Пам'ятки Львівської області

Львівський національний університет імені Івана Франка – один із провідних вищих навчальних закладів України, один із найстаріших у Європі. Заснований у 1661 році указом польського короля Яна Казимира.

Будівлю головного корпусу Львівського університету було збудовано в 1877-1881 роках (архітектор Юліуш Гохберґер). Спочатку в ньому розташовувався Крайовий сейм Галичини та Лодомерії. Фасад прикрашений величним портиком з колонами та лоджією, скульптурними алегоричними групами "Робота" та "Освіта" при вході, "Галиція, Вісла та Дністер" – на атиці (скульптор Теодор Ригер). В 1920 році будівлю передано Львівському університету Яна Казимира.

Нині Львівський національний університет імені Івана Франка посідає високі позиції у багатьох міжнародних та всеукраїнських університетських рейтингах. На 19 його факультетах навчається понад 20 тисяч студентів. Університет має власний ботанічний сад та колекцію стародруків у науковій бібліотеці.

У двох залах головного корпусу працює Музей історії Львівського університету. Тут представлено галерею портретів ректорів, дипломи випускників і науковців різних часів, документи й особисті речі визначних людей, рукописи та видання наукових праць, наукові прилади, фотографії та інші предмети, пов’язані з історією Львівського університету. Співробітники музею проводять екскурсії.

Крім того, в головному корпусі працює Археологічний музей Львівського університету, що висвітлює матеріальну і духовну культуру населення Волині і Прикарпаття від палеоліту до княжої доби.

До Музейного комплексу Львівського національного університету також входять Археологічний музей, Зоологічний музей, Палеонтологічний музей, Мінералогічний музей, Музей рудних формацій.

Історико-краєзнавчий музей у місті Винники є комунальним закладом Львівської обласної ради. Відкрився в 1991 році в колишньому особняку лікаря Якова Нагляка (1935 рік). Експозиція розміщена у трьох залах.

В археологічній колекції представлені пердмети побуту первісних мисливців, знахідки трипільського періоду, унікальний скарб гальштатсько-латенської епохи та загадкова кам'яна статуя. Серед археологічних артефактів західного регіону України також представлені меч вікінгів, один із трьох у світі казанів із зображенням свебських воїнів,  фрагмент кам’яної плитки зі "смайликом" тощо.

Про виникнення та розвиток міста Винники розповідають експозиції відділів "Історії середніх віків" та "Новітньої історії". Зокрема, представлені речі з Винниківського замку та першої тютюнової фабрики Галичини, колекція старовинних друкованих видань XVII-XIX століть, особисті речі відомої оперної співачки Олександри Любіч-Парахоняк, міністрів УНР Івана Липи та Івана Огієнка.

Музей також має у Винниках виставкові зали, які розміщуються в будинку на вулиції Івасюка, 5. Тут проводяться персональні, наукові, етнографічні та мистецькі виставки, тематичні лекції, семінари та симпозіуми.

Відділами Львівського обласного історико-краєзнавчого музею є:
- Музей Володимира Патика (Львів);
- Музей ткацтва та килимарства (Глиняни);
- Панська садиба (Журавники).

Перший океанаріум у Львові відкрився 2020 року в центрі міста, на проспекті Тараса Шевченка, в колишньому приміщенні кінотеатру "Київ". Це один із проєктів команди професійних акваріумістів під керівництвом Олександра та Яни Яновських.

На трьох поверхах розтащовується лабіринт із понад 20 акваріумів різних розмірів, а також підводний тунель довжиною 18 метрів. На момент відкриття колекція налічувала понад 3000 різноманітних морських мешканців. Зокрема, в океанаріумі живуть чорнопері акули, три різновиди скатів, панцирні щуки, риби-їжаки, риби-клоуни, жовтоморді ангели, крилатки-зебри, риби-папуги, гігантський гурамі, піраньї та інші види риб і морських черепах.

Проводяться екскурсії українською, російською, англійською та польською мовами. Працює сувенірна крамниця, приймаються замовлення на акваріумних рибок.

Виставковий комплекс "Львівський палац мистецтв" - найбільший виставковий та культурно-мистецький центр Західної України.

