English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Черкаської області
Знайдено 244 пам’ятки
Черкаської області
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Розваги/дозвілля
Світлодинамічний музичний фонтан у Черкасах, у сквері за Облдержадміністрацією, відроджено в 2008 році після того, як він 10 років не працював.
Реконструйований за ініціативою міської влади за рахунок спонсорів.
бульвар Тараса Шевченка, 185 Черкаси
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Комплекс світломузичних фонтанів "Перлина кохання" відкрили в 2017 році в сквері імені Тараса Шевченка в Умані.
Розташовані одночасно на суші та на воді, Уманські фонтани увійшли до трійки найбільших в Україні. Комплекс включає основну чашу фонтану на суші зі світломузичним шоу та шоу на водному екрані, світлодинамічний плаваючий фонтан на Осташівському ставку та три статичні фонтани зі світлодинамічною підсвіткою, колір якої не повторюється протягом дня.
Чаша головного фонтану має площу 450 квавдратних метрів, водний екран – майже 200 квавдратних метрів. Висота струменя води плаваючого фонтану на Осташівському ставку становить 19 метрів, а статичних 1,9 метри.
В світломузичному режимі фонтани працюють у будні з 18:00 до 20:30 та у вихідні з 17:00 до 19:00. З п'ятниці по неділю о 19:30 проходить світломузичне шоу на водяному екрані.
вулиця Незалежності, сквер імені Тараса Шевченка Умань
Храм , Пам'ятка архітектури
Свято-Вознесенська церква в Матусові – величний харм у стилі класицизму. Зведення храму почалося в 1812 році відразу після навали Наполеона на росію, а завершилося будівництво в 1818 році.
Вознесенський храм побудований коштом відомого мецената, місцевого землевласника, генерал-майора російської армії Олексія Орлова, героя франко-російської війни. Припускають, що автором проєкту міг бути відомий київський архітектор Андрій Меленський, який був другом сім'ї Орлових. У нижній частині барабана центрального купола є напис про те, що храм споруджено на честь героїв Вітчизняної війни 1812 року. Зберігся розпис 1900-х років.
Біля Свято-Вознесенської церкви розташована могильна пам'ятка невідомому поручику російської армії, який загинув у 1915 році під час боїв з німецькими військами у Першій світовій війні.
вулиця Тодося Осьмачки, 31А Матусів
Храм
Свято-Вознесенський дерев'яний храм у Водяниках – максимально наближена копія козацької церкви XVII сторіччя, яка була збудована за сприяння уродженця села Олександра Черевка.
Різьблений іконостас, виконаний у стилі українського бароко, зовсім не має позолоти, що також відповідає канонам того часу. Простоту оздоблення доповнюють старовинні ікони, написані на дошках. Дзвіниця також збудована з дерева.
Вознесенська церква належить до Православної церкви України.
На пагорбі за храмом розташовані три вітряки. Поруч знаходиться дитячий табір "Водяницький кіш", оформлений у стилі козацької застави.
вулиця Грудзинського Водяники
Оборонна Іллінська церква-усипальниця гетьмана Богдана Хмельницького – єдина споруда родової садиби Хмельницьких у Суботові, що збереглася до нашого часу.
Церква збудована в 1653 році коштом Богдана Хмельницького в стилі козацького бароко (зображена на сучасній купюрі у 5 гривень). Іллінська церква розташована на замчищі, де розташовувалася укріплена заміська резиденція гетьмана. Служила одним із фортифікаційних вузлів Суботівської фортеці, про що говорять ключоподібні бійниці в амбразурах на фронтоні.
Після смерті Богдана Хмельницького в 1657 році гетьман був похований у своїй родовій церкві-усипальниці.
Від садиби також зберігся фундамент оборонної вежі, над якою споруджено захисний павільйон. Поруч – кам'яні хрести ХVІІІ сторіччя, козацька гармата, відреставрована українська хата XVIII століття.
За радянських часів у приміщенні Іллінської церкви було відкрито меморіальний музей Богдана Хмельницького.
Нині храм діючий, хоча в ньому залишається частина експозиції Суботівського історичного музею, розміщеного на території колишньої садиби Хмельницьких. Входить до складу Національного історико-культурного заповідника "Чигирин".
вулиця Святоіллінська, 10 Суботів
Свято-Казанський собор у Чигирині відновлений у 2004 році на місці старого храму на честь Казанської ікони Божої Матері, збудованого у 1888 році на пожертвування моряків – уродженців Чигирина.
Величний храм із двома куполами та дзвіницею був збудований із світло-коричневої цегли. Стіни та склепіння були розписані іконами святих. За радянської влади до 1934 року Казанський собор залишався єдиним діючим храмом Чигирина. Після закриття храму будівля собору була розібрана на будматеріали.
Свято-Казанський собор відроджено завдяки допомозі меценатів у 2004 році. Нижній храм освячено на честь Святого Георгія.
