Пам'ятки Вінницької області

Літинський краєзнавчий музей імені Устима Кармалюка відкрито в 1980 році в приміщенні в'їзних воріт колишньої літинської в'язниці-фортеці.

Тюремний замок у Літині збудований на початку ХІХ століття за типовим проєктом Андріяна Захарова поруч зі старим польським замком, який не зберігся.

З 1813 по 1835 роки тут чотири рази перебував під вартою народний герой Устим Кармалюк, лідер місцевих повстанців. В 1832 році, чекаючи страти, він зміг втекти, розібравши стелю своєї камери. Це була одна з безлічі втеч, які Кармалюку вдалося здійснити з в'язниць та каторги за час його боротьби.

Колекція музею налічує близько 8 тисяч предметів. Основна експозиція розповідає про причини, розвиток та наслідки повстанського руху на Поділлі в 1813-1835 роки.

Також збереглася будівля в'язниці з камерою, де утримувався Кармалюк (зараз на території райспоживспілки, доступ обмежений).

Краєзнавчий музей у селі Печера на Вінничині працює при Печерському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів (середній школі).

Розміщується в одноповерховому будинку поруч зі школою, в якому за часів Потоцьких проживав капельмейстер Надворський, що керував місцевим духовим оркестром.

Шкільний музей створено 1986 року, багато експонатів знайдено під час експедицій шкільного археологічного гуртка. Зокрема, представлено старовинні речі, пов'язані з історією садиби Потоцьких у Печері.

Барський історичний музей заснований в 1985 року, розташовується на другому поверсі місцевого кінотеатру.

На сьогодні експозиція налічує близько 8000 екпонатів, які відображають важливі етапи історії краю від найдавніших часів.

В етнографічній експозиції представлені предмети традиційні домашнього вжитку: глиняний посуд, фрагмент ткацького верстату, старовинний одяг.

На особливу увагу заслуговують роботи відомих барських керамістів, серед яких Григорій та Олександр Решітники, Павло Самолович, Григорій Круликовський та інші. Наявна велика добірка картин заслуженої майстрині України Віри Бичкової – барельєфи, натюрморти, пейзажі, різьба по дереву.

Комунальний заклад "Бершадський краєзнавчий музей" засновано 1927 року з ініціативи місцевого краєзнавця і громадського діяча Іполита Зборовського.

Зараз фонди музею налічують понад 8500 експонатів, що відображають звичаї, побут, культурні традиції місцевих жителів. Музейна експозиція складається з трьох відділів: природи, історії та етнографії. Експозиція побудована за культурно-хронологічним принципом і відтворює історію Бершадщини від найдавніших часів до сьогодення. В етнографічній колекції відображені всі види ужиткового мистецтва: килимарство, ткацтво, вишивка, гончарство, лозоплетіння. Про найбільш поширені ремесла краю та їх розвиток розповідає виставка предметів народного побуту XIX-XX століть.

У музеї проводяться виставки народної творчості сучасних майстрів писанкарства, ткацтва, різьби на дереві, вишивки, музичних інструментів.

Будинок Сваричевського, особистого юриста доньки графа Потоцького, Софії Станіславівни Потоцької, розташовується в центрі Тульчина. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.

Після 1917 року якийсь час в будинку розташовувалась денікінська контррозвідка, потім відділ освіти, а в роки радянської влади - місцевий відділ ЧК.

Нині в будинку Сваричевського розміщується дитяча музична школа.

Будівля Великої синагоги у Чечельнику зведена у XVIII сторіччі з вапняку. Зберегла елементи багатого декоративного оздоблення. Головним фасадом будівля виходить на невеличку вулицю Антонішина.

Після закриття в 1926 році синагога була перебудована під меблевий магазин, після відновлення Незалежності України будівлю було передано у приватну власність. Знаходиться в напівзруйнованому стані, обговорюється можливість відновлення.

Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України у Вінниці створено у 2001 році як музей ВПС України.

