Пам'ятки Хмельницького району

Висока шестирівнева мурована сторожова вежа над річкою Случ, добре помітна з траси, вважається символом Старокостянтинова.

Квадратна вежа-донжон у готичному стилі заввишки 35 метрів побудована в XVI сторіччі за князя Костянтина Острозького, входила в систему міських укріплень. Пізніше (за іншими даними, одночасно з будівництвом) до неї було прибудовано православну Хрестовоздвиженську церкву, яку Януш Острозький в 1612 році передав католикам.

Вежа стала дзвіницею костелу Матері Божої Громничої Домініканського монастиря, що розташувався тут. У XVIII столітті було проведено реконструкцію (архітектор Ернест Жибер), вежа отримала ренесансне оформлення. В 1853 році костел був переосвячений у собор Воздвиження Чесного Хреста, а через 20 років перебудований у псевдоруському стилі.

За радянських часів храм був закритий та зруйнований, вежа втратила перекриття. Монастирські приміщення займали структури МВС.

Наразі приміщення перебувають в користуванні Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря УПЦ московського патріархату.

На одній зі стін храму можна розглянути контури ликів святих, що проявилися через штукатурку (можливо, Пресвятої Богородиці і княгині Ольги).

"Турецьким стовпом" в селі Требухівці називають кам'яну колону, встановлену за часів перебування в Меджибожі турецького гарнізону (1672-1699 роки).

Являє собою стовп-обеліск, квадратний у плані, що поступово звужується вгору, з трисхилим завершенням. Знаходиться на південний захід від Меджибізького замку, на протилежному березі Південного Бугу, неподалік мосту. Спочатку стояв над могилою турецького воєначальника, згодом служив каплицею.

Ще одна колона-каплиця знаходиться у верхній частині Старого міста, неподалік Миколаївської церкви (поворот ліворуч за церквою).

Хмельницький музей-студія фотомистецтва відкрився в 2010 році у триповерховій будівлі готелю "Континенталь" у стилі модерн, побудованому на початку XX століття проскурівським купцем Нафтулою Вассерманом.

До наших днів збереглися оригінальні пластичні форми фасаду, ажурні ковані балкони, декоративне оздоблення стін кольоровим склом-смальтою.

Відкритий у ньому музей фотомистецтва – перший музей такого профілю в Україні. Експозиція налічує понад 1500 експонатів (фотоапарати, об'єктиви, збільшувачі, експонометри та інше приладдя), які ілюструють розвиток фотографії та фототехніки з кінця XIX до кінця XX століття. Колекцію зібрав директор музею, хмельницький фотомайстер Костянтин Жданов.

У фойє знаходиться постійно діюча експозиція "Старе-нове місто" з чорно-білими та кольоровими фотографіями пам'яток Хмельницького. Проводяться фотовиставки найкращих фотохудожників із різних міст України.

Хмельницький обласний краєзнавчий музей розташований в сучасній будівлі в центрі міста.

Фонди музею налічують понад 60 тисяч предметів, серед яких скарби середньовічних монет та прикрас часів Київської Русі, зокрема 4 скарби ювелірних прикрас Болохівської землі.

В краєнавчому музеї Хмельницького представлене велике зібрання порцеляни XIX-XX століть, старовинних меблів та посуду.

Хмельницький обласний літературний музей відкрився 1992 року як Музей письменника Олександра Купріна та літераторів Хмельниччини.

Розташовується в маленькому одноповерховому будиночку в середмісті Хмельницького, навпроти парку Шевченка.

Експозиція першої зали розповідає про усну народну творчість, фольклор, давню писемність, започаткування нової української літератури.

В другій залі можна познайомитися з класиками української літератури, чиї імена пов’язані з сучасною Хмельниччиною: Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Леонід Глібов, Михайло Старицький та інші. Також тут представлена література національних меншин краю.

Третя експозиційна зала розповідає про письменників XX століття та сучасну українську літературу.

