-криївка "Стінка" у Хмельницькому відкрилася у 2022 році в приміщенні колишнього тиру спортивно-культурного центру "Плоскирів" на території стадіону "Локомотив".

В музеї відтворено типову обстановку повстанської криївки УПА часів визвольної боротьби середини XX століття. В експозиції зібрано тогочасні побутові речі, якими могли користуватися підпільники.

Під час екскурсії відвідувачі мають можливість дізнатись про історію діяльності УПА на території Хмельницької області та про різні типи криївок, які використовували українські повстанці. Також пропонується стрільба в тирі з пневматичної зброї.

Народний музей історії Красилівщини засновано 1985 року як районний історичний музей. Розташований у приміщенні Центральної бібліотеки імені Володимира Булаєнка в центрі міста Красилів.

Музей налічує понад 4000 експонатів, які відображають історію Красилівщини з найдавніших часів до сьогодення, розповідають про важливі події, які відбувалися в цьому регіоні.

Представлено старовинні побутові речі, знаряддя праці, одяг, прикраси, посуд та інші артефакти, що відображають культуру, побут і життя людей минулих епох.

Також можна ознайомитися з матеріалами про провідні підприємства та видатних людей міста.

Хмельницька міська рада розміщується в будівлі, побудованій у 1904 році як Олександрівське реальне училище, назване на честь царевича Олександра.

За радянської влади це була школа. З 1986 року сюди переїхала міськрада. Чотири столітні червоні буки, що ростуть перед будівлею, посаджені в рік закладки училища і є ботанічними пам'ятками природи.

Палац адвоката Самуїла Гершгоріна розташований на центральній вулиці Деражні.

Одноповерхова житлова будівля у стилі модерн зведена 1910 року. Пізніше тут розміщувалася гімназія, яку 1921 року перепрофілювали на трудову школу, а згодом на будинок піонерів. Через помилку в документах будівля отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення як "Особняк приватного адвоката Периторіна".

2022 року будівлю придбала на аукціоні засновниця ініціативи "Спадщина.Ua" Ганна Гаврилів. Вона планує використати Палац Гершгоріна для розвитку туристичного потенціалу Деражні. Розпочалася реставрація пам'ятки, проводяться науково-дослідні роботи.

Новоселицький палац та парк Гіжицьких – пам'ятка архітектури національного значення.

Палац у стилі романтизму з елементами готики збудував у 1820 році Людовік Гіжицький. Двоповерховий будинок збудований з англійської цегли. Над ганком із масивним арковим під'їздом знаходиться балкон-тераса з кам'яною балюстрадою. Аттик фасаду прикрашають дві вежі. Стрілчасті вікна оформлені ліпним орнаментом, що імітує готичне кам'яне переплетення. У парадних залах збереглася ліпнина.

Пейзажний парк площею 200 гектарів сформовано на основі існуючого лісу. На галявині перед палацом ростуть столітні модрини та сосна, діаметр стовбурів яких перевищує 1 метр.

Зараз у садибі Гіжицьких розміщується Новоселицький професійний аграрний ліцей.

Палац у Божиківцях збудований в кінці XIX – на початку XX століття польським поміщиком з італійським корінням Здиславом Колонна-Чесновським.

З 1923 року і дотепер в садибному будинку Чеснівського розміщена середня школа. Збереглися й інші садибні будинки. Флігель займає дитячий садок, у пекарні розміщений сільський клуб. Колишня винокурня в 1931 році перебудована під крохмальний завод.

У 1998 році відкрито музей журналіста та письменника Дмитра Прилюка, на будівлі школи встановлена меморіальна дошка.

Палац поміщиків Косельських у Віньківцях збудований Каролем Косельським у першій половині ХІХ століття у так званому "волоському стилі".

Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Нині це один із корпусів районної лікарні.

Палац Косельських у Маниківцях датують початком XIX століття, коли Маниковецький маєток придбав шляхтич Вінсент Косельський.

Двоповерховий будинок у романському стилі має прямокутну форму з трьом кутовими вежами – дві шестикутні з північного боку та прямокутну з півдня. Початково вежі мали гостроверхі дахи зі шпилями, та їх замінили звичайними шатровими дахами за радянських часів, коли в палаці розмістився сільськогосподарський технікум, потім місцевий клуб.

В окремих приміщеннях зберігся паркет і кахлі. Також збереглися підвальні приміщення, де колись була кухня і комори.

Зараз у палаці розміщується Маниковецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Палац польського письменника Юзефа Крашевського зберігся в селі Киселі, де він жив у 1854-1862 роках.

Киселівську садибу Крашевський отримав у спадок від Ельжбети Урбанівської, тітки своєї дружини Софії. В 1856 році він завершив розпочате Урбанівськими будівництво садибного будинку.

Над одноповерховим палацом височить триярусна вежа, в якій Крашевський тримав бібліотеку. Вхід із парадного східного фасаду знаходиться під балконом, який лежить на двох невисоких колонах.

