Пам'ятки Київської області

Музей пошти Київської міської дирекції "Укрпошти" відкрився після повного оновлення у 2019 році, розташовується у приміщенні Лівобережного поштамту.

У музеї представлені унікальні експонати з усіх областей України: від діорам та вітражів до форми листоноші початку XX століття. Серед експонатів – сортувальний центр, поштовий вагон та поштова карета в мініатюрі, телеграфний апарат, штемпелювальні машини, сургучниця, камзоли, друкарські машинки та інше.

Також представлена карта України, викладена із майже 10 тисяч марок за 30 років Незалежності, скриньки арт-проєкту "Пошта добра", скриньки пошт світу та ще багато цікавого.

Музей ретротехніки "Колеса історії" відкрився у 2024 році в районі Новобіличі на західній околиці Києва. Заснований відомим київським колекціонером, організатором фестивалю ретротехніки Old Car Land Павлом Лозовенком.

На експозиційній площі близько 3000 кадратних метрів представлено понад 100 відреставрованих автомобілів і мотоциклів минулого. Серед них, як зразки радянської техніки, так і транспортні засоби виробництва країн Єропи та США. Найдавнішим експонатом є автомобіль ГАЗ А 1934 року випуску.

На другому поверсі музею представлені мотоцикли, моторолери, квадроцикли, мопеди, велосипеди та різноманітна побутова техніка середини та кінця ХХ століття. Атмосферу старовини доповнюють вінтажні рекламні вивіски зі старих бензоколонок, впізнавані предмети побуту, популярні в минулому дитячі іграшки.

Музей "Колеса Історії" надає свої приміщення та експонати для проведення кінозйомок та фотосесій. В приміщенні працює кав'ярня та сувенірна крамниця.

Музей старожитностей в селі Данилівка відкрився 2010 року в приміщенні старої школи, де пізніше розміщувалася сільрада. Ініціаторкою створення була сільська голова Любов Бондаренко, яка й очолила музей.

В експозиції – близько 1000 старовинних речей, які надали музею місцеві мешканці: меблі, одяг, посуд, знаряддя праці, ікони. Представлено багато вишитих сорочок з різних регоінів України, жіночі хустки, колекцію музичних інструментів.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України заснований в Києві в 1923 році як театральний музей при Мистецькому об'єднанні "Березіль", очолюваному видатним діячем українського театру Лесем Курбасом.

Розташовується на території Києво-Печерської лаври, у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету.

В експозиції викладено історію театру в Україні від зародження у давній народній творчості до початку ХХ століття. Представлено творчу діяльність плеяди корифеїв українського театру: Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької.

Окрему експозицію присвячено життю і творчому шляху геніального українського актора і режисера-новатора світового рівня Леся Курбаса.

Виставка "Український кіногенезис" презентує історії походження і становлення національного кінематографа.

Музей також має унікальні колекції українських народних музичних інструментів та раритетних українських вертепів із ляльками.

Проводяться оглядові, тематичні й інтерактивні музичні екскурсії, дитячі майстеркласи.

Переяславський музей трипільської культури – один із наймолодших музеїв, що входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Його відкрили в 2003 році в будинку, в якому свого часу жив брат українського композитора Павла Сениці.

В експозиції представлені матеріали розкопок близько 40 поселень трипільської землеробської культури (V-III тисячоліття до нашої ери) різних регіонів України: Подніпров’я, Побужжя, Подністров’я. Вони розповідають про трипільську систему обробки землі, перші культурні злаки, конструкцію трипільських жител, міфологію та обрядовість давніх мешканців краю. Серед експонатів: керамічний посуд, прикраси, глиняні фігурки, знаряддя праці.

В цьому ж приміщенні розташований Музей козацької слави, де представлені роботи талановитого художника і різьбяра по дереву, українського поета-пісняра Василя Завгороднього. У трьох залах музею експонується понад 200 робіт художника, звернених до теми українського козацтва: образи козаків-запорожців, князів, гетьманів та просвітників, серед яких Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Петро Сагайдачний, Тарас Шевченко, Микола Гоголь.

Музей українського грамзапису відкрився 2023 року на території Культурно-мистецького комплексу "Співоче поле". Оригінальну експозицію створив Київський міський центр народної творчості з ініціативи українського музиканта, одного з піонерів української електронної сцени Івана Москаленка (DJ Derbastler).

У колекції музею зібрані скарби української музики на різних звукових носіях. Понад 400 експонатів розповідають про історію грамзапису та про різні аспекти музичної культури України.

Музей українського костюма та писанки відкрився у 2007 році в одному з корпусів Немішаєвського агротехнічного коледжу з ініціативи педагогині Тамари Угнівенко. Заклад працює на базі Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти.

В експозиції представлено 50 чоловічих і жіночих національних костюмів середини ХІХ – початку ХХ століття з усіх областей України, а також близько 400 побутових та весільних рушників із традиційними орнаментами.

Значне місце в експозиції посідає колекція з 3000 писанок 27 видів. Також представлені вироби гончарства і різьбярства, ткацтва, гаптування. Особливу зацікавленість викликає експозиція оберегів.

Проводяться тематичні екскурсії та майстеркласи з писанкарства.

Музей української діаспори, який розповідає про долю українських іммігрантів, розташований в Києві в старовинному київському особняку ХІХ століття.

Тут представлені документи, фотографії та деякі особисті речі, які свого часу належали українським художникам, письменникам, музикантам, які у різний час були змушені залишити батьківщину.

Декілька залів музею присвячено творчості художників-іммігрантів: Людмилі Морозовій, Олексі Булавницькому, Вадиму Доброліжу та іншим. Найбільша експозиція присвячена життю та творчості знаменитого балетмейстера та танцюриста Сержа Лифаря.

