Пам'ятки Львова

Архикатедральний собор Святого Юра у Львові - один із найкрасивіших архітектурних ансамблів міста, перлина українського бароко. Головна святиня Української греко-католицької церкви, де тривалий час розташовувалася резиденція митрополитів УГКЦ.

Першу церкву на Святоюрській горі у Львові було засновано ще за часів Галицько-Волинського князівства. Нинішній храмовий комплекс споруджено в 1744-1770 роках за проєктом Бернарда Меретина, який поєднав стиль рококо з українською сакральною естетикою. На головному фасаді встановлені скульптури Івана Пінзеля. На дзвіниці розміщено найдавніший в Україні дзвін (1341 рік). Найцінніша реліквія храму - чудотворна ікона Пресвятої Діви Марії (XVII століття).

У соборі Святого Юра поховані митрополити Андрій Шептицький та Володимир Стернюк, патріарх Йосип Сліпий.

Поруч з собором знаходиться палац митрополитів, в якому в 2001 році зупинявся під час візиту в Україну Папа Іван Павло ІІ.

З 1998 року собор Святого Юра разом із ансамблем історичного центру Львова входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Монастир ордена бернардинів у Львові з костелом Святого Андрія Первозванного в XVII сторіччі являв собою окрему фортифікаційну одиницю за межами міста.

Був оточений ровом, валом і оборонною стіною, що частково збереглася, з вежею Глинянських воріт, що виходять на Митну площу. Потужні монастирські укріплення були пов'язані з кільцем міських мурів.

Костел Святого Андрія збудований у 1600-1630 роках за проєктом архітекторів Бернарда Авелідеса та Павла Римлянина в стилі ренесансу. Пишний інтер'єр виконаний в стилі бароко, багато дерев'яних вівтарів XVIII сторіччя. Декоративна колона перед фасадом встановлена в 1736 році на честь Святого Яна з Дуклі, покровителя бернардинців.

Приміщення монастиря тепер належить Центральному державному архіву Львова, а храм Андрія Первозванного передано Українській греко-католицькій церкві.

Замкова (Княжа) гора в центральній частині Львова (413 метрів), на вершині якої в XIII сторіччі було споруджено укріплену резиденцію князя Данила Галицького. Названа Високим Замком на противагу іншому - Нижньому Замку (Цитаделі).

Спочатку фортеця була дерев'яною, із земляними валами. В 1362 році відбудована в камені польським королем Казимиром, який захопив Галичину. Прямокутний у плані замок мав чотири вежі по кутах, найвища з яких була дозорною. Всередині знаходився княжий палац, казарми, склади боєприпасів та глибока криниця. В 1648 році замок було взято військами Максима Кривоноса.

В ХІХ столітті був практично повністю розібраний, на його місці розбитий парк "Високий Замок" та влаштований оглядовий майданчик, з якого відкриваються найкращі краєвиди на місто. Зберігся фрагмент південної кам'яної стіни з бійницями, що захищала в'їзд на територію замку. На вершину ведуть довгі сходи.

Нині на горі знаходиться обласний телецентр та ретрансляційна вежа.

У вірменському кварталі Львова між вулицями Вірменською та Лесі Українки знаходиться кафедральний собор, дзвіниця, палац архієпископів та жіночий монастир. Споруди утворюють колоритний "вірменський дворик".

Будівництво вів архітектор вірменин Дорінг (Дорхі) коштом вірменських купців. В образі собору багато спільних рис із собором у давній вірменській столиці Ані. Упродовж століть собор оновлювався, добудовувався. Найстаріша частина - східна (з XIV сторіччя). Реконструкція 1723 року надала будівлі барокового вигляду.

У вівтарній частині є традиційні кам'яні хрести "хачкари". Значну художню цінність становлять скульптурні групи XV століття "Увірування Хоми" та "Свята Софія з доньками".

Гарнизонний храм святих апостолів Петра і Павла (колишній костел Петра і Павла ордену Єзуїтів) - одна з найбільших релігійних споруд міста, перший яскравий зразок маньєризму (раннього бароко) у Львові.

Будівництво розпочав у 1610 році монах-єзуїт Себастьян Лянхіус, який виступив автором первісного проєкту. Чистий стиль італійського бароко витримав при добудові храму в 1618-1621 роках італійський архітектор Джакомо Бріано, взявши за зразок фасад костелу Іль-Джезу в Римі. В 1630 році будівництво було завершено, храм освятили, але оздоблювальні роботи тривали ще 30 років.

Тринефний храм. Домінує головний фасад, прикрашений пілястрами, нішами зі статуями та сильно вираженим карнизом. Усередині - пишне барокове оздоблення. Розписи виконали художники Франциск та Себастіан Екштейни з Брно. В одному з бічних вівтарів є високохудожнє дерев'яне розп'яття роботи Яна Пфістера.