Палац стоїть на пагорбі, схилом якого до річки раніше спускався парк, що нині практично не зберігся.

Нині у садибі Крашевського розташовується середня школа.

Схожий на замок палац із трьома кутовими вежами в стилі неоготики збудував над ставком у Слобідці-Шелехівській у 1911 році поміщик Михайло Новицький (Новинський). Навколо палацу було облаштовано парк з розкішними квітниками.

На стіні з правого боку фасаду збереглася викарбувана дата будівництва палацу та родинний герб Новицьких.

В 1920 році, із встановленням радянської влади, Новицький разом із синами виїхали за кордон, а садиба була націоналізована. Спочатку в палаці розташовувалася будівельна контора, пізніше – дитячий санаторій зі школою, який діяв до 1989 року. Згодом приміщення перебувало в тимчасовій оренді різних підприємств, деякий час тут розташовувалася психіатрична лікарня. Після закритя лікарні будівля не використовується і приходить у занепад.

У 2009 році понівечений маєток Новицьких отримав нового приватного власника, який планував надати палацу нове життя. Було розчищено хащі, залатано шифером дах, закрито віконні та дверні отвори. Однак відновлення самого маєтку так і не розпочалося.

Чорноострівський літературно-краєзнавчий музей поета-байкаря Леоніда Глібова розміщується в одній із будівель колишнього маєтку графів Пшездецьких у Чорному Острові.

Палац у стилі класицизму побудував наприкінці XVIII століття Міхал Пшездецький на місці замку князів Вишневецьких. Частково збереглися інтер'єри палацу. На другий поверх ведуть дубові сходи, збереглася ліпнина та кахельні пічки.

У 1847 році у палаці Пшездецьких гостював видатний композитор Ференц Ліст. Маєток відвідував  видатний український поет Леонід Глібов, який з 1856 по 1859 роки викладав історію в місцевому училищі.

У музеї створено фотогалерею власників та власниць палацу у Чорному Острові. Тут можна познайомитись з родинами Вишневецьких та Пшездецьких і Катериною Ігнатьєвою, які у свій час володіли містечком.

Панський маєток із палацом і парком над ставками у селі Лісоводи збудував маршалок шляхти Кам'янецького повіту Людвік Раціборовський наприкінці XVIII століття.

Двоповерховий палац у стилі класицизмі має на головному фасаді портик із чотирма колонами. Деякі джерела вказують його архітектором Казиміра Антоновича, а замовником будівництва (чи перебудови) – Франца Рациборовського. Останнім власником маєтку був Альфред Журовський.

З 1970 року на території колишнього маєтку Раціборовських-Журовських розташовується Лісоводський професійний аграрний ліцей. Будівля палацу перебуває в занедбаному стані.

Маєток в Красилові належала польському княжому роду Сапєг з 1753 року, коли князь Ігнацій Сапєга, воєвода Мстиславський, отримав Красилів із 30 іншими містечками та селами в результаті "Кольбушевської транзакції" - розділу Острозької ординації.

На початку ХІХ століття Микола Сапєга збудував у Красилові палац в стилі класицизму. За радянських часів будівлю перебудували до невпізнання. Відносно зберігся фасад, звернений до парку.

Нині у колишньому палаці Сапєг розміщено Красилівський професійний ліцей.

"Маєток Ілляшівка" - палацово-парковий комплекс у класицистичному стилі. Палац збудував в 1780 році польський шляхтич, герой російсько-польської війни, мемуарист Северин Букар.

За однією з версій, автором проєкту був відомий польський архітектор італо-швейцарського походження Доменіко Мерліні, представник пізнього класицизму та ампіру.

Парковий фасад палацу прикрашає ризаліт-напівротонда. Портал парадного фасаду не зберігся. Бічні фасади оформлені портиками. Ліпнина залів виконана скульптором-декоратором Жан-Батіст Цагляно (автором ліпного декору Самчиківського палацу).

Парк спланував відомий паркобудівник Діонісій Міклер (Макклер).

Останніми власниками маєтку "Ілляшівка" були представники роду Дорожинських.

Нині у палаці Северина Букаря розміщується місцева школа, також тут діє невеличкий сільський краєзнавчий музей.

Пам'ятник Богданові Хмельницькому в місті Хмельницький – один із найекстравагантніших монументів українському гетьманові в країні, четвертий за рахунком та найбільший у Хмельницькому.

Бронзовий кінний пам'ятник роботи скульптора Валентина Борисенка та архітектора Миколи Копила встановлено у 1993 році навпроти філармонії, поряд із будівлею Хмельницької обласної адміністрації.

Незважаючи на те, що скульптура вийшла дуже виразною та помпезною, монумент викликав багато нарікань хмельничан через неприродну пози коня та загальну диспропорцію фігур.