Пам'ятки Львівської області

Дерев'яна церква Святого великомученика Пантелеймона в Сколе, за переказами, заснована в 1597 році як церква Святої Параскеви.

Збудовані майстрами бойківської школи три квадратні у плані зруби накриті чотиригранними наметами. Особливістю архітектури храму є двоярусне рішення бабинця, який має вгорі стіни каркасної конструкції, що зближує його з деякими пам'ятками бойківського типу на Закарпатті.

Квадратна двоярусна дзвіниця прибудована у 1760 році.

За радянської влади у приміщенні храму було відкрито музей народної архітектури.

Нині це діючий храм Української греко-католицької церкви.

Львівський аквапарк "Пляж" - один із найбільших в Україні критих водних оздоровчих комплексів, здатний одночасно прийняти 1 тисячу відвідувачів.

На площі 14 тисяч квадратних метрів розташований 50-метровий спортивний басейн, розважальна зона з 9 водними гірками різної довжини та рівня складності, дитяча зона з дрібним басейном та маленькими гірками.

Для дітей проводяться розважально-ігрові уроки на воді, заняття з дитячого фітнесу та лікувальної гімнастики.

В зоні відпочинку є турецька лазня та джакузі, два бари. Проводяться заняття з аеробіки, фітнесу, танців та інші. У комплекс також входить солярій, фітнес-центр, бістро, інтернет-кафе.

Є зручне паркування.

Австрійський ДОТ часів Першої світової війни розташований на 30-метровій скелі на північній околиці Миколаєва.

У скелі пісковика вирубано вхід та два окремі приміщення 20 на 7 метрів. На другий поверх до кам'яно-бетонної вежі ДОТу ведуть сходи.

ДОТ використовувався як спостережний пункт та центр управління вогнем - з висоти добре проглядається північна частина міста Миколаєва та дорога, що веде до нього.

Найдавніша аптека у Львові працює на площі Ринок вже майже 300 років.

Аптеку в кам'яниці "Під чорним орлом" відкрив у 1735 році військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп, про що свідчить кована вивіска з емблемою медицини над входом. По обидві сторони акуратного порталу розташовано рельєфні портрети бога лікування Ескулапа та його доньки - богині здоров'я Гігієни.

Зберігся старовинний інтер'єр торгового залу, розписи віденських майстрів на стелі, старовинні ваги та касові апарати.

В 1966 році тут відкрився Музей історії фармацевтики, експозиція якого налічує понад 3 тисячі експонатів. В експозиційних залах можна оглянути різноманітні фармацевтичні пристрої, реконструкцію житла аптекаря, підземну алхімічну лабораторію.

На подвір'ї відтворено вигляд житлового будинку багатого міщанина ХVI-XVII століття.

Аптека "Під чорним орлом" продовжує служити людям і в наш час, ставши державною аптекою № 15. Окрім ліків, тут можна придбати відоме у всьому світі "Залізне вино" (водний розчин сахарату заліза, що вживається при залізодефіцитній анемії) та популярну львівську настоянку "Вігор", яка вважається засобом підвищення потенції. Продаються тут і пам'ятні сувеніри.

Аптека-музей всесвітньо відомого винахідника промислової переробки нафти Йогана (Яна) Зега відкрилася 2021 року у міському парку культури та відпочинку міста Борислав, ще є провідним центром нафтової промисловості Галичини. Тут розташоване одне з найбільших родовищ озокериту, тобто гірського парафіну, що має лікувальні властивості.

Експозиція музею знайомить відвідувачів з історією галицької фармацевтики, експериментами з перегонки нафти, видобуванням та використанням озокериту, видатними постатями Борислава та життєвим шляхом Йогана Зега.

Зокрема, представлено модель дистилятора – приладу для розділення нафти на фракції, а також колекції аптечних штангласів і гасових ламп різних епох.