В 2005 році він поповнився експозицією, що присвячена військам ППО, які тоді структурно увійшли до складу ЗСУ.

Музей розташований на території колишнього Головного штабу командування ВПС України у Вінниці. В радянські часи це був штаб 24-ї Повітряної армії, а до того - штаб 43-ї Повітряної армії Далекої авіації, яка була сформована у 1949 році на базі 2-ї ВА ДА.

В музеї зібрано безліч зразків авіаційної, зенітно-ракетної, радіолокаційної техніки різних часів. Експозиція налічує 16 літаків різних класів, починаючи від навчального літака Як-11 та закінчуючи винищувачем четвертого покоління Су-27, а також 4 гелікоптери.

Особливий інтерес становлять пускові установки зенітно-ракетних комплексів С-300В1, С-300ПС, С-200В "Вега", С-125М1 "Нева", "С-75М2 "Волхов", Бук-1М".

Для відвідування музею іноземцями необхідно отримати дозвіл у Міністерстві оборони України.

Вінницький обласний краєзнавчий музей розташовується на території колишнього оборонного Єзуїтського монастиря XVII століття, що разом зі спорудами Домініканського монастиря складає історико-архітектурний комплекс "Вінницькі мури".

Музей заснований в 1918 році з ініціативи представників місцевої інтелігенції. У 1970 році було добудовано новий корпус, а експозицію суттєво оновлено.

Наразі колекція налічує 200 тисяч експонатів. Тут зберігаються унікальні предмети, що належать до скіфського та сарматського періодів, великі нумізматичні зібрання, етнографічна колекція: вироби гончарства, ткацтва, вишивки. народний живопис.

Представлений скелет мамонта, знайдений на території області.

Вінницький обласний художній музей розташований в одній із будівель архітектурного комплексу "Мури" – колишнього оборонного єзуїтського монастиря XVII-XVIII століття.

Музей заснований 1919 року з ініціативи вінницького художника, педагога і колекціонера В’ячеслава Коренєва. Основу галереї склала його приватна колекція живопису.

Зараз у музейній збірці музею – понад 7000 експонатів, 300 з яких демонструються у постійній експозиції в шести музейних залах. Серед них живописні твори західноєвропейського мистецтва XVII-XIX століть, українського та російського мистецтва XVIII-XX століть, а також скульптура, меблі, вироби із слонової кістки, срібла, бронзи.

Зокрема, представлено портрет графа Станіслава Щенсного (Фелікса) Потоцького з синами, який був написаний у 1788-1791 роках королівським художником Йоганом Баптистом Лампі Старшим і потрапив до музею 1921 року з Немирівського маєтку княгині Щербатової. Полотно "Вакх", створене художником зі школи Караваджо, надійшло до музею з палацу Можайського у Вороновиці. Картина "Великий канал Венеції" належить пензлю Карла Леопольда Грeвенброка, учня Каналетто. Також експонуються роботи Іллі Рєпіна, Карла Брюллова, Миколи Ге, Костянтина Коровіна, Михайла Нестерова та інших.

Екскурсії проводяться українською, англійською, російською мовами.

Чотириповерхова будівля водяного млина в Круподеринцях збудована в 1896 році графом Миколою Ігнатьєвим на місці старого дерев'яного млина-круподерні (зернодробилки), який дав назву селу.

Млин і прибудована до нього олійниця наводилися в рух водами річки Рось. Яскравий зразок промислової архітектури ХІХ століття. Усередині й досі збереглося старовинне обладнання.

Мистецьку галерею "Арт-драбина" в Буші відкрила у 2009 році вінницька художниця Світлана Телець. Її мальований будинок у центрі села здалека привертає увагу туристів.

На звичайному селянському подвір'ї мисткиня облаштувала експозиційну залу, криту веранду для майстеркласів та житловий будиночок із каміном, де можна орендувати кімнати.

