English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Київської області
Знайдено 593 пам’ятки
Київської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Замок/фортеця
ДОТ 578 батальйонного району №21 Київського укріпрайону (КіУР) розташований на узліссі та височіє над заплавою річки Ірпінь.
Споруда є двогарматним артилерійським напівкапаниром, призначеним для ведення флангового артилерійського вогню.
ДОТ підірвано, проте деякі приміщення збереглися. Зокрема, один із гарматних казематів.
сади "Чайка" Лютіж
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
ДОТ 582 батальйонного району №21 Київського укріпрайону (КіУР) розташований у лісі на північ від села Лютіж, неподалік берега Дніпра.
Споруда є типовим залізобетонним одноповерховим триамбразурним ДОТом типу "М2", розрахованим на 3 станкових кулемета.
ДОТ 582 також відомий як "ДОТ лейтенанта Новаковського". У серпні 1941 року гарнізон ДОТу під командуванням лейтенанта Івана Новаковського прийняв бій з німецькими частинами, що наступали на Київ, і оборонявся доти, доки німцям не вдалося його підірвати. 14 бійців потрапили до полону. Лейтенант Новаківський - єдиний із комендантів гарнізонів КіУРу, який залишився живим.
Лютіж
Природний об'єкт
Дуб Грюневальда – одне із найстаріших дерев України (900 років).
Названий на честь середньовічного німецького художника Матіаса Грюневальда, який малював дуби. Дерево виглядає казково та незвично, як і картини цього автора.
Висота дуба – 20 метрів, обхват стовбура – 7 метрів.
Знаходиться він на території санаторію "Жовтень" (Столичне шосе).
На Всеукраїнському конкурсі "Національне дерево України", проведеному в 2010 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища, Дуб Грюневальда було визнано одним із найестетичніших дерев України.
Столичне шосе, 27-й кілометр (санаторій "Жовтень") Київ
Музей/галерея , Розваги/дозвілля , Етнографічний комплекс
Етнографічний комплекс "Українське село" знаходиться на узліссі поряд із селом Бузова на Київщині.
Являє собою "живий скансен", де автентичні будівлі поєднані з інтерактивними атракціями. В експозиції просто неба представлені традиційні житлові та господарські будівлі з різних історико-етнографічних зон України.
Відвідувачів зустрічає діючий храм Святого Дмитра Солунського, з якого розпочалося створення комплексу. Під час екскурсії можна оглянути автентичні інтер'єри шести старовинних хат, перевезених з різних регіонів України: Гуцульщини, Півдня, Поділля, Полісся, Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини. А також відвідати гончарну майстерню, кузню та винокурню, пекарню тощо.
Особливу увагу дітей привертає міні-зоопарк із свійськими тваринами: вівцями, поросятами, кроликами. Усіх тварин можна погодувати, купивши корм у сувенірній крамниці. Там можна придбати різні вироби з натуральних матеріалів.
Для відпочинку, а також проведення свят та корпоративних заходів є альтанки з мангалами на ставку, трапезна на 130 осіб, конференц-зал, готель. За попередніми заявками, проводяться етно-тренінги.
вулиця Дмитрівська, 1 Бузова
Парк/сад
Великий ланшафтний парк "Єва Парк" відкрився в 2023 році в селі Віта-Поштова, за 10 кілометрів від Києва. Це садовий центр однойменної компанії ландшафтного дизайну, що водночас слугує зоною відпочинку, фотолокацією та місцем для проведення тематичних заходів.
Загальна територія парку складає понад 25 гектарів. Тут є мініатюрні будиночки в англійському стилі, витончені містки, затишна невеличка кав'ярня, артоб'єкти, кам'яні водоспади, а також живий куточок з павичами, рослини із різних куточків світу, водойми, фотозони та різноманітні локації для розваг. В Єва Парку можна не лише прогулятися, а й половити рибу, замовити фотосесію чи орендувати зону для особливих подій.
Також в Ева Парку проводить різноманітні івенти – майстер-класи з живопису, тематичні бранчі, екскурсії, чайні церемонії.
вулиця Звенигородська, 201А Віта-Поштова
Музей/галерея
Жуківцівський історико-краєзнавчий музей носить ім'я свого засновника – педагога і краєзнавця Петра Топчія. Саме за його ініціативою у 1984 році у Жуківцях була зведена оригінальна двоповерхова будівля музею.
Сьогодні експозиція в чотирьох залах налічує понад 8000 експонатів, що охоплюють всю історичну спадщину села. Зокрема, представлені матеріали трипільської та черняхівської культур, а також велика етнографічна колекція.
