Пам'ятки Львівської області

Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького створено у колишній оселі художника у Львові. Розташований в будинку, спорудженому 1891 року за проєктом Густава Бізанца.

Визначний український графік ХХ століття Леопольд Левицький вважається одним із піонерів українського графічного дизайну та реклами. Його музей засновано у 1984 році з ініціативи дружини художника Гені Левицької.

Експозиція в трьох кімнатах висвітлює творчі здобутки художника у графіці та живописі, а й відтворює особливе середовище львівської інтелігенції, в якому він жив і творив.

Музей Леопольда Левицького є філією Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського знаходиться у Львові в будинку, в якому славетний український маляр жив з 1913 року.

Вишукана червоноцегляна вілла, зведена наприкінці ХІХ століття  у неороманcькому стилі за проектом відомого львівського архітектора Юліана Захаревича, свого часу була відома як палац польського художника Яна Стики.

В 1907 році її придбав митрополит Андрей Шептицький для потреб церковного музею. За сприяння митрополита у 1923-1935 роках тут діяла Мистецька школа Олекси Новаківського – перший на Заході Україні художній навчальний заклад для молоді, що став провідним центром мистецького життя Львова.

Творча майстерня художника розташовувалася на другому поверсі будинку, а поруч у п’яти кімнатах мешкала його родина. З 1972 року у цих приміщеннях облаштовано художньо-меморіальний музей, що висвітлює основні етапи творчого шляху художника.

Музей Олекси Новаківського є філією Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької відкрито у 1971 році в колишньому помешканні художниці у Львові, на третьому поверсі житлового будинку кінця ХІХ століття.

Згідно із заповітом художниці, уся її творча спадщина, помешкання та особисті речі були передані в дар українському народові.

Експозиція у чотирьох кімнатах розкриває працю мисткині у різних жанрах та видах образотворчого і ужиткового мистецтва. А також представляє її як новатора й творця модерного вислову в українській художній культурі.

Максимально збережений інтер’єр квартири відтворює естетичні уподобання мисткині щодо художнього оформлення міського житла в контексті української народної традиції та її творчого інтерпретування.

Музей Олени Кульчицької є філією Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Дерев'яна церква Архістратига Михаїла побудована в 1856 році (за іншими даними - в 1807 році).

Знаходиться в центрі села Воля-Задеревацька, біля цвинтаря.

Церква Архістратига Михаїла вирізняється простими формами. Поруч знаходиться невелика двоярусна дзвіниця.

Дерев'яна церква Архістратига Михаїла в місті Комарно побудована в 1754 році.

Один із найкращих зразків галицької школи народної архітектури. Тризрубний триголовий храм пережив кілька реконструкцій, остання з яких, проведена у 1965-1967 роках під керівництвом архітектора Івана Могитича, повернула йому первісний вигляд.

Цікавою особливістю Михайлівської церкви є східний зруб із архаїчними крихітними нішами з півночі та півдня. В інтер'єрі – монументальний живопис XVIII сторіччя.

На захід від церкви Архістратига Михаїла розташована триярусна дзвіниця з шатровим завершенням, нижній ярус якої оточений піддашшям на кронштейнах оригінальної конструкції.

Поруч розташований новий мурований храм Святого Архангела Михаїла (1910 рік).

Церква Архістратига Михаїла у Підберізцях під Львовом збудована у 1891-1892 роках за проєктом відомого архітектора Івана Левинського.

Хрещатий у плані храм зведено у неовізантійському стилі. За сприяння митрополита Андрея Шептицького у 1907-1910 pоках інтер'єри були оформлені чудовим монументальним живописом роботи відомого художника Михайла Сосенка в стилі українського модерну.

Михайлівська церква у Підберізцях належить до Православної церкви України.

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у Городку збудована в 1633 році на місці, де раніше стояв дерев'яний храм, перенесений сюди у 1547 році з передмістя.

У 1869 році стіни по периметру укріпили похилим кам'яним цоколем, а з північного боку влаштували потужні контрфорси. У 1880-х роках дерев'яні бані були замінені кам'яними. Пізніше до північної стіни прибудували каплицю. У 1950-х роках у храмі було споруджено іконостас.

Сучасний вигляд Благовіщенська церква отримала в результаті численних перебудов. Останню реставрацію здійснили в 1938 році.

Як пам'ятка архітектури, Благовіщенська церква у Городку є чудовим зразком ренесансної архітектури в Україні.

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці належить до Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна Церква Богоявлення Господнього в Орявчику збудована в 1865 році.

Виразний зразок бойківської архітектури ХІХ століття.

Парафія Богоявленської церкви належить до Православної церкви України.

