Пам'ятки Одеси

Палац генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Воронцова в Одесі збудовано в 1827 році в стилі ампір за проєктом та під керівництвом архітектора Франца Боффо.

Інтер'єри палацу, оформлені видатним скульптором і живописцем Карлом Скотті, являють собою найкращі зразки збережених інтер'єрів Одеси епохи ампіру. Князь Воронцов влаштовував тут шикарні бали.

В радянський час приміщення Воронцовського палацу займав Палац дітей та учнівської молоді.

Колонада бельведера на набережній вважається одним із символів Одеси. В 1994 році поряд встановлено фонтан "День і ніч" роботи Михайла Реви.

У травні 2022 року, під час російсько-української війни, Воронцовський палац був пошкоджений російським ракетним обстрілом.

Будівля збудована у стилі класицизму (архітектор Франц Боффо) для Одеської товарної біржі. Головний фасад прикрашений 12 колонами та скульптурами. Згодом тут розмістилася Міська дума (зараз Одеська міська рада).

На площі перед Міською Думою встановлено старовинну 250-пудову трофейну чавунну гармату з потопленого англійського парового фрегата "Тигр" на згадку про Кримську війну.

Пам'ятник Пушкіну, створений в 1888 роком коштом городян, встановлено на початку Приморського бульвару спиною до Думи (за легендою, так городяни висловили ставлення до міської влади, які виділили на пам'ятник ні копійки з бюджету).

Одеський порт - один із найбільших морських портів Східної Європи, був найбільшим у російській Імперії. Будівництво нового порту при захопленій російськими військами фортеці Хаджибей започаткувало місто. Повністю реконструйований в 1968 році.

Перед будинком морського вокзалу встановлено скульптуру Ернста Невідомого "Золоте дитя", на причалі - пам'ятник дружині моряка. Над морвокзалом височить вежа багатоповерхового готелю "Одеса" (2001 рік). Наприкінці причалу – церква Святого Миколая, новий яхт-клуб. На території - музей якорів просто неба.

Перший у країні музей контрабанди відкрив в Одесі підприємець та колишній військовослужбовець Олександр Отдєльнов.

Музей розташований у підвалі старовинного будинку на вулиці Європейській. В експозиції музею зібрано понад 150 предметів конфіскованої контрабанди та ілюстрацій способів їх незаконного ввезення.

Зокрема, можна побачити порцелянові сервізи з героїном усередині, кокаїнові схованки в різних предметах, нашпиговані цигарковими пачками автомобільні двері, макет підземного ходу, прокопаного під державним кордоном під Ужгородом.

Також відвідувачів знайомлять із тим, як контрабандисти використовували одеські катакомби.

УВАГА! Музей контрабанди припинив свою роботу в 2021 році.

Аркада та дві вежі Карантина, а також залишки Андріївського бастіону - все, що залишилося від оборонних споруд Одеської фортеці.

Земляну фортецю в Одесі заклав у 1793-1794 роках генерал Олександр Суворов після руйнування турецької фортеці Хаджибей. Поруч із нею в 1807 році було збудовано карантин із довгою стіною та двома вежами по її кінцях. Ще дві стіни спускалися вниз, до Карантинної гавані. Одеська фортеця проіснувала менше 20 років, була юридично ліквідована в 1811 році "як визнана нездатною до оборони" й передана Карантину.

Нині на місці суворовської фортеці у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка розташовується стадіон "Чорноморець". Збереглася частина аркади Карантинної стіни, прилегла до неї Порохова вежа, що окремо стоїть Мертвецька вежа (у ній був морг), а також Андріївський бастіон Одеської фортеці, на якому згодом було встановлено Олександрівську колону (1891 рік).

З аркади відкривається мальовнича панорама морського порту.

Музей сучасного мистецтва Одеси створено в 2008 році бізнесменом, інтелектуалом та меценатом Вадимом Мороховським. Протягом свого існування музей кілька разів міняв локацію, поки у 20025 році не відкрився в нинішньому приміщенні – у двоповерховому особняку біля католицького костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. 

