Пам'ятки Харківського району

Високий і стрункий Свято-Успенський собор у стилі українського бароко споруджено в Харкові в центрі Університетської гірки на місці старого храму 1688 року.

Дзвіниця з курантами, побудована архітекторами Євгеном Васильєвим та Андрієм Тоном, є найвищою будівлею в місті (89 метрів). Завдяки розташуванню вікон, храм має вигляд палацу.

За радянських часів Свято-Успенський собор був закритий, а в 1986 році в ньому відкрився Будинок органної та камерної музики. Після відкриття в 2016 році у Харкові нового філармонічного комплексу, Успенський собор повністю перейшов у власність єпархії.

В 2022 році під час російського вторгнення в Україну Свято-Успенський собор постраждав від обстрілу російських військ. Снарядом, що влучив в будівлю собору, були вибиті вікна та вітражі, пошкоджено церковне начиння та оздоблення.

Джерело у лісі на захід від Бабаїв названо ім'ям поета та філософа Григорія Сковороди, який неодноразово бував у Бабаях.

За легендою, гуляючи лісом, знаменитий український філософ встромив у землю палицю, і з-під неї забив холодний ключ.

Вода в джерелі має своєрідний тонізуючий смак.

Нині Сковородинівська криниця має статус гідрологічної пам'ятки природи.

Нижче за течією струмка знаходиться мальовниче Чорне озеро, на поверхні якого ростуть різнокольорові лілії. Прямо біля води є невеликий затишний ресторан.

Римо-католицький кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії збудований в Харкові в 1887-1892 роках за проєктом Харківського міського інженера Болеслава Михайловського.

Костел базилікального типу має високу готичну дзвіницю зі шпилем та круглим вікном-розеткою на другому ярусі. Орган, виготовлений в Баварії, встановлений у 1901 році. При храмі діяла богадільня, притулок для дітей-сиріт, парафіяльна школа, цвинтарна каплиця.

В 1940 році костел Успіння Пресвятої Діви Марії був закритий за рішенням радянської влади. Перша повоєнна меса була відслужена на сходах храму тільки в 1991 році. До 2000 року було завершено реставрацію та відновлення інтер'єрів. Нині собор Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.

Харківський стадіон "Металіст" - домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий після реконструкції у 2009 році до чемпіонату Євро-2012. Вміщує понад 35 тисяч глядачів.

Історія стадіону почалася в 1925 році, коли керівництво міста Харків, яке тоді мало статус столиці, вирішило використати пустир поруч із центром міста під стадіон, і через рік він уже був відкритий як головна спортивна арена України.

В 1950 році стадіон довелося відновлювати після Другої світової війни. Серйозній реконструкції він не піддавався аж до 2009 року. Зараз стадіон "Металіст" у Харкові є одним із найсучасніших в Україні та має один із найкращих газонів. За характерні металеві опори, що нагадують павукові лапки, його прозвали "Павуком".

Проводяться екскурсії, в ході яких можна відвідати чашу стадіону, приміщення для футболістів, офіційних представників команд та ЗМІ, відвідати дитячу футбольну академію ФК "Металіст", придбати сувеніри в магазині футбольної атрибутики. Екскурсії проводяться за заявками для груп не менше 10 осіб. Тривалість екскурсії - 60 хвилин.

Церкву на честь Трьох Святителів - Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоуста споруджено в Харкові в 1915 році з ініціативи голови Міського купецького товариства, купця першої гільдії Григорія Гольдберга, який мав братів Василя та Івана (ймовірно, з цим пов'язаний вибір назви храму).

Проєкт церкви в формах московського п'ятиголов'я з наметовою дзвіницею розробив авторитетний харківський зодчий, професор Технологічного інституту Михайло Ловцов, взявши за основу об'ємно-планувальне та конструктивне рішення церкви на Петербурзькому подвір'ї Києво-Печерської лаври. Закладка Трьохсвятительської церкви відбулася в 1906 році, будівництво велося 9 років.

Особливу цінність становлять високохудожні інтер'єри. Розпис виконав петербурзький художник Олексій Сокол. Оригінальний іконостас був виготовлений в Італії за кресленнями Володимира Покровського.

