English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Черкаської області
Пам'ятки Черкаського району
Знайдено 124 пам’ятки
Черкаського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Храм , Пам'ятка архітектури
Старовинний православний Троїцький Мотронинський монастир у Холодному Яру розташований на місці давньоруського городища та ще більш давніх скіфських поселень (збереглися скіфські вали).
За легендою, за часів Ярослава Мудрого тут стояла фортеця княжого воєводи Мирослава. Повертаючись із походу на печенігів в 1036 році, Мирослав вирішив перевірити охорону фортеці, яку доручив своїй дружині Мотроні. Атакувавши фортецю під виглядом ворогів, Мирослав був випадково вбитий самою Мотроною. Дізнавшись про те, що сталося, Мотрона прийняла чернецтво і заснувала монастир, який назвали її ім'ям.
Офіційно датою заснування Мотронинського монастиря прийнято вважати 1198 рік, коли в Симеонівському літописі згадується переяславський єпископ Павло, який у Мотронинському монастирі заклав церкву Іоанна Предтечі. В 1568 році почалося відродження обителі після монголо-татарського руйнування, вона опинилася під заступництвом козацтва.
В XVIII сторіччі Мотронинський монастир став одним із центрів боротьби проти унії, а також оплотом гайдамацького руху. В 1768 році 3 тисячі гайдамаків отримали тут благословення на боротьбу з польською шляхтою, з чого почалася Коліївщина. Ці події описані в поемі "Гайдамаки" Тараса Шевченка, який побував у монастирі в 1845 році. У період Української революції у 1919-1922 роках Мотронинський монастир слугував опорним пунктом повстанських загонів Холодноярської республіки
Збереглася Троїцька церква, збудована в 1727 році та реконструйована в 1805 році. Келійний корпус зведено останніми роками. Встановлено пам'ятний хрест на могилі сотника Івана Компанійця.
Від входу в монастир починається спуск до чудотворного джерела Святого Онуфрія. Поруч знаходиться Гайдамацький (Монастирський) став, у якому гайдамаки освячували зброю.
урочище Холодний Яр Мельники
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Природний об'єкт , Відпочинок на воді
Тясминський каньйон у Кам'янці – ландшафтний заказник місцевого значення.
Круті, практично прямі скелі на лівому березі річки Тясмин піднімаються вгору місцями на 12-15 метрів. Скелі густо поросли молодим лісом (татарський та американський клен, глод, рідкісні папороті та мохи).
Чудове поєднання річки, каміння, лісу та степу створюють найкрасивіші краєвиди.
вулиця Набережна Кам’янка
Успенський (Геогіївський) собор збудований 1144 року князем Всеволодом Ольговичем. Тип за архітектурою близький до київських церков - Кирилівської і Богородиці Пирогощі.
З року заснування Георгіївської (Успенської) церкви прийнято вести офіційний літопис Канева, хоча місто існувало і раніше. Класичний зразок візантійської архітектури.
В 1185 році біля стін цього храму готувалася оборона від половців після невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. В 1587 році тут було поховано страченого у Львові козацького ватажка Івана Подкову. Зруйнований турками в XVII столітті храм було відновлено в 1805 році, а у 1861 році звідси вирушила на Чернечу гору похоронна процесія із привезеним із Санкт-Петербурга прахом поета Тараса Шевченка.
Храм чинний, належить УПЦ московського патріархату.
У сусідньому будинку колишньої василіанської школи зараз знаходиться Музей народного декоративного мистецтва, який раніше займав приміщення храму.
Поруч встановлено пам'ятник преподобному Макарію Каневському, який у XVII столітті був настоятелем Канівського монастиря та загинув під час турецької навали.
вулиця Героїв Небесної Сотні, 62 Канів
Парк/сад
Центральний парк Кам'янки розташований на схилі крутої гори над Тясмином. Це залишки великого романтичного парку, що був заснований в кінці XVIII століття довкола поміщицької садиби родини Давидових, що стояла на горі.
