Пам'ятки Львівської області

Музей історії України Львівського історичного музею розміщується в чотириповерховій будівлі на площі Ринок у Львові, що відома як "Массарівська кам’яниця".

Зведена у XV столітті в готичному стилі, згодом перебудована у стилі епохи Відродження. Певний час будинок належав родині венеційського консула Антоніо Массарі. У середині ХІХ століття тут містилася крамниця ласощів Геннемана. На початку XX століття фасад прикрасив трикутний фронтон, оздоблений алегоричним рельєфом авторства скульптора Курчинського. Збереглися пізньоготичні склепіння і вікна першого поверху, елементи декоративного оздоблення інтер’єрів у стилі ренесансу.

Зараз у "Массарівській кам’яниці" розміщено історичну експозицію, де представлено понад 2100 пам’яток історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття: неолітичні знаряддя та музичні інструменти, трипільська кераміка, золотий скіфський скарб, давньоруські хрести-енколпіони, катівські мечі середньовічного Львова, маґнатське жіноче і чоловіче вбрання, козацька зброя, астрономічний настільний годинник XVIII століття, колекції стародруків і творів живопису. Досі зберігає таємниці портрет молодої Роксолани – дівчини Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.

Приватний музей карет у Львові функціонує на базі кінного клубу "Каретний двір", де розводять торійську породу коней.

В експозиції представлено 14 карет різних типів: ландо, фіакр, фаетон, тарантас, візаві тощо. Також "Каретний двір" пропонує іпотерапію, навчання верховій їзді, кінний туризм та екскурсію вулицями старого Львова на кареті.

Музей комп'ютерних технологій у Львові розташовується в цокольному приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Інтерактивна експозиція присвячена історії комп’ютерів та відеоігор 1980-х – 1990-х років. Представлено понад сто пристроїв, більшість із яких у робочому стані.

Зокрема, можна побачити техніку виробництва США (Apple, Atari, Commodore, IBM), Великобританії (Acorn, Sinclair, Tangerine Computer Systems), країн колишнього Східного блоку ("Правец", Mera, Robotron), СРСР ("Електроніка БК") та України (ПК-01 "Львів", "Пошук", "Орель" БК08).

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького - Музей модернізму - відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".

Перший в Україні музей модерної абстрактної скульптури створив у Брюховичах видатний український художник, скульптор-модерніст Михайло Дзиндра, який прожив більшу частину життя в США.

Розробку проєкту та фінансування будівництва взяв на себе сам художник. Основою експозиції музею стали скульптури, які він привіз з Америки. Серед виставлених у музеї робіт майстра - ефектні скульптури "Закохані" та "Медовий місяць", скульптурні портрети жінок, "Переляканий солдат" та ще близько 800 скульптур.

Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри є відділом Львівської національної галереї мистецтв.

Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові також відомий як "Шевченківський гай", Львівський скансен або музей просто неба. Розташований на лісистих пагорбах Регіонального ландшафтного парку "Знесіння" у східній частині Львова, за Високим Замком.

Музей просто неба у Львові заснований у 1971 році, хоча експозиція почала формуватися ще у міжвоєнний період з ініціативи львівського мистецтвознавця Михайла Драгана та архімандрита Климентія Шептицького. Першим експонатом стала дерев'яна церква святого Миколая 1761 року, яку перевезли з села Кривка.

Зараз експозиція скансена налічує понад 110 пам'яток архітектури з усіх західних областей України: 6 церков, житлові будинки, кузня, школа, тартак, сукновальня, водяний млин і вітряк. В музеї представлена найбільша у Європі колекція сакральних споруд.

Експозиція розділена на шість етнографічних зон, що репрезентують побут мешканців різних західноукраїнських регіонів: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини. Кожна зона являє собою мінісело з культовими, житловими і господарчими спорудами. Інтер'єри більшості хат доступні для огляду, в них експонуються предмети побуту.

Зокрема, центральним експонатом зони "Гуцульщина" є традиційна гуцульська ґражда з села Криворівня. А найстарішим експонатом є селянська хата 1749 року.