Дерев'яна тризрубна церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі вважається однією з найкращих споруд у стилі галицької народної архітектури.

Храм заснований у XVI сторіччі, однак в результаті розбудови 1661 року втратив первісний вигляд.

Зберігся монументальний темперний розпис XVII століття та унікальні зразки іконопису XV-XVIII століть.

Церква Воздвиження Чесного Хреста знаходиться у передмісті Дрогобича Зваричі, на території пожежної частини. Поруч розташована дерев'яна дзвіниця XVII століття.

Церква Воскресіння Господнього в Золочеві споруджена в 1624-1627 роках Яковом Собеським, батьком короля Яна III Собеського, як парафіяльний католицький костел.

У 1838 році, внаслідок договору з римо-католицьким приходом, храм перейшов до греко-католицької громади Золочева.

Виконана в стилі ренесансу Воскресенська церква відрізняється простотою форм.

Нині це чинний православний храм.

Греко-католицька церква Воскресіння Господнього збудована в Жидачеві у 1900 році на місці згорілої дерев'яної Воскресенської церкви. Освячена у 1901 році.

За радянської влади Воскресенський храм перейшов у розпорядження російської православної церкви, але залишився чинним, завдяки чому зберігся розкішний іконостас (1912 рік) та внутрішній розпис.

З 1990 року церква Воскресіння Господнього знову належить Українській греко-католицькй церкві. Тут зберігається чудотворна ікона Богоматері "Жидачівська Оранта".

Унікальна церква Зіслання Святого Духа в Потеличі – один із найдавніших дерев'яних храмів України. Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України".

Святодухівська церква збудована в Потеличі у 1502 році місцевими гончарами на місці ще давнішого храму святих Бориса та Гліба. Церква тризрубна, двоголова, з навісом на випусках вінців та кронштейнах. Центральний зруб перекритий шатровим верхом з одним заломом, східний - восьмигранним верхом із ліхтариком та верхівкою, бабинець накритий скатним дахом. Західні та південні двері прикрашені кованими петлями художньої роботи. Ковані ґрати вікон виконані під час ремонту в 1736 році.

В інтер'єрі - монументальний живопис 1620-х років.

Дерев'яна церква Зіслання Святого Духа у Верхній Рожанці побудована в 1804 році майстром Михайлом Биленем. Це яскравий взірець сакрального зодчества бойківського типу, пам'ятка архітектури національного значення. Входить до "оригінальної карпатської трійці" (церкви у Сколе, Верхній Рожанці та Ісаях).

Попередня церква на цьому місці існувала у XVIII столітті. Про дату спорудження нинішнього храму свідчить різьблений напис польською мовою справа від головних дверей: "Cerkiew zbudowana 9 juny 1804". У 1891 році було проведено відновлення і розпис храму. Реставрацію і заміну ґонтового покриття здійснено у 1969 та 1977 роках.

Церква тризрубна, зведена зі смерекових брусів на таких же смерекових підвалинах. Верхи увінчані восьмибічними наметами, завершеними маківками. Церкву оперізує широке піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів.

В інтер'єрі церкви Зіслання Святого Духа зберігся золочений іконостас 1891 року, виготовлений різьбярем Генріхом Гайхе. Стіни церкви вкривають його ж олійні розписи, відновлені 1969 року.

За радянських часів церква була зачинена. У 1987 році рішенням Львівської обласної ради передана у власність релігійній громаді. Тоді церква Зіслання Святого Духа була відновлена, відремонтована, стіни та стелі розписані.

Дерев'яна церква Іоанна Хрестителя у Бориславі збудована в 1879 році.

Раніше на цьому місці стояв дерев'яний храм Воскресіння Господнього, який відомий з XV сторіччя.

Церква хрестова у плані, одноповерхова, оточена навісом. У нижній частині видно оригінальні бруси зрубу (решта стін покрита дерев'яною вагонкою). В інтер'єрі зберігся дерев'яний іконостас ХІХ століття.

Поруч із церквою Іоанна Хрестителя стоїть стара дерев'яна триярусна дзвіниця, а також нова кам'яна. Ліворуч від вхідних воріт встановлений високий пам'ятник Іоанну Хрестителю, накритий дахом на колонах.

Церква Перенесення мощей Святого Отця Миколая - єдиний дерев'яний храм, що зберігся в Нагуєвичах з дорадянських часів.

Церква збудована у 1801 році на місці, де за легендою знаходився древній Башівський монастир, спалений татарами в XVII сторіччі. Храм тризрубний, однокупольний, дуже простий за архітектурою. Побудований майстрами Іваном Панасом та Іваном Думаком. Поруч невелика триярусна дзвіниця.