Біля будівлі музею у 1990 році встановлено Шевченківський верстовий стовп на згадку про перебування Тараса Шевченка у Жуківцях проїздом з Богуслава до Трипілля у 1845 році. На подвір'ї встановлено трактор Т-74 на честь вшанування праці хліборобів.
Жуківцівський історико-краєзнавчий музей імені Петра Топчія є філією Обухівського краєзнавчого музею.
вулиця Садова, 1 Жуківці
Пам'ятка архітектури
Залізнична станція в Бучі була відкрита в 1901 році. З тих часів збереглася будівля вокзалу, який зараз є головною архітектурною пам'яткою міста.
Будівлю, побудовану в стилі еклектики з елементами романіки та готики, прикрашають вежі та арочні вікна, що робить його схожим на невеликий замок.
До сторіччя міста вокзал реставрували, а на його фасаді з цієї нагоди з'явилася пам'ятна табличка. На станції досі збереглася паровозна гідравлічна колонка, що діє, яка також є місцевим раритетом.
вулиця Левка Лук'яненка, 3 Буча
Історична місцевість
Замкова гора у Лісниках - один із пагорбів над селом, на якому в XVI сторіччі знаходився середньовічний замок.
Споруджений князем Юхимом Корецьким, який у 1596 році придбав Лісники в Адама Богохвала. З діяльністю князя та його дружини Ганни пов'язаний розквіт села. Подальша доля замку невідома, але ще в ХІХ столітті на горі було видно руїни.
До останнього часу на Замковій горі була пустка. Наразі плато активно забудовується приватними котеджами. На в'їзді встановлено пам'ятний знак у вигляді хреста.
Лісники
Храм , Пам'ятка археології
Архангело-Михайлівський Звіринецький печерний монастир - давньоруська підземна обитель, заснована в Києві в X-XI сторіччях на території Звіринця – заміських мисливських угідь Київського князя Всеволода.
Монастир був зруйнований половцями в 1096-1097 роках. Печери відкриті в 1888 році українським художником Дмитром Зайченком.
Внутрішній устрій комплексу подібний до печер Києво-Печерської лаври. Неподалік входу в печери виявлено невелику келію, ліворуч від неї - прямий підземний коридор із 40 нішами-усипальницями. Також виявлено печерну церкву. У печерах знайдені кипарисові дошки від гробниць, шиферні плити та плінфа, залишки повстяного та шкіряного взуття, кераміки та інше. На стінах збереглися давньоруські малюнки та написи, в тому числі знаменитий Звіринецький хрест, який став у Києві найпопулярнішим православним символом московського патріархату.
В кінці ХІХ століття монастир був частково відновлений як скит Іонинського монастиря з церквою Різдва Богородиці. Нині це самостійний Архангело-Михайлівський Звіринецький монастир.
вулиця Ломаківська, 20-22 Київ
Пам'ятка садово-паркового мистецтва Згурівський дендропарк створений у ХІХ столітті київським віце-губернатором Аркадієм Кочубеєм для своєї дружини Софії Вяземської.
В садибі був палац на 40 кімнат із дзеркальною залою та бібліотекою. Від палацу до ставка вела мальовнича алея. У парку зростало 382 видів дерев та чагарників. Зокрема, зі Східної та Південної Азії було завезено кедр, модрину, дуб, маньчжурський горіх.
Наразі залишилося 150 видів дерев, у тому числі модрина, туя, суга, каучукове дерево. Зберігся 400-річний дуб-велетень і вікова чорна сосна у вигляді ліри, а також сосна-тризуб. З садибних споруд збереглася лише будівля псарен.
Згурівка
Двоповерховий будинок, у якому розташовувалася земська управа Переяслава, виділяється рисами пізнього класицизму. Зараз у ньому розташована школа № 2.
Навпроти знаходиться елегантний, майстерно декорований будинок колишньої жіночої гімназії (тепер також корпус школи № 2), який композиційно пов'язаний із будинком земської управи в єдине архітектурне ціле.
вулиця Богдана Хмельницького, 63 Переяслав
Будівля колишньої земської школи кінця XIX – початку ХХ століття розташоване у центральній частині села Гостролуччя поряд з руїнами Троїцької церкви.
Сьогодні в приміщенні колишньої земської школи розташовується сільська загальноосвітня школа.
вулиця Якова Богдана, 10 Гостролуччя
Велике Ходосівське городище (городище Круглик) розташоване на південній околиці Києва між селами Хотів, Лісники, Ходосівка та Іванковичі.