Музей футбольного клубу "Динамо Київ" розташований на території Національного спортивного комплексу "Олімпійський" в одному приміщенні з офіційним фан-шопом клубу. Відкрився напередодні футбольного чемпіонату "Євро-2012".

Експозиція розповідає про історію київського клубу "Динамо" починаючі від заснування у 1927 році. Зокрема, представлені футбольні трофеї, завойовані клубом протягом столітньої історії на національних та міжнародних чемпіонатах. Також можна побачити історичні світлини, портрети відомих футболістів, спортивну форму футбольних зірок та м'ячі, якими вони грали.

Окрема експозиція присвячена легендарному тренеру "Динамо" Валерію Лобановському.

Народний музей хліба працює з 1981 року в приміщенні Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді на Пріорці у Києві, поруч із шевченківським музеєм "Хата на Пріорці".

В музеї зібрано понад 2000 експонатів, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур (жита, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших). Представлено понад 100 зразків різних сільськогосподарських культур.

Окрасою експозиції є розділ "Хліб – усьому голова", де представлено 150 короваїв з різних куточків України та з інших країн. Експонуються знаряддя праці хліборобів різних часів – від дерев’яного плуга до сучасного трактора, від ковша для ручної сівби до комбайна.

Почесне місце в музеї відведено творчості поета Тараса Шевченка, який багато писав у своїх творах про хліб і тяжку працю хліборобів.

Окрему експозицію присвячено жахливим подіям колективізації та Голодомору-геноциду, організованого в Україні російськими окупантами в 1932-1933 роках.

Значну увагу приділено роботам українських вчених селекціонерів. Можна побачити навіть "космічний" білий і чорний хліб, подарований музею космонавтом Павлом Поповичем.

Музей шістдесятництва у Києві відкрився в 2012 році в будівлі, в якій розміщується партія "Народний рух України".

Особняк у стилі модерн зі скульптурою лева на фасаді збудований у 1907-1908 роках архітектором Ігнатієм Ледоховським. До більшовицького перевороту 1917 року в ньому містилася хірургічна лікарня доктора Ігнатія Маковського. В 1911 році у клініці Маковського помер прем'єр-міністр російської імперії Петро Столипін, смертельно поранений терористом під час вистави в Оперному театрі.

З 1999 року до будівлі переїхав центральний офіс Народного руху України, однієї з найстаріших політичних партій України, засновниками якої були відомі українські шістдесятники В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Михайло Горинь та інші. Їхня політична та правозахисна діяльність почалася в період "хрущовської відлиги" у СРСР 1960-х роках, проте згодом частина шістдесятників була репресована.

Музей шістдесятництва було відкрито на основі колекції, яку зібрали активісти громадської організації шістдесятників. Експозиція налічує близько 20 тисяч експонатів.

Музей шістдесятництва є філією Музею історії міста Києва.

Музей Шолом-Алейхема у Києві – перший державний музей єврейської тематики на території сучасної України.

Відкрився в 2009 році до 150-річчя від дня народження письменника на місці будинку, де він жив у 1896-1903 роках.

Експозиція докладно розповідає про життя та творчість Шолом-Алейхема, а також знайомить із єврейською культурою. Представлені деякі обрядові єврейські предмети, предмети традиційного єврейського побуту.

На моніторах, встановлених у залі, можна побачити фрагменти фільмів та вистав за творами Шолом-Алейхема, єврейську архітектуру, єврейські надгробні стели (мацеви), старовинні єврейські книги, старовинні рукописи, екземпляри єврейської каліграфії.

У програмі музею багато лекцій та презентацій.

Музей-архів преси в Києві – проєкт інтернет-видання "Історична правда". Це перший в Україні музей такого профілю.

Розташований на Подолі в Києві.

В основі колекції - приватні збори періодики та самвидаву журналіста Вахтанга Кіпіані.

Музей відкрився в 2014 році виставкою "За Україну, за її волю! Періодика ОУН, УПА, УГВР та інших визвольних формувань".

"Музеєм на колесах" називають Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР, що стоїть на залізничній станції "Фастів" разом зі старовинним паротягом.

В подібному штабному вагоні Директорії УНР наприкінці 1918 року відбулися переговори між керівниками Української Народної Республіки Володимиром Винниченком і Симоном Петлюрою з одного боку та делегацією Західно-Української Народної Республіки на чолі з Костем Левицьким і Лонгином Цегельським.

Саме тут 1 грудня 1918 року вони підписали "передвступний" договір про намір об'єднати населення та території УНР і ЗУНР в єдину державу. Акт Злуки було урочисто проголошено через півтора місяці, 19 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

В експозиції "Музею на колесах" представлено документи і фотографії, що розповідають про ці події, гроші та поштові марки тих часів. Відтворено інтер'єр та обстановку штабного вагону Петлюри.

Відвідати музей можна лише за попередньою домовленістю. Щорічно в День Соборності біля музею у Фастові проходять урочисті заходи.

Меморіальний музей-квартира композитора Віктора Косенка заснований в 1938 році його вдовою Ангеліною Канеп-Косенко.

В музеї відтворено інтер'єри вітальні та кабінету Косенка, якими вони була за його життя. Серед представлених в експозиції особистих речей композитора найдавнішою є іменна срібна ложка з батьківського дому Косенка. Привертає увагу альбом із крокодилячої шкіри із нотами тем симфонічних творів Косенка. Представлені книги з особистої бібліотеки Косенка з дарчими написами авторів.

Зараз Музей-квартира Віктора Косенка є філією Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.