Пам'ятки Львівської області

Католицький костел Святого Станіслава збудовано в Буську у 1768-1780 роках на місці старого дерев'яного парафіяльного храму, спаленого козаками під час Визвольної війни.

Земельну ділянку та частину коштів на будівництво виділив польський король Станіслав Август. Будівля костелу в стилі бароко спроєктована за одним із типових проєктів, розроблених раніше відомим європейським архітектором Бернардом Меретином (аналогічні храми збереглися в Березівцях та Лопатині). Костел мав чотири бічні вівтарі: Святого Станіслава, Святого Іоанна Непомука, Пресвятої Діви Марії Непорочної та Святого Антонія Падуанського. У головному вівтарі була скульптура, що представляла Пресвяту Трійцю, і чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. Цей образ Юрій Вишневецький у 1608 році подарував домініканському костелу Буська, після закриття якого ікону перенесли до парафіяльного храму.

У 1944-1946 роках костел Святого Станіслава було закрито радянською владою, в будівлі розмістили фільмотеку. Богослужіння відновилися в 1991 році.

Костел Святого Станіслава заснований у Щирці в XIV сторіччі, у нинішньому вигляді відбудований у 1556 році.

Кілька разів храм горів. Остання реставрація була проведена в 1916 році за проєктом Войцеха Бреттнера.

Храм прямокутний у плані, однонефний, з триярусною вежею під наметом на західному фасаді. Вхід у костел прикрашений порталом тонкої роботи. Колись над хорами було дві бійниці, які свідчили про оборонний характер споруди. Навпроти головного входу розташована двоярусна дзвіниця.

Костел Святого Станіслава є діючим храмом Львівської архидієцезії римо-католицької церкви в Україні.

Оборонний костел Святого Станіслава Єпископа заснований в Дунаєві в 1485 році львівським архієпископом Яном "Вонтробка" Стшелецьким.

Спочатку храм був готичним, що і зараз помітно за стрілчастою формою порталів та готичного білокам'яного віконця. Зруйнований татарами храм у 1585 році відбудував архієпископ Ян Соліковський, внаслідок чого він набув нинішніх ренесансних форм. Кілька разів костел реконструювали, інтер'єри були розписані в 1766 році.

За радянських часів святиню закрили, але у 1992 році, після здобуття Україною Незалежності, храм повернули католицькій громаді Дунаєва. Нині костел Святого Станіслава обслуговується товариством Святого Франциска Салезького.

Костел Святого Станіслава в Самборі є частиною цілого монастирського комплексу ордена єзуїтів, спорудженого в період з 1709 по 1751 рік за проєктом архітекторів Яна Деламаріса та Павла Гіжицького.

Костел у стилі бароко, прямокутний у плані, тринефний, базилікальний тип. Головний фасад фланкований низькими двоярусними вежами, завершеними трикутними фронтонами. В інтер'єрі шість опорних стовпів несуть систему склепінь.

Поруч у 1756-1759 роках архітектор Каршницький збудував барокову будівлю єзуїтського колегіуму.

Після ліквідації ордена єзуїтів монастир та колегіум перейшли до бернардинів. В 1935 році в костелі було змонтовано орган, збудований чесько-австрійською фірмою Gebruder Rieger з Південної Моравії, який після реставрації 1980-1987 років діє і зараз.

Келійний корпус монастиря бернардинів із радянських часів займає самбірське училище культури.

Будівля костела Святого Станіслава використовується як зал органної музики. Концерти відбуваються щосуботи об 11:30.

Костел Святого Франциска Борджія в Розлучі – рідкісний зразок дерев'яного католицького храму у неоготичному стилі.

Побудований на початку XX століття як каплиця німецьких колоністів коштом парафіян і братства Boni Pastoris. Костел святого Франциска є унікальним зразком дерев'яних храмів, в якому неоготичні елементи поєднані з прийомами народної архітектури, що особливо помітно в інтер'єрі.

Після Другої світової війни костел використовувався як колгоспний склад добрив, а пізніше - як зерносховище.

Римо-католицький костел Святого Якова Апостола збудований у Краківці в 1785-1787 роках у неокласичному стилі коштом Ігнатія Цетнера. Колишній костел, заснований 1425 року, коли Краковець отримав Магдебурзьке право, був дерев'яним.

Новий мурований католицький храм за проєктом Доменіко Мерліні мав 7 вівтарів. Фасад його раніше прикрашав портик із колонами. На фризі зберігся рельєф "Алегорія віри".

За радянських часів храм використовувався як виробниче приміщення.

Наразі костел Святого Якова в Краківці знову освячений.

Римо-католицький костел Святої Марії Магдалини заснований в 1600 році ченцями-домініканцями на місці старого дерев'яного костелу за міськими стінами Львова.

При костелі було відкрито домініканський монастир та семінарія. Автори проєкту монастирського комплексу – архітектори Войцех Келар та Мартин Годний.

У 1648 році монастирські укріплення захопили війська Богдана Хмельницького. Згодом будівля костелу Святої Марії Магдалини неодноразово зазнавала змін. У 1754-1758 роках костел розширив та перебудував архітектор Мартин Урбанік, було змінено фасади, добудовано вежі.

Під час секуляризаційної реформи австрійського імператора Йосипа II у 1786 році костел Святої Марії Магдалини зробили парафіяльним, а в монастирі було засновано в'язницю для жінок легкої поведінки (закрита в 1922 році).

