Пам'ятки Стрийського району

Стародавнє Стільське городище площею 250 гектарів розташоване на високому плато між селами Стільсько, Ілів та Дуброва. У VIII-X століттях тут розташовувалась столиця літописного полоненими білих хорватів, яких вважають предками нинішніх галичан.

Біла Хорватія вперше згадується у книзі "Про управління імперією" імператора Візантії Костянтина Багрянородного. У 981-992 роках князівство хорватів було приєднане до Київської Русі великим князем Володимиром Святославичем. Стільсько було зруйновано і більше не піднялося рівня міста. У візантійських джерелах XVI столітті Стільсько згадується як центр Галицької митрополії.

З 2015 року археологічні пам'ятки Стільська та околиць входять до складу Історико-культурного заповідника "Стільське городище".

Центр городища з дитинцем, оточеним оборонними валами, знаходиться на горі, що підноситься над церквою Святої Параскеви у східній частині села. Про стародавні споруди городища нагадують назви урочищ "Золоті ворота" та "Княжа криниця".

У сусідньому селі Дуброва знаходяться центри язичницьких культів Стільського городища: Храм Сонця (або Жертвовий камінь, Дірявець) та печерений культовий комплекс білих хорватів. Останній є скелею з видовбаними печерами, в яких, імовірно, спочатку жили служителі язичницького культу, а потім – ченці-християни. У наші дні місцеві жителі перетворили келії на льохи, поставили двері, повісили замки та зберігають у них продукти.

Ще одне стародавнє святилище знаходиться у селі Ілів.

Дерев'яна церква Архістратига Михаїла побудована в 1856 році (за іншими даними - в 1807 році).

Знаходиться в центрі села Воля-Задеревацька, біля цвинтаря.

Вирізняється простими формами. Поруч знаходиться невелика двоярусна дзвіниця.

Дерев'яна Церква Богоявлення Господнього в Орявчику збудована в 1865 році.

Виразний зразок бойківської архітектури ХІХ століття.

Парафія належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Святого Архістратига Михайла на території гірськолижного курорту "Плай" збудована у 2010 році в класичному бойківському стилі.

У храмі є різьблений іконостас та унікальна свічка заввишки 2 метри.

Михайлівська церква належить до Української греко-католицької церкви.

Церква Святої Великомучениці Параскевії в селі Стільсько була закладена у 1831 році поруч із новим цвинтарем біля підніжжя Стільського городища.

Через брак коштів будівництво затягнулося і було завершене у 1843 року завдяки фінансовій допомозі графа Станіслава Скарбека.

Архітектура храму є зразком характерного для того часу терезіанського стилю. Церква однонавна, прямокутна у плані, базилікального типу, з триярусною вежею над входом. Над вхідними дверима вибитий герб Скарбека – на знак вдячності за його меценатство. Перед входом розміщена кам'яна арка-дзвіниця.

Церква СвятоЇ Параскевії належить громаді Української греко-католицької церкви. Храмове свято відзначають 10 листопада.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Славську побудована в 1901 році (архітектор Василь Нагірний) на тому місці, куди, за легендою, двічі падав хрест, зірваний вітром зі старої дерев'яної церкви на сусідній гірці.

Від дерев'яної Успенської церкви збереглася дзвіниця на цвинтарі.

Поруч із храмом встановлено пам'ятник письменнику Миколі Устияновичу.