Пам'ятки Київської області

Зразковий військово-історичний музей села Трипілля відкрився 2001 року в приміщенні Трипільського ліцею як музей бойової слави.

Основна експозиція розповідає про події, що відбувалися в селі та його околицях у період Другої світової війни, та про жителів  села, які захищали рідний край від загарбників. Зокрема, представлені матеріали про урочище "Розкопана", яке в народі називають "Обухівський Бабин Яр", де нацисти в ніч на 1 липня 1943 року розстріляли більше 700 мирних жителів.

В залі облаштовано імпровізований солдатський окоп, в якому зберігаються рештки зброї, що були знайдені на місцях боїв в околицях села.

Окремі стенди розповідають про трипільчан, що брали участь у війні в Афганістані та у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Постійно поповнюється новими експонатами розділ "Російсько-українська війна". Тут можна дізнатися про мешканців села, що з 2014 року захищають Україну на фронті, а також про роботу волонтерського штабу Трипільського ліцею та інших місцевих волонтерських організацій.

Військово-історичний музей села Трипілля є відділенням Київського обласного археологічного музею.

Музей костюма та стилю Victoria Museum (Вікторія Музей) у Києві заснований у 2017 році приватною колекціонеркою Вікторією Лисенко.

Експозиція розташовується у відреставрованому прибутковому будинку в стилі еклектики, який збудував наприкінці XIX століття купець першої гільдії Лазар Чорнояров.

У семи демонстраційних залах на двох поверхах представлено понад 1500 автентичних експонатів XIX – початку XX століть, серед яких – одяг, взуття, аксесуари, дорогоцінності та звичайні побутові речі, якими користувалися мешканці міст тогочасної України та Європи.

У першій залі представлені костюми 1900-1920 років, що відображають дореволюційний стиль мешканців Києва. Друга зала використовується для тимчасових виставок. У третій залі експонується одяг кінця XIX століття, характерною особливістю якого були обов'язкові жіночі корсети. Експонати четвертої зали відображають моду першої половини XIX століття, для якої були характерні жіночі сукні з кринолінами. У п'ятій залі облаштована зона відпочинку та фотолокації. Шоста зала дає можливість детально роздивитися деякі експонати майже впритул. У сьомій залі облаштовано кінозал та ще одну фотозону.

Серед унікальних експонатів Victoria Museum – єдина в Україні сукня від Будинку моди Чарльза Уорта початку XX століття. Також представлена колекція віял XVIII-XX століть.

Великий комплекс будівель водяного млина у селі Городище-Пустоварівське – унікальна пам'ятка промислової архітектури.

Споруджений у другій половині ХІХ століття поміщиком Іваном Підгорським, якому належав Городище-Пустоварівський цукровий завод.

Комплекс складається з двох будівель, розділених греблею через річку Рось. На правому березі знаходиться триповерхова будівля, яка нині частково зруйнована (частина її обладнана під житловий будинок). На лівому березі - велика чотириповерхова будівля, що збереглася в хорошому стані.

Він досі використовується за призначенням - це діючий млин (щоправда, зараз електричний) з робочим обладнанням столітньої давності.

Мальовничу картину доповнюють виступи граніту на берегах річки та металевий підвісний міст.

Водяний млин на річці Рось в Білій Церкві в даний час не працює. Зберігся комплекс будівель млина і гребель, що перегороджує річку.

Від млина відкривається мальовничий краєвид на річку Рось та церкву Святої Марії Магдалини.

Водяний млин у селі Синява на Київщині побудований в середині XIX століття, коли селом володів граф Олександр Браницький. Тоді ж у селі була зведена цукроварня. У 1904 році млин був перебудований, значно збільшившись у розмірах.

Чотириповерхова цегляна будівля млина розташована поруч із греблею біля порога на річці Рось. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

У 2015 році у реконструйованій будівлі відкрився готельно-ресторанний комплекс "Старий млин".

Водяний млин збудований у Шамраївці в XIX столітті. В 1907 році триповерхова будівля млина була реконструйована, була добудована олійниця.

Комплекс досі працює за призначенням, збереглося оригінальне обладнання.

Масивний кам'яний водяний млин у селі Півні був збудований на правому березі річки Унава в 1909 році. Розташований на околиці села біля центральної дороги.

Здалеку будівля млина нагадує невеличкий замок. Попри деякі ушкодження, млин досі працює, але вже не як водяний.

Водяний млин на річці Березанка в Антонові збудували польські магнати Підгірські, які володіли селом з кінця XVIII століття.

Млин і досі використовується за призначенням. Об'єкт у задовільному стані.

