Пам'ятки Київської області

Музей футбольного клубу "Динамо Київ" розташований на території Національного спортивного комплексу "Олімпійський" в одному приміщенні з офіційним фан-шопом клубу. Відкрився напередодні футбольного чемпіонату "Євро-2012".

Експозиція розповідає про історію київського клубу "Динамо" починаючі від заснування у 1927 році. Зокрема, представлені футбольні трофеї, завойовані клубом протягом столітньої історії на національних та міжнародних чемпіонатах. Також можна побачити історичні світлини, портрети відомих футболістів, спортивну форму футбольних зірок та м'ячі, якими вони грали.

Окрема експозиція присвячена легендарному тренеру "Динамо" Валерію Лобановському.

Народний музей хліба працює з 1981 року в приміщенні Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді на Пріорці у Києві, поруч із шевченківським музеєм "Хата на Пріорці".

В музеї зібрано понад 2000 експонатів, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур (жита, пшениці, кукурудзи, ячменю та інших). Представлено понад 100 зразків різних сільськогосподарських культур.

Окрасою експозиції є розділ "Хліб – усьому голова", де представлено 150 короваїв з різних куточків України та з інших країн. Експонуються знаряддя праці хліборобів різних часів – від дерев’яного плуга до сучасного трактора, від ковша для ручної сівби до комбайна.

Почесне місце в музеї відведено творчості поета Тараса Шевченка, який багато писав у своїх творах про хліб і тяжку працю хліборобів.

Окрему експозицію присвячено жахливим подіям колективізації та Голодомору-геноциду, організованого в Україні російськими окупантами в 1932-1933 роках.

Значну увагу приділено роботам українських вчених селекціонерів. Можна побачити навіть "космічний" білий і чорний хліб, подарований музею космонавтом Павлом Поповичем.

Музей шістдесятництва відкрився у Києві в 2012 році в будівлі, в якій розміщується партія "Народний рух України".

Особняк у стилі модерн зі скульптурою лева на фасаді збудований у 1907-1908 роках архітектором Ігнатієм Ледоховським. До більшовицького перевороту 1917 року в ньому містилася хірургічна лікарня доктора Ігнатія Маковського. В 1911 році у клініці Маковського помер прем'єр-міністр російської імперії Петро Столипін, смертельно поранений терористом під час вистави в Оперному театрі.

З 1999 року до будівлі переїхав центральний офіс Народного руху України, однієї з найстаріших політичних партій України, засновниками якої були відомі українські шістдесятники В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Михайло Горинь та інші. Їхня політична та правозахисна діяльність почалася в період "хрущовської відлиги" у СРСР 1960-х роках, проте згодом частина шістдесятників була репресована.

Музей шістдесятництва було відкрито на основі колекції, яку зібрали активісти громадської організації шістдесятників. Експозиція налічує близько 20 тисяч експонатів.

Музей шістдесятництва є філією Музею історії Києва.

Музей Шолом-Алейхема у Києві – перший державний музей єврейської тематики на території сучасної України. Відкрився в 2009 році до 150-річчя від дня народження письменника на місці будинку, де він жив у 1896-1903 роках.

Експозиція докладно розповідає про життя та творчість Шолом-Алейхема, а також знайомить із єврейською культурою. Представлені деякі обрядові єврейські предмети, предмети традиційного єврейського побуту.

На моніторах, встановлених у залі, можна побачити фрагменти фільмів та вистав за творами Шолом-Алейхема, єврейську архітектуру, єврейські надгробні стели (мацеви), старовинні єврейські книги, старовинні рукописи, екземпляри єврейської каліграфії.

В музеї працює лекційна програма "Сторінки єврейської історії та культури", проводяться концерти, семінари, конференції, зустрічі з видатними діячами культури, науки, мистецтва тощо.

Музей Шолом-Алейхема є філією Музею історії Києва.

Музей-архів преси в Києві – проєкт інтернет-видання "Історична правда". Це перший в Україні музей такого профілю.

Розташований на Подолі в Києві.

В основі колекції - приватні збори періодики та самвидаву журналіста Вахтанга Кіпіані.

Музей відкрився в 2014 році виставкою "За Україну, за її волю! Періодика ОУН, УПА, УГВР та інших визвольних формувань".

Меморіальний музей-квартира композитора Віктора Косенка заснований в 1938 році його вдовою Ангеліною Канеп-Косенко.

В музеї відтворено інтер'єри вітальні та кабінету Косенка, якими вони була за його життя. Серед представлених в експозиції особистих речей композитора найдавнішою є іменна срібна ложка з батьківського дому Косенка. Привертає увагу альбом із крокодилячої шкіри із нотами тем симфонічних творів Косенка. Представлені книги з особистої бібліотеки Косенка з дарчими написами авторів.

Зараз Музей-квартира Віктора Косенка є філією Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Музей-майстерня відомих українських скульпторів Ади Рибачук і Володимира Мельніченка розташована в самому центрі Києва, у кварталах між Володимирською вулицею та Майданом Незалежності. Працює за підтримки фонду АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини митців.