В галереї експонуються картини худодниці та її особиста колекція подільських старожитностей. Під замовлення проводяться заняття з арт-терапії, майстеркласи з живопису, оформлення екстер'єру та інтер'єру.

Замок-палац в Іванові веде свою історію з XV сторіччя, коли князь Збаразький збудував фортецю Янів.

У XVI столітті замок було перебудовано за бастіонною системою. Укріплення мали форму квадрата, по кутах якого розміщувалися бастіони з невеликими вежами, довкола був глибокий рів з водою.

У XVIII столітті, коли Янів перейшов у володіння до польських магнатів Холоневських, потреба у фортифікаційних спорудах вже відпала. Граф Адам Холоневський збудував на місці фортеці палац, використовуючи деякі стіни та вежі середньовічного замку. Палац був виконаний у стилі переходу від бароко до класицизму.

Зі старих інтер'єрів до наших днів дійшли Колонна зала із туковими колонами, Мармурова зала зі стінами, оздобленими під білий мармур, ліпні розетки на стелях, сходи на другий поверх.

Усе це можна побачити з вересня до червня, оскільки нині палац Холоневських займає школа-інтернат для сиріт та дітей із малозабезпечених сімей.

Іллінецький краєзнавчий музей засновано 1967 року з ініціативи краєзнавців району, початково розміщувався в місцевій церкві.

Наново відкрився після реконструкції у 2017 році на території спортивно-оздоровчого комплексу міста Іллінці, поруч із стадіоном "Колос".

Експозиція у п'яти залах розповідає про природу, історію і культуру краю. Зокрема, представлена археологічна колекція артефактів трипільської культури, етнографічна добірка предметів побуту та домашнього вжитку XVII-XX століть, колекції музичних інструментів, посуду, кераміки, нумізматики.

В картинній галереї експонуються роботи місцевих художників Валентини Когут, Аліни Шмигори, Анатолія Херовимчука та інших.

Іллінецька астроблема - метеоритний кратер, що виник 400 мільйонів років тому на місці падіння космічного тіла з масою близько 40 мільйонів тонн і діаметром 250-300 метрів.

Вперше Іллінецький кратер виявив у 1851 році професор Київського університету Костянтин Феофілактов, але лише в 1973 році було встановлено його космічне походження (грецькою "астроблема" - "зоряна рана", тобто ударний кратер). До того вважали, що це жерло стародавнього вулкана.

Породи, що оголюються, мають деяку зовнішню подібність з вулканічними туфами, проте насправді відносяться до зювітів - тендітних пород ударно-метеоритного походження. Протягом століть вони використовувалися місцевими жителями для виготовлення жорнів (звідси походить назва сусіднього села Жорнище).

Центр кратера внутрішнім діаметром 4 кілометри та зовнішнім діаметром 10 кілометрів розташований між селами Лугова та Іваньки. Побачити Іллінецький кратер у розрізі можна одразу за східною околицею села Лугова, де розташовані кар'єри, в яких місцеві жителі й досі видобувають будівельний камінь.

Історичний музей імені Василя Порика створений 1972 року, зараз є комунальним закладом Хмільницької міської ради.

Музей носить ім'я Героя Радянського Союзу та національного героя Франції Василя Порика (псевдонім "Базиль"), який народився 1920 року в селі Соломірка (нині село Порик).

Потрапивши у німецький полон під час Другої світової війни, він опинився в концтаборі Бомон на території Франції, де організував підпільну боротьбу з нацистами, а згодом утік та створив партизанський загін, що став частиною Руху опору.

Фонди музею налічують понад тисячу предметів. Основна експозиція розповідає про життя і бойовий шлях Василя Порика. Центральним експонатом є діорама, що відтворює розгром табору Бомон загоном Порика і звільнення в'язнів у квітні 1944 року.

Також у музеї є експонати, що розповідають про національного Героя Польщі Володимира Тушевського, прототипа одного з героїв кінофільму "Чотири танкісти і собака", який народився в селі Порик.