Пам'ятки Стрийського району

Печерений культовий комплекс племені білих хорватів у селі Дуброва є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище". У VIII-X століттях це був один із центрів язичницьких культів столиці Білої Хорватії у Стільську.

Комплекс являє собою скелею вапняково-пісковикового походження з видовбаними у ній 21 рукотворною печерою. Усі внутрішні приміщення мають правильну форму, вузькі входи одночасно служать вікнами. У стінах окремих печер знаходяться заглиблені ніші квадратної або прямокутної форми. Імовірно, спочатку в печерах-келіях жили служителі язичницького культу, а з приходом християнства – ченці-скитники. У наші дні місцеві жителі перетворили келії на льохи, поставили двері, повісили замки та зберігають у них продукти.

Ліворуч від печерного комплексу розташований камінь "Диравець" або "Столовий камінь", що отримав ці назви, оскільки має великий наскрізний отвір, а його верхня поверхня рівна, як стіл. Також цей камінь-мегаліт називають Храмом Сонця. Імовірно, колись на ньому стояв ідол, а біля його підніжжя досі простежуються рештки жертовників, тож камінь явно мав культове призначення.

На скелі праворуч простежуються рештки іншого дохристиянського святилища.

Меморіальний комплекс "Борцям за волю України" відкрито в 2005 році на території колишньої міської в'язниці Стрия, яка діяла з 1898 року по 1963 рік.

Експозиція унікального музею-в'язниці присвячена політв'язням, закатованим тут у різні періоди австро-угорцями, польською владою та радянським режимом. Найстрашніша сторінка історії - масовий розстріл політв'язнів у 1941 році перед відступом Червоної армії.

Меморіальний комплекс включає символічну ковану огорожу, фрагменти стін із заґратованими вікнами, сторожову вежу, вхідну арку з терновим вінком, двоповерхову будівлю музею, стіну скорботи, могилу-саркофаг, пам'ятник "Пієта".

Меморіальний музей-садиба скульптора Івана Самотоса відкрився 2023 року у його родинній домівці в селі Устя на Львівщині.

Видатний український скульптор, народний художник України Іван Самотос народився в Усті у 1933 році. Закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва – нині це Львівська національна академія мистецтв, де Самотос очолював кафедру монументально-декоративної скульптури.

За життя Самотос створив понад 120 пам’ятників і пам’ятних знаків, найвідомішим із яких є пам’ятник В’ячеславу Чорноволу у Львові.

У батьківській хаті в Усті Самотос ще за життя мріяв створити музей-майстерню. Ідея була втілена з ініціативи дружини Івана Самотоса Оксани та його доньки Наталі. В будинку збережено автентичний інтер'єр. В експозиції представлені особисті речі митця, сімейні світлини, а також деякі авторські роботи скульптора.

Меморіальний музей-садибу родини видатного українського політичного діяча, лідера ОУН Степана Бандери відкрито в Стрию до 101-ї річниці від дня його народження.

Експозиція, яка здебільшого присвячена шкільним рокам юного Степана, розміщена в будинку його діда Михайла Бандери, в якому він жив, навчаючись з 1919 по 1927 рік у Стрийській гімназії.

Також експозиція будинку-музею розповідає про всіх членів великої родини Бандерів, кожен із яких так чи інакше долучився до боротьби за українську незалежність. Представлені документи, фотографії, особисті речі.

Перед будинком відкрито сквер імені Степана Бандери.

Історико-краєзнавчий музей Миколаєва відкрито в 1989 році в одній зі старовинних одноповерхових будівель у центрі міста навпроти греко-католицької церкви Святого Миколи.

У відділі археології можна ознайомитися з археологічними матеріалами Стільського городища та колекцією старовинної зброї.

Етнографічний розділ музею присвячений історії старовинних миколаївських ремесел – гончарству та обробці льону. Представлено макет Миколаївського цементного заводу.

Інтерактивний музей народної медицини "Дідова аптека" відкрився 2018 року в селі Миртюки на об'їзній Стрия. Це вже другий музей мережі "Дідова аптека", присвячений історії народної медицини.

В експозиції представлені цілющі трави, плоди, коріння та настоянки з них, якими в давнину лікувалися місцеві мешканці. Екскурсія розпочинається з фітокімнати (музейно-аптечної комори), де відвідувачам розповідають про історію медицини Бойківщини, про цілющі властивості місцевих трав та про профілактичні властивості трав'яних чаїв.

В другій кімнаті відвідувачі можкть дізнатися про використання у народній медицині особливих настоянок із мухоморами, зміями та бджолами для профілактики та лікування важких видів захворювань.

Також "Дідова аптека" пропонує дегустацію настоянок на травах, плодах, ягодах та корінні, ароматних бойківських чаїв, а для дітей – ягідних сиропів. Цю ж продукцію можна придбати в музейній крамниці.

Перший музей "Дідова аптека" працює в Криворівні поблизу Верховини.

Музей "Хата у Глубокім" Державного історико-культурного заповідника "Тустань" відкрився в 2013 році як сільський культурно-громадський центр та центр локальної історії.

Розташовується в одній із кількох десятків автентичних бойківських хат початку XX століття, що збереглися в селі Урич. В хаті-музеї представлена сучасна етнографічна виставка "Непотріб? Історія Урича в предметах і зображеннях", на якій представлені старі світлини, речі побуту, спогади жителів села.

В експозиції використовуються сучасні технології подачі матеріалу з використанням мультимедійних засобів.

