Пам'ятки Львова

Дуже давня церква Іоанна Хрестителя - одна з небагатьох споруд, що збереглися у Львові з князівських часів. Знаходиться в районі Старого Ринку біля підніжжя Високого Замку.

За легендою, тут поховано угорську принцесу Констанцію, дружину галицько-волинського князя Лева Даниловича, короля Русі.

Перша письмова згадка про церкву Іоанна Хрестителя у Львові датується 1371 роком. Будівля перебудована в ХІХ столітті в псевдороманському стилі, проте донині дійшли окремі фрагменти первісної архітектури.

Наразі приміщення займає Музей найдавніших пам'яток Львова (філія Львівської Національної галереї мистецтв). Експозиція розповідає про культуру, ремесла та побут у часи, що належать до заснування міста. Найцінніший експонат - ікона "Львівська Богородиця" (XIV століття). Також експонується пластична панорама Львова XVIII століття.

З 2009 року в храмі щонеділі та у свята проводяться богослужіння УГКЦ.

Музей автентичного одягу та прикрас зі всіх регіонів України відкрила у Львові колекціонерка та етнографиня Роксоляна Шимчук у 2024 році. Експрозиція розташовується у підвальному приміщенні Львівського палацу мистецтв.

Засновниця музею почала збирати свою колекцію ще на початку 1990-х років. Понад 30 років вона шукала та відновлювала старовинний одяг, прикраси та головні убори. Зараз її колекція налічує кілька тисяч зразків українського народного прикладного мистецтва.

В музейній експозиції представлена лише частина зібрання. Тут можна побачити народні строї Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Буковини, Поділля, Львівщини, Волині, Подніпров’я та Лівобережної України.

За попередньою домовленістю заснивниця музею проводить авторські екскурсії. На першому поверсі працює етногалерея, де можна придбати сучасні дизайнерські речі й прикраси, автором яких є Роксоляна Шимчук.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові створено 2001 року за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки.

Музей розташовується в старовинному будинку на території колишнього селища Білогорща (нині районі Львова), де у 1950 році знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА. Є відділом Львівського історичного музею.

Експозиція на першому поверсі розповідає про рід Шухевичів, юнацькі роки Романа Шухевича, його військово-політичну діяльність та збройну боротьбу українського визвольного руху. Зокрема, представлено автобіографію, написану рукою Шухевича, а також предмети, пов’язані з його пластовою діяльністю.

Другий поверх музею відтворює побут часів перебування головного командира УПА на цій підпільній квартирі: сходи, житлова кімната, криївка. Саме тут відбувся останній бій Романа Шухевича з підрозділом МДБ 5 березня 1950 року. В кімнаті, де мешкав і працював Роман Шухевич, представлено оригінальні меблі (стіл, чотири стільці, фотель), виготовлені в середині 1930-х років у Західній Європі, які подарувала музеєві донька генерал-хорунжого Марія Трильовська.

1 січня 2024 року музей Романа Шухевича у Львові був повністю знищенний пожежею, яка виникла внаслідок повітряної російської терористичної атаки. Втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної російсько-української війни були перенесені в інше місце.

Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України займає неоренесансну будівлю на головній вулиці Львова.

В основі купола розміщена алегорична скульптурна група, що символізує економічне процвітання Галичини, яку називають єдиною у світі статуєю Свободи, що сидить.

В експозиції представлена багата колекція кераміки, фарфору та фаянсу, виробів із художнього скла. Колекція годинників XVI-XX століття налічує близько 350 екземплярів.

Музей історії електрифікації Львівщини відкрився у 2018 році з ініціативи ПрАТ "Львівобленерго". Експозиція розташована на першому поверсі будівлі "Львівобленерго" біля парку "Залізна вода".

Музей розповідає про історію розвитку енергетики у Львові від кінця XIX століття. Зокрема, представлено макет першого електричного трамваю, який запустили у місті 1894 року. Відвідувачам пропонують привести трамвайчик у рух за допомогою динамомашини.

Також можна побачити план прокладання кабельних ліній міста Львова 1908 року, копію вуличної дугової лампи 1909 року, макет вугільної шахти та її електричного обладнання, електичні лічильники різних часів, робочі інструменти та реманент електриків.

В музеї відтворено інтер'єр лабораторії інженера-винахідника Ніколи Тесли, демонструється робота котушки Тесли.

Перед входом в музей встановлено стенд, присвячений пам’яті директора Львівських міських електромереж Тараса Крукеницького. Орієнтиром для відвідувачів є мурал із зображенням Ніколи Тесли та Томаса Едісона на паркані.

