Пам'ятки Обухівського району

Музей історії Богуславщини вважається одним із найкреативніших історичних музеїв малих міст України.

Розташовується в Богуславі у двоповерховому будинку колишньої міністерської школи 1907 року.

В експозиції представлене цікаве зібрання археологічних знахідок епохи палеоліту, предметів побуту скіфів і давніх слов'ян, давньоруських прикрас, козацьких реліквій, фотографій і документів періоду Української революції, пов'язаних із Медвинським повстанням.

Оригінальним є оформлений експозиційних залів у дусі свого часу. Спочатку відвідувачі потрапляють у печеру кам'яної доби, потім переходять від скіфського поховання до дерев'яного зрубу Богуславського замку, далі опиняються в інтер'єрах сільської хати й міщанського будинку, звідки залізними сходами потрапляють в епоху індустріалізації.

Філіями Музею історії Богуславщини є Музей декоративно-ужиткового мистецтва, Меморіальний музей-садиба Івана Сошенка, Меморіальний музей-садиба Марка Вовчка.

Пам'ятник Марусі Богуславці, героїні українського фольклору, встановлено в 1981 році на скелястому березі річки Рось у центральній частині Богуслава.

Маруся увійшла в народну пам'ять як символ вірності Батьківщині та своєму народові в народних думах та піснях. За легендою, дочка священика Покровської церкви Маруся під час татарського набігу потрапила в полон до татар і була продана до гарему турецького паші. Як кохана дружина паші, Маруся зуміла організувати втечу з турецької в'язниці семистам невільникам - українським козакам.

Пам'ятник Марусі Богуславці встановлено на місці, де, за переказами, стояла Покровська церква.

Пам'ятник поетові Тарасові Шевченку у Василькові встановлено в 1993 році на одній із центральних площ міста.

Монумент вирізняється "людяністю" - український геній зображений не суворим старим з осудливим поглядом, як завжди, а молодим і натхненним поетом, який присів відпочити з книжкою в руках.

Мале Ходосівське (Кругле) городище на Планерній горі в Ходосівці є частиною Ходосівського археологічного комплексу – групи пам’яток археології у південних київських передмістях, що налічує близько 30 об'єктів культурної спадщини, зокрема знамениті "Змієві вали".

Перші літературні згадки про Кругле городище, укріплене валом і ескарпом, датовані ще XIX століттям. Протягом XX століття його неодноразово досліджували археологи. Тут знайдено багато археологічних матеріалів скіфської доби, зарубинецької культури і давньоруського часу.

2023 року Планерна гора отримала статус ландшафтного заказника місцевого значення. Заказник охороняє цінний природний комплекс площею 31 гектар, який включає пагорб з лучно-степовою рослинністю, де зростають популяції ковили волосистої та ковили пірчастої, занесених до Червоної книги України.

Планерна гора висотою 157 метрів є улюбленим місцем любителів параглайдингу, дельтапланінгу та авіамодельного спорту. Також це один із найкращих оглядових майданчиків, звідки відкриваються панорами пагорбів Придніпровській височині з урбаністичними пейзажами столичних житлових масивів на горизонті.

Біля північного підніжжя Планерної гари розташоване аутлет-містечко "Мануфактура".

Лише залишки парку та чудові краєвиди на Дніпро збереглися від садиби "Липки" родового маєтку Долгоруких-Фадєєвих у Ржищеві.

В XVIII сторіччі садиба належала генерал-поручику Адольфу Францовичу де Бандре дю Плессі. Його дочка Генрієтта де Бранде ю Плессі вийшла заміж за генерал-майора, князя Павла Долгорукого, який пішов у відставку на початку царювання Павла I. Після франко-російської 1812 року в ржищівському маєтку Долгоруких гостювали майбутні декабристи Бестужев-Рюмін, брати Муравйови-Апостоли, князь Трубецький.

Тут народилася княжна Олена Долгорукова, що вийшла заміж за Андрія Фадєєва. Деякий час вони мешкали в Ржищеві. Їхніми онуками є державний діяч Сергій Вітте та письменниця-теософ Олена Блаватська (у Ржищеві народилася мати Блаватської – письменниця Олена Фадєєва-Ган).