Арт Центр "Дзиґа" у Львові є резиденцією творчого об'єднання "Дзиґа" - організації художників, громадських діячів та підприємців. Діє з 1993 року.

В галереї представлено сучасне мистецтво. Щовечора в клубі проходять джазові чи блюзові концерти.

При галереї працює кафе "Під клепсидрою" - місце зустрічей львівської богеми з демократичною та творчою атмосферою.

Археологічний музей Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України працює у Львові з 2001 року.

Розміщений в історичному будинку Наукового товариства імені Шевченка, яке раніше керувало українськими археологічними дослідженнями у Галичині.

У музеї представлені артефакти від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, виявлені на території Західної України.

Поряд з оригінальними артефактами з каменю, кістки, рогу, глини, чорних і кольорових металів представлено реконструкції у натуральну величину способів житлобудівництва доби палеоліту (більше 50 тисяч років тому), у період існування трипільської культури (IV–III тисячоліття до нашої ери), у ранньослов’янський час (V-VII столріччя нашої ери), відтворені стародавні методи обробки шкіри, свердління кам’яних сокир, виготовлення глиняного посуду, плавки заліза та інше.

Загалом представлено понад 2000 експонатів.

Архикатедральний собор Святого Юра у Львові - один із найкрасивіших архітектурних ансамблів міста, перлина українського бароко. Головна святиня Української греко-католицької церкви, де тривалий час розташовувалася резиденція митрополитів УГКЦ.

Першу церкву на Святоюрській горі у Львові було засновано ще за часів Галицько-Волинського князівства. Нинішній храмовий комплекс споруджено в 1744-1770 роках за проєктом Бернарда Меретина, який поєднав стиль рококо з українською сакральною естетикою. На головному фасаді встановлені скульптури Івана Пінзеля. На дзвіниці розміщено найдавніший в Україні дзвін (1341 рік). Найцінніша реліквія храму - чудотворна ікона Пресвятої Діви Марії (XVII століття).

У соборі Святого Юра поховані митрополити Андрій Шептицький та Володимир Стернюк, патріарх Йосип Сліпий.

Поруч з собором знаходиться палац митрополитів, в якому в 2001 році зупинявся під час візиту в Україну Папа Іван Павло ІІ.

З 1998 року собор Святого Юра разом із ансамблем історичного центру Львова входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Монастир ордена бернардинів у Львові з костелом Святого Андрія Первозванного в XVII сторіччі являв собою окрему фортифікаційну одиницю за межами міста.

Був оточений ровом, валом і оборонною стіною, що частково збереглася, з вежею Глинянських воріт, що виходять на Митну площу. Потужні монастирські укріплення були пов'язані з кільцем міських мурів.

Костел Святого Андрія збудований у 1600-1630 роках за проєктом архітекторів Бернарда Авелідеса та Павла Римлянина в стилі ренесансу. Пишний інтер'єр виконаний в стилі бароко, багато дерев'яних вівтарів XVIII сторіччя. Декоративна колона перед фасадом встановлена в 1736 році на честь Святого Яна з Дуклі, покровителя бернардинців.

Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному архіву Львова, а храм Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві.

Бориславський історико-краєзнавчий музей засновано в 1987 році з ініціативи місцевого краєзнавця Миколи Крижановського.

Він розміщений у будівлі колишнього відділу НКВС, де під час встановлення радянської влади в краї розстрілювали жертв репресій.

Фонди музею налічують понад 5 тисяч експонатів. У відділі природи представлені корисні копалини, рослинний та тваринний світ Прикарпаття.

Найцікавіші експонати історичного відділу: фрагменти давньоруського браслета та срібної гривні, дерев'яна бочка для зерна з цільного дерева, пожежна помпа кінця XIX століття, знаряддя праці та особисті речі нафтовидобувачів, картина німецького художника Ромуальда Волькеля "Старий Борислав" (1918 рік) .

Експонуються картини сучасних художників.