У парку бували герої війни 1812 року, декабристи, Пушкін, Петро Чайковський. Після заслання до Сибіру господаря маєтку Василя Давидова парк прийшов у запустіння. У 1926 році, до 100-річчя страти декабристів, парк був названий на їхню честь. І лише в 1975 році, до 150-річчя повстання декабристів, парк розчистили та впорядкували. У цьому ж році було встановлено пам'ятник Пушкіну (автор Віра Шатух), композиція "Декабристи в Кам'янці" (автори Макар Вронський та Володимир Чепелик, архітектор - Василь Гнєздилов), стела Декабристів.
В одному із затишних куточків парку знаходиться Грот декабристів. Побудований в кінці XVIII століття як архітектурна прикраса парку. Облаштований грот у пагорбі, всередині завжди прохолодно, гарна акустика. У ньому любив відпочивати Пушкін, у зв'язку з чим його тепер іноді називають Пушкінським гротом. З ним пов'язано багато легенд. Розповідають, що у гроті збиралися декабристи та розмовляли на політичні теми. За легендою, таємний підземний хід поєднував грот із "Зеленим будиночком", яким у разі небезпеки могли скористатися декабристи. Пізніше грот втратив своє значення як місце відпочинку та використовувався як фруктовий та винний льох. Був відреставрований у 1982 році. Тут проводяться цікаві літературно-музичні вечори, об'єднані під назвою "Літні зустрічі в гроті", а також Всеукраїнський літературний фестиваль.
вулиця Івана Мазепи Кам’янка
Храм
Двопрестольний храм Всіх святих землі Черкаської просіявших та Різдва Іоанна Хрестителя почав зводитися в селі Хутори на околиці Черкас в 1998 році.
Висота храму з хрестом – 54 метри. За архітектурою церква нагадує древній замок. У храмі є таємні ходи та приховані келії, придатні і для чернечого затвору та ночівлі паломників.
Храмова ікона Іоанна Предтечі виготовлена у місцях позбавлення волі, у спеціальній церковній майстерні.
В архітектурі нижнього храму і конструкції стелі видно елементи хрестів, оскільки він присвячений Іоанну Хрестителю.
Вся архітектурна композиція храму рясніє фігурними портиками, арками, візерунковими рельєфними виступами. На дзвіниці є два дзвони, які пережили Другу світову війну і мають сліди від куль. Гвинтовими сходами можна піднятися на дзвіницю та оглядовий майданчик, з якого відкриваються види на місто Черкаси та околиці.
Парафія церкви Всіх святих землі Черкаської просіявших та Різдва Іоанна Хрестителя належить до Православної церкви України.
провулок Шкільний Хутори
Церква Святого Іоанна Богослова збудована у Головківці на початку ХІХ соліття. на фундаменті старого храму, відомого з 1775 року.
Церква чотирикупальна, хрестова в плані. Збереглася автентична дзвіниця із дзвінами. Ведеться будівництво монастирського корпусу.
вулиця Благовісна Головківка
Дерев'яну церкву в селі Мельниківка збудували у першій половині ХІХ століття і освятили в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці.
У зв'язку з обмеженнями на використання традиційного українського стилю у храмовій архітектурі церква вийшла незвичайною, з яскраво вираженими рисами класицизму.
Ймовірно, Покровська церква служила усипальницею поміщиків Морозових чи Золотарьових, які володіли Мельниківкою у ХІХ столітті. На церковному обійсті збереглися могили Золотарьових.
вулиця Центральна Мельниківка
Дерев'яна козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці в урочищі Монастирок біля підніжжя Тарасової (Чернечої) гори в Каневі відновлена в 2014 році до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Покровська церква існувала на цьому місці в XVII-XVIII століттях. Була духовним центром Канівського Свято-Покровського православного монастиря, який дав назву урочищу та Чернечій горі. Монастир був знищений поляками в 1776 році, проте греко-католики зберегли храм і перенесли його до зруйнованого на той час Успенського собору. Там його замалював видатний французький художник Жан-Анрі Мюнц. Малюнок Мюнца став основою проєкту реконструкції Покровської церкви. ЇЇ також називають Тарасовою церквою.
