Пам'ятки Львівського району

Триповерхова кам'яниця на розі площі Ринок та вулиці Ставропігійської є однією з найстаріших будівель центральної частини Львова.

Збудована у стилі пізнього ренесансу в 1593 році. Саме в цьому будинку заможний флорентійський купець Роберто Бандінеллі в 1629 році відкрив першу у Львові пошту. Пізніше власниками були були місцеві вірмени, австрійці, поляки.

Зараз "Палаццо Бандінеллі" є відділом Львівського історичного музею, що відтворює житлові інтер’єри, характерні для побуту заможних львів’ян XVII–XVIII століть.

До уваги відвідувачів – зала для урочистих прийомів, а також анфілади кімнат: вітальні, галереї парадного портрету, кабінету, їдальні тощо. В кімнатах експонуються зразки меблів ручної роботи, порцелянового та фаянсового посуду з Європи, Китаю та Японії, колекція столового срібла, живописні полотна.

Окрасою колекції є ткані шпалери, виготовлені на індивідуальне замовлення короля Франції Людовіка XVI. Велику цікавість викликає інтер’єр кухні, де зібрано зразки старовинного металевого посуду.

Раніше в Палаццо Бандінеллі розміщувався музей "Королівська пошта", що розповідав про розвиток поштової служби на Галичині, будівництво поштових трактів, відкриття поштових станцій з готелями, появу диліжансів та листоноші.

Колона Адама Міцкевича – один з двох пам'ятників видатному польському поетові, створеним в Україні до його сторіччя (другий знаходиться в Івано-Франківську).

Ідею проєкту монумента як колони запропонував письменник Адам Креховецький. Урочисте закладання першого каменю в постамент на Маріацькій площі (зараз площа Адама Міцкевича) відбулося в день століття Міцкевича в 1898 році.

Спорудження монумента тривало п'ять років, він був відкритий 30 жовтня 1904 року. Вважається одним з найкращих пам'ятників Міцкевичу в світі.

Пам'ятник королю Данилові Галицькому, засновнику Львова та творцю Галицько-Волинської держави, встановлено до 745-річчя міста.

Князь Данило Романович із галицької гілки роду Рюриковичів силою об'єднав країну, розгромивши в 1245 році полки угорських та польських феодалів, а також галицьких бояр.

Проєкт пам'ятника розробили скульптори Ярич та Романович, а також архітектор Чурилик. Пам'ятник є кінною фігурою з бронзи на гранітному п'єдесталі.

Пам'ятник видатному українському поетові та громадському діячеві Тарасові Шевченку було відкрито в центрі Львова лише в 1992 році.

Питання про спорудження вирішувалося цілих 5 років, на двох конкурсах проєктів переможця не було визначено, і в результаті компромісу було вирішено використати "відносно кращий" проєкт скульпторів Володимира та Андрія Сухорських та архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромей.

Пам'ятник виготовили в Аргентині. Урочисте відкриття відбулося на річницю ухвалення декларації незалежності України. Через 4 роки було відкрито другий елемент пам'ятника – 12-метрова бронзова "Хвиля Національного Відродження".

Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького розташований у центральній частині Львова, на схилі пагорба між вулицями Стрийською, Героїв Майдану, Вітовського та Зарицьких. Зона відпочинку та розваг існувала тут ще у XIX столітті. Сучасний парк був закладений у 1951 році та облаштований за радянськими традиціями створення типових парків культури та відпочинку трудящих. З тих часів збереглася центральна алея довжиною понад 800 метрів, колонада центрального входу та приміщення кінотеатру "Дружба". У 1970 році центральний вхід прикрасили фонтани. З 1984 року Парк культури має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. На території функціонують дитяча зона розваг "Жу-Жу Парк" і парк рухомих фігур динозаврів. Працюють вуличні кафе та ресторан. Регулярно проводяться різноманітні фестивалі та ярмарки.

Перемишлянський історико-краєзнавчий музей є відділенням Львівського історичного музею.

Музей розміщений у старовинній будівлі в стилі модерн, розташованій в центрі Перемишлян.

Представлено експозицію про природу Перемишлянщини, історію міста Перемишляни та всього краю.

Підземелля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла – це комплекс приміщень під одним з найбільших храмів Львова, історія якого розпочинається у XVII столітті. Тут збереглися залишки будинків XIV-XV століть, які знаходилися на місці храму до його побудови.

