Пам'ятки Київської області

"Музей однієї нації на Поштовій площі" у Києві є громадською ініціативою зі збереження та популяризації археологічної пам'ятки Древнього Києва – залишків середньовічного прибережного кварталу у підземному просторі Поштової площі.

На думку істориків, саме на цьому місці за наказом князя Володимира Святославича скидали язичницьких ідолів у Дніпро, і саме тут у 988 році відбулося масове хрещення киян.

Навесні 2015 року під час будівництва підземного торгово-розважального центру на Поштовій площі була розкопана вулиця доби Київської Русі (ХI–XII століття). Знайдені частини дерев'яних будинків і майстерень, залишки митниці, старі частоколи, фрагменти керамічного посуду, княжі печатки, зброя, прикраси тощо. Окремо була знайдена дерев'яна фортифікаційна споруда XVII століття – залишки Хрещатицької надбрамної вежі.

Будівництво ТРЦ було зупинене, розпочалися археологічні дослідження та консервація пам'ятки. 2019 року археологічний об'єкт "Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва" отримала статус пам'ятки національного значення. Досі тривають дискусії про музеїфікацію.

"Музей на Поштовій площі" заснований у 2019 році як історичний музей просто неба членами ініціативної групи громадського руху, який вийшов на захист пам’ятки археології та історії національного значення на Поштовій площі у червні 2018 року для збереження та розвитку пам’ятки. В лютому 2022 року зареєстрований як Громадська організація "Музей однієї нації на Поштовій площі".  

Активісти громадської організації "Музей однієї нації на Поштовій площі" проводять регулярні екскурсії підземним простором. Тут можна побачити залишки середньовічного прибережного кварталу, відвідати виставку "Київська історія по цеглині" та фотовиставку відомої фотографки Вікторії Скуратовської "Деокуповані".

Щоб потрапити на екскурсію, необхідна попередня реєстрація. Вхід на локацію – навпроти фунікулеру, ліворуч від входу до церкви Різдва Христового.

Перший державний музей науки відкрила у 2020 році Мала академія наук України на території Національного експоцентру України ВДНГ в Києві. Експозиція у зрозумілій і доступній формі демонструє найважливіші наукові здобутки людства, закони природи та їх взаємодію.

Музейний простір поділений на п'ять зон, в яких можна познайомитися з окремими галузями науки. Зона "Дивна матерія" присвячена матеріалознавству і роботі з найкрихітнішими частинками речовини – молекулами й атомами. В зоні "Акустика" можна побачити свій голос, почути його через акустичні дзеркала. Інтерактивні столи в зоні "Людина" дозволяють зазирнути всередину живих організмів. Зона "Оптика" пропонує відкрити для себе світ кольору та пізнати, із чого складається світло. В зоні "Великі винаходи" можна побачити велосипед на квадратних колесах та дізнатися про відкриття чотирьох з найвідоміших українських вчених.

Ознайомлення з експозиціює відбувається у формі вільного дослідження простору без допомоги екскурсоводів, але біля експонатів працюють інтерпретатори, які радо допомагають знайти відповіді на всі питання.

Музей популярної науки та техніки "Експериментаріум" у Києві - це науково-розважальний центр, де наочно та доступно демонструються закони науки та явища навколишнього світу.

Постійна експозиція музею налічує близько трьохсот інтерактивних експонатів та охоплює основні розділи фізики, що вивчаються у школі: механіка, молекулярна фізика, електрика та магнетизм, оптика, акустика.

Експонати призначені для того, щоб відвідувачі могли самі проводити досліди, що ілюструють роботу того чи іншого закону природи. Один із найцікавіших експонатів – плазмова куля Тесли, яка демонструє крисиві експерименти з високою напругою.

На території музею "Експериментаріуму" є власне кафе з окремим входом.

Музей непотрібних речей в районі станції метро "Лівобережна" в Києві називають "музеєм антикваріату" або "музеєм вторсировини".

Він відкритий у 2007 році на території заводу "Київміськвторресурс", який займається заготівлею та переробкою вторинної сировини. Ще в середині XX століття тут стали систематично відбирати зі сміття цікаві речі, а пізніше, дізнавшись, що на заводі приймають старовинні предмети, люди стали зносити їх сюди.