Творчій тандем Ади Рибачук і Володимира Мельніченка відомий оформленням Палацу дитячої творчості на Печерську, Центрального автовокзалу на Деміївці та Стіни Пам'яті на Байковому кладовищі, варварськи знищеної радянською владою. Майстерня на Малопідвальній заснована ними ще у 1972 році. За задумом митців, вона мала бути завжди відкритою для відвідувачів і водночас слугувати музеєм їхньої творчості.

В музеї представлені численні роботи Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, створені з 1957 по 2000 роки, протягом майже усього періоду їхньої творчості, зокрема незавершені. Частина скульптур експонується на подвір'ї просто неба. Будівля прикрашена мозаїками.

Музей-майстерня видатного українського скульптора, кінорежисера і драматурга, народного артиста України Івана Кавалерідзе відкрився в 1993 році в будинку на Андріївському узвозі в Києві, в якому митець у 1911 році працював над проектом пам’ятника княгині Ользі.

Фонди музею налічують близько 3,5 тисячі експонатів. В експозиції представлені проєкти пам’ятників, станкові скульптури, в яких скульптор звертається до образу Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Льва Толстого, Федора Шаляпіна, Амвросія Бучми, Лесі Українки, Миколи Амосова та інших видатних особистостей.

Також в музеї експонуються матеріали, які висвітлюють життєвий та творчий шлях Івана Кавалерідзе.

Оглядова екскурсія включає меморіальну кімнату митця, де експонуються меблі та його особисті речі. Відвідувачам демонструють цифрові копії кінофільмів Кавалерідзе.

Музей-майстерня творчої династії Зноби-Голембієвських створений 2006 року в будинку на Печерську у Києві, в якому з 1965 року жив український скульптор, народний художник України Валентин Зноба зі своєю дружиною, художницею Тетяною Голембієвською.

В експозиції представлене велике зібрання авторських скульптур трьох поколінь митців – Івана Зноби, Валентина Зноби, Миколи Зноби та їхніх творчих родин.

Микола Зноба продовжує жити й працювати в будинку, підтримуючі творчу атмосферу майстерні. На подвір'ї влаштовано сад скульптур, головною серед яких є фігура козака Мамая перед входом у будинок, оригінал якої встановленої на Майдані Незалежності.

Музей-майстерня творчої династії Зноби-Голембієвських часто слугує мистецьким майданчиком для зустрічі культурних діячів, митців різних напрямків та стилів.

Національне військове меморіальне кладовище біля Мархалівки під Києвом – головний військовий меморіал України, створений 2025 року для вшанування пам'яті героїв, які загинули під час Війни за Незалежність України проти російських загарбників.

На території площею 259 гектарів підготовлено сектори на близько 6 тисяч місць для поховань. Проєкт передбачає понад 120 тисяч місць, що робить Національне військове меморіальне кладовище одним із найбільших у Європі. На території облаштовано сектори почесних поховань, зведено два колумбарії, висаджено символічну Алею лип.

В подальшому планується спорудження Будинку трауру, Центрального меморіалу, пам'ятнику невідомим захисникам, музейно-виставкового комплексу, каплиці та інших елементів єдиного національного простору пам’яті.

Національний військово-історичний музей України розміщується у Будинку офіцерів на Печерську в Києві.

Музей розповідає про розвиток військової справи упродовж багатьох століть: кіммерійсько-скіфський період, Київська Русь, козацька епоха, Перша світова війна, Національно-визвольна боротьба, Друга світова війна, Холодна війна, становлення збройних сил незалежної України.

В основі експозиції – автентична зброя, яка використовувалась у різні історичні епохи на території сучасної України. В залах музею можна переглянути військову хроніку, документальне та художнє військово-історичне кіно.

Також музей проводить уроки патріотичного виховання, на яких можна самостійно розібрати та зібрати автоматичну вогнепальну зброю.

Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" є одним із найбільших історико-культурних заповідників України. Він об'єднує 24 музеї, понад 370 пам'яток історії та архітектури, близько 3000 гектарів території міста Переяслава та його околиць.

Заповідник засновано 1979 року видатним українським істориком, етнографом, музеєзнавцем, археологом, Героєм України Михайлом Сікорським на базі Переяслав-Хмельницького державного історичного музею – нині це Музей "Заповіту" Тараса Шевченка, також тут розташовується частина адміністрації заповідника.

На сьогодні Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" охоплює цілий комплекс пам'яток культурної спадщини історичного міста Переяслав різних епох, починаючи від Переяславського дитинця із залишками княжого Михайлівського собору, включаючи архітектурні пам'ятки козацької доби у середмісті і закінчуючи адміністративними та житловими спорудами кінця XIX – початку XX століть.

Найпопулярнішим об'єктом заповідника є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Музей просто неба, скансен), де представлені автентичні зразки старовинного українського житла, а також оборонних, господарських, адміністративних та культових споруд минулого. На території скансена діють 13 окремих музеїв, зокрема Музей українського рушника, Музей українських обрядів, Музей "Поштова станція" та інші.

Адміністрація заповідника, наукова частина та екскурсійне бюро розташовуються в одному з колишніх приміщень Вознесенського монастиря, поруч із Меморіальним музеєм Григорія Сковороди. Тут можна замовити оглядову екскурсію по місту Переяслав.