Після 1917 року Трьохсвятительська церква була перетворена на склад, але вже в 1925 році її знову відкрили.

Комплекс сімейного відпочинку "Фельдман Екопарк" (Feldman Ecopark) під Харковом – благодійний проєкт МБФ "Фонд Олександра Фельдмана". З 2013 року має статус регіонального ландшафтного парку.

Екопарк являє собою територію для сімейного відпочинку з розвагами та зоопарком, де утримуються тигри, вовки, мавпи, кенгуру, носухи, єноти та інші. У відвідувачів є можливість не лише спостерігати за тваринами, а й близько поспілкуватися з деякими з них у зоні "Контактного зоопарку" – нагодувати та погладити тварин так званої тактильної групи: кури, гуси, качки, павичі, кролики, альпаки, камерунські кози, декоративні вівці, віслюки, поні, в'єтнамські свині (корм надається екопарком). Працює гурток молодих натуралістів.

Для любителів активного відпочинку в екопарку є канатне містечко, батути. Територія обладнана альтанками, у кожній з яких є самовар, заварка, цукор, чашки та бублики. У зимовий час у вихідні дні відвідувачів пригощають кулішем і солодощами, а весняно-літній період маленьким відвідувачам належить солодка вата і попкорн.

Російсько-українська війна

У перші ж дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, в лютому 2022 року, територія екопарку, де мешкали близько п’яти тисяч тварин, опинилася в зоні російських обстрілів, поруч йшли бої. 199 днів Фельдман Екопарк перебував під щоденними ворожими обстрілами.

Щодня співробітники та волонтери Екопарку, ризикуючи своїм життям, проривалися на його територію, щоб погодувати, напоїти та обігріти тварин. Намагаючись врятувати своїх підопічних, загинули шестеро людей - співробітників парку й волонтерів. Серед них – неповнолітній хлопець, який допомагав батькам.

В ході боїв за Харків росіяни зруйнували 97% відсотків вольєрів та будівель Екопарку. Загинуло більше 300 тварин. 4750 тварин та птахів вдалося врятувати від загибелі та евакуювати.

Від лютого 2023 року триває розмінування 140 гектарів території Екопарку від розтяжок, залишків касетних боєприпасів, протипіхотних і протитанкових мін, розчищення завалів. Розстріляні вольєри, як нагадування про російську агресію, поки що прибирати не будуть.

Фентезі-парк просто неба відкрито в Харкові 2021 року.

Парк світлових скульптур розташований у сквері біля Харківського муніципального культурного центру, колишнього будинку культури "Металіст".

На паркових алеях та газонах встановлені художні інсталяції та фігури фантастичних героїв. У вечірній час фігури підсвічуються та оживають за допомогою проекційних технологій. У парку встановлено сцену, облаштовано великий дитячий майданчик, реконструйовано фонтан, прокладено пішохідні доріжки, впорядковано зони відпочинку з лавками.

Передбачається, що на території креативного простору Харківського фентезі-парку свої творчі ідеї зможуть втілювати молоді скульптори, дизайнери, художники світу, архітектори, музиканти та артисти.

Харківська дитяча залізниця "Мала Південна" розташована на території Центрального парку культури та відпочинку та Лісопарку.

Перший потяг пройшов "Малою Південною" Харкова в 1940 році. Довжина дороги - 3,6 кілометрів. Спочатку були побудовані дві станції: "Парк" та "Лісопарк". До ювілею дороги в 2000 році було проведено реконструкцію вокзалу, колійного господарства та інших споруд. Також було збудовано платформу "Меморіал". Зараз в експлуатації знаходяться два тепловоза - ТУ2-054 і ТУ7А-3198, і два потяги по шість пасажирських вагонів у кожному.

Працює з травня по кінець жовтня (в травні та вересні-жовтні - тільки у вихідні).

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

В ході повномасштабного російського військового вторгнення в Україну, російські війська неодноразово обстрілювали дитячу залізницю в Харкові. Під час обстрілів було пошкоджено рухомий склад і будівлі залізниці. З міркувань безпеки рух поїздів дитячою залізницею у Харкові на час воєнного стану припинено.