Величний комплекс Вознесенського монастиря було споруджено в 1700 році в центрі Переяслава коштом гетьмана Івана Мазепи. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

Монументальний Вознесенський собор вважається зразком української національної архітектури завдяки складній конструкції та багатій барочній ліпнині.

На монастирській території розташована двоповерхова будівля колишньої монастирської школи та гуртожитку бурсаків. У 1776 році збудовано триярусну дзвіницю в стилі українського бароко заввишки 48 метрів, яка служила другим входом на територію обителі.

За радянських часів у приміщенні собору було відкрито музей-діораму "Битва за Дніпро та створення Букринського плацдарму восени 1943 року" (довжина полотна 28 метрів, висота 7 метрів), що відтворює події 21-22 вересня 1943 року, коли радянські війська генерала Ватутіна форсували Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава.

В підвалі розміщено Мавзолей вічної слави, де на стінах увічнено імена переяславців, які загинули у Другій Світовій війні.

Вознесенський Флорівський монастир (іноді говорять Фролівський) - найстаріший з жіночих монастирів Києва, що діють.

Згадується в документах із XVI сторіччя як монастир Святих Флора та Лавра. В 1712 році комплекс було передано черницям закритого Вознесенського монастиря на Печерську і з того часу він має подвійну назву Флорівський-Вознесенський (іноді його помилково називають Фролівським).

В 1722-1732 роках на території монастиря звели Вознесенський собор з південним приділом на честь Казанської ікони Божої Матері. Дзвіницю, будиночок ігумені та Воскресенську церкву при монастирській лікарні збудував у ХІХ столітті архітектор Андрій Меленський. Стіну трапезної прикрашає розпис. Згодом з'явилися й інші храми.

В 1929 році Флорівський монастир було закрито, храм Святої Трійці зруйновано. Під час Другої світової війни його знову відкрили та більше не закривали, але частину приміщень у черниць відібрали. Наразі всі храми (крім зруйнованого Свято-Троїцького) повернуто монастирю, що належить УПЦ Московського патріархату. Відновлюється Казанський храм. Флорівський монастир славився школою художнього шиття.

Збереглося діюче джерело святої води.

Прекрасний трипрестольний храм на честь Воскресіння Христова збудований у Зазим'ї в 1875 році на місці дерев'яної церкви, яку перенесли до сусіднього села.

Ініціатором будівництва був архієпископ Павло (Суботівський), який заповів усі свої кошти на спорудження нової церкви у рідному селі. Кам'яна будівля прикрашена фігурною кладкою із жовтої цегли.

У 1937 році Воскресенську церкву було закрито і переобладнано під зерносховище, проте під час Другої світової війни богослужіння було відновлено і більше не припинялося.

Належить громаді Православної церкви України.

Воскресенська церква в Бороданях, присілку Дибинців, збудована у 1800 році.

Своїми простими архітектурними формами ця невелика триголова церква нагадує ранні зразки української дерев'яної архітектури.

У Воскресенській церкві зберігається чудова запрестольна ікона Божої Матері.

Воскресенська церква в селі Воскресенське під Переяславом збудована у XVIII сторіччі коштом поміщика Каневського.

Храм у стилі класицизму зведений у рідкісних для православ'я формах ротонди. Із західного боку є двоповерховий притвор з балконом і трикутним фронтоном, на фризі під яким розміщено ряд хрестів мальтійського типу, що може вказувати на приналежність колишніх господарів маєтку до масонської ложі.

Галерея "Висоцький" - перший в Україні музей поета, співака та актора Володимира Висоцького.

Розташована на Воздвиженці в Києві, поряд з Андріївським узвозом. Тут зібрано цінні експонати, а також унікальні спогади сучасників Висоцького. Зокрема, представлено рідкісні фотографії роботи Аркадія Гершмана, книги з віршами Висоцького та про нього, диски з фільмами, в яких знімався Висоцький.

Працює кафе "Таганка", де постійно звучать записи пісень Висоцького. На згадку можна купити сувенірну продукцію - футболки, кружки тощо.

УВАГА! З початку 2020 року через карантин, а з 2022 року у зв’язку з воєнним станом експозицію музею тимчасово закрито.

Київська міська галерея мистецтв "Лавра" є одним із провідних виставкових майданчиків столиці України.

Галерея відкрилася у 1996 році в історичній будівлі провіантського магазину Києво-Печерської фортеці, зведеній у 1843-1844 роках, поруч із збереженим фрагментом фортечного валу.

Виставковий простір площею 650 квадратних метрів використовується для проведення презентацій українських художників, фотовиставок, музичних вечорів, показів мод, освітніх лекцій та зустрічей із відомими творчими особистостями.

У внутрішньому дворику галереї проходять фестивалі, ярмарки та концерти просто неба.