Поруч із костелом знаходиться триповерховий будинок колишньої єзуїтської колегії.

В 2011 році костел освячено як Гарнізонний храм святих апостолів Петра та Павла УГКЦ.

У підземних криптах костелу функціонує музей "Підземелля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла", де можна замовити екскурсію храмом.

Державний природознавчий музей Національної академії наук України у Львові вважається одним із найстаріших природничих музеїв Європи.

Заснований у 1870 році природознавцем-колекціонером, графом українського походження Володимиром Дідушицьким у реконструйованій будівлі в стилі раннього неокласицизму початку XIX століття. У 1880 році Дідушицький подарував музей громаді Львова, і з 1940 року він перебуває у підпорядкуванні НАН України.

З 2013 року в Державному природознавчому музеї триває створення нової основної експозиції "Симфонія життя", палеонтологічна частина якої відкрилася у 2019 році під назвою "Льодовиковий період". Серед найцікавіших експонатів: скелети мамонта і волохатого носорога з озокеритового родовища у Старуні, кістки інших викопаних тварин фігура кроманьйонця пізньої кам’яної доби, реконструкція житла первісної людини. Експозицію доповнюють інтерактивні мультимедійні кіоски.

Своєрідним музейним експонатом є також найстаріший в Україні діючий механічний ліфт, облаштований ще 1870 році графом Дідушицьким, який у старшому віці був частково паралізованим і пересувався на колісному візку. Для найменших відвідувачів працює інтерактивна дитяча зона.

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка) відкрився у 1940 році з ініціативи молодшого сина письменника – Петра.

Музей розташовується у невеликій двоповерховій віллі у швейцарському стилі, де Іван Франко з родиною провів останні 14 років свого життя.

В основу експозиції була покладена колекція автографів, листів, документів, фотографій, книжкок та особистих речей із кабінету письменника, зібрана Науковим товариством імені Тараса Шевченка.

В будинку Франка детально відтворено атмосферу життя письменника та його родини: робочий кабінет, бібліотека, їдальня, спальня Івана Франка, жіноча кімната, кімната Ольги Франко, кімната Тараса і Петра Франків. 2018 року створено експозицію "Кухня Франкового дому".

Літературна експозиція розташована в сусідньому двоповерховому будинку польського підприємця Антонія Ув’єри, спорудженому в 1923-1925 роках у стилі неокласицизму за проєктом львівського архітектора Івана Багенського.

Під замовлення колектив музею проводить театралізовані, тематичні, авторські, інтерактивні екскурсії, екскурсії-прогулянки вулицями Львова, тематичні квести, майстеркласи. Також в музеї періодично проходять літературні вечори, театральні вистави, концерти класичної і сучасної музики, різнопланові виставки й перформанси.

Домініканський собор - одна з найзначніших пам'яток бароко у Львові.

Келії монастиря домініканців відносяться до XVI сторіччя. В 1559 році княжна Гальшка Острозька, спадкоємиця могутнього волинського роду Острозьких, ховалася тут від магната Лукаша Гурки, який насильно змусив її до шлюбу. В 1701 році цар Петро I підписав тут договір про військовий союз Росії та Польщі проти Швеції.

До XVIII стопіччя будівля Домініканського костелу була готичною. В 1792-1798 роках архітектором Яном де Вітте коштом Юзефа Потоцького проведено реконструкцію, фасади прикрашені майстром Себастьяном Фесінгером. В інтер'єрі - низка цінних витворів мистецтва: алебастрові надгробні пам'ятники XVI століття, мармуровий пам'ятник Артурові Гротгеру.

За радянських часів тут був музей атеїзму. Нині це греко-католицька церква Святої Євхаристії. У підземеллях експонується частина колекції пам'яток сакрального мистецтва Львівського музею історії релігії. Проводяться концерти органної музики.

Історичний музейний комплекс Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького розташовується в колишній віллі професора львівського університету Еміля Дуніковського, яка збудована у 1896-1898 роках за проєктом архітектора Владислава Рауша в стилі необароко.

У 1911 році її придбав для потреб Церковного музею його засновник і меценат митрополит Андрей Шептицький. Саме тут у 1913 році відбулося відкриття першої експозиції Національного музею у Львові.

Зараз в Історичному музейному комплексі розгорнута постійна експозиція "Українське мистецтво ХХ століття". Вона є продовженням експозиції українського мистецтва ХІІ-ХІХ століть, яка знаходиться у головній будівлі музею на проспекті Свободи.

