English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Івано-Франківської області
Пам'ятки Івано-Франківського району
Знайдено 71 пам’ятки
Івано-Франківського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Музей/галерея
Історико-краєзнавчий музей села Олешів розташований у приміщенні Олешівського навчально-виховального комплексу. Заклад засновано у 1980 році з ініціативи краєзнавця Василя Татарчука.
У двох кімнатах музею представлено близько 300 експонатів, які розповідають про природу, історію і культуру придністровського села Олешів.
Експозиційні розділи музею: "Знаряддя праці первісної людини", "Українське село за часів Австро-Угорщини та панської Польщі", "Українське помешкання початку XIX століття", "Перша та Друга світові війни", "Українське село в післявоєнний період", "Україна – незалежна".
вулиця Центральна, 19А Олешів
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша в Івано-Франківську створено в 1995 році на базі приватної колекції відомого історика Володимира Грабовецького, який упродовж 50 років вивчав карпатський повстанський рух опришків XVI–XIX століть і життя легендарного героя Олекси Довбуша, шляхетного розбійника та народного месника, який боровся за визволення поневоленого селянства.
Невелика музейна експозиція складається в основному з документів та картин, а також деяких етнографічних матеріалів.
Найцікавіший експонат - легендарна сокира Довбуша, яку два століття зберігали нащадки свідків загибелі розбійника у селі Космач.
вулиця Гетьмана Мазепи, 1 Івано-Франківськ
Картинна галерея Національного заповідника "Давній Галич" відкрилася 2010 року. Розміщується на другому поверсі адміністративного корпусу заповідника.
В галереї експонуються мистецькі роботи українського художника з Австралії, уродженця містечка Бережани на Тернопіллі Володимира Савчака. Також можна побачити картини галицького художника художник Богдана Кузіва, інших місцевих художників.
В картинній галереї проходять тематичні виставки та конференції.
вулиця Івана Франка, 1 Галич
Храм , Пам'ятка архітектури
Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці більше відомий жителям Івано-Франківська як "Вірменська церква" або "блакитна церква".
Висока будівля з двома вежами у стилі зрілого бароко поруч із ринковою площею зведена в XVIII столітті на місці дерев'яної церкви на честь чудотворної ікони Богородиці (коронована в 1937 році, зараз знаходиться у Польщі). Будівництво розпочалося після того, як вірменська громада тодішнього Станіславова отримала право на самоврядування. Оскільки коштів на будівництво вірменам не вистачало, господар міста Юзеф Потоцький зобов'язав допомагати фінансуванням єврейську громаду, яка конкурувала з вірменською у торговельних справах.
Дві реставрації у XIX та XX століттях значно змінили вигляд споруди.
В оформленні інтер'єру використано дерев'яну скульптуру, скоріше за все, роботи майстра Матвія Полейовського. На стінах фрески, виконані Яном Солецьким. Інтер'єри повністю збереглися за радянських часів завдяки тому, що тут розміщувався музей історії релігії та атеїзму.
В 1990 році храм повернули віруючим. Сьогодні - це Свято-Покровський Кафедральний Собор Православної церкви України.
вулиця Вірменська, 6 Івано-Франківськ
Історична місцевість
Княжою криницею в Крилосі називають цілюще джерело на схилі Крилоської гори неподалік Успенського собору.
З давніх-давен вона служила джерелом питної води мешканцям стародавнього Галича. За легендою джерело виникло від удару княжого меча під час тривалої облоги, забезпечивши питтям зневірених захисників міста.
До 1100-річного ювілею стародавнього Галича над джерелом встановлено чотириметрову ротонду з мідним куполом та позолоченим хрестом. Також облаштовано оглядовий майданчик.
урочище Княжа криниця Крилос
Монументальна будівля римо-католицького костелу Святого Миколая та Анни споруджена у самому центрі Рогатина в XV сторіччі на місці дерев'яного храму.
Поєднує у своєму архітектурному вигляді риси готики та ренесансу. Бійниці на дзвіниці заввишки 42 метри свідчать про оборонний характер споруди – вона неодноразово виконувала роль фортечної вежі під час нападів турків та татар у XVII столітті. При костелі функціонував жіночий монастир та лікарня.
Будівля постраждала під час Другої світової війни, у 1970-х роках була пристосована під меблевий склад, потім – краєзнавчий музей. У роки незалежності храм було повернуто католицькій громаді, відреставровано та освячено як костел Святого Миколая та Анни.
На Ринковій площі перед костелом встановлено пам'ятник легендарній Роксолані.
