Пам'ятки Львова

Музей скла у Львові створений з ініціативи відомого українського художника-скляра, голови оргкомітету Міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові, колишнього ректора Львівської національної академії мистецтв, професора Андрія Бокотея.

З 2006 року музей працює в підвальному приміщенні палацу Бандінеллі на площі Ринок. З тих пір колекція музею систематично поповнювалася творами, створеними в рамках Міжнародних симпозіумів гутного скла. Частина була передана до фондів Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові.

З найдавніших експонатів представлені скляний посуд та намистини, виготовлені в І–ІІ століть нашої ери на території римських колоній на півдні сучасної України, намистини і посуд з ХІ–ХІІ століть, а також браслети і фрагменти браслетів, знайдені під час археологічних розкопок.

Інтерактивний музей цікавої науки та техніки "Еврика" у Львові – це дитячий науково-розважальний комплекс, який знайомить відвідувачів зі світом науки у доступній ігровій формі.

Інтерактивна експозиція охоплює основні галузі науки: фізику, хімію, біологію, математику, астрономію, геологію тощо. Усіх експонатів не тільки можна, а й обов'язково потрібно торкатися, рухати, роздивлятися з усіх боків та перевіряти на практиці. В експериментарії "Еврики" кожен може самостійно провести понад двісті лабораторних дослідженнь із фізики, хімії та інших наукових галузей.

Сучасний львівський планетарій музею "Еврика" допоможе поринути у світ космічних відкриттів і дізнатися про причини виникнення Всесвіту, структуру сузір'їв, будову Сонячної системи, відкриття космічного телескопа "Габбл" і перспективи досліджень новітнього орбітального телескопа імені Джеймса Вебба.

Секція віртуальної реальності допоможе зустрітися з динозаврами, стати глядачем цирку "Дю Солей" або потрапити до далекої країни. В "Евриці" преіодично проводяться наукові шоу, які веде "божевільний професор" Смайлик.

Крім насиченої музейної експозиції, працює невеликий магазин, де можна придбати пізнавальну літературу, цікаві інтелектуальні ігри і незвичайні сувеніри.

Будівля Міського арсеналу Львова є однією зі збережених частин міських фортифікаційних укріплень XVI століття.

Перша невелика зброярня існувала на цьому місці ще на початку XV століття, але після пожежі 1571 року її знесли та збудували в 1574-1575 роках нове двоповерхове приміщення для виготовлення та зберігання зброї. Архітекторами ймовірно були відомі львівські будівничі Павло Щасливий та Себастян Мочиґемба.

Східним боком Арсенал прилягав до Високого оборонного муру між Токарівською і Шевською вежами. Перед будівлею стояла бастея. При арсеналі були відкриті майстерні для відливу гармат та дзвонів, лагодження зброї. Поряд містився склад боєприпасів.

За австрійської влади у XVIII столітті будівля використовувалася як неофіційна в'язниця. Зокрема, в ній утримували гайдамаків - учасників Коліївщини, про що нагадує меморіальна дошка.

В 1981 році в приміщеннях Міського арсеналу відкрився музей "Арсенал", який представляє одну з найкращих у країні колекцій зброї з 30 країн світу. В експозиції: давньоруські та козацькі булави, витончені арабські шаблі, кинджали народів Кавказу та арабського Сходу, важкі європейські дворучні мечі, обладунки польських "крилатих гусар", рушниці і пістолети з різними типами замків, гармати з гербами та багато іншого. Чимало пам’яток декоровано дорогоцінними металами, самоцвітами, слоновою кісткою, перлами, коралами, перламутром. І це лише невелика частина колекції зброї Львівського історичного музею, яка налічує близько 4,5 тисяч одиниць.

При музеї працює антикварний салон.

Відвідувачам із порушеннями зору пропонується аудіодискрипція.

Музей альманаху "Русалка Дністрова" – філія Львівської галереї мистецтв.

Розміщується в пам'ятці архітектури XVIII століття - дзвіниці Святодухівської церкви. В 1939 році сама церква була знищена німецькою бомбою, залишилася лише вежа-дзвіниця з барочним завершенням, на якій знаходиться унікальний годинник, пожертвований у XVII столітті гетьманом Іваном Виговським Манявському скиту та пізніше перевезений та встановлений на Святодухівській дзвіниці.

Експонати музею висвітлюють громадську, дослідницьку, літературну та видавничу діяльність засновників гуртка "Руська трійця" Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, які з 1873 року видавали західноукраїнський літературний альманах "Русалка Дністрова" народною українською мовою.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові розташований у колишньому будинку співачки, який вона купила в 1903 році, перебуваючи в зеніті своєї творчої кар'єри.

Музей було відкрито з ініціативи її племінниці Одарки Бандровської у 1989 році після завершення реставрації будинку.