Представлені твори презентують становлення та розвиток української художньої культури у руслі основних стилів та напрямків світового мистецтва минулого століття, а також відображає культурно-мистецькі процеси радянського періоду, що розвивалися поза рамками нормативної естетики соцреалізму.

Княжий Храм Святого Миколая Чудотворця - найдавніша пам'ятка монументальної архітектури Львова.

Мабуть, храм будувався як усипальниця галицьких князів, був головним духовним центром львівських русинів. Перша згадка про церкву Святого Миколая датується 1292 роком. Ще в князівські часи церква служила не тільки храмом, а й центром суспільно-політичного життя.

Розташовувалася біля підніжжя гори Високий Замок, поряд із площею Старий Ринок, де за часів раннього середньовіччя був центр нижнього міста. Товщина стін храму свідчить також про оборонне значення споруди.

Королівський арсенал Львова споруджено в стилі бароко архітектором Павлом Ґродзицьким за наказом польського короля Владислава ІV.

Як стратегічно важливе місто Львів мав два арсенали. Міський формували громадяни міста, а королівський утримувався коштом монарха. З 1939 року в приміщенні Королівського арсеналу розміщується Львівський обласний державний архів.

Перед будівлею арсеналу в 1977 році встановлено пам'ятник першодрукарю Іванові Федорову, відкритий до 400-річчя друкарства на українських землях. Біля пам'ятника розташований букіністичний ринок, популярний у іноземних туристів. Тут збираються торговці старими книгами та предметами старовини.

Ансамбль монастиря бенедиктинок у Львові – костел та монастирський корпус – споруджувався за участю архітектора Павла Римлянина. Має яскраво виражений оборонний характер.

Костел Усіх Святих - невелика кам'яна, прямокутна у плані споруда. До південно-східної частини примикає двоповерховий будинок келій, що зберіг прийоми та елементи ренесансної архітектури. Комплекс оточений стінами з барочними воротами ХVІІ сторіччя.

Нині це діючий Свято-Покровський монастир Сестер Студійського Статуту.

Римо-католицький костел Святої Марії Магдалини заснований в 1600 році ченцями-домініканцями на місці старого дерев'яного костелу за міськими стінами Львова.

При костелі було відкрито домініканський монастир та семінарія. Автори проєкту монастирського комплексу – архітектори Войцех Келар та Мартин Годний.

У 1648 році монастирські укріплення захопили війська Богдана Хмельницького. Згодом будівля костелу неодноразово зазнавала змін. У 1754-1758 роках костел розширив та перебудував архітектор Мартин Урбанік, було змінено фасади, добудовано вежі.

Під час секуляризаційної реформи австрійського імператора Йосипа II у 1786 році костел зробили парафіяльним, а в монастирі було засновано в'язницю для жінок легкої поведінки (закрита в 1922 році).

Сучасний вигляд костел набув в 1870 році. В архітектурі будівлі поєднуються елементи стилів бароко та ренесансу.

У костелі святої Марії Магдалини встановлено найбільший в Україні орган, виготовлений в 1932 році чеською фірмою Rieger-Kloss. З радянських часів в будівлі розміщується Львівський Будинок органної та камерної музики.

З 1998 року відновлено богослужіння.

Львівська дитяча залізниця розташована у Стрийському парку.

Відкрита в 1951 році на базі вузькоколійки, що зв'язувала з 1922 року станцію "Персенківка" зі станцією "Східні Торги".

Дорога довжиною 1,2 кілометри проходить зовнішнім периметром Стрийського парку в його південній частині. На маршруті між станціями "Паркова" та "Сонячна" курсують локомотиви ТУ2 і ТУ3, а також 4 вагони Pafawag, причому тепловоз ТУ3 вважається останнім локомотивом цієї серії.

Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького є одним із найбільших художніх музеїв України. Її фонди налічують понад 62 тисячі творів мистецтва різних епох.

Заснована вона в 1914 році як Львівська картинна галерея і відтоді розташовується в будинку 1874 року побудови, який належав видатному історику та колекціонеру Владиславу Лозинському.

Зараз в палаці Лозинського розміщується адміністрація Львівської національної галереї мистецтв та її відділ "Європейське мистецтво ХІХ-ХХІ століть". У 24 залах представлено близько 400 робіт французьких, австрійських, німецьких, польських, російських та українських майстрів.

Перлиною вважається єдиний в Україні твір Жоржа де ла Тура "У лихваря", одне з найдорожчих та найцінніших полотен світового значення на території країни. У світі збереглося лише 32 картини цього загадкового європейського майстра. Також представлено кілька портретів Артура Гроттгера, "Портрет доньки" Генриха Родаковського та інші.

Зали мистецтва Львова 1900-1930 років знайомлять з творами художників, які входили в об’єднань АНУМ, АRTES, "Нова генерація".