Пам'ятки Стрийського району

Дерев'яна церква Зіслання Святого Духа у Верхній Рожанці побудована в 1804 році майстром Михайлом Биленем. Це яскравий взірець сакрального зодчества бойківського типу, пам'ятка архітектури національного значення. Входить до "оригінальної карпатської трійці" (церкви у Сколе, Верхній Рожанці та Ісаях).

Попередня церква на цьому місці існувала у XVIII столітті. Про дату спорудження нинішнього храму свідчить різьблений напис польською мовою справа від головних дверей: "Cerkiew zbudowana 9 juny 1804". У 1891 році було проведено відновлення і розпис храму. Реставрацію і заміну ґонтового покриття здійснено у 1969 та 1977 роках.

Церква тризрубна, зведена зі смерекових брусів на таких же смерекових підвалинах. Верхи увінчані восьмибічними наметами, завершеними маківками. Церкву оперізує широке піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів.

В інтер'єрі зберігся золочений іконостас 1891 року, виготовлений різьбярем Генріхом Гайхе. Стіни церкви вкривають його ж олійні розписи, відновлені 1969 року.

За радянських часів церква була зачинена. У 1987 році рішенням Львівської обласної ради передана у власність релігійній громаді. Тоді церква була відновлена, відремонтована, стіни та стелі розписані.

Греко-католицька церква Святих безсрібників Косми та Дам'яна в Ходорові, освячена у 1953 році, вражає своїми розмірами.

ЇЇ будівництво за проєктом архітектора Якова Рудницького розпочалося в 1922 році за розпорядженням митрополита Андрея Шептицького.

Космодаміанівську церкву розписували відомі художники Зеновій Кецало, Володимир Патик, Роман Хома, Сергій Борейко.

Церква святого Івана Золотоустого побудована в Поляні в 1770 році.

Розташована на території старовинного цвинтаря, де можна зустріти дуже давні надгробки.

У ХІХ столітті при храмі діяла парафіяльна школа, доки 1890 році не збудували нову школу в центрі села.

За радянських часів церква святого Івана Золотоустогобула закрита. З 1991 року повернута громаді Української греко-католицької церкви.

Українська греко-католицька церква Святого Івана Хрестителя збудована у Верхньому Синьовидному в кінці ХІХ століття як римо-католицький костел Матері Божої Ченстоховської.

Будівля церкви має типовий для карпатських храмів вигляд: висока споруда зі стрімкою вежею-дзвіницею. Праворуч і ліворуч від входу храм прикрашений біблійним фресками: зображенням янгола, що приніс благу звістку Марії про народження сина, і процес хрещення Ісуса Іваном Хрестителем.

На території церкви Святого Івана Хрестителя розташований пам`ятний знак на честь жителів села - героїв України, які загинули в боротьбі проти окупантів. Також поряд із церквою розташований хрест на постаменті з фігурою Діви Марії.

Дерев'яна церква Святого Миколая збудована в Уричі в 1911 році на місці старого занепалого храму.

Новий храм звели за проєктом архітектора Василя Нагірного, застосувавши типове конструктивне рішення: на кам'яному фундаменті встановлено хрещатий у плані одноверхий зруб. Церковна баня та дахи приділів покрили бляхою. У 1914 році було встановлено різьблений іконостас.

Сьогодні Миколаївська церква повністю прихована під жерстяним панцирем, потребує серйозної реставрації.

Дерев'яна церква Святого Миколая в селі Козьова побудована в 1926 році майстром Леоном Дульфіком.

Храм п'ятибанний, хрестовий у плані. Позолочені куполи увінчані ліхтариками з маківками.

Миколаївська церква ефектно виглядає з траси, що проходить повз. Належить громаді Української греко-католицької церкви.

Дерев'яна церква Святого Архістратига Михайла на території гірськолижного курорту "Плай" збудована у 2010 році в класичному бойківському стилі.

У храмі є різьблений іконостас та унікальна свічка заввишки 2 метри.

Михайлівська церква належить до Української греко-католицької церкви.

Церква Святої Великомучениці Параскевії в селі Стільсько була закладена у 1831 році поруч із новим цвинтарем біля підніжжя Стільського городища.

Через брак коштів будівництво затягнулося і було завершене у 1843 року завдяки фінансовій допомозі графа Станіслава Скарбека.

Архітектура храму є зразком характерного для того часу терезіанського стилю. Церква однонавна, прямокутна у плані, базилікального типу, з триярусною вежею над входом. Над вхідними дверима вибитий герб Скарбека – на знак вдячності за його меценатство. Перед входом розміщена кам'яна арка-дзвіниця.

Церква СвятоЇ Параскевії належить громаді Української греко-католицької церкви. Храмове свято відзначають 10 листопада.

Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові розташована на невисокому пагорбі в центрі села та займає в панорамі гірського села домінуюче місце.

Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України".

Церква споруджена бойківськими майстрами Іваном Мельниковичем та Василем Іваниковичем, відрізняється незвичайною багатоярусністю. У плані храм складається із трьох квадратних зрубів: більшого центрального та менших – бічних. Усі зруби перекриті шоломоподібними розділами з перехопленнями на пірамідальних вісімиках із заломами (центральна глава має п'ять заломів, бічні – по чотири).

Поряд знаходиться побудована у 1924 році дерев'яна дзвіниця з балконом на другому ярусі.

Обидві споруди вважаються шедеврами бойківської школи народної архітектури.

Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці розташована у Верхньому Синьовидному на монастирищі Золотої гори, де в давнину існував монастир Пресвятої Богородиці, який відвідував князь Данило Галицький.

Після того, як у XVI сторіччі монастир був зруйнований, якийсь час монастирище порожніло. У 1790 році у північно-східній частині колишнього монастиря (можливо на місці колишньої монастирської церкви) було засновано церкву Святого Юрія.

Нинішню церкву збудовано на місці  занепалої попередниці у 1939 році за проєктом архітектора Євгена Нагірного.

Нині це церква Собору Пресвятої Богородиці Православної церкви України (Собор Божої Матері).

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Славську побудована в 1901 році (архітектор Василь Нагірний) на тому місці, куди, за легендою, двічі падав хрест, зірваний вітром зі старої дерев'яної церкви на сусідній гірці.

Від дерев'яної Успенської церкви збереглася дзвіниця на цвинтарі.

Поруч із храмом встановлено пам'ятник письменнику Миколі Устияновичу.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці у Тухольці збудована в 1845-1858 роках.

Тризрубний триверхий храм у бойківському стилі стоїть на невисокому пагорбі на виїзді з Тухольки до села Клемець. Поруч в 1862 році була зведена двоярусна дзвіниця.

У 1961 році Успенську церкву було закрито радянською владою. Богослужіння відновлено в 1988 році.