Пам'ятки Вінницького району

Музей історії села Гопчиця був створений у 1990 році за ініціативи вчителя історії Гопчицької середньої школи Антона Колісника, у 2018 році отримав звання народного.

Основні фонди музею нараховують 430 експонатів, які представлені у семи музейних залах. Сучасно оформлена експозиція розповідає про природу та історію села Гопчиця і всього Погребищенського краю, зокрема про розвиток місцевого хліборобства. На сайті громади представлено 3D-тур музеєм.

Музей історії та етнографії Немирівщини відкрито в 1991 році. З того часу експозиція постійно збільшувалась і зараз налічує понад 1000 одиниць зберігання. 

Немирів гостинно приймав великих державних і політичних діячів, а також обдарованих, високоталановитих літераторів і вчених. Так, у 1821 році тут в родині офіцера народився поет Микола Некрасов. Також тут жила та працювала відома українська письменниця Марко Вовчок. Їхній творчості присвячена основна експозиція музею.

Музей історії та етнографії Немирівщини розташований на північно-східній околиці Немирова.

"Музей мужніх" у Вінниці, як відокремлений підрозділ Вінницького обласного краєзнавчого музею, планують відкрити в приміщенні колишнього відомчого музею Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області "Мій край - Поділля".

Експозицію "Музею Мужніх" вирішили присвятити виключно героям Революції гідності і російсько-української війни. Окрім військових, в експозиції передбачається представити потужний волонтерський рух, добровольчий рух, капеланів, військових медиків, вимушено переміщених осіб - тобто, показати російсько-українську війну максимально широко.

Станом на лютий 2023 року експозиція вже налічує понад 800 предметів. Це особисті речі українських Героїв, нагороди, світлини, документи, військова форма, спорядження, зброя та багато іншого.

Серед експонатів майбутнього "Музею Мужніх" є й предмети ворожої російської армії: форма, обгорілі дула від кулеметів Калашникова, тубуси від гранатометів, радіостанція. Зокрема й два види сухпайків армії росії. Також волонтери передали в музей знайдені касетні боєприпаси РСЗВ "Смерч".

На фасаді будівлі планують облаштувати "Стіну пам’яті" з поіменним переліком загиблих вінничан.

Музей Української марки імені Якова Балабана відкрито в 2016 році в будівлі Вінницької обласної дитячої бібліотеки.

Експозиція створена на основі колекції марок мецената Олександра Балабана, сина сотника УНР Якова Балабана, який емігрував до США.

Представлені унікальні зразки української поштової історії, марки різних історичних періодів – революційних 20-х, передвоєнних 40-х, листи зі штемпелями 1918 року, марки ЗУНР за три крони, сучасні блоки тощо.

Також експозиція має мініатюри з лімітованих колекцій, які сьогодні існують лише у кількох примірниках у світі.

Немирівський Свято-Троїцький (Миколаївський) ставропігійний жіночий монастир заснований у 1720 році коштом київського воєводи Юзефа Потоцького.

Спочатку монастир був чоловічим, але у 1783 році він був реконструйований Вінцентом Потоцьким і став жіночим. Найбільшого розвитку монастир досяг за ігуменії Аполлінарії (1845-1903 роки), яка розгорнула масштабне будівництво. Успенську та Миколаївську церкву було реконструйовано, споруджено новий Свято-Троїцький храм та дві дзвіниці, збудовано цегляні келії, гуртожиток, трапезна, будинок священика, готель. При Немирівському монастирі було відкрито школу, а в 1860 році засновано єпархіальне училище для дівчаток, яке у 1902 році було перетворено на двокласну учительську школу.

За радянських часів монастир закрили, Успенську церкву розібрали, в інших приміщеннях розмістили машинно-тракторну станцію, автопідприємство та дитячий будинок.

У 1996 році монастир було відновлено, на території єпархіального училища досі розміщується школа-інтернат для дітей із затримкою психічного розвитку.

Комунальна установа "Оратівський краєзнавчий музей" заснована 1993 року, підпорядковується відділу культури, молоді та спорту Оратівської селищної ради.

Заклад розташовується в колишньому приміщенні бібліотеки в центрі селища Оратів.

Музейна колекція становить більше 2 000 предметів. В етнографічній колекції представлені домоткані вишиті сорочки з сіл Якимівка, Човновиця, Лопатинка, Мервин, смт Оратів, Рожична, керамічні вироби місцевих гончарів, а також різні предмети українського народного побуту.

Особняк капітана Олександра Четкова – одна з найвизначніших будівель Вінниці. Збудований у 1910 році за проєктом київського архітектора Василя Листовничого, власника будинку Булгакова на Андріївському узвозі у Києві (за іншими даними – вінницького архітектора Григорія Артинова).

