Пам'ятки Львівської області

Перший океанаріум у Львові відкрився 2020 року в центрі міста, на проспекті Тараса Шевченка, в колишньому приміщенні кінотеатру "Київ". Це один із проєктів команди професійних акваріумістів під керівництвом Олександра та Яни Яновських.

На трьох поверхах розтащовується лабіринт із понад 20 акваріумів різних розмірів, а також підводний тунель довжиною 18 метрів. На момент відкриття колекція налічувала понад 3000 різноманітних морських мешканців. Зокрема, в океанаріумі живуть чорнопері акули, три різновиди скатів, панцирні щуки, риби-їжаки, риби-клоуни, жовтоморді ангели, крилатки-зебри, риби-папуги, гігантський гурамі, піраньї та інші види риб і морських черепах.

Проводяться екскурсії українською, російською, англійською та польською мовами. Працює сувенірна крамниця, приймаються замовлення на акваріумних рибок.

Виставковий комплекс "Львівський палац мистецтв" - найбільший виставковий та культурно-мистецький центр Західної України.

Будівля у стилі модерну за проєктом архітектора Василя Каменщика збудована в 1996 році. Фасади прикрашені класицистичними аркадними лоджіями та скульптурою покровителя художників Святого Луки.

При загальній площі 8,7 тисяч квадратних метрів, площа 12 експозиційних зал складає 3,6 тисячі квадратних метрів. В палаці є конференц-зал на 200 місць зі сценою та арт-вітальня.

Тут проводяться такі регулярні події, як Міжнародний форум видавців, Львівський осінній салон "Високий Замок", Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка "Весняні настрої", щорічна мистецька виставка до Шевченківських днів "Свою Україну любите...".

На основі подарованих творів та документів тут постійно функціонує кімната-музей Тараса Шевченка. Також у Палаці мистецтв працює Фабрика помічників Святого Миколая та проходить Національне Свято Шоколаду.

Історико-краєзнавчий музей села Маркопіль розташований у приміщенні Маркопільської середньої школи.

З 1998 року працює на громадських засадах. Музейна експозиція розділена на періоди "Давня історія", "Маркопільський замок", "Маркопіль у період світових воєн", "Шкільна освіта Маркополя".

В музеї представлено близько 1000 експонатів.

Пам'ятник на честь військового льотчика, основоположника найвищого пілотажу, автора "мертвої петлі" Петра Нестерова, знаходиться на околиці села Воля-Висоцька, на місці загибелі пілота.

У 1914 році під час повітряного бою з австрійським асом, бароном Фрідріхом фон Розенталем, який пілотував важкий біплан "Альбатрос", Нестеров на своєму легкому "Морані" вперше у світі зробив повітряний таран. Обидва літаки розбилися, пілоти загинули. На місці падіння літака Нестерова тоді було встановлено пам'ятний знак.

У радянські часи було споруджено меморіал з музеєм і 45-метровим пам'ятником у вигляді реактивного літака, що виходить з "мертвої петлі", а сусіднє місто Жовква деякий час носило ім'я Нестеров.

У роки незалежності України меморіал на честь російського льотчика був занедбаний, але пам'ятник зберігся.

Меморіальний комплекс "Борцям за волю України" відкрито в 2005 році на території колишньої міської в'язниці Стрия, яка діяла з 1898 року по 1963 рік.

Експозиція унікального музею-в'язниці присвячена політв'язням, закатованим тут у різні періоди австро-угорцями, польською владою та радянським режимом. Найстрашніша сторінка історії - масовий розстріл політв'язнів у 1941 році перед відступом Червоної армії.

Меморіальний комплекс включає символічну ковану огорожу, фрагменти стін із заґратованими вікнами, сторожову вежу, вхідну арку з терновим вінком, двоповерхову будівлю музею, стіну скорботи, могилу-саркофаг, пам'ятник "Пієта".

Меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові засновано в 1998 році в особняку, в якому він із родиною жив у 1902-1914 роках.

В цей час Грушевський був професором Львівського університету, тут же став ініціатором створення Української національно-демократичної партії.

Основна експозиція музею присвячена львівському періоду у житті Грушевського. Представлено оригінали його видань, фотографії, листи вченого, особисті речі родини Грушевських.

Також висвітлюється діяльність Михайла Грушевського на чолі Центральної Ради Української Народної Республіки.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича відкрився 1995 року в будинку композитора у Львові з ініціативи його дружини, мистецтвознавиці Зеновії Штундер.

Двоповерховий будинок зведено у другій половині 1950-х років. Пані Зеновія виділила під музей другий поверх успадкованого нею будинку і почала працювати в музею старшою науковою співробітницею.

У двох експозиційних кімнатах збережені інтер’єри кабінету композитора та його спальні. У третій кімнаті експонуються видання музичних творів композитора, сімейні світлини, предмети образотворчого мистецтва.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича є відділом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. На фасаді будинку встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору" відкрито у Львові на території пересильної в'язниці №25.

В'язниця була створена в 1944 році радянською окупаційною адміністрацією, що прийшла на зміну нацистській. В роки Другої світової війни на цьому місці було львівське гетто.