До кінця XVIII століття підземелля використовувалися як крипти для поховань священиків та жертводавців храму. Тут знайшов свій спочинок гетьман Станіслав-Ян Яблоновський, захисник Львова від татар та герой битви під Віднем 1683 року.

Зараз для огляду доступні 10 залів. Експозиція розповідає про історію Гарнізонного храму та про розвиток Львова від XIV до XVIII століття. Зокрема, представлено макет Львова княжих часів. Тривають реставраційні роботи та оформлення нових експозицій.

Щосуботи о 16:00 проводиться комплексна екскурсія підземеллями і верхньою частиною Гарнізонного храму. Індивідуальні екскурсії храмом проводяться за попереднім замовленням.

Архітектурний ансамбль Ринкової (Вічевої) площі в стилі ренесансу створює в Жовкві напрочуд гармонійну середньовічну атмосферу "ідеального міста".

Загальне планування та проєкти основних будівель розробив архітектор італійського походження Павло Щасливий. Серед них домінують Жовківський замок та костел Святого Лаврентія. До замкового парку веде Звіринецька брама (XVII сторіччя). Між замком та Глинською брамою височить ратуша (XVII-XX століття). На північно-західній стороні розташований василіанський монастир Різдва Христового (XVII сторіччя). Площа оточена ренесансними будинками з аркадними галереями, в яких розташовані кафе та магазини.

З 1994 року центральна частина міста має статус історико-архітектурного заповідника, продовжуються реставраційні роботи.

Порохова вежа - фрагмент оборонних споруд Львова, що повністю зберігся. Одна з 17 веж, що входили в кільце міських укріплень. Пам'ятник військово-оборонної архітектури епохи ренесансу.

Порохова вежа була розташована на оборонному валу за другою лінією фортифікацій, служила для захисту підступів до міста зі східного боку. Також використовувалася для зберігання пороху та боєприпасів, а у мирний час – як склад зерна.

Побудована з необтесаного каменю, напівкругла в плані, триповерхова, накрита гостроверхим дахом. Товщина стін сягає 2,5 метрів. За більш ніж чотири століття рівень землі, що піднявся, приховав нижню частину вежі на півтора-два метри.

З 1959 року приміщення займав Будинок архітектора з виставковою залою. Тепер тут розміщується Центр архітектури, дизайну та урбаністики "Порохова Вежа".

Загадковий монумент, розташований при дорозі, що веде з міста Комарно в село Клецко викликає суперечки про те, на честь чого він встановлений. На постаменті триметрового обеліска є латинський напис: "Моя смерть - твоє життя" і дати "1641" і "1663".

За офіційною версією, пам'ятник споруджений на честь перемоги над турками і татарами. Деякі пов'язують його з подіями 1672 року, коли польські війська коронного гетьмана Яна Собеського розгромила під Комарно татарську армію Нуреддін-султана, яка вп'ятеро перевершувала за чисельністю, проте це не пояснює зазначені на монументі дати. Інші дослідники вважають обеліск надгробком на могилі якогось молодого шляхтича, який жив у зазначений період. Також не виключено, що пам'ятник встановлено на честь спорудження костелу Різдва Богородиці, а дати вказують на рік руйнування старого дерев'яного храму та остаточного завершення будівництва нового.

Перший музей ретро мотоциклів відкрив у Городку колекціонер Остап Бойко та його друзі із клубу "ЗАЗ-Козак".

В експозиції представлено 50 раритетних мотоциклів, моторолерів, мопедів, мотовелосипедів післявоєнного періоду. Серед них не лише Java, "Мінськ", "Восход", "Іж", "Дніпро" та інші машини радянського виробництва, а й італійські, польські, німецькі, французькі марки. Всі моделі відреставровано, половина з них досі на ходу.

Найстаріший експонат - військовий мотопричіп, виготовлений у Швейцарії в 1944 році.

На основі мотоцикла "Дніпро" К650 львівські реставратори створили санітарний мотоцикл. Також можна побачити класичний "візочний" мотоцикл патрульної служби радянських часів.

P.S. "Ретро Мото Музей" з технічних причин припиняє свою діяльність за адресою вулиця Романа Дашкевича, 2. На разі команда "Ретро Мото Музей" розглядає інші варіанти локації музею і обіцяє порадувати новими цікавими проєтами та експозиціями.

Свірзький замок із "Золотої підкови Львівщини" - мальовнича середньовічна споруда у стилі ренесанс, унікальна пам'ятка оборонної архітектури XV-XVII століть.

