Пам'ятки Львівської області

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (так звана "Велика церква") протягом кількох століть була головним православним храмом міста Броди.

Заснована, ймовірно, у XVI сторіччі. Вважається, що перший дерев'яний храм було збудовано в 1600 році. У камені церква Різдва Пресвятої Богородиці була відбудована в 1749 році, а в XIX столітті у дзвіницю вмонтували годинник.

У першій половині ХХ століття було зроблено розписи (Анатоль Яблонський, Михайло Осінчук, Микола Федюк).

Під час обох світових воєн Різдвяна церква не постраждала, а за радянських часів це був єдиний храм міста, що діє. Наразі належить Православній церкві України.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в Розлучі в 1876 році майстром Гаврилою Романом у типовому бойківському стилі.

Раніше на цьому місці стояв давніший храм, відомий з 1534 року. Тризрубна церква відрізняється багатоярусними куполами. Поруч стоїть невисока двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Кутах – пам'ятка дерев'яного зодчества галицької школи народної архітектури.

Побудована в 1750 році. До центрального зрубу прибудований бабинець з критим присінком і гранована п'ятистінна вівтарна частина. По периметру храм оточений дерев'яною галереєю. Спочатку був покритий гонтом, але в результаті реставрації у 1930-х роках автентичне дерев'яне покриття замінено на металеве.

В інтер'єрі церкви Різдва Богородиці зберігся монументальний олійний живопис пензля Ярослава Левицького (1936 рік) та дерев'яний, чотириярусний, різьблений золочений іконостас (друга половина XVIII сторіччя).

Поруч знаходиться двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Храм розташований на сільському цвинтарі на в'їзді до Кутів з боку Олеська. Також на цвинтарі можна побачити старовинний склеп-каплицю у стилі класицизму.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Маркополі збудована у 1892-1896 роках на місці згорілого дерев'яного храму, відомого з 1763 року.

Нову кам'яну церкву Різдва зведено зодчим Ставарським із Синяви в стилі еклектики з використанням візантійських, романських та румунських елементів. Перед Першою світовою війною стіни церкви розписав львівський художник Антін Манастирський.

У 1926 році храм було відреставровано. Характерним румунським елементом є зіркоподібний підбанник з 12-ма пелюстками.

Комплекс оборонної церкви Різдва Пресвятої Богородиці збудований у XIX столітті на основі фортифікаційних споруд Щирецького замку на Золотій (Церковній) горі.

З XVI сторіччя збереглася надбрамна кам'яно-дерев'яна башта-дзвіниця, кам'яна огорожа з бійницями та кутова оборонна башта. Це одні з небагатьох збережених споруд, характерних для української кам'яної архітектури 15-16 століть.

Під час військових дій 1915 року церква Різдва Богородиці сильно постраждала - був повністю знищений купол. Була відреставрована в 1934 році за проєктом архітектора Лева Левинського.

В інтер'єрі храму зберігся монументальний живопис. Усі споруди на Замковій горі утворюють єдиний архітектурний ансамбль оборонного типу.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Жовкві заснована у 1705 році коштом священика Йосифа Кирницького.

Церква дерев'яна одноповерхова. Характерна для українського села XVIII сторіччя. Іконостас церкви створений у 1708 році місцевим столяром Кунашем та місцевим художником.

У 1994 році церкву відновлено завдяки старанням отців монастиря Василіян. Львівськими художниками-реставраторами у 1996 році відреставровано церковний іконостас.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці закладена в Угневі у 1780 році (за іншими даними – у 1797 році) на місці старого дерев'яного храму, відомого з 1500 року.

Тривалий час храм залишався недобудованим. У 1855-1857 роках купець Степан Жуковський реконструював церкву власним коштом. Будматеріалами стали залишки розібраних міських укріплень.

Угринівська церква Різдва Пресвятої Богородиці вважалася однією з найкрасивіших на Галичині. В 1936 році інтер'єри розписав художник Дем'ян Горняткевич. Поряд зі святими були зображені історичні постаті: король Данило Романович, гетьман Іван Мазепа, митрополит Андрей Шептицький, поет Тарас Шевченко та інші, проте за радянських часів ці фрески забілили.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці належить парафії Української греко-католицької церкви.

Церква святих апостолів Петра і Павла у місті Комарно заснована в 1848 році на місці старого дерев'яного храму.