Харківська муніципальна галерея почала свою діяльність в 1996 році та стала першою галереєю муніципального статусу в Україні. Основний напрямок діяльності - робота з сучасними українськими художниками.

У своїй виставковій політиці галерея поєднує програми та виставки майстрів традиційного живопису, графіки, скульптури, фотографії с проєктами сучасного мистецтва, нових медіа. Художники галереї: Борис Михайлов, Віталій Куліков, Віктор Гонтарів, Сергій Братков, Віктор Сидоренко, Павло Маков, Вачаган Норазян, Едуард Яшин, Олександр Рідний, Ганна Іванова, Володимир Кочмар та багато інших, а також команда молодих авторів: Аліна Клейтман, Антон Ткаченко, Артем Волокітін, Віталій Кохан, Гамлет Зиньківський, Ганна Бикова, Констянтин Зоркін, Олена Полященко, Ольга Федорова, Роман Мінін.

Галерея має два виставкові майданчики: основна зала (більше 100 квадратних метрів) та АРТпідвал (140 квадратних метрів), спеціалізацією якого є молодіжне та експериментальне мистецтво.

Харківська пожежно-технічна виставка заснована в 1967 році. Має чотири філії: у Богодухові, Ізюмі, Куп’янську та Лозовій.

Експозиція, в якій в десяти тематичних залах представлені експонати майже за 200-річний період існування пожежної охорони області, знайомить з історією пожежної охорони Харківщини, роботою підрозділів ДСНС сучасності та дозволяє отримати знання, які допоможуть правильно діяти в екстремальній ситуації. У музеї представлена форма брандмейстерів (керівників пожежних частин) минулих часів, старовинні кінні пожежні обози, форма брандмейстерів (керівників пожежних частин), спеціальне спорядження, сигнальний дзвін, який сповіщав про тривогу тощо.

Особняк родини харківського архітектора Олексія Бекетова з 1934 року займає Центр науки, культури і мистецтва "Харківський Будинок вчених".

Академіка архітектури Олексія Бекетова вважають корифеєм серед архітекторів Харкова. В творчості він тяжів до класичного зодчеству, хоча працював переважно у стилі модерн. Більш ніж за півстоліття роботи він збудував у Харкові близько 40 будівель, які багато в чому визначили нинішній архітектурний вигляд міста.

Його власний будинок у колишньому Мироносицькому провулку відрізняється особливою витонченістю. На фризі під фронтоном висічено дату початку будівництва - 1897 рік. В еклектичній архітектурі будівлі застосовані форми античної Греції епохи еллінізму. Праворуч від входу на другому поверсі раніше була лоджія, антаблемент якої підтримували три каріатиди. Над вікнами першого поверху розміщено багатофігурні горельєфні вставки. Другий поверх обрамлений колонадою іонічного ордера.

Парадна зала прикрашена ліпниною та живописним плафоном на стелі роботи художника Миколи Уварова. Трапезна кімната розписана у стилі давньоруських теремів художником Михайлом Пестриковим. Робочий кабінет Бекетова оброблений різьбленим дубом.

Об'єднує приміщення центральні дерев'яні сходи з різьбленими дубовими поручнями, які освітлюються великим вітражним вікном.

Харківський зоопарк - найстаріший в Україні. Датою заснування Харківського зоологічного саду прийнято вважати 1896 рік, коли на площі 2 гектари, орендованій біля Університетського саду, було організовано виставку свійських тварин та птахів. Пізніше експозиція поповнювалася дикими тваринами, яких доставляли до Харкова мешканці навколишніх сіл.

У 1906 році закінчилося спорудження та обладнання головного корпусу акваріума. В 1911 році Південно-російське Товариство акліматизації вирішило влаштувати у Харкові зоосад, який став третім за рахунком в російській імперії. Коштом Товариства було збудовано зимові приміщення та літні вольєри, закуповувалися дикі тварини та птиці, частина яких прибула із заповідника Асканія-Нова.