вулиця Галицька, 58А Рогатин
Пам'ятка архітектури , Храм
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці побудований в 1852 році коштом графа Рудольфа Стадіона (Штадіона) на місці дерев'яного храму, що існував з XVII сторіччя.
Костел у романському стилі має п'ять вівтарів.
Особливістю лисецького костелу було те, що в ньому одночасно проводили богослужіння парафіяни латинської та вірменської релігійних християнських конфесій.
Найдавнішим і найціннішим скарбом Успенського храму був чудодійний образ Матері Божої Лисецької. В 1945 році депортовані поляки вивезли ікону до Польщі.
За радянських часів у костелі був кінотеатр.
Наразі храм повернуто римо-католикам, тривають відновлювальні та ремонтні роботи. До костелу повернувся образ Матері Божої Лисецької у вигляді копії.
вулиця Тараса Шевченка, 3 Лисець
Літературний музей Прикарпаття відкрився у 1986 році до 130-річчя від дня народження письменника Івана Франка.
Музей розташовується в одноповерховій міській садибі кінця ХІХ століття.
Після оновлення у 2006 році експозиція музею розповідає про всі основні етапи розвитку літературного процесу в регіоні починаючи від XII століття. Зокрема, представлена копія сторінки Галицького Євангелія 1144 року, перевидання Галицько-Волинського літопису, матеріали про перші прикарпатські друкарні у Стратині та Крилосі.
Загалом фонди музею налічують понад 40 тисяч експонатів. Найціннішими серед них є львівські стародруки XVII століття: "Триодіон" 1664 року та "Апостол" 1684 року.
Чільне місце в експозиції посідає розділ, присвячений перебуванню Івана Франка на Прикарпатті, що проілюстрований електрифікованою літературною мапою.
В експозиції представлені рукописи та прижиттєві видання творів Івана Франка, Богдана Лепкого, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Наталії Кобринської, Михайла Яцківа, Ольги Дучимінської та інших письменників.
У музеї висвітлено також розвиток літературного процесу Прикарпаття у 20–30-х роках ХХ століття, творчість письменників ОУН–УПА, діяльність Станіславівського літоб'єднання та обласної організації Національної спілки письменників України.
Літературний музей Прикарпаття є філією Івано-Франківського краєзнавчого музею.
вулиця Богдана Лепкого, 27 Івано-Франківськ
Природний об'єкт
Манявський водоспад - один з найвищих і найкрасивіших водоспадів Карпат.
Розташований у гірській ущелині між стрімких скель на річці Манявка. Долина річки протягом 200 метрів перед водоспадом має у нижній частині вид каньйону з високими стінами. Вода падає кількома каскадами з висоти близько 20 метрів. Зверху основному водоспаду передують ряд невеликих уступів (1,5-2 метри), які утворюють зручні ванни. Біля підніжжя - невелике озерце, вода якого, за переказами, має властивість омолоджувати.
Об'єкт важкодоступний, під'їхати можна лише позашляховиком. Легковий автомобіль краще залишити на околиці села Манява і далі їхати пішки (близько 40 хвилин).
Манява
Історична місцевість , Музей/галерея , Пам'ятник/монумент
Урочище Дем'янів Лаз на околиці Івано-Франківська – місце масового розстрілу в'язнів в'язниці НКВС.
Розстріли проводилися перед відступом радянських військ у 1941 році. Під час розкопок тут знайшли людські кістки та змогли ідентифікувати 524 особи. Для 22 осіб вдалося встановити особу, робота в архівах СБУ дозволила визначити імена ще 400 страчених.
У 1998 році неподалік поховань відкрили меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз". У 2009 році відкрито музей.
Назва урочища пов'язана з ім'ям одного з місцевих селян Демьяна із села Загвіздя, який володів тут ділянкою Посічнянського лісу.
Меморіальний комплекс "Дем'янів лаз" є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.
вулиця Ціолковського, урочище Дем'янів Лаз Івано-Франківськ
Меморіальний музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного (колишній Рогатинський художньо-краєзнавчий музей) є частиною Музейного комплексу в місті Рогатині.
Музей відкрився у 2003 році в приміщенні відновленої садиби відомого письменника, видавця та громадського діяча Миколи Угрина-Безгрішного. Значну частину життя він прожив у Рогатині – викладав в Українській приватній гімназії, видавав часописи "Рогатинець" та "Самопал", газету "Рогатинське слово" тощо.