У відтворених інтер'єрах кімнат зібрано особисті речі співачки, концертні сукні, фотографії та документи. Експозиція розповідає про дитинство Крушельницької, історію її артистичної діяльності у Львові, Відні, Парижі, Варшаві, Мілані та на інших оперних майданчиках світу.

В музичному салоні музею регулярно відбуваються концерти.

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького представляє видатну колекцію творів української національної культури та мистецтва.

Понад 175 тисяч експонатів віддзеркалюють еволюцію художньої культури України впродовж дев’яти століть. Особливу цінність має збірка сакрального мистецтва ХІІ–ХVІІІ століть.

Музей заснував у 1905 році греко-католицький митрополит Андрей Шептицький як "Церковний музей", у 1913 році урочисто передав його у дар українському народу. Роботу з організації музею очолював професор Іларіон Свєнціцький, активну участь у його розвитку брали Іван Франко, Михайло Грушевський та інші.

У просторих експозиційних залах основного музейного корпусу розгорнуто постійну експозицію "Українського мистецтва ХІІ – початок ХХ століття", що презентують перлини національної та світової мистецької скарбниці. Серед творів українського середньовічного сакрального мистецтва виділяються давні ікони: "Юрій Змієборець" (ХІV сторіччя), "Архангел Михаїл з діяннями" (ХІV сторіччя), "Свята Параскева П'ятниця" (ХІV століття), "Богородиця Одигітрія" (ХV століття) та інші. У книжкових фондах – Бучацьке Євангеліє (ХІІІ століття), Пандекти Антіоха (1307 рік), видання першодрукарів Швайпольта Фіоля, Франциска Скорини, Івана Федорова та інших. Також представлена графіка, скульптура, народне мистецтво.

Відділами Національного музею Шептицького є експозиція "Українське мистецтво ХХ століття" в історичному корпусі музею, художньо-меморіальні музеї Івана Труша, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, облаштовані у колишніх оселях та творчих майстернях цих видатних українських митців.

Національний музей-меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відкрито у Львові в будівлі, яку протягом 85 років займали каральні органи різних влад.

Комплекс на перетині сучасних вулиць Бандери та Коперника споруджений в кінці ХІХ століття для австрійської жандармерії. Потім у будівлі розташовувалися в'язниці польської, німецької та радянської влади. В 1941 році тут було знищено найбільшу в Західній Україні кількість політв'язнів – 1645. За часів німецької окупації в будівлі розміщувалася слідча в'язниця Гестапо. Після Другої світової війни вона використовувалася радянськими карально-репресивними органами для утримання полонених повстанців. Після проголошення незалежності України, тут був розташований слідчий ізолятор СБУ.

Музейний комплекс "Тюрма на Лонцького" відкрито Центром досліджень визвольного руху та Службою безпеки України. Відтворено автентичну обстановку в'язниці. Комплекс включає камеру-одиначку, камеру смертників, кабінет слідчого. Представлені розсекречені "розстрільні списки", а також архівна справа одного з найвідоміших в'язнів - отця Миколи Хмілевського, керівника підпільної греко-католицької церкви та члена Української головної визвольної ради.

Екскурсії проводяться за попереднім записом.

Елегантна ренесансна будівля палацу була збудована для графа Сапеги, проте пізніше архітектор Ян де Вітте перебудував її для родини Любомирських.

З ХІХ сторіччя будівля належала українському товариству "Просвіта".

Зараз у приміщенні палацу Любомирських розташовується експозиція Музею старовинних європейських меблів та порцеляни (680 предметів) - філія Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.

Найрозкішніший палац Львова створений для впливових польських магнатів Потоцьких за проєктом спілки львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі.

Замовником був граф Альфред II Юзеф Потоцький, завершував будівництво його син Роман Потоцький. Палац у стилі історизму споєктовано за зразком резиденцій entre cour et jardin короля Людовика XIV епохи барокового класицизму, коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням.

Збереглися інтер'єри в стилі короля Людовика XVI. Зокрема, на першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використано ліпнину, позолоту, кольоровий мармур, розпис. За радянських часів тут розміщувався Палац одружень.

В 2007 році в Палаці Потоцьких відкрили Музей європейського мистецтва XIV-XVIII століть - відділ Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. На другому поверсі представлено одну з найбагатших збірок творів європейського мистецтва в Україні, серед яких "Ловля коралів і перлів" Якопо Цуккі, "Платіж" Жоржа де ла Тура, "Портрет молодої патриціанки" Софонісби Ангішоли, "Алегорія Божественного милосердя" невідомого німецького художника XVІІ століття, "Відвідини Марії Єлизаветою" Яна ван Скореля, ескізи монументальних розписів Пауля Трогера, Йозефа Вінтерхальтера, Антона Франца Маульберча та інших.