Відвідування музею можливе лише з екскурсійним супроводом і за попереднім записом.

Музей історії Львівського державного військового ліцею імені Героїв Крут висвітлює історію створення й розвитку навчального закладу, а також деякі сторінки історії становлення української державності.

Перший розділ експозиції присвячений Бою під Крутами у січні 1918 року та пам'яті Героїв Крут. На стендах представлено співвідношення сил, склад підрозділів, хід бою. Все це ілюструється схемами, мапами, таблицями. Стенд доповнюється елементами озброєння тих часів: німецької самозарядної гвинтівки Маузер 98 зразка 1898 року, російської гвинтівки Мосіна зразка 1891 року, станковий кулемет "Максим". 

Окремий експозиційний розділ присвячений передісторії створення ліцею – Львівській республіканській спеціальній школі-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, яка функціонувала з 1985 по 1992 рік, і на базі якої формувався ліцей. Розділ історії ліцею та його розвитку в умовах становлення української державності складається з 4 блоків: створення та розбудова Львівського військового ліцею (1992-1996 роки); розвиток Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (1996-2010 роки); ліцей у період до 2018 року; ліцей на сучасному етапі.

Два стенди в музеї присвячені зброї різних періодів. На експозиції представлено 18 зразків зброї, починаючи з ХVIII cтоліття. Частина матеріалів представлена в мультимедійній формі на інтерактивній панелі, яка була презентована під час відкриття оновленої експозиції 2022 року.

Виставка раритетних зразків транспорту "Ретро Гараж" з 2018 року експонується в приміщенні Музею історії науки і техніки, що є відділом Львівського історичного музею.

Експозиція ретроавтівок розгорнута у найстарішому ангарі з комплексу першого трамвайного депо Львова, спорудженого в 1894 році львівським архітектором Альфредом Каменобродським. Прямокутна мурована з цегли споруда має двосхилий дах, що тримається на дерев’яних фермах, опертих на бічні стіни та дерев’яні стовпи.

На площі понад 500 квадратних метрів представлена приватна колекція велосипедів, мопедів, мотоциклів, першої половини ХХ століття Андрія Гладуна та ряд зразків американського автопрому 1970-1980 років із збірки колекціонера Тараса Майби.

Найбільше увагу відвідувачів привертає поліцейський автомобіль Chevrolet Caprice Classic 1986 року випуску. Крім того, в музеї представлене перше міське таксі довоєнного Львова Citroen AC4 Berline Lux і справжній фіакр (кінне таксі). Можна ознайомитися зі зразками продукції Львівського мотозаводу 1950-1970 років із фондів Львівського історичного музею.

Також на виставці експонуються приватні колекції автомоделей та американських номерних автомобільних знаків.

Пожежно-технічна виставка ГУ МНС відкрита в будівлі Управління пожежної безпеки у Львівській області.

В першій залі відображено історію розвитку пожежної справи на Галичині та, зокрема, у Львові. Серед експонатів - насос австрійського виробництва 1849 року.

Друга зала присвячена бойовим будням вогнеборців.

Експозицію завершує зала, присвячена Чорнобильській катастрофі.

Музей історії України Львівського історичного музею розміщується в чотириповерховій будівлі на площі Ринок у Львові, що відома як "Массарівська кам’яниця".

Зведена у XV столітті в готичному стилі, згодом перебудована у стилі епохи Відродження. Певний час будинок належав родині венеційського консула Антоніо Массарі. У середині ХІХ століття тут містилася крамниця ласощів Геннемана. На початку XX століття фасад прикрасив трикутний фронтон, оздоблений алегоричним рельєфом авторства скульптора Курчинського. Збереглися пізньоготичні склепіння і вікна першого поверху, елементи декоративного оздоблення інтер’єрів у стилі ренесансу.

Зараз у "Массарівській кам’яниці" розміщено історичну експозицію, де представлено понад 2100 пам’яток історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття: неолітичні знаряддя та музичні інструменти, трипільська кераміка, золотий скіфський скарб, давньоруські хрести-енколпіони, катівські мечі середньовічного Львова, маґнатське жіноче і чоловіче вбрання, козацька зброя, астрономічний настільний годинник XVIII століття, колекції стародруків і творів живопису. Досі зберігає таємниці портрет молодої Роксолани – дівчини Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.

Приватний музей карет у Львові функціонує на базі кінного клубу "Каретний двір", де розводять торійську породу коней.