В літературно-музичній світлиці "Сяйво калини" з експозицією про поета-байкаря Микиту Годованця проходять зустрічі з письменниками, презентації нових видань, тематичні літературно-музичні вечори.

Хмельницький обласний художній музей (ХОХМ) розташований у колишній будівлі банку (1903 рік).

Колекція музею налічує 8 тисяч мистецьких творів сорока сучасних художників. Усі твори мають яскраве національне забарвлення - від сюжетних мотивів та традиційного елемента у художній формі, до колористичної структури. Зокрема, постійно діє виставка робіт художника Георгія Верейського. 

Хмельницький обласний художній музей має збірку робіт видатної української народної художниці Марії Примаченко.

При музеї працює художній салон та галерея моди "Арт-подіум".

Церква святого Іоанна Богослова у Требухівцях поряд з Меджибожем збудована в 1812-1818 роках на місці більш давнього дерев'яного храму.

Хрестова в плані церква з дзвіницею, що розташована окремо, виконана в стилі класицизму.

За радянської влади було закрито. Наразі належить УПЦ московського патріархату.

Основною архітектурною пам'яткою Старого Острополя є Преображенська церква – пам'ятка архітектури національного значення.

Кам'яна церква Преображення Господнього є ротондою з прямокутним у плані притвором, перекритою складною системою склепінь, що спираються на чотири пілони і стіни.

У декоративному оформленні фасадів та інтер'єрів застосовані елементи класицизму. Верхня частина змінена в результаті недобросовісної реконструкції.

З травня 2022 року належить громаді Української православної церкви.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці побудована в Старокостянтинові в 1807 році на місці дерев'яного православного храму, відомого з 1687 року.

Це єдина культова споруда епохи зрілого класицизму, що збереглася в місті.

За радянських часів храм Різдва Богородиці був єдиним діючим у Старокостянтинові.

Дерев'яна церква святого Архангела Михаїла у Зінькові побудована в 1769 році. Храм тризрубний, на кам'яному фундаменті. Зруби в плані грановані, однакові по висоті, об'єднані за допомогою великих арок у єдиний простір. Заломи мають гонтове покриття. Над західною частиною влаштовані різьблені хори. Також збереглися орнаментальні розписи.

Під час реконструкції 2007 року зникла дерев'яна прибудова, через яку заходили до храму. Стара дерев'яна дзвіниця не збереглася, на її місці споруджено нову з цегли.

Неподалік – старий пам'ятний хрест (середини XIX століття). Територія відрізняється доглянутістю та великою кількістю зелених насаджень.

З вершини пагорба, де розміщена Свято-Михайлівська церква, відкривається краєвид на село та руїни Зіньківського замку.

Церква Святої Параскеви П'ятниці входить до ансамблю садиби палацово-паркового комплексу в Самчиках.

Побудована в 1771 році Казимиром-Франциском Хоєцьким як костел католицького маріанського монастиря. В 1789 році, коли Хоєцькі втратили право власності на Самчики, нові господарі Любомирські перетворили костел на греко-католицьку церкву, а в 1837 році її освятили вже як православний храм Параскеви П'ятниці.

В інтер'єрах збереглися старовинні розписи, різьблення по дереву. Кам'яна дзвіниця раніше була склепом-усипальницею Хоєцьких.

Ярмолинецький історичний музей розміщений в приміщені монастиря ордена бернардинів, будівництво якого було розпочате в 1761 році генералом Павлом Старжинським.

В експозиції музею можна побачити макет замку, який був збудований у 1445 році Олександром Ходком, архівні документи, унікальні фотографії, археологічні знахідки, старовинні предмети побуту, роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, які розповідають про історію краю та його мешканців. 

В 2024 році Ярмолинецький історичний музей поповнився новою експозицією, яка була створена з особистих речей уродженця Ярмолинців, загиблого Героя російсько-української війни Тараса Чвартацького.