Під час більшовицького перевороту на початку ХХ століття зоосад був розорений. В 1921 році його почали відновлювати, і за рік столичний (на той час) Харківський зоопарк був знову відкритий для відвідувачів. У 1928 році з Німеччини прибув цілий ешелон із тваринами, серед яких були лев, леопард, лама, кенгуру, мангусти, мавпи, папуги, білощокі казарки та багато інших. Із Закавказзя доставили лебедів, пеліканів та ще близько ста видів водоплавного птаха. В яру побудували ставок площею 2400 квадратних метрів для гусей, лебедів, фламінго та іншої водоплавної живності. В 1930-х роках побудували "гірську вольєру" зі штучними гірками, де в умовах, найбільш наближених до природних, жили тури, джейрани, муфлони. Було збудовано слонівник, мавпник, пташник, загони для копитних.

Під час Другої світової війни більшість тварин загинули, Харківський зоопарк відновлювався практично на порожньому місці. Було збудовано новий акваріум, зимові капітальні приміщення для великих тварин, басейни для риб та водоплавних птахів, заново висаджено десятки тисяч дерев та чагарників. За часів реформ виникли проблеми з фінансуванням та харчуванням тварин, та їх кількість дещо зменшилася.

Зараз Харківський зоопарк - це одне з найулюбленіших місць дозвілля харків'ян.

Харківський історичний музей носить ім'я українського фольклориста, етнографа, літературознавця та громадського діяча Миколи Сумцова.

Саме за його ініціативою у Харкові в 1920 році був створений Музей Слобідської України імені Григорія Сковороди, з якого почалася історія нинішнього музею.

За радянських часів музей розташовувався в приміщеннях Свято-Покровського монастиря, але в 2003 році остаточно переїхав у будівлю колишнього ломбарду, побудовану в 1908-1912 роках за проєктом архітектора Бориса Корнієнка. Під час реконструкції 2021 року до неї добудували скляний павільйон.

Зараз фондова колекція Харківського історичного музею імені Сумцова нараховує більше 330 тисяч предметів. У чотирьох відділах зібрано археологічні знахідки з розкопок поселень бронзової доби, комплект речей давньоруського періоду з Донецького городища ХІ-ХІІ століть, нумізматичні колекції, етнографічні збори, колекції зброї, прапорів тощо. Зокрема, представлено єдиний в Україні гетьманський прапор XVII століття, що належав Іванові Мазепі та ще двом українським гетьманам. Ще одним із ключових експонатів Харківського історичного музею є діорама "Харківська фортеця", що демонструє вигляд міста у ХVII столітті.

На відкритому майданчику перед музеєм представлена військова техніка, зокрема британський важкий танк Mark V часів Першої світової війни та радянський Т-34-85 часів Другої світової війни. На честь закладу отримала назву  "Історичний музей" розташована поблизу станція метро.

Харківський літературний музей відкрито в 1988 році в старовинному особняку початку ХХ сторіччя.

Ядро колекції складають експонати 1910-1930-х років з архівів Івана Дніпровського, Марії Пилинської, Андрія Чернишова (книги з автографами, листування письменників, фотографії, особисті речі), оригінальний живопис харківських художників-авангардистів (колекція Ніни Косарєвої), копії та оригінали документів, що були передані МВС України (кримінальна справа Хоткевича, паспорт Леся Курбаса тощо), меморіальні експонати "Вапліте" та інші.

Окрім виставок, екскурсій та інтерактивних програм, Літмузей пропонує заходи у вечірні години: презентації, культурні дискусії, зустрічі з художниками, майстер-класи.

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

В ніч проти 1 березня 2025 року унаслідок російської атаки на Харків будівля Харківського літературного музею зазнала значних пошкодженнь.

Харківський музей Голокосту було створено в Харкові в 1996 році на основі матеріалів та документів з особистого архіву Лариси Воловик.

В експозиції музею представлені листівки, плакати окупаційного періоду, накази про переселення, різні акції щодо євреїв по всій Україні.

В музеї Голокосту Харкова увічнені імена 52 Праведників Миру - харків'ян, які у роки війни рятували євреїв ризикуючи власним життям.