Будівля у стилі модерну за проєктом архітектора Василя Каменщика збудована в 1996 році. Фасади прикрашені класицистичними аркадними лоджіями та скульптурою покровителя художників Святого Луки.

При загальній площі 8,7 тисяч квадратних метрів, площа 12 експозиційних зал складає 3,6 тисячі квадратних метрів. В палаці є конференц-зал на 200 місць зі сценою та арт-вітальня.

Тут проводяться такі регулярні події, як Міжнародний форум видавців, Львівський осінній салон "Високий Замок", Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка "Весняні настрої", щорічна мистецька виставка до Шевченківських днів "Свою Україну любите...".

На основі подарованих творів та документів тут постійно функціонує кімната-музей Тараса Шевченка. Також у Палаці мистецтв працює Фабрика помічників Святого Миколая та проходить Національне Свято Шоколаду.

Львівський театр ляльок заснований у 1946 році. Розміщується в будівлі, яка була збудована в 1913 році як "Реміснича палата" за проєктом архітектора Яна Протшке.

Будівля виконана у стилі неоренесансу. В наші дні на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка.

Свою діяльність Львівський ляльковий театр розпочав прем'єрою народної казки "Івасик-Телесик" за казкою Івана Франка.

Керамічна майстерня "АртҐава" гончара Івана Луковського в селі Гавареччина прагне відродити традиції цього центру знаменитої гаварецької чорнодимленої кераміки, відомої своїм стійким чорним кольором і металевим блиском.

Мистецтво випалювання гаварецької кераміки передається з покоління у покоління з давніх часів. На початку ХХ століття у Гавареччині працювало понад 40 гончарів і майже 70 печей. Але за радянських часів це ремесло в селі майже зникло. Лише завдяки ініціативі "Товариства Лева" та окремих ентузіастів давній промисел вдалося відновити.

Майстерня гаварецької кераміки Івана Луковського пропонує відвідувачам познайомитися з технологією виготовлення керамічного посуду за традиційною місцевою технологією. В майстерні проводяться майстеркласи з виготовлення глиняних виробів. Пропонуються екскурсії Гавареччиною та обіди зі стравами з вогню.

Історико-краєзнавчий музей села Маркопіль розташований у приміщенні Маркопільської середньої школи.

З 1998 року працює на громадських засадах. Музейна експозиція розділена на періоди "Давня історія", "Маркопільський замок", "Маркопіль у період світових воєн", "Шкільна освіта Маркополя".

В музеї представлено близько 1000 експонатів.

Пам'ятник на честь військового льотчика, основоположника найвищого пілотажу, автора "мертвої петлі" Петра Нестерова, знаходиться на околиці села Воля-Висоцька, на місці загибелі пілота.

У 1914 році під час повітряного бою з австрійським асом, бароном Фрідріхом фон Розенталем, який пілотував важкий біплан "Альбатрос", Нестеров на своєму легкому "Морані" вперше у світі зробив повітряний таран. Обидва літаки розбилися, пілоти загинули. На місці падіння літака Нестерова тоді було встановлено пам'ятний знак.

У радянські часи було споруджено меморіал з музеєм і 45-метровим пам'ятником у вигляді реактивного літака, що виходить з "мертвої петлі", а сусіднє місто Жовква деякий час носило ім'я Нестеров.

У роки незалежності України меморіал на честь російського льотчика був занедбаний, але пам'ятник зберігся.

Меморіальне кладовище бійців дивізії СС "Галичина" та Першої Української дивізії Української національної армії відкрито у 1994 році під Золочевом недалеко від місця, де в 1944 році дивізія проривалася з оточення.

На цвинтарі перепоховані останки понад 500 воїнів, серед яких не лише бійці дивізії, а й радянські солдати, та військовослужбовці вермахту, що загинули у боях під Бродами.

На кладовищі збудовано каплицю, до стін якої вмонтовано чотири меморіальні таблички, які розповідають про бойовий шлях дивізії "Галичина".

