Пам'ятки Львівської області

Церква святих апостолів Петра і Павла у місті Комарно заснована в 1848 році на місці старого дерев'яного храму.

Після Першої світової війни Петропавлівську церкву у 1929 році реконструювали за проєктом архітектора Василя Нагірного.

Петропавлівська церква у Львові збудована в 1668 році як католицький костел Святих апостолів Петра і Павла.

В 1750 році храм було передано чернечому ордену паулінів, які перебудували будівлю в стилі бароко і розмістили в ній свій монастир. У 1784-1786 роках австрійська влада передала святиню греко-католикам. В 1798 році архітектор Клеменс Ксаверій Фесенгер влаштував притвор із вежею в стилі класицизму.

З 1989 року церква святих апостолів Петра і Павла належала до Української автокефальної православної церкви. З 15 грудня 2018 року перебуває під юрисдикцією Православної церкви України.

Церква святих апостолів Петра і Павла побудована в Жовкві в 1993 році молодим талановитим архітектором Олесем Яремою, який вибрав для храму світлий відтінок сонця, прикрасив його білими арками та великими, на весь поверх, вікнами.

Найважливішим доповненням до церкви стала добудована в 2007 році дзвіниця.

Всередині Петропавлівської церкви знаходяться мощі святих мучеників, які подарували місту на честь відкриття храму. Частину з них можна побачити в святих іконах – мощі розміщені поряд із образами, частина з них знаходиться у запечатаному вигляді. У тому числі мощі Папи Римського Климента, мучеників Парфенія, Стефана та інших.

Греко-католицька церква Святих безсрібників Косми та Дам'яна в Ходорові, освячена у 1953 році, вражає своїми розмірами.

ЇЇ будівництво за проєктом архітектора Якова Рудницького розпочалося в 1922 році за розпорядженням митрополита Андрея Шептицького.

Космодаміанівську церкву розписували відомі художники Зеновій Кецало, Володимир Патик, Роман Хома, Сергій Борейко.

Церква Святих Ольги і Єлизавети - найвищий львівський храм (85 метрів), який змагається за висотою із собором Святого Юра. Раніше - церква Святої Єлизавети Угорської.

Величезний неоготичний костел Святої Єлизавети споруджений на початку XX століття. За переказами, названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі), дружини імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. Архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський використовував багато елементів французької та північнонімецької готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільці центр, вертикальний внутрішній простір. Портал прикрашає скульптурна композиція Петра Війтовича "Розп'яття з пристосованим", над інтер'єрами працював львівський майстер Казимир Сіхульський.

Під час Другої світотової війни храм було пошкоджено, потім зачинено. З 1991 року належить Українській греко-католицькій церкві, переосвячений як церква Святих Ольги та Єлизавети.

Дерев'яна церква Святого Флора та Лавра у Кульчицях заснована в XV сторіччі. Кілька разів повністю перебудовувалася.

Нинішню почали споруджувати в 1904 році, але через Першу світову війну будівництво затяглося до 1935 року.

Храм невеликий, хрестовий у плані. Привертає увагу вхідна частина церкви: високі арочні двері, над якими видно зображення Покрови Пресвятої Богородиці і навіс над дверима, що повторює силует купола церкви, під яким розміщений дерев'яний хрест, чомусь спрямований вниз.

Поруч із церквою Флора та Лавра у 1992 році було встановлено кінний пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному.

Дерев'яна церква святого Архангела Михаїла у Волі-Висоцькій - один із найдавніших дерев'яних храмів Львівщини, що збереглися.

В інтер'єрі церкви можна побачити іконостас 1655 року, частину ікон для якого виконав у 1688-1689 роках художник Іван Руткович. Під час реставрації церкви святого Архангела Михаїла 1992 року також було виявлено розписи 1611 року, які вважаються одними з найдавніших у дерев'яних храмах України.

З 1708 року, коли Львівське Успенське Ставропігійське братство перейшло до греко-католицизму, православна громада Львова не мала свого храму, богослужіння проводились у приватних будинках.

Будівництво православної церкви Святого Великомученика Георгія за проєктом австрійського архітектора Ґустава Захса почалося у Львові в 1897 році. Нетиповий для галицької сакральної архітектури образ храму поєднує у собі риси неороманського і неовізантійського стилів, характерніших для Буковини.