Бродівська гімназія була заснована в 1865 році. Будівництво нинішньої будівлі в стилі класицизму почалося в 1881 році, а перші заняття були проведені в 1883 році.

Під час обох світових воєн будівля використовувалася як казарма та госпіталь. У післявоєнний період їй повернули основне призначення – тут було відкрито середню школу №1.

У 1997 році на базі школи було відроджено гімназію, якій присвоєно ім'я колишнього випускника, видатного українського художника Івана Труша. Також тут навчався класик австрійської літератури Йозеф Рот, генерал УГА Мирон Тарнавський.

Працює музей Бродівської гімназії з п'яти розділів: "Австрійська гімназія імені архикнязя Рудольфа", "Польська гімназія імені Юзефа Коженевського", "Середня школа №1", "Відроджена гімназія імені Івана Труша", "Обличчя в історії гімназії".

Потужну цитадель збудував у Бродах коронний гетьман Станіслав Конецпольський у 1630-1635 роках на місці старого замку.

Комплекс із оборонним валом та системою казематів у формі восьмикутника спроєктував Гійом де Боплан за зразком бастіонних голландських та італійських фортець. Будівельними роботами керував італійський архітектор Андреа дель Аква. В 1648 році твердиня витримала облогу військ Богдана Хмельницького.

В середині XVIII століття Станіслав Потоцький реконструював фортецю, що втратила стратегічне значення, під власну резиденцію. На внутрішньому дворі зберігся палац Потоцького в стилі рококо.

До останнього часу Бродівський замок знаходився у віданні військових, внаслідок чого сильно занепав. Зараз в палаці розміщується школа-інтернат, екскурсії замком проводять співробітники Бродівського краєзнавчого музею.

Австрійський форт у Брюховичах збудований в 1912 році на З'явленській горі, біля підніжжя якої проходить дорога на Львів.

На західному краї гори розташовані 4 криті цегляні галереї із залізобетонним перекриттям. Дві з них прямі, а дві вигнуті на чверть кола. Стрілецькі галереї мають широкі бійниці, з'єднані між собою окопами. У верхній частині форту є укриття для знарядь. Зі сходу комплекс захищений земляними укріпленнями.

Форт "З'явленська гора" у Брюховичах не брав активної участі у бойових діях. Російська армія при наступі обійшла форт із флангів, і гарнізон покинув його. Пізніше укріплення використовувалися під час українсько-польської війни 1918-1919 років та під час оборони Львова у 1939 році.

Великий триповерховий будинок у стилі класицизму, в якому зараз розміщена самбірська філія Дрогобицького педуніверситету, вважається однією з найкращих споруд старого Самбора.

Він збудований у 1909 році як будівля повітового суду на місці ліквідованого бернардинського монастиря. При суді було споруджено в'язницю (зараз - виправний центр). Біля входу до в'язниці встановлено пам'ятник жертвам більшовицького терору, присвячений зокрема політв'язням, розстріляним у Самбірській в'язниці в 1941 році перед відступом Червоної армії.

За радянських часів будівля повітового суду була у віданні військових. В 1999 році в ній відкрили Соціально-гуманітарний факультет Дрогобицького педагогічного університету імені Івана. Франка. Перед входом до корпусу встановлено бюст Івана Франка, ім'ям письменника названо площу.

Міська ратуша Буська – архітектурна домінанта центру міста. Побудована лише в 1999 році, хоча традиції самоврядування у місті дуже давні - Магдебурзьке право воно отримало в 1411 році одним із перших на Галичині.

Нинішню будівлю ратуші збудовано на місці повітового суду, в якому в роки Другої світової війни розміщувалося Гестапо.

Нині тут розташована міськрада та податкова інспекція. В 2011 році на вежі ратуші встановили годинник, який виготовив відомий львівський майстер Олексій Бурнаєв. У репертуарі годинника 12 мелодій, які лунають щогодини. Опівдні грає гімн України.

Поруч знаходиться новий храм Петра та Павла (1998 рік).