На високій кручі над Дніпром збереглася частина садибного парку "Липки" зі старою липовою алеєю. Це місце чудово підходить для пікніків.

Дерев'яна Свято-Покровська церква збудована в Креничах у 1761 році на замовлення ігумені Богословського жіночого монастиря Ксанфії Протанської.

Проста та архаїчна архітектура храму сягає корінням до найдавніших зразків української дерев'яної архітектури "хатнього" типу. Тризрубна церква на кам'яній основі накрита скатним дахом з ледве виступаючим куполом над центром. Поруч розташована така сама архаїчна двоярусна дзвіниця.

Навколо Покровської церкви мальовнича місцевість, що нагадує гори.

Свято-Троїцька церква споруджена в Богуславі в ХІХ сторіччі на місці старого храму. Більшість коштів на будівництво виділила Олександра Браницька.

Храм виконаний у стилі пізнього класицизму. Пам'ятка архітектури національного значення.

Належить громаді Православної церкви України.

Творчу майстерню-музей відкрила у Богуславі відома українська майстриня-килимарниця та член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України Валентини Ткач. Її килими, що зберігають старовинні традиції, перебувають у приватних колекціях по всьому світу - від Китаю до США.

Валентина Ткач називає килимарство справою свого життя. Цим займався ще її дід, батько був директором фабрики художніх виробів "Перемога" у Богуславі, мама майстрині працювала на фабриці ткалею та розробляла власні ескізи килимів. Після закриття фабрики, Валентина викупила десяток станків, орендувала приміщення та разом з мамою та іншими ткалями фабрики відроджують та розвивають ткацтво в Богуславі.

Одним з найбільш важливих для себе проєктів Валентина Ткач вважає школу ткацтва, яку вона відкрила на базі своєї майстерні. В ній майстриня проводить майстер-класи для гостей, під час яких кожен бажаючий може спробувати зробити власний виріб на міні-верстаті.

Найстарішою адміністративною будівлею Василькова є Повітові присутствені місця, збудовані на початку ХІХ століття. Тут розміщувався штаб Чернігівського полку, який 10 січня 1826 року приєднався до повстання декабристів проти російського самодержавства і за скасування кріпосного права.

Повстання Чернігівського полку, організоване Південним товариством декабристів, очолили підполковник Сергій Муравйов-Апостол та командир батальйону Михайло Бестужев-Рюмін. Протягом тижня повстання було придушене, а організатори пізніше засуджені та страчені. На площі навпроти будівлі встановлено пам'ятник декабристам.

Будинок штабу Чернігівського полку двоповерховий, цегляний, оштукатурений. Фасад характерний для російського класицизму. Будівля неодноразово перебудовувалась. В ній розміщувалися присутственні місця, потім райуправління міліції.

У двох кімнатах досі працював відділ краєзнавчого музею "Декабристи на Васильківщині", який висвітлював діяльність Васильківської управи Південного товариства (зараз на ремонті). Зокрема, збереглася камера, в якій після арешту утримувалися Сергій Муравйов-Апостол та Михайло Бестужев-Рюмін.

Синагога "Бейкер" (пекарів) зведена у Василькові на початку ХХ століття на місці дерев'яного єврейського молитовного будинку.

Цегляна двоповерхова будівля синагоги має характерні ознаки єврейської культової споруди, пишно декорована з використанням елементів середньовічної архітектури.

В 1927 році синагогу "Бейкер" закрили, будівлю передали Південно-Західній залізниці та перебудували під залізничний вокзал "Васильків-2".

Наразі будівля знаходиться у комунальній власності, до останнього часу в ній проживали кілька сімей.

Старовинну будівлю в стилі модерн на розі Соборної та Покровської у центрі Василькова зведено у наприкінці ХІХ сторіччя.

У різних джерелах її називають новою синагогою або єврейською школою. На старих світлинах над будівлею можна побачити два куполи з аттиками, які тепер відсутні.

З 1944 року тут розмістилася середня школа – нині Васильківський ліцей №2.