До складу Національного заповідника "Переяслав" входять:
- Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини;
- Музей "Заповіту" Тараса Шевченка;
- Меморіальний музей Григорія Сковороди;
- Археологічний музей;
- Музей трипільської культури;
- Музей архітектури давньоруського Переяслава;
- Музей кобзарського мистецтва;
- Меморіальний музей Володимира Заболотного;
- Музей-діорама "Битва за Дніпро".

Національний музей "Чорнобиль" в Києві є багатофункціональним історико-культурним закладом, який береже та оповідає історію ядерної аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року як найбільш важкої радіоекологічної катастрофи ХХ століття.

Музей відкрито в 1992 році з ініціативи МВС України в історичній будівлі Пожежної каланчі початку XX століття, де початково розміщувалось Подільське пожежне депо, а згодом і Київське обласне управління пожежної охорони, яке координувало хід ліквідації аварії на ЧАЕС.

Експозиція музею на площі 1100 квадратних метрів налічує понад 7 тисяч експонатів: розсекречені документи, таємні карти, фотографії, спеціальні прилади, особисті речі ліквідаторів, предмети із зони відчуження.

Сприйняття розширюють сучасні аудіовізуальні та інформаційні засоби, художні інсталяції. Представлена діюча трьохфазова діорама "Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії", а також діючий макет 4-го енергоблоку ЧАЕС. Підтримується електронна "Книга пам'яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС".

Пропонуються оглядові екскурсії українською, російською, англійською та німецькою мовами, аудіогіди, тури в Чорнобильську зону від партнерів музею.

Експозиційні зали музею "Чорнобиль" розташовані на другому поверсі будівлі. З  метою забезпечення комфортного пересування територією музею для відвідувачів, які пересуваються на кріслах колісних, передбачено можливість використання електричного підйомника з першого поверху. Основні відеолокації експозиції музею адаптовано до потреб відвідувачів з порушеннями слуху. 

Національний музей Голодомору-геноциду в Києві зберігає пам'ять про жертви страшного злочину проти українського народу, організованого більшовицьким урядом у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду в Україні.

Заснований у 2008 році як Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", також мав назву Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Меморіальний комплекс авторства народного художника України Анатолія Гайдамаки розташований на дніпровських кручах у Парку Вічної Слави на Печерську в Києві. Через символічний вхід повз дві скульптури янголів відвідувачі потрапляють на площу "Жорна долі" зі зворушливою скульптурою дівчинки з колосками в руках "Гірка пам’ять дитинства".

Центром меморіалу є "Свіча пам’яті", оперезана хрестами, що нагадують крила вітряка, зі скульптурами лелек нагорі. Грані свічки прикрашені орнаментами з хрестів, що нагадують українську вишивку.

Музейні функції виконує Зала пам’яті. Тут представлено 19 томів "Національної Книги пам'яті жертв Голодомору", меморіальні речі жертв трагедії, архівні документи, фотографії, свідчення очевидців та карти проєкту "Цифровий атлас Голодомору". На інтерактивних тачскрінах можна ознайомитися з результати десятирічних досліджень істориків про місця масових поховань жертв Голодомору.

Відвідувачам Національного музею Голодомору-геноциду пропонують переглянути сучасне відео в техніці 3D маппінгу, скористатися аудіогідом 34 мовами, тактильними макетами.

Триває будівництво другої черги меморіалу, де розміститься основна музейна частина комплексу.

За оцінками проєкту "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України", цей вражаючий меморіал пам'яті жертв штучного голоду 1932-1933 років є одним із найбільш інклюзивних музеїв України.

Одним із найбільших художніх музеїв України і скарбницею української культурної спадщини є Національний музей декоративного мистецтва України у Києві (раніше мав назву Національний музей українського народного декоративного мистецтва).

Музей розташований на території Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" у приміщеннях колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них Благовіщенської церкви, які є пам'ятками архітектури XVIII – початку ХХ століть.

Колекція музею була заснована в 1899 році як одна зі складових збірки новоствореного Міського музею старожитностей і мистецтв, перейменованого в 1904 році на Київський художньо-промисловий і науковий музей.

Зараз музейна збірка становлять понад 78 тисяч творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України з XV століття до наших днів. Головні раритети музею: дерев'яний різьблений хрест у срібній оправі 1576 року, глиняні кахлі XV–XVII століть, предмети церковного шитва XVIII століття, вироби провідних порцелянових і фаянсових підприємств України XVII–XIX століть.

Гордістю та окрасою колекції є комплекси українського народного вбрання ХІХ – початку ХХ століть з усіх регіонів України, де в єдиному художньому ансамблі поєдналися мистецтво крою, ткання, вишивки, аплікації, вибійки, плетіння, обробки шкіри та металу. Привертають увагу традиційні жіночі прикраси: дукачі, коралі, венеціанське намисто, вироби з бісеру.

Також Національний музей українського народного декоративного мистецтва має найбільше зібрання картин видатних українських народних художниць Катерини Білокур та Марії Примаченко.