Пам'ятки Миколаївської області

Георгіївський редут на в'їзді до колишнього села Мала Корениха (тепер це район Миколаєва) є частиною фортифікаційної системи, створеної за часів Кримської війни 1853-1856 років за проєктом відомого інженера Едуарда Тотлебена.

Редут прикривав підступи до Костянтинівської батареї. Усередині розміщувалося багато гармат, пороховий льох, казарми та все необхідне для життєдіяльності людей. Збереглися значні земляні вали.

Стародавнє городище "Дикий сад" - залишки кіммерійського поселення XII сторіччя до нашої ери.

Це місто-порт при впаданні Інгулу до Південного Бугу з'явилося за часів легендарної Трої, за півтисячоліття до заснування давньогрецької Ольвії.

Городище відкрив археолог Феодосій Камінський у 1927 році, регулярні археологічні дослідження ведуться з 1990 року. Однією з перших знахідок став бронзовий котел. Далі було виявлено уламки керамічного посуду, знаряддя праці, кістки тварин - ці знахідки представлені в краєзнавчому музеї.

Розчищено фундаменти стін стародавніх приміщень, залишки двох кам'яних мостів, храмове приміщення сонцеприхильників. У північній частині розкопано фрагмент оборонної стіни та сторожової вежі.

Городище "Дикий сад" було добре укріпленим чорноморським містом-портом, важливим адміністративним та торговим центром, яке приймало судна та сухопутні каравани. Деякі дослідники вважають це поселення протодержавою.

Планується створення музейного комплексу "Городище "Дикий сад".

Дитяче містечко "Казка" в Миколаєві називають українським "Діснейлендом". Кожна споруда розташованого в центрі міста культурно-ігрового комплексу пов'язана з якоюсь відомою казкою чи фольклорним персонажем.

Раніше на цьому місці був міський ринок, а коли в 1982 році його перенесли, на колишньому місці вирішили відкрити дитячий парк розваг. Спочатку відкрили великий павільйон для концертів із золотим півником на даху, потім збудували дерев'яну фортецю та середньовічний кам'яний замок, а також морську гавань з вітрильником "буяном", який є макетом першого судна, побудованого в Миколаєві. Крім того, є тут і два маяки, справжній паровоз, карусель із вченим котом та русалкою з казок Пушкіна. Нині додалися дві нові каруселі різного типу, колесо огляду, автодром.

Центральними фігурами дитячого містечка "Казка" є сонячний годинник.

Каплиця Святого Миколая закладена в Миколаєві в 2004 році на Соборно-Миколаївській площі.

До революції поруч із цим місцем, на перетині вулиць Адміральської та Соборної, знаходився головний храм Миколаєва - величний Адміралтейський собор.

Храм Святого Миколая спроєктував архітектор Олександр Доморацький. Висота від основи до хреста – 16 метрів.

Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері відрізняється староруськими архітектурними формами (архітектор Федір Еппінгер), через суперечки про які будівництво затягнулося на три десятиліття.

Головна святиня, на честь якої названий храм, була найбільш шанованою жителями Таврійської губернії іконою під час Кримської війни.

За радянських часів будівля була клубом Заводу імені 61 комунара.

Собор Касперівської ікони Божої Матері повернули віруючим в 1992 році, проведено реконструкцію. Наразі це кафедральний собор Православної церкви України в Миколаєві.

Кафедральний Собор Різдва Пресвятої Богородиці - найстаріший храм Миколаєва. Побудований у 1800 році на пожертвування миколаївських купців, тому його називали Старокупецькою церквою.

Будівля в стилі класицизму висотою 38 метрів має потужні стіни з тесаного каменю-черепашника. Пізніше були прибудовані два бокові вівтарі, храм став міським єпархіальним собором. У 1876 році було збудовано дзвіницю, у ній встановлено величезний дзвін вагою понад 8 тон.

Собор було закрито в 1938 році, в приміщенні розміщувався гарнізонний будинок офіцерів. З 1992 року собор Різдва Богородиці знову діє. Встановлено новий іконостас, що має первісний вигляд.

Католицький костел Святого Йосипа споруджено коштом парафіян-католиків у 1896 році за проєктом архітектора Владислава Домбровського.

В 1934 році був закритий більшовиками. В сусідній будівлі на території було розміщено краєзнавчий музей - один із перших музеїв старожитностей на території колишньої Російської імперії (заснований в 1803 році, зібрано понад 160 тисяч експонатів: предмети античності з Ольвії, інструменти Київської Русі, зброю козацтва та інше.).

З 1992 року в костелі відновлено богослужіння. Останніми роками встановлено орган, відбуваються концерти органної музики. У дворі - колекція кам'яних баб.

Костянтинівська батарея в районі Миколаєва - це штучна гребля на правому березі Бузького лиману, що закінчується укріпленим островом Флагшток.

Споруджена в 1855 році за проєктом відомого військового інженера Едуарда Тотлебена. Дамба починається від колишнього села Мала Корениха  (тепер це район міста) навпроти центру Миколаєва йі проходить поперек течії лиману.

Під час Кримської війни вона стала частиною оборонної системи міста, коли виникла загроза його захоплення англо-французькими військами. Розташована на острові артилерійська батарея разом із Кауфманівською батареєю на протилежному березі лиману перекривали вогнем вузький прохід для суден фарватером.

У боях Костянтинівська батарея не брала участі, після закінчення війни батарею було закинуто.