Після Першої світової війни Петропавлівську церкву у 1929 році реконструювали за проєктом архітектора Василя Нагірного.

Петропавлівська церква у Львові збудована в 1668 році як католицький костел Святих Петра і Павла.

В 1750 році храм було передано чернечому ордену паулінів, які перебудували будівлю в стилі бароко і розмістили в ній свій монастир. У 1784-1786 роках австрійська влада передала святиню греко-католикам. В 1798 році архітектор Клеменс Ксаверій Фесенгер влаштував притвор із вежею в стилі класицизму.

З 1989 року церква святих апостолів Петра і Павла належала до Української автокефальної православної церкви. З 15 грудня 2018 року перебуває під юрисдикцією Православної церкви України.

Церква святих апостолів Петра і Павла побудована в Жовкві в 1993 році молодим талановитим архітектором Олесем Яремою, який вибрав для храму світлий відтінок сонця, прикрасив його білими арками та великими, на весь поверх, вікнами.

Найважливішим доповненням до церкви стала добудована в 2007 році дзвіниця.

Всередині Петропавлівської церкви знаходяться мощі святих мучеників, які подарували місту на честь відкриття храму. Частину з них можна побачити в святих іконах – мощі розміщені поряд із образами, частина з них знаходиться у запечатаному вигляді. У тому числі мощі Папи Римського Климента, мучеників Парфенія, Стефана та інших.

Греко-католицька церква Святих безсрібників Косми та Дам'яна в Ходорові, освячена у 1953 році, вражає своїми розмірами.

ЇЇ будівництво за проєктом архітектора Якова Рудницького розпочалося в 1922 році за розпорядженням митрополита Андрея Шептицького.

Космодаміанівську церкву розписували відомі художники Зеновій Кецало, Володимир Патик, Роман Хома, Сергій Борейко.

Церква Святих Ольги і Єлизавети - найвищий львівський храм (85 метрів), який змагається за висотою із собором Святого Юра. Раніше - церква Святої Єлизавети Угорської.

Величезний неоготичний костел Святої Єлизавети споруджений на початку XX століття. За переказами, названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі), дружини імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. Архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський використовував багато елементів французької та північнонімецької готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільці центр, вертикальний внутрішній простір. Портал прикрашає скульптурна композиція Петра Війтовича "Розп'яття з пристосованим", над інтер'єрами працював львівський майстер Казимир Сіхульський.

Під час Другої світотової війни храм було пошкоджено, потім зачинено. З 1991 року належить Українській греко-католицькій церкві, переосвячений як церква Святих Ольги та Єлизавети.

Дерев'яна церква Святого Флора та Лавра у Кульчицях заснована в XV сторіччі. Кілька разів повністю перебудовувалася.

Нинішню почали споруджувати в 1904 році, але через Першу світову війну будівництво затяглося до 1935 року.

Храм невеликий, хрестовий у плані. Привертає увагу вхідна частина церкви: високі арочні двері, над якими видно зображення Покрови Пресвятої Богородиці і навіс над дверима, що повторює силует купола церкви, під яким розміщений дерев'яний хрест, чомусь спрямований вниз.

Поруч із церквою Флора та Лавра у 1992 році було встановлено кінний пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному.

Дерев'яна церква святого Архангела Михаїла у Волі-Висоцькій - один із найдавніших дерев'яних храмів Львівщини, що збереглися.

В інтер'єрі можна побачити іконостас 1655 року, частину ікон для якого виконав у 1688-1689 роках художник Іван Руткович. Під час реставрації 1992 року також було виявлено розписи 1611 року, які вважаються одними з найдавніших у дерев'яних храмах України.

З 1708 року, коли Львівське Успенське Ставропігійське братство перейшло до греко-католицизму, православна громада Львова не мала свого храму, богослужіння проводились у приватних будинках.

Будівництво православної церкви Святого Великомученика Георгія за проєктом австрійського архітектора Ґустава Захса почалося у Львові в 1897 році. Нетиповий для галицької сакральної архітектури образ храму поєднує у собі риси неороманського і неовізантійського стилів, характерніших для Буковини.

З 1992 до квітня 2023 року церква Святого Георгія була кафедральним собором Львівської єпархії російської православної церкви в Україні і єдиним у Львові храмом, що належав до московського патріархату. Нині храм належить до Православної церкви України.