вулиця Богдана Хмельницького, 31 Чигирин
Дерев'яна Свято-Миколаївська церква в селі Орловець зведена у 1876-1886 pоках на місці ще більш давньої церкви, заснованої в 1779 році запорозьким козаком Кирилом Половим. Освячена у 1888 році.
Над входом до церкви висить ікона Святого Миколая. Одні з дверей до храму в цілому також є іконою.
Миколаївський храм належить до Православної церкви України.
провулок 2-й Смілянський, 4 Орловець
Свято-Миколаївський кафедральний собор в Умані - пам'ятка архітектури ХІХ століття. Знаходиться в центрі міста, на території колишньої фортеці.
Побудований архітектором Томашем Етлінгером на пожертви містян на честь перемоги над Наполеоном на місці, де колись стояв католицький костел. В 1843 році набув статусу собору. В 1911 році внутрішню частину Миколаївського собору було переобладнано та прикрашено орнаментами та іконами на зразок київського Володимирського собору (художник Верещака).
За радянської влади на початку 1930-х років Свято-Миколаївський собор був зачинений, спочатку був переданий на баланс заводу "Мегомметр" під клуб, потім в 1977 році був переданий краєзнавчому музею для створення музею атеїзму. В процесі відновлювальних робіт було втрачено всі настінні розписи.
У 1989 році храм передали церковній громаді УПЦ московського патріархату й освятили на честь Святителя Миколая.
вулиця Героїв Небесної Сотні, 37 Умань
Православна Свято-Михайлівська церква була заснована в Лисянці в 1723 році, перебудована в другій половині ХІХ століття.
В радянські часи великий кам'яний храм закрили, а в кінці 1970-х років він повністю зруйнувався. На його місці в 2000 році було збудовано нову п'ятикупольну Свято-Михайлівську церкву. Поруч із церквою стоїть будинок священика, прикрашений величезним розписом.
вулиця Санаторна, 8 Лисянка
Свято-Михайлівський кафедральний собор у Черкасах – найбільший православний храм в Україні (сягає 72 метрів заввишки).
Побудований за 8 років у візантійському стилі. Може одночасно вмістити до 12 тисяч людей. Планується будівництво дзвіниці висотою понад 100 метрів.
17 жовтня 2024 року Свято-Михайлівський собор у Черкасах, який тривалий час був під управлінням московського патріархату, перейшов до Православної церкви України і став гарнізонним храмом. На території собору діятиме осередок національного-патріотичного виховання, недільна школа та підготовка капеланів.
вулиця Надпільна, 212 Черкаси
Дерев'яна Свято-Покровська церква розташована в селі Летичівка, передмісті Монастирища, на березі Куравського ставка.
Збудована в 1880 році на місці старого храму, відомого з 1776 року.
Свято-Покровська церква чинна, в хорошому стані.
вулиця Шкільна, 5А Летичівка
Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир заснований на початку XVII сторіччя, до 1790 року був чоловічим.
Згідно з переказами, на Красній гірці під Золотоношею оселився в давнину чернець-самітник із Константинополя. Дізнавшись про це, господар землі козак Іван Шебет-Слюжка подарував її ченцю для заснування святої обителі. Перші споруди були дерев'яними.
Кам'яний Спасо-Преображенський собор збудований у 1767-1771 роках за проєктом українського архітектор Івана Григоровича-Барського. Також зберігся Покровський храм (1859 рік), інші споруди.
В 1922 році Красногірський монастир був закритий радянською владою, всі святині передано до музею міста Черкаси. Відновлений в 1941 році.
Головною святинею Свято-Покровського Красногірського монастиря вважається ікона Божої Матері, названа Дубенською, оскільки з'явилася на дубі.
Бакаївка
Свято-Покровський собор – головний православний храм Сміли.
Будівництво кам'яної церкви почалося тут у 1859 році коштом видатних меценатів графів Бобринських.
Смілянський Покровський храм у візантійському зводився за планом Петербурзької Благовіщенської лайбгвардії кірасирського полку церкви, але має більші розміри і лише один центральний купол.
вулиця Мічуріна, 5 Сміла
Дерев'яна Свято-Преображенська церква у селі Корнилівка побудована в 1738 році (за іншими даними - в 1722 році. До того в селі був старий храм XVII сторіччя.
У 1838 році Преображенську церкву реконструювали. Мабуть, тоді ж до неї прибудували дзвіницю з шатровим верхом.
Храм трикупольний, хрестоподібний у плані.
Наразі Преображенська церква є пам'яткою народної архітектури Середнього Подніпров'я.
Належить до Православної церкви України.
Корнилівка
Свято-Преображенський собор у Звенигородці було збудовано у 1820 році, але у 1936 році його зруйнували більшовики. Битою цеглою з собору вимостили сусідню вуличку.
В 1992 році почалося відновлення Преображенського собору, яке тривало шість років. Проєкт собору відповідно до старих креслень та фотографій розробляв архітектор Володимир Нечаров. Новий храм став точною копією зруйнованого.
проспект Тараса Шевченка, 87 Звенигородка