У Музеї щороку відбуваються традиційні різдвяні та великодні святкування, що привертають увагу великої кількості львів’ян і гостей міста. На окремих об’єктах можна познайомитися з давніми ремеслами, серед яких соломоплетіння, писанкарство, гра на народних інструментах. У скансені постійно проводяться майстеркласи для дітей та дорослих.

Народний зразковий музей народознавства у Бишеві на Львівщині заснований у 1991 році при Бишівській загальноосвітній школі. Створений з ініціативи колишнього директора школи, дослідника пам’яток історії та культури Володимира Коваля.

Експозиція у п'яти залах розповідає про історію Бишева і сусідніх сіл, знайомить з культурою і ремеслами краю. Музейні фонди містять понад 3000 експонатів.

У першій залі експонуються старовинні ікони ХІХ-ХХ століть. Історична експозиція містить документи і старі мапи сіл Бишева, Забави, Ордова і Торок, колекцію старовинних годинників та великий шкільний дзвоник. Про старовинні ремесла галицького селянства розповідають знаряддя праці ткачів, теслярів, бондарів тощо. Унікальною пам’яткою є дерев’яний вулик-колода ХVІІ сторіччя.

У залі "Хата галицького селянина" відтворено інтер’єр оселі з пічкою, старовинними горщиками і тарелями та великою дерев’яною скринею. Експозиція "З бабусиної скрині" представляє колекцію вишиваних жіночих сорочок і костюмів, запасок, спідниць, рушників, хустин.

В експозиції "Ткацький цех" відвідувачам пропонують майстеркласи роботи на діючих ткацьких верстатах.

Музей історії нафтової, озокеритової та газопереробної промисловості був заснований у Бориславі в 1972 році при Палаці культури нафтовиків.

У 2003 року оновлена ​​експозиція відкрита у приміщенні адмінкорпусу НГУ "Бориславнафтогаз" (5 поверх). Експозиція музейної кімнати знайомить відвідувачів з історією розвитку бориславського нафтовидобутку – найстарішого нафтового промислу України.

В музеї представлені знаряддя праці, промислове обладнання, зразки сировини та продукції, предмети побуту, нумізматичні матеріали (монети, медалі, ордени, значки), світлини старого Борислава.

Цікава колекція гасових та нафтових ламп, діючі макети бурильних установок.

Музей національної культури на території гірськолижного комплексу "Плай" в селі Плав'я є стилізованою карпатською хатою-граждою із закритим двором.

Ворота та двері оформлені різьбленням по дереву в бойківському та лемківському стилі.

Музей включає етнографічну експозицію з предметами народного побуту, діючі кузню, ткацьку майстерню, бринзарню (сироварню), столярню, вітряний і водяний млини.

Музей оперного співака Олександра Мишуги відкрито в селі Новий Витків, де він народився в 1853 році.

Визначний український тенор завоював світове визнання наприкінці XIX – початку XX століття, виступаючи на найкращих сценах багатьох європейських столиць: Парижа, Риму, Відня та інших.

Згідно із заповітом, у 1922 році він був похований у рідному селі.

Музей Мишуги відкрито в приміщенні Народного дому Нового Виткова. Експозиція розповідає про його життя та творчість, про стосунки з видатними сучасниками – Іваном Франком, Миколою Лисенком, Соломією Крушельницькою, Модестом Менцинським. Відвідувачі можуть прослухати магнітофонний запис Мишуги.

Меморіальний музей Патріарха  Української Греко-Католицької Церкви Кардинала Йосипа Сліпого відкрито в 1997 році в головному корпусі Українського католицького університету.

Експозиція музею представлена на основі матеріалів з приватної збірки відомого популяризатора та пропагандиста ідей Патріарха, доктора медицини, Романа Смика зі США, а також сучасних філателістичних матеріалів голови Львівської Крайової Організації Українського Філателістичного Товариства Романа Бишкевича, документів та фотоматеріалів Інституту Історії Церкви. Це спеціальні конверти, поштові листівки та марки, медалі, жетони, святкові стрічкі, якими українська громада закордоном старалися відзначати кожну подію в житті Церкви та Патріарха після прибуття його до Риму.