В основу експозиції Одеського музею сучасного мистецтва покладено унікальну колекцію творів "другої хвилі одеського авангарду" Михайла Кнобеля, яка була суттєво розширена за час існування закладу. Особливий інтерес становлять твори нонконформістського мистецтва 1960-х – 1970-х років та "Нової південної хвилі" кінця XX століття.

Музей сучасного мистецтва Одеси має виставковий простір та галерею, в яких проводяться виставки сучасного мистецтва, конференції та різні артпроєкти. На першому поверсі розмістилося невеличке кафе та крамниця. Також для відвідувачів передбачене підземне сховище.

Оригінальна будівля Арабського культурного центру в Одесі має всі шанси згодом стати пам'яткою архітектури.

Великий будинок у мавританському стилі збудовано в 2001 році коштом арабського бізнесмена Аднана Ківана. Мечеть сильно вирізняється в міській забудові та є справжньою східною перлиною Одеси.

При вході до молельної зали чоловіки та жінки мають зняти взуття, а жінкам видаються довгі халати з капюшонами. В залі для молитов ажурна в'язь на перилах сходів та архітектурних елементах роблять внутрішнє оздоблення мечеті витонченим та повітряним. Крім кількох невеликих поличок для книг з обох боків зали, більше ніяких меблів немає. Вся підлога застелена м'яким килимом, малюнок якого ніби ділить килим на рівні квадрати, які служать умовним розмежуванням сидячих місць для тих, хто молиться. Під стелею головна прикраса – велика кришталева люстра, що сяє сотнями вогників.

Арабський культурний центр в Одесі відкритий для екскурсій, які знайомлять відвідувачів з арабською культурою. Діє школа арабської мови, бібліотека.

"Будинок з атлантами" в Одесі вважається одним із найкрасивіших житлових будинків не лише у місті, а й у всій країні.

Комплекс прибуткових будинків на вулиці Миколи Гоголя був створений у кінці XIX – на початку XX століття архітекторами Левом Влодеком та Семеном Ландесманом. Будинки належали родині Фальц-Фейнів, фундаторів заповідника "Асканія-Нова".

Особливої популярності набув "Будинок з атлантами" завдяки статуям роботи скульптора Товія Фішеля, що прикрашають його. Фігури могутніх атлантів, що зігнулися під вагою зіркового глобуса, стали візитівкою Одеси.

На будинку навпроти також можна побачити атлантів, які підтримують балкон.

Одеський будинок-музей імені Миколи Реріха відкрито в 2000 році.

В п'яти залах представлені твори Миколи та Святослава Реріхів (репродукції); учня Миколи Реріха – Бориса Смирнова-Русецького; Артура Фонвізіна; Віри Яснопольської; картини Ілзе Рудзіте, Валерія Лаврінова та одеських художників.

У центрі зали Вчителів знаходиться рельєфна карта-макет із позначенням маршруту Центрально-Азіатської експедиції Реріхів, яка тривала 5 років (1923-1928 роки).

В кімнаті родини Реріхів експонуються портрети всіх членів сім'ї кисті Святослава Реріха, а також полотна, присвячені двом великим релігіям та їхнім подвижникам: Православному Християнству та Буддійському Сходу.

В кімнаті родини Реріхів представлена ​​літературна спадщина всіх членів сім'ї та художні альбоми їхніх робіт.

Будинок-стіна або Плоский будинок в Одесі - колишній прибутковий будинок Рафаловича, що приваблює туристів унікальною особливістю архітектури.

При погляді на нього з певного ракурсу створюється повна ілюзія, що будівля має лише одну стіну - фасадну. Найкраща перспектива на цей оптичний ефект відкривається з перетину Воронцовського провулку та Приморського бульвару.

У 2013 році Будинок-стіну Рафаловича визнали пам'яткою архітектури України місцевого значення.

Легендарний готель "Лондонський" розташований в центрі Одеси на Приморському бульварі.

Будівлю готелю в стилі раннього італійського ренесансу спроєктував архітектор Франц Боффо.