Серед унікальних раритетів - найперший у Російській імперії пилосос, старовинний набір перукарських інструментів, комплект інструментів для тортур царської жандармерії, сані-грінджоли, верстат з переробки конопель.

Радянській тематиці присвячено цілий стенд, на якому близько 40 різних фігур вождя революції, а у дворі заводу встановлено знамениту 7-метрову статую Леніна, привезену з Криму.

Велика експозиція знаходиться на вулиці під навісом, а маленька – у дерев'яному будиночку під старовину.

Ржищівський музей образотворчого мистецтва імені Івана-Валентина Задорожного розташований в адміністративній будівлі в центрі міста Ржищів.

У постійній експозиції представлені твори сучасного художника-монументаліста, уродженця Ржищева Івана-Валентина Задорожного. Він автор 24 монументальних робіт, що розташовані по всій території України. Це вітражі в авторській техніці литого скла, мозаїки, різьблення, бетонні рельєфи.

У творчому доробку художника також гобелени ручного ткацтва, скульптури, графічні ілюстрацій до "Кобзаря" Тараса Шевченка та дитячих казок.

Відвідувачі музею можуть побачити авторські роботи художника, історичні та документальні фотографії, ознайомитися з уривками текстів із щоденника митця. Ржищівський музей мистецтв також проводить тематичні виставки та інші заходи.

Музей окупації Києва заснований у 2008 році, знаходиться на території парку культури та відпочинку "Партизанська слава". Висвітлює найдраматичніші періоди життя міста – від початку Української революції в 1917 році до відновлення незалежності України в 1991 році, коли країна перебувала під окупаціями різних держав.

Експозиція розкриває теми ідеологій різних окупаційних режимів, їхньої політики окупаційного терору проти містян, цілеспрямованого руйнування ними міського середовища. Представлені фотографії та документи, особисті речі безпосередніх учасників подій, листівки та газети різних періодів окупації, зразки зброї та військового спорядження тих часів, карти і схемами.

Відвідувачам також пропонують переглянути інтерактивну VR-виставку "Бабин Яр".

Музей окупації Києва є філією Музею історії міста.

Музей пошти Київської міської дирекції "Укрпошти" відкрився після повного оновлення у 2019 році, розташовується у приміщенні Лівобережного поштамту.

У музеї представлені унікальні експонати з усіх областей України: від діорам та вітражів до форми листоноші початку XX століття. Серед експонатів – сортувальний центр, поштовий вагон та поштова карета в мініатюрі, телеграфний апарат, штемпелювальні машини, сургучниця, камзоли, друкарські машинки та інше.

Також представлена карта України, викладена із майже 10 тисяч марок за 30 років Незалежності, скриньки арт-проєкту "Пошта добра", скриньки пошт світу та ще багато цікавого.

Музей ретротехніки "Колеса історії" відкрився у 2024 році в районі Новобіличі на західній околиці Києва. Заснований відомим київським колекціонером, організатором фестивалю ретротехніки Old Car Land Павлом Лозовенком.

На експозиційній площі близько 3000 кадратних метрів представлено понад 100 відреставрованих автомобілів і мотоциклів минулого. Серед них, як зразки радянської техніки, так і транспортні засоби виробництва країн Єропи та США. Найдавнішим експонатом є автомобіль ГАЗ А 1934 року випуску.

На другому поверсі музею представлені мотоцикли, моторолери, квадроцикли, мопеди, велосипеди та різноманітна побутова техніка середини та кінця ХХ століття. Атмосферу старовини доповнюють вінтажні рекламні вивіски зі старих бензоколонок, впізнавані предмети побуту, популярні в минулому дитячі іграшки.

Музей "Колеса Історії" надає свої приміщення та експонати для проведення кінозйомок та фотосесій. В приміщенні працює кав'ярня та сувенірна крамниця.

Музей всесвітньо відомого кінорежисера, художника, класика українського національного кінематографа Сергія Параджанова було створено в Київському міжнародному університеті 2020 року. Його мета – збереження, вивчення і популяризація творчої спадщини видатного митця, автора епохальної кінострічки "Тіні забутих предків", яка стала візитівкою українського кіно і світовим культурним надбанням.

Представлено експонати, пов'язаними з життям і творчістю Параджанова, його родиною, соратниками, іншими українськими митцями. Зокрема можна побачити деякі особисті речі режисера, а також авторські інсталяції, присвячені творчості Сергія Параджанова.