Перед храмом розташований козацький меморіал.
вулиця Монастирок, 2А Канів
Скалічена і напівмертва, непрезентабельна на вигляд, але разом з тим прекрасна дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці розташована в центрі Вербівки під Кам'янкою.
Побудована в 1768 році церква знаменита тим, що в 1860 році в ній вінчався Лев Давидов, син декабриста Василя Давидова, з Олександрою Чайковською, сестрою композитора Петра Чайковського.
Церкву перебудовували двічі: у 1794 та 1857 роках. Востаннє – коштом полковниці Олени Стааль, яка пожертвувала кошти на розбудову храму через особисту трагедію – смерть 17-річної доньки. Ця обставина зумовила архітектурну особливість – наявність другого бічного вівтаря, під яким і було поховано дівчину.
З 1935 року церкву було закрито радянською владою, в 1946 році знято дзвіницю. Лише у 1973 році церкву Різдва Богородиці у Вербівці було взято на облік держави як пам'ятку архітектури.
Наразі церква перебуває у жалюгідному стані, потребує термінової реставрації.
вулиця Вербівська Вербівка
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Черкасах збудована у 1905 році. На місці її приходу в період з 1910 по 1924 рік знаходилося подвір'я Жаботинського Свято-Онуфріївського монастиря.
За радянських часів це була єдина діюча церква у місті. У 2002 році обитель була відновлена як Черкаський чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці московського патріархату.
вулиця Благовісна, 374 Черкаси
Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нечаївці збудована у другій половині XVIII сторіччя.
Ошатний білий храм із зеленими різьбленими окантовками здалеку виглядає як новоділ, оскільки нещодавно був реконструйований коштом сільської громади.
вулиця Братів Скубів Нечаївка
Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці у Ребедайлівці – типовий для Наддніпрянщини храм у козацькому стилі.
Церква збудована у 1796 році на крутому пагорбі у центрі села. У 1813 році при ній була відкрита церковно-парафіяльна школа.
Характерний дерев'яний козацький храм добре вписаний у навколишній сільський ландшафт.
вулиця Тараса Шевченка Ребедайлівка
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Куцівці збудована в стилі пізнього класицизму архітектором Мезенським в 1846 році коштом тодішнього господаря Куцівки генерал-майора Орлова.
Храм будували без цементу, кованими цвяхами та тесаною вагонкою.
До середини XX століття церква була чинною, потім її закрили і спробували зруйнувати, але навіть хрест на дзвіниці не піддався – його змогли лише погнути.
У церкві Різдва Пресвятої Богородиці хрестили майбутнього письменника Тодося Осьмачку, який народився в Куцівці в 1895 році.
вулиця Тодося Осьмачки Куцівка
Церкву Різдва Пресвятої Богородиці у Виграєві відновлена в 2008 році на місці оригінального храму. Дерев'яна церква на цьому місці була побудована ще в 1723 році. У 1855 році перебудована за новим планом і розширена.
Зруйнована більшовикамив. Відновлена за старими планами.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Виграєві належить до московського патріархату.
вулиця Богдана Хмельницького Виграїв
Дерев'яна церква Святих Петра і Павла закладена в селі Чорнявка за розпорядженням палати державного майна у 1860 році, а закінчена у 1863 році.
Тривалий час церква була нечинною. Відроджена у 1990-х роках, тоді ж на церкві відновили три невеликі бані, зняті за радянських часів. Імпровізована дзвіниця являє собою обрізок труби, що висить на кран-балці.
26 липня 2015 року Петропавлівська церква в Чорнявці згоріла.
Чорнявка