Свого часу тут зупинялися бразильський імператор Дон Педру II, Олександр Купрін, Антон Чехов, Теодор Драйзер, Володимир Маяковський, Леонід Утьосов, Роберт Льюїс Стівенсон, Ісідора Дункан, Іван Айвазовський, Дмитро Шостакович та багато інших знаменитостей XIX-XX століть. Готель "Лондонський" досі залишається одним із найпрестижніших готелів Одеси.

Особливим затишком відрізняється Літній сад готелю із фонтаном та старими платанами, де працює літнє кафе (на вечір столик краще замовити заздалегідь).

Готель "Пасаж" на Дерибасівській в Одесі - одна з найкрасивіших будівель міста, яка вражає вишуканістю архітектури та скульптурних композицій (архітектор Лев Влодек).

Від початку будівля проєктувалась як готельно-торговельний центр. У внутрішньому дворі Готелю "Пасаж" знаходиться ціла вулиця з рядами елітних магазинів. Високий дах зі скла над галереєю доповнює відчуття неосяжного простору та несе світло усередину будівлі.

"Пасаж" залишається одним із небагатьох готелів в історичному центрі Одеси, де можна оселитися відносно недорого.

Одеський культурно-оздоровчий комплекс "Немо" розташований у центрі міста, на пляжі "Ланжерон".

Включає дельфінарій, океанаріум і готель. Відкритий у 2005 році до Міжнародного Дня Захисту Дітей.

Комплекс відповідає міжнародним стандартам, утримання морських ссавців відповідає всім конвенціям та вимогам. Велика демонстраційна зала в теплу пору року відкрита, вміщує до 900 глядачів (взимку закрита, вміщує 600 глядачів). Відвідувачам одеського дельфінарію "Немо" пропонується купання із дельфінами, сеанси дельфінотерапії.

Експозиція океанаріуму складається із двох відділів. В акваріумі представлені мешканці прісних та морських вод, понад 100 видів риб та понад 50 видів безхребетних.

Основою екзотаріуму стала багаторічна колекція Сергія Дузя, що включає понад 40 видів амфібій та рептилій та понад 60 видів наземних безхребетних, а також один із найкращих в Україні колекція тропічних метеликів, що включає понад 1000 екземплярів.

Дендропарк Перемоги у курортному районі Одеси Аркадія закладений у 1960 році під час суботника. Займає територію у 55 гектарів.

У парку висаджено понад 500 видів дерев та чагарників, включаючи теплолюбні екзоти. На алеї Дружби дерева посаджено космонавтами Валерієм Биковським, Георгієм Шоніним, членами делегацій міст-героїв. Існує система штучних ставків із фонтанами.

На території дендропарку Перемоги знімалося багато сцен фільму "Пригоди Електроніка".

Парк Перемоги вважається одним із найкращих в Одесі, особливо після нещодавньої реконструкції.

Експериментарій - перша філія одеського Музею цікавої науки. Відкрився наприкінці січня 2024 року в ТЦ «Атріум» після знищення російським ракетним ударом основного простору Музею цікавої науки на проспекті Шевченка влітку 2023 року. 

Команді музею вдалося врятувати майже всі свої експонати, за винятком спеціальних кімнат, і вже через 7 місяців Музей переніс частину своєї експозиції на нове місце й продовжив свою роботу як Експериментарій із 23 експонатами колекції. Тепер усі охочі можуть відвідати цей простір в ТЦ «Атріум», який допомагає дітям на 1,5-2 години відволіктися від війни за науковими дослідами.

Якщо в інших музеях до цінних експонатів не можна навіть доторкнутися, то в  Експериментарії не тільки можна, а й обов'язково треба все помацати, перевірити, відчути та побачити в дії. І діти, і дорослі можуть проводити цікаві експерименти та незвичайні досліди.

Головне завдання Експериментарію – показати школярам та студентам, що навіть найскладніші завдання та найдовші формули можуть бути захоплюючими, варто на них лише подивитися з іншого боку.

Експериментарій прагне навчити предметів природного циклу: фізики, хімії, біології, геології, астрономії, математики та багатьох інших галузей знань.

12 квітня 2024 року відновив роботу і Музей цікавої науки на новій локації в Приморському районі Одеси.