Музей висвітлює життя Патріарха, популяризує ідеї закладені в Заповітах Йосипа Сліпого. Об’єднує три періоди життя Патріарха: львівський, на засланні в Сибіру та римський.

До колекції музею долучені два раритети: відлив великої печатки Патріарха Йосипа і медаль "За вірність Церкві і Папі", якою в 1998 році нагороджували священиків УГКЦ, котрі пережили часи гоніння. Особливе місце у музеї  займають фотографії Патріарха. В музеї є  особисті парамани (оберіг, який засвідчує особливу опіку Діви Марії), які  носив Патріарх, його светр, камилавка, омофор і мітра. Також в експозиції представлена мітра Патріарха, яку йому одягнули в день похорону. Після реставрації  її передали до музею.

Особливо цінним експонатом музею є омофор Патріарха. Це перший омофор, який він одягнув коли приїхав до Риму (на зустріч з папою Іваном ХХІІІ Патріарх пішов в позиченій сутані).

Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича відкрито в 2007 році в селі Грімне, де в 1947 році знаходилася штаб-квартира головного командира Української повстанської армії.

В будинку місцевого священика протягом кількох днів була конспіративна квартира, де Шухевич перебував зі своїм найближчим оточенням. В живих із них залишилася лише зв'язкова Дарія Гусак, яка стала ініціатором створення музею.

В підвалі будинку священика виявили засипану землею криївку повстанців. Ентузіасти розчистили її та відновили інтер'єр.

Представлено зброю тих часів та особисті речі підпільників. Можна оглянути зібрання документів, фотографій та надрукованих тут повстанських плакатів.

Музей природи в Івано-Франковому знаходиться на території адміністрації Природного заповідника "Розточчя" та демонструє флору та фауну цього регіону.

В музеї представлені колекції безхребетних та хребетних, рідкісних та занесених до Червоної книги видів рослин та тварин. Представлені стенди з породами та мінералами Розточчя, лишайниками та мохоподібними, плодами та насінням, патогенними грибами.

В банках з формаліном "плавають" рибки, гадюка та уж. В кутку кімнати – опудала диких тварин: благородний олень, борсук, дикий кабан. Колекція птахів налічує 45 видів. Цінною в музеї є колекція метеликів та жуків Розточчя ентомолога Філика, яка налічує понад 250 видів, 15 з яких занесено до Червоної книги.

На території є конференц-зал, тенісний корт, майданчик для верхової їзди, місця для відпочинку. Продаються саджанці.

"Музей рідного села" створений у селі Синьків 18 липня 1999 року з нагоди 500-річчя першої письмової згадки про село. Музей розташований на першому поверсі Синьківського ліцею.

Експозиція музею налічує понад 1000 експонатів та представляє колекцію старовинних ікон, книг, грошей, українських рушників, одягу та реманенту. Велику зацікавленість викликають копії та оригінали документів, церковні метричні видання, а також макет села за картою 1844 року, яка є великою цінністю музею.

Експозиція музею складається з розділів: "З глибини віків", "Під пануванням Австро-Угорщини та Польщі", "Карта земель села Синьків (1844 рік)", "Церква Покрови Пресвятої Богородиці", "З історії розвитку школи", "Село у ХХ столітті".

Музей постійно поповнюється новими експонатами та матеріалами, серед яких найцікавішим є "Літопис школи" та альбом екскурсій.

Музей сакрального мистецтва Львівської архиєпархії імені Отця Антона Петрушевича Курії Львіської Архиєпархії Української греко-католицької церкви відкрито в 2008 році у відреставрованому храмі Святого Климентія Шептицького.

Представлено експозицію пам'яток іконописного мистецтва, зібраного ченцями-студитами після легалізації УГКЦ.