Кривоозерський історико-краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку торговця Креймголця, збудованому в 1848 році товариством "Саламандра".

В музеї зберігається безліч речей: документи та довідки різних часів, фотографії різних періодів, колекція старовинних монет та банкноти різних часів, старовинний одяг, вишиті рушники.

Виставлено археологічні знахідки, старовинні предмети побуту, ткацькі та гончарні вироби.

Меморіальну дошку на честь засновника міста Миколаєва, генерала-фельдмаршала, князя Григорія Потьомкіна-Таврійського встановлено в 1999 році на одному з найстаріших будинків Миколаєва.

Скульптор Віктор Макушин. Гранітна дошка з портретом Потьомкіна та словами "Генерал-фельдмаршалу Григорію Олександровичу Потьомкіну, засновнику Миколаєва та творцю Чорноморського флоту" відкрита до 210-річчя міста.

Знаходиться на перехресті вулиці Потьомкінської та пішохідної вулиці Соборної.

Мигійські пороги на Південному Бузі - найвідоміша частина Національного природного парку "Бузький Гард" та Регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя".

Південний Буг та його притоки протікають тут через вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, островами та вирами.

Мигійські пороги на Південному Бузі, особливо поріг "Інтеграл", популярні серед туристів-водників та спортсменів – це одна з найкращих в Україні трас для водного слалому.

Прекрасний вид на них відкривається з гори Висока, що поряд з трасою на виїзді з Мігії у бік Миколаєва.

Адміністрація національного парку також розташована у Мигії.

Миколаївська астрономічна обсерваторія - історична наукова установа, найстаріша обсерваторія на території України.

Заснована адміралом Олексієм Грейгом, який у 1821 році служив миколаївським губернатором. Обсерваторія забезпечувала Чорноморський флот навігаційною інформацією та приладами, навчала штурманів. Має свій меридіан у міжнародних астрономічних атласах.

Збудоване майже два століття тому приміщення обсерваторії збереглися до теперішнього часу у незмінному вигляді. У Круглій залі Головної будівлі та двох астрономічних павільйонах розміщено експозицію музею обсерваторії. В музеї зберігається унікальна колекція астрономічних приладів, колекція астрономічних годинників, старовинні книги, фотографії, картини, карти.

Гордістю миколаївських астрономів є старовинний телескоп "Меридіанний круг Репсольда", збудований у 1834 році в Німеччині. Його використовували до 2000 року, доки не з'явилися сучасні телескопи з комп'ютерним керуванням.

Миколаївський вернісаж - невелика галерея картин просто неба на Соборній біля Каштанового скверу, місце, де миколаївські художники виставляють і продають свої картини.

Тут же можна замовити будь-яку картину, портрет або шарж у художника, який сподобався. Відвідування цієї галереї- частина культурної програми більшості миколаївців, які виїхали прогулятися центром міста.

Миколаївський вернісаж існує з радянських часів. І хоча ряди художників відтоді значно порідшали, все ж таки ця галерея вважається однією з найбільших в Україні.

Тут також знаходяться кілька прилавків із сувенірами, де можна купити магнітики чи чашки із зображенням Миколаєва, невеликі авторські роботи місцевих умільців, біжутерію та інші дрібні туристичні товари.

Миколаївський зоопарк вважається одним із найкращих у Європі, входить до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA).

Заснований за ініціативою голови Міської думи Миколаєва Миколи Леонтовича як приватний акваріум-музей із вільним доступом публіки. Зараз колекція налічує майже 3295 особин 420 видів, багато з яких занесено до Червоної книги.

Найбільший успіх у відвідувачів мають великі тварини: леви, тигри, ведмеді, бегемоти. Тут живе найстаріша тварина в зоопарках України - 65-річний крокодил Вася. Дітей веселять мавпи, шимпанзе та макаки, а дорослих - "маленький народець" сурикати, для яких побудований спеціальний вольєр "Маєток сурикатів".

Будь-якої пори року вражає буйством фарб сад живих тропічних метеликів. Вольєр для домашніх тварин "Дідова хата" оформлений у фольклорному стилі, будучи своєрідним музеєм сільського побуту півдня України.

Зоопарк має свій гімн, прапор, емблему, ювілейну монету та поштову марку.

Миколаївський обласний художній музей імені Василя Верещагіна репрезентує понад 9 тисяч творів образотворчого мистецтва.

Основу колекції склали 148 картин видатного художника-баталіста Василя Верещагіна, з ініціативи якого у Миколаєві було створено товариство любителів витончених мистецтв. Найяскравіші його роботи відображають перебіг бойових дій різних воєн, але найбільшу популярність здобула картина "Апофеоз війни" - протест Верещагіна проти всіх воєн. Центральне місце в експозиції зали Верещагіна займає "Гімалайська трилогія" (1880-і роки), що належить індійській серії робіт художника. На полотні "Забутий солдат" художник зображує вбитого та забутого в горах англійського піхотинця. Широко відома серія "Лист до матері" (1901 рік), три картини з яких знаходяться в експозиції зали. В експозиції – особисті речі художника, обстановка його майстерні.

Також представлені роботи Василя Тропініна, Олексія Венеціанова, Карла Брюллова, Валентина Сєрова та інших.

Музей Верещагіна розташований в одній із найкращих будівель міста, яка є пам'яткою архітектури другої половини ХІХ століття.