В експозиції представлено 14 карет різних типів: ландо, фіакр, фаетон, тарантас, візаві тощо. Також "Каретний двір" пропонує іпотерапію, навчання верховій їзді, кінний туризм та екскурсію вулицями старого Львова на кареті.

Музей комп'ютерних технологій у Львові розташовується в цокольному приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Інтерактивна експозиція присвячена історії комп’ютерів та відеоігор 1980-х – 1990-х років. Представлено понад сто пристроїв, більшість із яких у робочому стані.

Зокрема, можна побачити техніку виробництва США (Apple, Atari, Commodore, IBM), Великобританії (Acorn, Sinclair, Tangerine Computer Systems), країн колишнього Східного блоку ("Правец", Mera, Robotron), СРСР ("Електроніка БК") та України (ПК-01 "Львів", "Пошук", "Орель" БК08).

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького - Музей модернізму - відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".

Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові також відомий як "Шевченківський гай", Львівський скансен або музей просто неба. Розташований на лісистих пагорбах Регіонального ландшафтного парку "Знесіння" у східній частині Львова, за Високим Замком.

Музей просто неба у Львові заснований у 1971 році, хоча експозиція почала формуватися ще у міжвоєнний період з ініціативи львівського мистецтвознавця Михайла Драгана та архімандрита Климентія Шептицького. Першим експонатом стала дерев'яна церква святого Миколая 1761 року, яку перевезли з села Кривка.

Зараз експозиція скансена налічує понад 110 пам'яток архітектури з усіх західних областей України: 6 церков, житлові будинки, кузня, школа, тартак, сукновальня, водяний млин і вітряк. В музеї представлена найбільша у Європі колекція сакральних споруд.

Експозиція розділена на шість етнографічних зон, що репрезентують побут мешканців різних західноукраїнських регіонів: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини. Кожна зона являє собою мінісело з культовими, житловими і господарчими спорудами. Інтер'єри більшості хат доступні для огляду, в них експонуються предмети побуту.

Зокрема, центральним експонатом зони "Гуцульщина" є традиційна гуцульська ґражда з села Криворівня. А найстарішим експонатом є селянська хата 1749 року.

У Музеї щороку відбуваються традиційні різдвяні та великодні святкування, що привертають увагу великої кількості львів’ян і гостей міста. На окремих об’єктах можна познайомитися з давніми ремеслами, серед яких соломоплетіння, писанкарство, гра на народних інструментах. У скансені постійно проводяться майстеркласи для дітей та дорослих.

Меморіальний музей Патріарха  Української Греко-Католицької Церкви Кардинала Йосипа Сліпого відкрито в 1997 році в головному корпусі Українського католицького університету.

Експозиція музею представлена на основі матеріалів з приватної збірки відомого популяризатора та пропагандиста ідей Патріарха, доктора медицини, Романа Смика зі США, а також сучасних філателістичних матеріалів голови Львівської Крайової Організації Українського Філателістичного Товариства Романа Бишкевича, документів та фотоматеріалів Інституту Історії Церкви. Це спеціальні конверти, поштові листівки та марки, медалі, жетони, святкові стрічкі, якими українська громада закордоном старалися відзначати кожну подію в житті Церкви та Патріарха після прибуття його до Риму.

Музей висвітлює життя Патріарха, популяризує ідеї закладені в Заповітах Йосипа Сліпого. Об’єднує три періоди життя Патріарха: львівський, на засланні в Сибіру та римський.

До колекції музею долучені два раритети: відлив великої печатки Патріарха Йосипа і медаль "За вірність Церкві і Папі", якою в 1998 році нагороджували священиків УГКЦ, котрі пережили часи гоніння. Особливе місце у музеї  займають фотографії Патріарха. В музеї є  особисті парамани (оберіг, який засвідчує особливу опіку Діви Марії), які  носив Патріарх, його светр, камилавка, омофор і мітра. Також в експозиції представлена мітра Патріарха, яку йому одягнули в день похорону. Після реставрації  її передали до музею.

Особливо цінним експонатом музею є омофор Патріарха. Це перший омофор, який він одягнув коли приїхав до Риму (на зустріч з папою Іваном ХХІІІ Патріарх пішов в позиченій сутані).

Музей сакрального мистецтва Львівської архиєпархії імені Отця Антона Петрушевича Курії Львіської Архиєпархії Української греко-католицької церкви відкрито в 2008 році у відреставрованому храмі Святого Климентія Шептицького.

Представлено експозицію пам'яток іконописного мистецтва, зібраного ченцями-студитами після легалізації УГКЦ.