Парк трипільської скульптури вважається візитною карткою міста Ржищів, яке сперечається з селом Трипілля за неформальне звання столиці Трипільської культури.

Трипільський парк створено у сквері перед будівлею Ржищівської міськради та новим будинком культури в 2003-2004 роках з ініціативи місцевої влади. Центральним елементом парку є велика скульптура у формі трипільської біноклеподібної посудини роботи скульптора Анатолія Гайдамаки. Ця ритуальна посудина також стала центральним елементом нового герба та головним символом Ржищева.

У парку також представлені жіночі статуетки та інші збільшені трипільські фігури роботи скульпторів Миколи Білика, Миколи Сівака, Володимира Шолудька та інших.

Пам'ятник декабристам встановлено в центрі Василькова, на площі перед міськрадою.

В 1825 році у Василькові почалося повстання Чернігівського полку на чолі з декабристами Сергієм Муравйовим-Апостолом та Михайлом Бестужевим-Рюміним. Повстання було організовано Південним товариством після виступу декабристів на Сенатській площі в Петербурзі. Дворяни-декабристи, які виступали проти кріпосного права, намагалися насильно скинути самодержавство. У Василькові війська повстанців захопили зброю та полкову скарбницю, після чого рушили на Білу Церкву, на підступах до якої були розбиті урядовими військами. Призвідників повстання згодом стратили.

На пам'ятному знаку у Василькові зображені профілі п'яти страчених декабристів: Павла Пестеля, Кіндрата Рилєєва, Сергія Муравйова-Апостола, Михайла Бестужева-Рюміна, Петра Каховського. Автори пам'ятника: скульптор Макар Вронський, архітектор Василь Гнєздилов.

Парк "Київська Русь" в Копачеві - центр культури та історії, що відтворює на основі наукових даних архітектурний образ Стародавнього Києва та атмосферу Стародавньої Русі V-XIII століть.

Центральним об'єктом парку "Київська Русь" є дитинець-кремль Стародавнього Києва, просторово-архітектурний вигляд якого буде відтворено у повному обсязі. На території будуть збудовані будівлі княжої доби, жодна з яких не збереглася до нашого часу: оборонні споруди, палац князя Володимира, палац княгині Ольги, Федорівський монастир, Десятинна церква, Ярославів двір, Ротонда, Гридниця та інші. Планується максимально достовірно та органічно відтворити атмосферу живого міста з вулицями, ярмарками та городянами.

В даний час можна оглянути оборонну стіну-столпіє, в'їзні ворота з двома триповерховими вежами, ристалище (місце проведення богатирських забав та середньовічних турнірів), князівську палату (трибуна для почесних гостей), сторожову вежу, табір вікінгів та стан кочівників, зрубне житло киянина XI-XII століть.

У серпні тут проходить фестиваль культури та історії "Парк Київська Русь": театралізовані баталії, середньовічні ігри, турніри та змагання дружинників, кінні театри каскадерів, демонстрація історичних народних звичаїв та обрядів, давньослов'янський бенкет, виставки художників та ярмарок майстрів-умель. колективів.

Екскурсії проводяться у вихідні дні.

Ржищівський археолого-краєзнавчий музей розміщується в оригінальній цегляній будівлі кінця XIX - початку XX століття в центрі Ржищева.

Експозиція складена на основі археологічних матеріалів, знайдених під час розкопок на території міста.

В першій залі представлені археологічні знахідки різних культур: трипільської, чорноліської, зарубинецької, черняхівської та Давньої Русі.

В краєзнавчій залі показано Ржищів XVI-XX сторічь, зазначені знакові історичні події: створення Ржищівської козацької сотні, зустріч гетьманської ради Богдана Хмельницького та інші.

Етнографічний матеріал дає уявлення про життя та побут селян і міщан XVIII-XX століть, їх вірування, промисли, одяг, повсякденне життя.

Окремі експозиції Ржищівського археолого-краєзнавчого музею присвячені Голодомору 1932-1933 років та подіям Другої світової війни.

У виставковій залі експонуються виставки з фондів музею та роботи народних майстрів та умільців з Ржищева та Київській області.