В основній експозиції "Микола Угрин-Безгрішний та рогатинські художники першої половини ХХ століття" представлені документи і фотоматеріали з життя письменника та його сучасників, ескізи обкладинок видань, книги з ілюстраціями, проспекти виставок, живопис і графіка місцевих митців.
Також в музеї представлене народне мистецтво, етнографія та побут Рогатинського Опілля, сакральне мистецтво Рогатинщини. Окремий експозиційний розділ знайомить відвідувачів із постаттю Насті Лісовської (Роксолани).
Також до Музейного комплексу в місті Рогатині входить Церква Зішестя Святого Духа, що є пам'яткою ЮНЕСКО.
вулиця Миколи Угрина-Безгрішного, 14 Рогатин
Парк/сад
"Станіславське море" - так називали нинішнє міське озеро Івано-Франківська, коли воно з'явилося в 1955 році.
Історія спорудження міського озера така: на території колишнього звіринця Потоцького, де раніше любили полювати польська шляхта та місцеві жителі, ще за сталінських часів викопали низку ставків , які з'єднувалися шлюзами з річкою Бистриця-Солотвинська. Одного дня шлюзи відкрили, вода наповнила водоймища і в результаті утворилося "море".
Наразі міське озеро – одна з основних зон відпочинку Івано-Франківська. Найромантичніше місце - місток, що веде на "Острів кохання". Працює човнова станція.
вулиця Гетьмана Мазепи Івано-Франківськ
Музей "Герої Дніпра" в Івано-Франківську є філією Національного військово-історичного музею України. Заснований у 1966 році як Музей бойової слави 38-ї загальновійськової армії, яка у 1943 році брала участь у форсуванні Дніпра на північ від Києва і створенні Лютізького плацдарму.
Центральним елементом експозиції є діорама "Подвиг на Дніпрі", яка демонструє бойові дії під час форсування ріки у вересні 1943 року. Перед тим як увійти до демонстраційного залу, відвідувачі проходять через стилізовану штабну землянку, якою користувався командуючий 38-ю армією генерал-полковник Кирило Москаленко.
Основна експозиція у 12 залах висвітлює військову історію та традиції Прикарпаття значно ширше – від часів Галицько-Волинської держави до сьогодення. Окремі розділи присвячені бойовому шляху Легіону УСС на Станиславівщині в часи Першої світової війни, формуванням УГА періоду українсько-польської війни 1918-1919 років, участі уродженців Івано-Франківщини російсько-українській війні.
Доповнює експозицію багата колекція зразків стрілецької зброї, інженерних та артилерійських боєприпасів, засобів зв’язку.
2018 року відкрилася стаціонарна виставка, присвячена сторіччю проголошення Західно-Української Народної Республіки.
вулиця Національної Гвардії, 14Д Івано-Франківськ
Меморіальний музей "Підпільна штаб-квартира Романа Шухевича" в селі Княгиничі поблизу Рогатина є філією Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери. Відкритий в 2007 році на честь 100-річчя від дня народження головного командира УПА Романа Шухевича.
У 1946-1947 роках у Княгиничах діяв підпільний штаб УПА. Він розташовувався в колишньому будинку поштаря – на конспіративний квартирі, що мала кодову назву "Короленко".
Музейну експозицію в цьому будинку створено за ініціативи та з спогадами колишнього охоронця командира УПА, політв'язня Любомира Полюги.
У трьох музейних кімнатах відтворено тодішній інтер'єр: шафа, стіл, крісла, ліжка, швейна машинка, настільна лампа, посуд. З особистий речей Шухевича експонуються його кашкет, бритва та відзнака.
Представлені документи, світлини та особисті речі інших підпільників. Любомир Полюга подарував музею власну сорочку, яку йому вишила дружина риб’ячою кісткою, коли подружжя перебувало в ув'язненні в радянських таборах.
вулиця Романа Шухевича, 7А Княгиничі
Музей бурого ведмедя у Маняві відкрито у 2006 році з ініціативи громадської організації "Наш дім – Манява". Таким чином місцеві жителі вшанували чотирилапого звіра, який вважається господарем лісу, символом могутності та частиною місцевої культури.
У кількох кімнатах приміщення Манявської сільської ради зібрано понад 80 "ведмежих" експонатів, зокрема опудало ведмедиці.
Також представлені сувеніри, виготовлені місцевими жителями, іграшки, гуцульські кахлі, годинники та багато іншого. Виставлено галерею картин, присвячених ведмежій тематиці.
Екскурсії проводяться безкоштовно, проте добровільні пожертвування вітаються.
вулиця Незалежності, 26 Манява