Меморіальний комплекс "Борцям за волю України" відкрито в 2005 році на території колишньої міської в'язниці Стрия, яка діяла з 1898 року по 1963 рік.Входить до складу Стрийського краєзнавчого музею "Верховина".

Експозиція унікального музею-в'язниці присвячена політв'язням, закатованим тут у різні періоди австро-угорцями, польською владою та радянським режимом. Найстрашніша сторінка історії - масовий розстріл політв'язнів у 1941 році перед відступом Червоної армії.

Меморіальний комплекс включає символічну ковану огорожу, фрагменти стін із заґратованими вікнами, сторожову вежу, вхідну арку з терновим вінком, двоповерхову будівлю музею, стіну скорботи, могилу-саркофаг, пам'ятник "Пієта".

Меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові засновано в 1998 році в особняку, в якому він із родиною жив у 1902-1914 роках.

В цей час Грушевський був професором Львівського університету, тут же став ініціатором створення Української національно-демократичної партії.

Основна експозиція музею присвячена львівському періоду у житті Грушевського. Представлено оригінали його видань, фотографії, листи вченого, особисті речі родини Грушевських.

Також висвітлюється діяльність Михайла Грушевського на чолі Центральної Ради Української Народної Республіки.

Меморіальний музей громадської діячки Ольги Бачинської відкрився у 2001 році як відділ Стрийського краєзнавчого музею "Верховина". Розташований в ошатному будинку Бачинських у Стрию, який у 1912 році придбав чоловік Ольги – Іларіон Бачинський.

Експозиція висвітлює життєвий шлях Ольги Бачинської, яка була першою українською жінкою Галичини, що очолювала важливу економічну установу – дирекціїю "Маслосоюзу". Крім того, вона зібрала велику колекцію народного одягу та вишивки, яку експонувала у Відні 1915 року.

У музеї представлена частина колекції Бачинської. Заслуговують на увагу зразки української вишивки, вишиті сорочки, ткані запаски, світлини Бачинської у національному строї, деякі її особисті речі.

У другій кімнаті відтворена обстановка, яка була тут за життя Бачинської. Представлені родинні меблі, предмети побуту кінця ХІХ – початку XX століття, документи про багаторічну роботу Бачинської у складі дирекції "Маслосоюзу" та її громадську діяльність.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича відкрився 1995 року в будинку композитора у Львові з ініціативи його дружини, мистецтвознавиці Зеновії Штундер.

Двоповерховий будинок зведено у другій половині 1950-х років. Пані Зеновія виділила під музей другий поверх успадкованого нею будинку і почала працювати в музею старшою науковою співробітницею.

У двох експозиційних кімнатах збережені інтер’єри кабінету композитора та його спальні. У третій кімнаті експонуються видання музичних творів композитора, сімейні світлини, предмети образотворчого мистецтва.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича є відділом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. На фасаді будинку встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору" відкрито у Львові на території пересильної в'язниці №25.

В'язниця була створена в 1944 році радянською окупаційною адміністрацією, що прийшла на зміну нацистській. В роки Другої світової війни на цьому місці було львівське гетто.

В музейному комплексі відтворено два бараки, сторожові вежі, загорожа з колючого дроту та інші інфраструктурні об'єкти.

Музей розповідає про історію політичних, соціальних, етнічних та релігійних репресій тоталітарних режимів проти населення, яке мешкало на території України.

Меморіальний музей-садиба скульптора Івана Самотоса відкрився 2023 року у його родинній домівці в селі Устя на Львівщині.

Видатний український скульптор, народний художник України Іван Самотос народився в Усті у 1933 році. Закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва – нині це Львівська національна академія мистецтв, де Самотос очолював кафедру монументально-декоративної скульптури.

За життя Самотос створив понад 120 пам’ятників і пам’ятних знаків, найвідомішим із яких є пам’ятник В’ячеславу Чорноволу у Львові.

У батьківській хаті в Усті Самотос ще за життя мріяв створити музей-майстерню. Ідея була втілена з ініціативи дружини Івана Самотоса Оксани та його доньки Наталі. В будинку збережено автентичний інтер'єр. В експозиції представлені особисті речі митця, сімейні світлини, а також деякі авторські роботи скульптора.