Музей "Нескорені" у Стрию відкрився у 2022 році під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Експозицію музею склали воєнні трофеї російсько-української війни, які привезли бійці батальйону "Карпатська Січ".

У музеї можна побачити різні види зброї, екіпірування українських військових, а також одяг та захист окупантів, багато фотографій і "розпаковку" російського сухпайка.

Музей історії Тустані розташований в центрі Урича, біля повороту до скельної фортеці Тустань, поряд з Миколаївською церквою та Народним будинком "Просвіта".

Музей створено в 1997 році для зберігання та експонування археологічних знахідок, зроблених на території давньоруського городища.

Також представлені картини та схеми художника та археолога Михайла Рожка, макет міста-фортеці та реконструкція палат воєводи. Макет "Тустань - п'ятий будівельний період", що відтворює всі три скелі Тустані (Камінь, Гострий Камінь та Мала Скеля), багатоповерхову дерев'яну структуру фортеці, стіни та вежі.

Окремий макет демонструє як влаштований механізм в'їзних воріт.

Музей національної культури на території гірськолижного комплексу "Плай" в селі Плав'я є стилізованою карпатською хатою-граждою із закритим двором.

Ворота та двері оформлені різьбленням по дереву в бойківському та лемківському стилі.

Музей включає етнографічну експозицію з предметами народного побуту, діючі кузню, ткацьку майстерню, бринзарню (сироварню), столярню, вітряний і водяний млини.

Музей-криївка у Волосянці є частиною пейнтбольного клубу "Курінь Мохнач" готельного комплексу "Вежа Ведмежа".

Експозиція музею розповідає про історію діяльності УПА на Сколівщині. Зокрема, представлено текст присяги бійця УПА, інші автентичні документи і світлини, знайдені у карпатських криївках.

Зразки радянської та німецької зброї періоду Другої світової війни є діючими, відвідувачам пропонують з них постріляти.

Найцікавішою частиною музею є відтворена підземна криївка воїнів УПА, де можна побачити спальні місця підпільників, пічку-буржуйку, гасову лампу і секретний лаз.

В комплекс входить великий пейнтбольний майданчик, тир, військовий намет, польова кухня.

Проводяться дитячі спортивні змагання та заняття з патріотичного виховання молоді.

Перший в Україні музей гетьмана Івана Виговського відкрито в 2004 році в селі Руда під Жидачовим.

З 1660 року понад сто років це село належало родині Виговських. Від їхньої садиби зберігся будинок керуючого, в якому розміщена експозиція, що відображає період боротьби за незалежність України з часів Запорозької Січі до кінця 1940-1950-х років.

Тут широко представлені твори живопису вітчизняних та зарубіжних художників XVII-XX століть. Зокрема, картина невідомого художника (ХІХ століття), де зображено дружину Івана Виговського Олену Стеткевич. Серед експонатів – твори сакрального мистецтва XVII-XIX століть. Тут зберігається ікона Вознесіння (невідомий художник ІІ половини XVIII століття) із церкви Воздвиження Чесного Хреста села Йосиповичи на Стрийщині – родинної церкви Виговських. Ікону відреставровано в 2004 році працівниками реставраційного відділення Львівської галереї мистецтв.

У музеї експонуються предмети матеріальної культури, знайдені біля колишнього замку гетьмана в селі Руда. Серед рідкісних – дубові двері із родинної церкви Виговських з дарчим написом невістки гетьмана Терези Завадської, дружини сина Остапа.

Садибу-музей Степана Бандери в селі Воля-Задеревацька відкрито в будинку, в якому в 1933-1936 роках жив Андрій Бандера, батько лідера ОУН.

Протягом цих років Андрій Бандера служив священиком у задеревацькому храмі Святого Архістратига Михаїла, займаючись легальною та підпільною діяльністю. Степан Бандера приїжджав до нього на канікули.

Пізніше в цьому будинку була школа.

Музей було засновано в перші роки незалежності України подругою сестри Бандери Анною Іванів. В першій кімнаті - родовід родини Бандерів. У другій - каплиця, де батько Степана хрестив дітей. У третій кімнаті – документи, фотографії, листівки ОУН-УПА.

Біля будинку закладено парк імені Степана Бандери. Реконструйована криївка - замаскований притулок повстанців.

Романтичний палац у Роздолі до приходу більшовиків належав графському роду Лянцкоронських.

Палац збудовано 1874 року графом Каролем Лянцкоронським на місці старого садибного будинку, закладеного 1704 року львівським земським суддею Міхалом Жевуським.

Будівля у стилі французького ренесансу, спроєктована архітектором Іваном Левинським (за іншими даними – Юліаном Захаревичем), непогано збереглася до наших днів. Галереї палацу прикрашають медальйони із зображенням олімпійських богів.

Граф Лянцкоронський, захоплений античною культурою, багато подорожував Малою Азією і зібрав багату колекцію скульптури та живопису. Значна частина колекції згодом опинилася у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, а виявлені нещодавно у парку античні скульптури, які вважалися гіпсовими копіями, наразі зберігаються у Львівській галереї мистецтв.

За радянських часів на території садиби функціонував санаторій.

Наразі палац Жевуських-Лянцкоронських у Роздолі перебуває у приватній власності, планується реставрація.

Пам'ятник героям УПА у Славську встановлено на могилі загиблих воїнів УПА та жертв репресій 1940-1950 років.

Знаходиться поряд з Успенською церквою.

На пам'ятнику вигравіровані імена загиблих за волю України.