У 2025 році проведено оновлення експозиції музею Сергія Параджанова.

Музей старожитностей в селі Данилівка відкрився 2010 року в приміщенні старої школи, де пізніше розміщувалася сільрада. Ініціаторкою створення була сільська голова Любов Бондаренко, яка й очолила музей.

В експозиції – близько 1000 старовинних речей, які надали музею місцеві мешканці: меблі, одяг, посуд, знаряддя праці, ікони. Представлено багато вишитих сорочок з різних регоінів України, жіночі хустки, колекцію музичних інструментів.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України заснований в Києві в 1923 році як театральний музей при Мистецькому об'єднанні "Березіль", очолюваному видатним діячем українського театру Лесем Курбасом.

Розташовується на території Києво-Печерської лаври, у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету.

В експозиції викладено історію театру в Україні від зародження у давній народній творчості до початку ХХ століття. Представлено творчу діяльність плеяди корифеїв українського театру: Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької.

Окрему експозицію присвячено життю і творчому шляху геніального українського актора і режисера-новатора світового рівня Леся Курбаса.

Виставка "Український кіногенезис" презентує історії походження і становлення національного кінематографа.

Музей також має унікальні колекції українських народних музичних інструментів та раритетних українських вертепів із ляльками.

Проводяться оглядові, тематичні й інтерактивні музичні екскурсії, дитячі майстеркласи.

Переяславський музей трипільської культури – один із наймолодших музеїв, що входять до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Його відкрили в 2003 році в будинку, в якому свого часу жив брат українського композитора Павла Сениці.

В експозиції представлені матеріали розкопок близько 40 поселень трипільської землеробської культури (V-III тисячоліття до нашої ери) різних регіонів України: Подніпров’я, Побужжя, Подністров’я. Вони розповідають про трипільську систему обробки землі, перші культурні злаки, конструкцію трипільських жител, міфологію та обрядовість давніх мешканців краю. Серед експонатів: керамічний посуд, прикраси, глиняні фігурки, знаряддя праці.

В цьому ж приміщенні розташований Музей козацької слави, де представлені роботи талановитого художника і різьбяра по дереву, українського поета-пісняра Василя Завгороднього. У трьох залах музею експонується понад 200 робіт художника, звернених до теми українського козацтва: образи козаків-запорожців, князів, гетьманів та просвітників, серед яких Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Петро Сагайдачний, Тарас Шевченко, Микола Гоголь.

Музей українського грамзапису відкрився 2023 року на території Культурно-мистецького комплексу "Співоче поле". Оригінальну експозицію створив Київський міський центр народної творчості з ініціативи українського музиканта, одного з піонерів української електронної сцени Івана Москаленка (DJ Derbastler).

У колекції музею зібрані скарби української музики на різних звукових носіях. Понад 400 експонатів розповідають про історію грамзапису та про різні аспекти музичної культури України.

Музей українського костюма та писанки відкрився у 2007 році в одному з корпусів Немішаєвського агротехнічного коледжу з ініціативи педагогині Тамари Угнівенко. Заклад працює на базі Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти.

В експозиції представлено 50 чоловічих і жіночих національних костюмів середини ХІХ – початку ХХ століття з усіх областей України, а також близько 400 побутових та весільних рушників із традиційними орнаментами.

Значне місце в експозиції посідає колекція з 3000 писанок 27 видів. Також представлені вироби гончарства і різьбярства, ткацтва, гаптування. Особливу зацікавленість викликає експозиція оберегів.

Проводяться тематичні екскурсії та майстеркласи з писанкарства.

Музей української діаспори в Києві, який розповідає про долю українських іммігрантів, розташований в старовинному київському особняку ХІХ століття. Він є філією Музею історії Києва.

Тут представлені документи, фотографії та деякі особисті речі, які свого часу належали українським художникам, письменникам, музикантам, які у різний час були змушені залишити батьківщину.

Декілька залів музею української діаспори присвячено творчості художників-іммігрантів: Людмилі Морозовій, Олексі Булавницькому, Вадиму Доброліжу та іншим. Найбільша експозиція присвячена життю та творчості знаменитого балетмейстера та танцюриста Сержа Лифаря.