Всередині городища знаходяться села Круглик і Кременище. Це одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення, що є частиною Ходосівського археологічного комплексу і входить до системи Змієвих валів.
Городище належить до ранньої залізної доби (VI–V століття до нашої ери). Це було поселення скіфів-орачів, оточене захисним валом загальною довжиною 10-12 кілометрів. Зараз цей вал має висоту до 8 метрів, у деяких місцях вздовж нього досі проглядається оборонний рів. В часи Київської Русі вал городища був вбудований у систему Змієвих валів як останній рубеж оборони перед Києвом.
Змієвими валами називають залишки давньоруської системи земляних фортифікаційних споруд, розташовані на південних околицях Києва та в інших місцях на території Середньої Наддніпрянщини. Їх загальна протяжність, за різними оцінками, сягає від 900 до 1500 кілометрів. Імовірно, вали служили для захисту південних рубежів Київської держави від кочівників. Історія їх спорудження та функції недостатньо досліджені.
Легенда оповідає про билинного героя Микиту Кожум'яку, який запряг у плуг Змія Горинича й проорав гігантські борозни, звідки пішла назва валів.
За оцінками археологів, більша частина Змієвих валів була зведена у X-XI століттях. Земляні вали з дерев'яними конструкціями всередині мали до 15 метрів заввишки, були укріплені дерев'яним частоколом вздовж гребеня. Створювалися фронтом у бік степу – на південь та південний схід. В будівельних роботах мали брати участь не менше 4000 будівельників, роботи могли тривати близько 4-5 років.
Фрагменти Змієвих валів збереглися вздовж приток Дніпра: Віта, Красна, Стугна, Трубіж, Сула, Рось та інших. Одним із найкращих місць для огляду є розріз валу по дорозі від Круглика до Іванковичів. Поруч облаштовано паркінг. Дерев'яний знак помилково вказує, що це козацькі вали XVI століття.
вулиця Озерна Круглик
Зоопарк
Парк щасливих тварин "12 місяців" (Зоопарк "XII місяців") розташований за 40 кілометрів від центру Києва трасою на Димер, між Демидовом і Литвинівкою.
На території площею 16 гектарів розташовані вольєри, побудовані за сучасними технологіями. У зоопарку можна побачити понад 100 видів тварин. Серед його мешканців - білий лев і левиця, білий тигр, жирафи, чорний ягуар, червоний вовк, гепарди, пума, гієни, камчатські ведмеді, різні мавпи, носоріг, антилопа канна, бізони, альпаки та інші. Очікується прибуття індійських слонів.
Для дітей у "12 місяцях" працює контактний зоопарк, де можна поспілкуватися з осликами, баранчиками, міні-коровами та іншими домашніми тваринами. Для активного дитячого відпочинку підготовлено великий ігровий майданчик та піратський корабель.
У центрі комплексу, поряд із ставком, розташований ресторан у стилі казкового замку, схожого на баварський замок Нойшванштайн – прообраз замку Білосніжки із диснеївських мультфільмів. Багато тварин можна годувати з рук.
Російсько-українська війна
Від початку повномасштабної російсько-української війни, в лютому 2022 року, зоопарк "!2 місяців" одразу опинився в російській окупації, в епіцентрі бойових дій, та фактично був відрізаним від зовнішнього світу. Понад місяць у надважких умовах без світла, газу і кормів, під постійним ворожими обстрілами, семеро працівників парку доглядали тварин і врятували більшість з них. На жаль, кілька тварин загинули через стрес від вибухів - вони не змогли витримати звуки снарядів, які літали над парком і вибухали.
Наразі Парк щасливих тварин "!2 місяців" відновив свою роботу і радо запрошує відвідувачів.
вулиця Вербова, 79 Демидів
Природний об'єкт , Історична місцевість
Урочище Іван-гора знаходиться на березі Дніпра на південно-східній околиці Ржищева, праворуч від пристані.
На вершині гори заввишки 174 метри у XIX столітті відкрито давньоруське городище XI-XIII сторічь, ототожнюване з літописним містом-фортецею Іван (згадане в Іпатіївському літописі в 1151 році). Знайдено залишки дерев'яних укріплень.
В XVI столітті на Іван-горі було споруджено польську фортецю, яку в 1663 році використовували війська короля Яна Казимира як плацдарм для вторгнення на Лівобережжя (за однією з версій, гора носить ім'я короля Яна (Івана).
Після спорудження Канівської ГЕС розпочався процес ерозії та підмивання гори водами Канівського водосховища.
вулиця Освіти Ржищів