В музейному комплексі відтворено два бараки, сторожові вежі, загорожа з колючого дроту та інші інфраструктурні об'єкти.

Музей розповідає про історію політичних, соціальних, етнічних та релігійних репресій тоталітарних режимів проти населення, яке мешкало на території України.

Меморіальний музей-садиба скульптора Івана Самотоса відкрився 2023 року у його родинній домівці в селі Устя на Львівщині.

Видатний український скульптор, народний художник України Іван Самотос народився в Усті у 1933 році. Закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва – нині це Львівська національна академія мистецтв, де Самотос очолював кафедру монументально-декоративної скульптури.

За життя Самотос створив понад 120 пам’ятників і пам’ятних знаків, найвідомішим із яких є пам’ятник В’ячеславу Чорноволу у Львові.

У батьківській хаті в Усті Самотос ще за життя мріяв створити музей-майстерню. Ідея була втілена з ініціативи дружини Івана Самотоса Оксани та його доньки Наталі. В будинку збережено автентичний інтер'єр. В експозиції представлені особисті речі митця, сімейні світлини, а також деякі авторські роботи скульптора.

Меморіальний музей-садибу родини видатного українського політичного діяча, лідера ОУН Степана Бандери відкрито в Стрию до 101-ї річниці від дня його народження.

Експозиція, яка здебільшого присвячена шкільним рокам юного Степана, розміщена в будинку його діда Михайла Бандери, в якому він жив, навчаючись з 1919 по 1927 рік у Стрийській гімназії.

Також експозиція будинку-музею розповідає про всіх членів великої родини Бандерів, кожен із яких так чи інакше долучився до боротьби за українську незалежність. Представлені документи, фотографії, особисті речі.

Перед будинком відкрито сквер імені Степана Бандери.

Історико-краєзнавчий музей Миколаєва відкрито в 1989 році в одній зі старовинних одноповерхових будівель у центрі міста навпроти греко-католицької церкви Святого Миколи.

У відділі археології можна ознайомитися з археологічними матеріалами Стільського городища та колекцією старовинної зброї.

Етнографічний розділ музею присвячений історії старовинних миколаївських ремесел – гончарству та обробці льону. Представлено макет Миколаївського цементного заводу.

Меморіальний музей Леся Курбаса в Самборі відкрито в 1993 році в будинку, в якому майбутній актор та режисер народився в 1887 році.

Курбас був засновником національної західноукраїнської театральної школи та творцем знаменитого театру-академії "Березіль".

Зібрання музею налічує 5594 предметів: бюст Леся Курбаса роботи скульптора Миколи Посікіри, барельєфна дошка роботи скульптора Еммануїла Мисько, художні полотна Михайла Яремківа, Степана Муряша, Лесі Фринцко та інших.

Представлені добірки театральних фотографій, вишиті серветки тощо.

Дерев'яна церква Архангела Михайла в селі Ісаї побудована в 1663 році майстром Іллею Пантелимоном. Це одна з найдавніших дерев’яних церков Львівщини, унікальний зразок бойківської народної архітектури.

В інтер'єрі зберігся старовинний триярусний іконостас із Царськими вратами "Древо Єсея", стінопис XVII століття, хоругви XVIII століття, автентичні замки та кенотаф. У церкві зберігаються ікони відомих художників кінця XIX століття Івана та Василя Чайок, створені у 1897 році. Триває реставрація.

Михайлівська церква в селі Ісаї є пам’яткою архітектури національного значення. Поруч знаходиться дерев'яна дзвіниця 1722 року.

Благовіщенський василіанський монастир у Підгірцях, або просто Підгорецький монастир, заснований у XVII сторіччі на пагорбі, на якому за часів раннього середньовіччя стояло літописне давньоруське місто Пліснеськ (X-XIII сторіччя).

Ще в 1180 році на цьому місці княгиня Олена, донька Белзького князя Всеволода, заснувала першу обитель. Навколо частково збереглися оборонні вали городища. Онуфріївська церква в стилі бароко із сонячним годинником на фасаді збудована в 1750 році. Зберігся пишний об'ємний іконостас зі скульптурами роботи Павла Гіжицького.

В 1861 році тут відбулася перша у західноукраїнських землях панахида за упокій Тараса Шевченка.

Нині комплекс належить греко-католицькій церкві. Повна назва обителі - монастир Благовіщення Пречистої Діви Марії чину Святого Василія Великого.

На території ведуться розкопки на місці давньоруського храму.

Монастир сестер бригідок був заснований у Самборі в 1621 році польським магнатом Миколою Даниловичем із Журова.

На пагорбі при перетині нинішніх вулиць Івана Франка та Степана Бандери він виставив із цегли та каміння монастир, костел та господарські будівлі. Комплекс був оточений стінами та ровами, мав оборонну вежу, і тому його було включено в оборонну систему міста. Монастирський комплекс збудований у вигляді підкови – південне плече утворює костел, а західне та північне – монастирські приміщення.

У 1782 році австрійська влада ліквідувала монастир бригідок, у його приміщеннях розмістили військові склади та магазини. З 1946 року в монастирських корпусах розміщується швейна фабрика, а в прибудованому до них в 1905 році помпезному будинку казначейства - військовий шпиталь.