Сучасний вигляд костел набув в 1870 році. В архітектурі будівлі поєднуються елементи стилів бароко та ренесансу.

У костелі святої Марії Магдалини встановлено найбільший в Україні орган, виготовлений в 1932 році чеською фірмою Rieger-Kloss. З радянських часів в будівлі розміщується Львівський Будинок органної та камерної музики.

З 1998 року відновлено богослужіння.

Костел Святої Трійці заснований у Соколівці (колишнє містечко Сенява) у 1594 році коштом власниці міста Анни Сенявської. Будівництво завершив близько 1600 року белзький каштелян Станіслав Влодек.

Храм мав оборонне значення. На початку XVI сторіччя він був оточений кам'яними укріпленнями з кутовими вежами, які в XVII столітті були перебудовані.

До XIX століття Троїцький костел мав 3 вівтарі, його інтер'єр був прикрашений скульптурами та розписами.

Вівтарну частину було знищено під час Другої світової війни, а сама будівля почала руйнуватися вже в наші дні, після того, як повалилася покрівля.

Римо-католицький костел Семи Скорбот Діви Марії збудований в Сколе в 1892 році.

До того з XVII сторіччя у місті був дерев'яний костел. Новий кам'яний католицький храм було споруджено за проєктом архітектора Альфреда Камінобродського на пожертвування парафіян.

Після Другої світової війни костел Семи Скорбот Діви Марії був закритий, приміщення використовувалося як склад.

У 1994 році костел Сколе було заново освячено та відреставровано.

Костел Успіння Пресвятої Богородиці в місті Угнів побудований в 1695 році коштом Христофора Дуніна. Величезний храм у стилі бароко спроєктував архітектор Войцех Ленартович.

За радянських часів будівля Успенського костелу використовувалася як склад, проте храм непогано зберігся.

Костел-санктуарій Успіння Пресвятої Богородиці побудований в Рудках в 1728 році коштом роду Урбанських на місці більш раннього, дерев'яного костелу, який був заснований ще в XIV сторіччі та неодноразово перебудовувався.

В костелі зберігалася давня чудотворна ікона Богоматері Рудковської, відома як "Цариця Бещад". Після того як у 1921 році ікона була коронована Римським Папою, Успенський костел в Рудках став однією з найшанованіших сакральних споруд у довоєнній Польщі. У 1946 році ікону було вивезено до Польщі (в 1995 році в костел було повернуто лише копію).

Поруч збереглася вежа-дзвіниця XVII століття, що залишилася ще з часів дерев'яного храму.

У костелі Успіння Пресвятої Богородиці знаходиться усипальниця родини відомого польського драматурга Александера Фредро, чий маєток знаходився в сусідньому селі Вишня.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (колишній Вознесенський костел) заснований у Золочеві в 1730 році разом із монастирем та колегією піарів.

Після ліквідації ордену піарів австрійською владою в 1788 році костел був закритий, у будівлі розмістили склади. В 1838 році сюди перемістилася римо-католицька парафія з Воскресенського храму, який перейшов до греко-католиків.

За радянських часів це був єдиний діючий костел між Львовом та Збручем.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії виконаний у пишному стилі пізнього бароко. Під час реставрації в 1878 році на головному фасаді зведено чотирикутну вежу з годинником з тесаного каменю, фанерований фронтон, дах покритий оцинкованою бляхою, у нішах встановлено п'ять кам'яних скульптур. Склепіння нефа та апсид багато оформлені різьбленням та розписами.

Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії заснований у Жидачеві в 1301 році.

Спочатку був дерев'яним. В 1415 році брат короля Свидригайла, який володів цими землями, прикрасив храм. У 1602 році коштом Миколи Лігензи та Єжи Жолчинського було розпочато спорудження кам'яного Успенського костелу.

В 1676 році в цьому храмі польський король Ян III Собеський відслужив молебень на честь перемоги над турками під Жидачевом.

У 1895 році в костелі сталася пожежа, і лише в 1938 році було завершено реконструкцію.

За радянських часів Успенський костел було закрито, у ньому спочатку розмістили автовокзал, а потім краєзнавчий музей.

Нині костел Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.

За легендою, на трьох пагорбах за містом раніше був родовий маєток, до якого веде підземний хід із костелу. До цих пір збереглися старі "панські" стайні, в яких зараз навчальні класи та гаражі місцевого професійного ліцею.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Турці збудований у 1779 році на місці першого дерев'яного римо-католицького храму, який був заснований у 1730 році з ініціативи магната Антонія Калиновського, який володів містом у ті часи.

Калиновський запросив до Турки отців-єзуїтів і доручив їм опіку над нечисленним католицьким приходом міста. У 1749 році орден єзуїтів було ліквідовано австрійським урядом і Успенський костел став парафіяльним.

У 1906-1914 роках було проведено проведено реконструкцію костелу Успіння Пресвятої Діви Марії за проєктом Станіслава Маєрського. Після радянського періоду запустіння в 1992 році Успенський костел повернули турківським римо-католикам.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені – один із найкращих творів львівського архітектора Амвросія Прихильного.

Засновниками храму були князь Юрій Корибут Вишневецький та його дружина Тереза.

Успенський костел оточений кам'яною стіною з виїзними воротами та двома дзвіницями. Настінні розписи в інтер'єрі виконані в кінці XVIII сторіччя.

У 1983-1991 роках храм використовувався Львівською галереєю мистецтв.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії гармонійно поєднує елементи архітектури бароко та ренесансу.