З 1992 до квітня 2023 року церква Святого Георгія була кафедральним собором Львівської єпархії російської православної церкви в Україні і єдиним у Львові храмом, що належав до московського патріархату. Нині храм належить до Православної церкви України.

Греко-католицька церква Святого Володимира та блаженного мученика отця Омеляна Ковча освячена на честь саященномученика греко-католицької церкви, який з 1922 по 1942 рік був настоятелем церкви Святого Миколая у Перемишлянах.

Під час німецької окупації він урятував тисячі євреїв, за що був відправлений до концтабору, де до самої смерті продовжував виконувати обов'язки священика.

В 2001 році під час візиту в Україну Папи Римського Івана Павла II отець Омелян Ковч був проголошений блаженним.

Церква святого Івана Золотоустого побудована в Поляні в 1770 році.

Розташована на території старовинного цвинтаря, де можна зустріти дуже давні надгробки.

У ХІХ столітті при храмі діяла парафіяльна школа, доки 1890 році не збудували нову школу в центрі села.

За радянських часів церква святого Івана Золотоустого була закрита. З 1991 року повернута громаді Української греко-католицької церкви.

Українська греко-католицька церква Святого Івана Хрестителя збудована у Верхньому Синьовидному в кінці ХІХ століття як римо-католицький костел Матері Божої Ченстоховської.

Будівля церкви має типовий для карпатських храмів вигляд: висока споруда зі стрімкою вежею-дзвіницею. Праворуч і ліворуч від входу храм прикрашений біблійним фресками: зображенням янгола, що приніс благу звістку Марії про народження сина, і процес хрещення Ісуса Іваном Хрестителем.

На території церкви Святого Івана Хрестителя розташований пам`ятний знак на честь жителів села - героїв України, які загинули в боротьбі проти окупантів. Також поряд із церквою розташований хрест на постаменті з фігурою Діви Марії.

Дерев'яна церква Святого Іллі Пророка в Красному – пам'ятка архітектури національного значення.

Храм розташований у південній частині селища, на березі річки Гологірки.

Церква велика, тризрубна, накрита шоломоподібними куполами, центральний з яких завершений ліхтарем із маківкою.

Поруч із церквою святого Іллі  знаходиться кам'яна дзвіниця, збудована у 1886-1900 роках.

Нинішня церква Святого Іоана Золотоустого та духовна семінарія займають комплекс будівель колишнього монастиря францисканок, збудованого в 1877-1889 роках за проєктом архітектора Юліана Захаревича.

Храм споруджено в стилі неоготики. В апсиді збереглися 3 вітража, виготовлені у Мюнхені фірмою Франца Майєра в 1887-1889 роках, а також дерев'яний неоготичний амвон. Монастирський корпус триповерховий, із внутрішнім двориком.

За радянських часів в приміщенні церкви Іоана Золотоустого розташовувалася Перша інфекційна лікарня.

Наразі комплекс належить Православній церкві України, тут розміщується Львівська православна богословська академія.

Церква Святого Йосафата – чинний греко-католицький храм у Львові. Була побудована в 1930 році за проєктом архітектора Яна Кароля Зубжицького як римо-католицький костел Святого Франциска Ассизького отців капуцинів.

Після проголошення блаженним єпископа Української греко-католицької церкви Миколая Чарнецького, до церкви Святого Йосафата з Личаківського цвинтаря було перенесено його мощі.

Монастирський комплекс із церквою Святого Климентія Папи збудував у Львові в 1893-1895 роках будівельник Іван Левинський за проєктом Франца Штатца для католицького жіночого чернечого ордена босих кармеліток.

У 1939 роках тут було розташоване управління НКВС. У 1943 році на території монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених. Після Другої світової війни, до 1952 року, у будинках монастиря розміщувався охоронний полк НКВС-МВС. Згодом цей підрозділ пебазували на південні околиці міста, а монастирський комплекс перейшов у розпорядження міської АТС – у храмі розмістився операційна зала для розрахунків із клієнтами. У 1960-х роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знаходили рештки репресованих.

Нині церква Святого Климентія Папи - діючий храм Української греко-католицької церкви. Виявлена в одній із замурованих ніш постать розп'ятого Христа без рук зараз встановлена у вівтарі церкви.