За вартістю 500 тисяч царських рублів будинок Четкова став найдорожчою житловою будівлею Вінниці. Розкішний особняк виконаний у стилі віденської сецесії (модерну). Масивні вежі поєднуються з ажурним портиком та декоративною ліпниною. Над будинком височить велика оглядова вежа з овальними і круглими вікнами, з якої відкривається дуже мальовничий краєвид на місто. В інтер'єрі раніше було багато скульптур.

Нині в особняку Четкова розміщується вінницьке управління архітектури та містобудування.

Елегантний неоготичний палац з червоної цегли збудував у Малій Ростовці в 1900-1901 роках російський генерал Заботін. В інтер'єрі зберігся старий паркет.

В даний час будівля палацу у приватній власності. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Палац родини Раковських у Козинцях збудований козинецьким поміщиком Андрієм Раковським, який володів селом у ХІХ столітті.

Спочатку було збудовано малий палац у стилі необароко, який, після спорудження великого триповерхового палацу, став флігелем. Садибні споруди оточує ландшафтний парк площею близько 8 гектарів.

У радянські часи на території маєтку розміщувалася військова частина. Нині в основній будівлі – загальноосвітня школа, а у флігелі – вчительський гуртожиток.

Садиба з палацом та парком у Нападівці закладена в кінці XVIII сторіччя поміщиком Валеріаном Прилуцьким, пізніше належала Юліану Струтинському.

Після реконструкції садиби на початку ХІХ століття первісний садибний будинок, відомий як "жовтий палац", став флігелем, а новою головною спорудою став великий одноповерховий палац у стилі зрілого класицизму. Обидва фасади прикрашені портиками з колонами, ліпними гірляндами.

Наприкінці XIX - на початку XX століття у нападівському маєтку своєї дружини Надії Протопопової жив відомий датський поет та вчений Тор Ланге. Серед його робіт були етнографічні дослідження української культури, переклади датською мовою українських народних пісень.

У радянський період у палаці Ланге була школа. В даний час садиба покинута і поступово руйнується. До наших днів збереглася будівля головного палацу, флігель (колишній "жовтий палац"), ворота, круглий басейн, залишки парку.

Садибу в Тиврові, на пагорбі над Бугом, збудували в кінці XVIII століття представники роду Ярошинських.

Палац був виконаний у найкращих палладіанських традиціях раннього класицизму. Навколо палацу було розбито парк. Пізніше було створено прибудови, які порушили початкову композицію.

В 1891 році тиврівський палац було продано Подільській єпархії, яка відкрила в ньому духовне училище. Незабаром сталася пожежа, після якої будівля втратила більшу частину декору.

В 1910-1911 роках в училищі викладав спів відомий український композитор Кирило Стеценко, про що нагадує меморіальна дошка. Також тут працював Микола Леонтович, навчався Володимир Свідзинський.

Зараз у будівлі розміщено Тиврівський ліцей-інтернат. Працює кімната-музей заслуженого журналіста України, фотомайстра, різьбяра Володимира Очеретного.

Міський парк у Погребищі - це все, що залишилося від садиби графів Ржевуських, яким місто належало у XVIII-XIX століттях.

У парку встановлено обеліск пам'яті воїнів, які загинули в Афганістані та інших гарячих точках.

"Подільський зоопарк" у Вінниці – наймолодший в Україні. Вінницький зоопарк створений у 2005 році завдяки зусиллям працівників "Віноблагролісу".

Наразі зоологічний розплідник у Вінниці налічує 45 видів тварин та 35 видів птахів (загалом близько 400 тварин). Зокрема, у зоопарку містяться зубри, бізони, олені, муфлони, лами, ведмеді та інші.

Кам'яна Покровська церква в Старій Прилуці збудована в 1910 році інженером Ріхардом Краусом, про що свідчить вмурована у сходи табличка.

Стародавні розписи не збереглися, але досі вражає висота бані - близько 20 метрів.

У 1960-х роках церкву закрили, але в 1990 році за сприяння сільської ради вона знову стала чинною.

1 січня 2023 року в Покровській церкві відбулося перше Богослужіння Православної церкви України.

Оратівська садиба закладена відставним генералом Михайлом Вороновичем, який переїхав до Оратова з Петербурга в другій половині ХІХ століття.

На березі річки Жива він розбив ландшафтний парк і збудував у 1892 році двоповерховий палац із бічними вежами.

За радянських часів будівлю було перебудовано до невпізнання і обкладено кахлем, використовувалася як дитячий будинок.