Спочатку будувався як фортеця, але після реконструкції XVII сторіччя набув шляхетних рис магнатської резиденції. Перші оборонні споруди на оточеній озерами та болотами горі Белз датуються 1484 роком (руїни вежі і грот праворуч від входу).

В документах Свірзький замок вперше згадується в 1530 році, коли він належав шляхтичам Свірзьким. В середині XVII століття його перебудував та значно зміцнив граф Олександр Цетнер, за однією з версій, запросивши зі Львова відомого інженера-фортифікатора Павла Ґродзицького.

Замок з оборонним ровом і мостом поділено на два різнорівневі двори, оточені ренесансними вежами та будинками. Ставши комфортабельною резиденцією, Свірзький замок зміг витримати кілька турецьких облог, але перед цим був захоплений козацькими військами Богдана Хмельницького.

Сильно постраждав під час Першої та Другої світової війни.

За радянських часів Свірзький замок перейшов у власність Спілки архітекторів як Будинок творчості, але реставрацію так і не було завершено. Планується передача замку приватному інвестору за умов концесії.

Чинна львівська синагога "Бейс Аарон ве-Ісраель" (в перекладі з івриту - "Будинок Аарона і Ізраїля") розташована неподалік вокзалу.

Будівля, побудована в 1897 році, спочатку належала члену юдаїстського товариства "Цорі Гілод" Мозесу Грифельду.

У 1923-1925 роках за проєктом архітектора Альберта Корнблюта будівля була перебудована під синагогу. Дві зали молитовного будинку були розраховані на 384 сидячі місця. Центральний світильник головної зали прикрасив вітраж у вигляді зірки Давида. Стіни були розписані художником Максиміліаном Кугелем.

У роки Другої світової війни будівля не постраждала – у ній розміщувався склад.

З 1989 року відновлено богослужіння. Реставрацію проведено в 2007 році. В інтер'єрі синагоги "Бейс Аарон ве-Ісраель" зберігся поліхромний живопис. При синагозі діє кошерна кухня та міква.

Стадіон "Арена Львів" відкрито в 2011 році в рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро-2012.

Це один із найновіших стадіонів Європи, який побудований з урахуванням усіх вимог УЄФА. Місткість стадіону – майже 35 тисяч місць включно із 14 VIP-ложами. Конструкція місць арени спроєктована таким чином, щоб створювати максимальний ефект присутності глядачів на полі.

"Арена Львів" має натуральний газон із сучасними системами дренажу, підігріву та автоматичного поливу.

Під час проведення масових заходів гостей обслуговують 19 фаст-фудів, розташованих на променаді, а також 7 фаст-фудів із продажу їжі та напоїв на зовнішньому периметрі стадіону.

Арена має 4500 паркомісць, з яких 100 – для осіб з інвалідністю.

За попереднім записом проводяться екскурсії, під час яких відвідувачам показують ігрову зону, конференц-зал, блок футболістів (роздягальні, душові та масажні кімнати), флеш-зону, лави запасних, медіа-трибуни, фан-сектори, ВІП-зону (ресторан і скай-бокси) та зал історії стадіону. Серед "родзинок" екскурсії - можливість посидіти на місці відомого футболіста Рональдо, приміряти футболку з автографом Андрія Шевченка, подивитись на 3D-макет стадіону чи сфотографуватися зі Святославом Вакарчуком.

Старосільський замок - одна з найбільших твердинь Галичини.

Могутнє кам'яне укріплення серед болотистій місцевості звели в 1584-1589 роках князі Острозькі для захисту південно-східних підступів до Львова.

Архітектор Амвросій Прихильний використав стиль східноєвропейського пізнього ренесансу. Замок площею близько 2 гектарів був підперезаний 8-метровими стінами у формі неправильного трикутника, по кутах якого розташовувалося шість оборонних веж заввишки 14-16 метрів з барочним різьбленням (збереглося 3 з них).

У 1648 році замок був взятий військами Богдана Хмельницького, в 1672 році витримав турецьку облогу.

На початку XVIII сторіччя Старосільський замок належав Адаму Миколаю Сенявському, який переніс сюди зі Львова свій арсенал. У XVIII-XIX століттях ним володіли Чарторийські та Потоцькі. Останній власник Альфред Потоцький перетворив замок на броварню, після чого почався занепад.

В 2010 році пам'ятка архітектури була передана у довгострокову концесію приватному інвестору під умови реставрації та створення рекреаційного комплексу, проте досі руїни замку залишаються у занедбаному стані. В 2023 році суд розірвав договір про концесію з приватним товариством та повернув Старосільський замок у державну власність.

Доступ вільний.