На подвір'ї палацу Потоцьких відкрито парк мініатюрних замків. Архітектор Ігор Качор створив у масштабі 1:50 макети 8 фортифікаційних споруд, які існують зараз або існували раніше на історичних теренах України-Русі.

Еклектичний палац графського роду Сєменських-Левицьких у Львові збудований у 1849 році на місці старої садиби XVIII сторіччя.

Посол галицького сейму Констянтин Сєменський замовив проєкт у прусського архітектора Фридерика Баумана. У 1877 році архітектор Отто Вагнер на замовлення таємного радника Станіслава Костки Сєменського-Левицького перебудував палац у стилі французького бароко. Декор фасаду та інтер'єрів виконав скульптор Петро-Віталіс Гарасимович.

Палац має бічні флігелі та великий двір. На схід від головних воріт знаходиться в'їзд у стайні та манежу, прикрашений двома головами коней (Станіслав Костка Сєменського-Левицький був президентом Галицької комісії з розведення коней).

Нині у будівлі розміщується школа-інтернат.

Триповерхова кам'яниця на розі площі Ринок та вулиці Ставропігійської є однією з найстаріших будівель центральної частини Львова.

Збудована у стилі пізнього ренесансу в 1593 році. Саме в цьому будинку заможний флорентійський купець Роберто Бандінеллі в 1629 році відкрив першу у Львові пошту. Пізніше власниками були були місцеві вірмени, австрійці, поляки.

Зараз "Палаццо Бандінеллі" є відділом Львівського історичного музею, що відтворює житлові інтер’єри, характерні для побуту заможних львів’ян XVII–XVIII століть.

До уваги відвідувачів – зала для урочистих прийомів, а також анфілади кімнат: вітальні, галереї парадного портрету, кабінету, їдальні тощо. В кімнатах експонуються зразки меблів ручної роботи, порцелянового та фаянсового посуду з Європи, Китаю та Японії, колекція столового срібла, живописні полотна.

Окрасою колекції є ткані шпалери, виготовлені на індивідуальне замовлення короля Франції Людовіка XVI. Велику цікавість викликає інтер’єр кухні, де зібрано зразки старовинного металевого посуду.

Раніше в Палаццо Бандінеллі розміщувався музей "Королівська пошта", що розповідав про розвиток поштової служби на Галичині, будівництво поштових трактів, відкриття поштових станцій з готелями, появу диліжансів та листоноші.

Колона Адама Міцкевича – один з двох пам'ятників видатному польському поетові, створеним в Україні до його сторіччя (другий знаходиться в Івано-Франківську).

Ідею проєкту монумента як колони запропонував письменник Адам Креховецький. Урочисте закладання першого каменю в постамент на Маріацькій площі (зараз площа Адама Міцкевича) відбулося в день століття Міцкевича в 1898 році.

Спорудження монумента тривало п'ять років, він був відкритий 30 жовтня 1904 року. Вважається одним з найкращих пам'ятників Міцкевичу в світі.

Пам'ятник королю Данилові Галицькому, засновнику Львова та творцю Галицько-Волинської держави, встановлено до 745-річчя міста.

Князь Данило Романович із галицької гілки роду Рюриковичів силою об'єднав країну, розгромивши в 1245 році полки угорських та польських феодалів, а також галицьких бояр.

Проєкт пам'ятника розробили скульптори Ярич та Романович, а також архітектор Чурилик. Пам'ятник є кінною фігурою з бронзи на гранітному п'єдесталі.

Пам'ятник видатному українському поетові та громадському діячеві Тарасові Шевченку було відкрито в центрі Львова лише в 1992 році.

Питання про спорудження вирішувалося цілих 5 років, на двох конкурсах проєктів переможця не було визначено, і в результаті компромісу було вирішено використати "відносно кращий" проєкт скульпторів Володимира та Андрія Сухорських та архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромей.

Пам'ятник виготовили в Аргентині. Урочисте відкриття відбулося на річницю ухвалення декларації незалежності України. Через 4 роки було відкрито другий елемент пам'ятника – 12-метрова бронзова "Хвиля Національного Відродження".

Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького розташований у центральній частині Львова, на схилі пагорба між вулицями Стрийською, Героїв Майдану, Вітовського та Зарицьких. Зона відпочинку та розваг існувала тут ще у XIX столітті. Сучасний парк був закладений у 1951 році та облаштований за радянськими традиціями створення типових парків культури та відпочинку трудящих. З тих часів збереглася центральна алея довжиною понад 800 метрів, колонада центрального входу та приміщення кінотеатру "Дружба". У 1970 році центральний вхід прикрасили фонтани. З 1984 року Парк культури має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. На території функціонують дитяча зона розваг "Жу-Жу Парк" і парк рухомих фігур динозаврів. Працюють вуличні кафе та ресторан. Регулярно проводяться різноманітні фестивалі та ярмарки.